Рішення № 74124963, 14.05.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/571/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цивільжитлобуд” про стягнення заборгованості в сумі 106189,83 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цивільжитлобуд про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 106189,83 грн., посилаючись на наступне.

16.10.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Цивільжитлобуд” (споживач) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4579/3 .

Позивач вказує, що в подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до договору на послуги водопостачання та водовідведення: № 5459 від 10.10.2017 р., якою продовжено дію договору до 31.01.2018 р., № 6125 від 02.03.2018 р., якою продовжено дію договору до 31.05.2018 р.

У відповідності до п. 2.1 договору сторони у своїх правовідносинах зобов’язуються керуватися чинними „Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, а також іншими чинними нормативними актами.

Відповідно до п. 2.4.7 договору споживач зобов'язаний у будь-який час доби забезпечити безпечний та вільний доступ персоналу постачальника до систем внутрішнього водопостачання, та каналізації для перевірки технічного стану внутрішніх систем водопровідно-каналізаційного господарства, зняття показників приладів обліку води, відбору проб питної води та стоків.

Як вказує позивач, 05.12.2017 р. представниками позивача було проведено обстеження системи водопостачання об'єкту відповідача. При обстежені встановлено наявність самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання - безоблікового вводу на території розташування об'єкту відповідача, про що складений відповідний акт № 3676. Відповідача було викликано на технічну комісію на 15.12.2017 р. На засіданні технічної комісії Управління з контролю та промислового водокористування, що відбулось 15.12.2017 р., на якому був присутній представник відповідача, постановлено про проведення додаткового обстеження об'єкту.

Також позивач зазначає, що 09.01.2018 р. представниками позивача було проведено додаткове обстеження об'єкту відповідача - території будівельного майданчику ТОВ “Цивільжитлобуд”, що розташований у м. Одесі на вулиці Костанді, 199 (будівля № 4). При обстежені виявлено наявність як облікового водокористування (підключення водопровідним вводом діаметром 25 мм після приладу обліку води), так і безоблікового, а саме виявлено самовільне приєднання до систем централізованого водопостачання у вигляді незаглушеного водопровідного вводу діаметром 50 мм, виготовленого із сталі. За результатами обстеження був складений акт № 4952 та проведена фотофіксація в присутності представника відповідача, який відмовився підписати акт.

Як вказує позивач, 11.01.2018 р. представниками позивача було повторно проведено додаткове обстеження зазначеного об'єкта. Так, за ствердженнями позивача, після обстеження представником позивача було проведено глушіння водопровідного вводу діаметром 50 мм, виготовленого із сталі, який був самовільно приєднаний до систем централізованого водопостачання, про що складений акт № 4962 в присутності представника відповідача, який підписав даний акт. На засіданні технічної комісії Управління з контролю та промислового водокористування, що відбулося 19.01.2018 р., на якому був присутній представник відповідача, у зв'язку з порушенням п. 3.2 Правил було вирішено провести нарахування за п.п. 3.3, 3.4 Правил.

Згідно з п. 3.2 Правил водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. Пунктами 3.3, 3.4 Правил передбачено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 години за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого водокористування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Так, позивач вказує, що відповідно до п.п 3.3, 3.4 Правил ним були розраховані за відповідною формулою витрати води у зв’язку з безобліковим водокористуванням, що дорівнюють 106189,83 грн., розрахунок яких наведено в позові, виходячи з розрахункового періоду один місяць (31 календарний день) з дати глушіння представниками позивача самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання у вигляді водопровідного вводу діаметром 50 мм відповідно до акту № 4962 від 11.01.2018 р. на підставі п. 3.4 Правил:

- 6 днів з 11.12.2017 р. по 16.12.2017 р. за чинним тарифом 9,348 грн. з ПДВ;

- 25 днів з 17.12.2017 р. по 10.01.2018 р. за чинним тарифом 9,324 грн. з ПДВ.

За ствердженнями позивача лист № 403ВК-15 від 23.01.2018 р. з розрахунком в розмірі 106189,83 грн. та вимогою сплати боргу було отримано особисто 24.01.2018 р. представником відповідача, про що свідчить його підпис, а також направлено відповідачу поштою 24.01.2018 р. на юридичну адресу, що підтверджується списком № 281 згрупованих поштових відправлень, фіскальним чеком, реєстром листів УКПВ. У листі зазначався термін сплати боргу до 05.02.2018 р. та попередження, що у разі несплати відповідачу не будуть надаватися послуги водокористування. Несплата вказаного боргу відповідачем стала підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2018 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/571/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23 квітня 2018 р.

В судових засіданнях 23.04.2018 р. та 03.05.2018 р. протокольно оголошувалась перерва, про що повідомлено представників сторін під розписку.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 53-57). Зокрема, відповідач вказує, що тимчасовий договір на послуги водопостачання та водовідведення від 16.10.2009 р. № 4579/3 був укладений для об'єктів відповідача, розташованих на території будівельних майданчиків будинків буд. № 14, 14а, 4 по вул. Костанді, які будувалися почергово, про що свідчить підписаний сторонами акт № 5786-ТИ від 16.10.2009 р. В даний час договір використовується для водопостачання та водовідведення будмайданчика жилого будинку буд. № 4 по вул. Костанді, будинки № 14, 14а введені в експлуатацію. Відповідач стверджує, що всі роботи з влаштування облікового водокористування (підключення водомірного вузла діаметром 25 мм після приладу обліку води) виконані відповідно до проектної документації і відповідають "Правилам водокористування". Межею матеріальної та експлуатаційної відповідальності відповідача є точка підключення до водопровідної мережі в колодязі на підключення до внутрішньоквартального водопроводу на території будмайданчика, що підтверджується актом № 5787-ТИ від 17.10.2009 р. технічного обстеження водомірного вузла. Як вказує відповідач, будівельний майданчик житлового будинку № 4 обмежений тимчасовим огородженням, дозвіл № 147 від 18.01.2018 р. на встановлення якого за затвердженими межами виданий Одеською міською радою. Межі будівельного майданчика житлового будинку № 4, мережі водопроводу і каналізації, водопровідні колодязі в районі будівництва відображені в проектній документації на будівництво, узгоджені в тому числі з філією «Інфоксводоканал». Так, відповідач зазначає, що витяг з Генерального плану № 27п/10/14-НВК з мережами водопроводу, каналізації і деталізацією водопровідних колодязів містить цю інформацію і підтверджує узгодження з філією «Інфоксводоканал». При цьому відповідач вказує, що з витягу з Генерального плану № 27П/10/14-НВК вбачається, що водопровідний колодязь з незаглушеним водопровідним вводом по вул. Костанді, про який згадано в акті обстеження № 4952 від 09.01.2018 р. і в позові, знаходиться на проїжджій частині вул. Костанді за огородженням будмайданчика будинку №4. Таким чином відповідач стверджує, що позивач безпідставно відніс вказаний водопровідний ввід до об'єктів відповідача, за які він несе відповідальність відповідно до договору від № 4579/3, і незаконно вимагає стягнути з відповідача борг за безоблікове водоспоживання. Крім того відповідач вказує, що представники позивача в актах обстеження № 4952 від 09.01.2018 р. і № 4962 від 09.01.2018 р. підтвердили, що водопостачання будмайданчика будинку № 4 здійснюється за водопровідним вводом діаметром 25 мм, підключеним після приладу обліку води, обвідних ліній немає. Відповідно до умов договору відповідач щомісяця надає позивачу відомості про водоспоживання і в повному обсязі авансом сплачує послуги водопостачання і водовідведення, передбачені договором, а також підписує акти надання послуг з позивачем (п.п. 2.4.9, 2.4.14 і 2.4.10 договору). Так, відповідач стверджує, що факти щомісячної оплати відповідачем спожитих обсягів і відсутності претензій у позивача за період дії договору підтверджуються банківськими та бухгалтерськими документами. Поряд з цим відповідач посилається на те, що в актах обстежень №№ 3676, 4952, 4962 представниками позивача не встановлено факти безоблікового відбору відповідачем води з колодязя по вул. Костанді, проходження труб з колодязя по вул. Костанді по території будмайданчика, а тільки наявність незаглушеного водопровідного вводу, який вони віднесли до території будмайданчика будинку №4. Крім того, як зазначає відповідач, проходження по території будмайданчика водопровідних труб із зазначеного колодязя технічно неможливо, так як на цій ділянці будівництва протягом 2014-2017 рр. велися будівельні роботи з вдавлювання паль методом занурення. Цей факт підтверджено проектною документацією, відображено на витязі з генерального плану № 27п/10/14-НВК та підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2014 р. і за березень 2017 р. Також, на думку відповідача, не відповідає дійсності інформація позивача про те, що 05.12.2017 р. його представниками було проведено обстеження системи водопостачання об’єкту відповідача на виконання п. 2.4.7 договору (акт № 3676). Як вказує відповідач, обстеження проводилося в зв'язку зі зверненням ТОВ «Одесоблбуд» (лист № 59 від 06.10.2017 р.) щодо відключення від водопровідної мережі приватних будинків №№ 42, 44 по вул. 14 Лінія 6 ст. Люстдорфської дороги. ТОВ «Одесоблбуд» є окрема юридична особа, яка не є стороною договору № 4579/3 від 16.10.2009 р. і веде будівництво на окремій ділянці, що не належить до будівельного майданчика будинку №4 . Так, відповідач зазначає, що в ході проведених обстежень території приватних будинків № 42 по вул. 14 Лінія і довколишніх будинків, в тому числі і знесених кілька років тому, представники позивача виявили водопровідний ввід по вул. Костанді, який не обліковується, і бездоказово віднесли його до зони відповідальності відповідача. Крім того відповідач зауважує, що мікрорайон, в якому ведеться будівництво житлового будинку № 4, є територією приватної житлової забудови, де кожен споживач має або мав договірні відносини з ТОВ «Інфокс» на надання послуг водопостачання та водовідведення. Таким чином, відповідач вважає, що позивач не має права перекладати на відповідача зобов'язання інших споживачів або його самого з забезпечення контролю за технічним станом обладнання та комерційного обліку послуг на об'єктах, які не відносяться до договору від 16.10.2009 р. № 4579/3. Враховуючи все вищенаведене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В свою чергу 03.05.2018 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду відповідь на відзив відповідача (а.с. 122-123). Так, у вказаній відповіді на відзив позивач вважає хибними ствердження відповідача у відзиві про те, що водопровідний колодязь з незаглушеним водопровідним вводом знаходиться на проїжджій частині вул. Костанді, за огородженням будмайданчика буд. № 4 згідно дозволу № 147 від 18.01.2018 р., виданого Одеською міською радою. Так, позивач вказує, що при купівлі земельної ділянки з метою проведення будівельних робіт та після проведення робіт по знесенню жилих будинків, що знаходились на даній території, відповідачем було залишено незаглушений водопровідний ввід діаметром 50 мм, через який здійснювались послуги водопостачання у дані будинки. На думку позивача, при виявленні даного безоблікового вводу відповідач зобов'язаний був звернутися з заявою до Водоканалу про глушіння водопровідного вводу, чого зроблено не було. Виявлений представниками Водоканалу водопровідний ввід діаметром 50 мм веде саме на територію відповідача. Тому, як стверджує позивач, відповідач свідомо порушував умови договору та безперешкодно користувався даним безобліковим водопровідним вводом, що є порушенням п. 3.2 Правил. Також позивач вказує, що 11.01.2018 р. представниками позивача було проведено глушіння водопровідного вводу діаметром 50 мм, виготовленого із сталі, який був самовільно приєднаний до систем централізованого водопостачання, про що складений акт № 4962 в присутності представника відповідача, який підписав даний акт. Тобто відповідач фактично погодився з тим, що даний водопровідний ввід належить до об'єктів відповідача. Крім того позивач зазначає, що посилання на дозвіл № 147 від 18.01.2018 р. про встановлення тимчасової огорожі за затвердженими межами, виданий Одеською міською радою, є безпідставними у зв'язку з тим, що він був отриманий після проведення всіх обстежень та глушіння водопровідного вводу Водоканалом. Також, посилаючись на п. 2.4.6 договору, позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний забезпечувати належний санітарно-технічний стан приміщень, вузлів обліку вод, а також збереження і цілісність запірної арматури, контрольно-вимірювальних пристроїв, пристроїв обліку води, пломб в тому числі проводки та інших знаків, встановлених працівниками позивача та Держстандарту на пристрої обліку води, трубопровід, фланцеві та штуцерні з'єднання, запірну арматуру.

14.05.2018 р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду заперечення на відповідь на відзив позивача (а.с. 128-129). Зокрема, відповідач вказує, що не відповідає дійсності інформація позивача про покупку відповідачем земельної ділянки для проведення будівельних робіт на території будівельного майданчика житлового багатоквартирного будинку № 4. Так, відповідач зазначає, що земля, відведена під буд майданчик, є комунальною, орендарем на період будівництва виступає замовник будівництва - КП "Міське капітальне будівництво". Будівельний майданчик житлового будинку № 4 обмежений тимчасовим огородженням, дозвіл № 147 від 18.01.2018 р. на встановлення якого за затвердженими межами виданий Одеською міською радою. При цьому відповідач вказує, що дозвіл на тимчасове огородження видається щорічно, відповідач надав суду чинний в 2018 році дозвіл, однак на 2017 рік є аналогічний документ - дозвіл № 190 від 24.01.2017 р., який підтверджує межі будівельного майданчика житлового будинку № 4. Також відповідач стверджує, що в ході неодноразових перевірок представники позивача не встановили і не довели наступні факти (про це не зафіксовано в актах обстежень №№ 3676, 4952, 4962): 1) що незаглушений ввід з вул. Костанді доходить до і проходить по території будмайданчика житлового будинку № 4; 2) що відповідач відбирав воду з колодязя з незаглушеним вводом по вул. Костанді. Тобто, як зазначає відповідач, позивач тільки за наявністю незаглушеного водопровідного вводу, який він незаконно відніс до об'єктів відповідача за договором від 16.10.2009 р. № 4579/3, вимагає стягнути з відповідача кошти за безоблікове водоспоживання. Крім того відповідач зазначає, що підписання представником відповідного акту обстеження № 4962 від 11.01.2018 р. ніяким чином не означає, що відповідач погодився, що колодязь по вул. Костанді відноситься до об'єктів, за які він несе відповідальність, про що безпідставно стверджує позивач. Крім того у листі № 20 від 01.02.2018 р. відповідач вказав, що колодязь по вул. Костанді знаходиться за межами будмайданчика і не відноситься до його об'єктів.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

16.10.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Цивільжитлобуд” (споживач) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4579/3, відповідно до п. 1.1 якого постачальник надає послуги з подачі питної води на об’єкти споживача, а також по прийому стічних вод, що скидаються споживачем в систему комунальної каналізації відповідно до дислокації об’єктів (додаток №1).

Згідно п. 1.2 договору споживач вчасно оплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує і містить водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них в належному стані відповідно до Правил, перелічених у п. 2.1 цього договору, та чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.4.7 договору споживач зобов'язаний у будь-який час доби забезпечити безпечний та вільний доступ персоналу постачальника до систем внутрішнього водопостачання, та каналізації для перевірки технічного стану внутрішніх систем водопровідно-каналізаційного господарства, зняття показників приладів обліку води, відбіру проб питної води та стоків. Вчасно і в повному обсязі виконувати правила усунення виявлених порушень.

За умовами п. 2.4.9 договору споживач зобов'язаний щомісяця по установленій формі з 20 по 30-е число письмово надавати відомості щодо водоспоживання своїх об’єктів. При їх ненаданні в установлений строк, постачальник здійснює розрахунок послуг по водопостачанню-водовідведенню по середньодобовим витратам за попередні два розрахункових місяця, подальше визначення обсягів водокористування здійснюється за нормами водоспоживання.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що обліку споживання води здійснюється за показаннями приладів обліку води, встановлених на об’єктах споживача. За відсутності приладу обліку води з дозволу постачальника тимчасово облік споживання води здійснюється за нормами водоспоживання.

В п. 3.2 договору зазначено, що оплата послуг водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно в наступному порядку: авансовий платіж у розмірі 100% суми платежу за попередній місяць до 10 числа розрахункового місяця, остаточний розрахунок 5 числа місяця наступного за розрахунковим. Кошти перераховуються на поточний рахунок постачальника.

Згідно п. 4.2 договору за водопостачання та водовідведення понад встановлені обсяги і перевищення строків дії цього договору споживачу нараховується плата у п'ятикратному розмірі чинного тарифу.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що за несплату, а також несвоєчасну оплату платежів за надані послуги водопостачання та водовідведення, невиконання вимог постачальника, об’єкти споживача відключаються від системи водопостачання та каналізації.

В п. 5.3 договору встановлено, що останній діє з 16.10.2009 р. до 16.10.2010 р.

Надалі між сторонами були укладені додаткові угоди до договору на послуги водопостачання та водовідведення: № 5459 від 10.10.2017 р., якою продовжено дію договору до 31.01.2018 р., № 6125 від 02.03.2018 р., якою продовжено дію договору до 31.05.2018 р.

Отже, відповідач є споживачем за укладеним з позивачем вищевказаним договором на послуги водопостачання та водовідведення, який є діючим і таким, що підлягає виконанню.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг водопостачання є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, 05.12.2017 р. представниками позивача було проведено обстеження системи водопостачання об'єкту відповідача. При обстежені встановлено наявність самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання - безоблікового вводу на території розташування об'єкту відповідача, про що складений відповідний акт № 3676. Відповідача було викликано на технічну комісію на 15.12.2017 р. На засіданні технічної комісії Управління з контролю та промислового водокористування, що відбулось 15.12.2017 р., на якому був присутній представник відповідача, постановлено про проведення додаткового обстеження об'єкту.

09.01.2018 р. представниками позивача було проведено додаткове обстеження об'єкту відповідача - території будівельного майданчику ТОВ “Цивільжитлобуд”, що розташований у м. Одесі на вулиці Костанді, 199 (будівля № 4). При обстежені виявлено наявність як облікового водокористування (підключення водопровідним вводом діаметром 25 мм після приладу обліку води), так і безоблікового, а саме виявлено самовільне приєднання до систем централізованого водопостачання у вигляді незаглушеного водопровідного вводу діаметром 50 мм, виготовленого із сталі. За результатами вказаного обстеження був складений акт № 4952 та проведена фотофіксація в присутності представника відповідача, який відмовився підписати акт.

11.01.2018 р. представниками позивача було повторно проведено додаткове обстеження зазначеного об'єкта. Так, за ствердженнями позивача, після обстеження представником позивача було проведено глушіння водопровідного вводу діаметром 50 мм, виготовленого із сталі, який був самовільно приєднаний до систем централізованого водопостачання, про що складений акт № 4962 в присутності представника відповідача, який підписав даний акт.

В подальшому на засіданні технічної комісії Управління з контролю та промислового водокористування, що відбулося 19.01.2018 р., було вирішено у зв'язку з порушенням відповідачем п. 3.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, провести нарахування за п.п. 3.3, 3.4 Правил.

Відповідно до п. 3.2 Правил водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Згідно п. 3.3 Правил у разі без облікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Пунктом 3.4 Правил встановлено, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Так, відповідно до п.п 3.3, 3.4 Правил позивачем були розраховані за відповідною формулою витрати води у зв’язку з безобліковим водокористуванням, що дорівнюють 106189,83 грн. (15,3 м3/год. х 24 години х 6 днів х 9,348 грн. = 20 595,51 грн. + 15,3 м3/год. х 24 години х 25 днів х 9,324 грн. = 85 594,32 грн.), виходячи з розрахункового періоду один місяць (31 календарний день) з дати глушіння представниками позивача самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання у вигляді водопровідного вводу діаметром 50 мм відповідно до акту № 4962 від 11.01.2018 р. на підставі п. 3.4 Правил:

- 6 днів з 11.12.2017 р. по 16.12.2017 р. за чинним тарифом 9,348 грн. з ПДВ відповідно до Постанови НКРЕКП № 907 від 11.07.2017 р.;

- 25 днів з 17.12.2017 р. по 10.01.2018 р. за чинним тарифом 9,324 грн. з ПДВ відповідно до Постанови НКРЕКП № 1343 від 02.11.2017 р.

- 15,3 м3/год. - пропускна здатність труби діаметром 50 мм при швидкості руху води в ній 2 м/с та дії її повним перерізом впродовж однієї години.

Наразі позивачем був направлений відповідачу лист № 403ВК-15 від 23.01.2018 р. з розрахунком в розмірі 106189,83 грн. та вимогою сплатити борг до 05.02.2018 р., що підтверджується списком № 281 згрупованих поштових відправлень, фіскальним чеком, реєстром листів УКПВ. Також у вказаному листі відповідача попереджено, що у разі несплати відповідачу не будуть надаватися послуги водокористування.

Так, вказана сума заборгованості відповідачем не була сплачена, у зв’язку з чим позивачем заявлено даний позов.

Як встановлено судом, тимчасовий договір на послуги водопостачання та водовідведення від 16.10.2009 р. № 4579/3 був укладений між сторонами для об'єктів відповідача, розташованих на території будівельних майданчиків будинків № 14, 14а, 4 по вул. Костанді, які будувалися почергово, про що свідчить підписаний сторонами акт № 5786-ТИ від 16.10.2009 р.

Відповідач стверджує, що в даний час договір розповсюджується на послуги водопостачання та водовідведення стосовно будмайданчика жилого будинку буд. № 4 по вул. Костанді, будинки № 14, 14а, що введені в експлуатацію.

При цьому слід зазначити, що межею матеріальної та експлуатаційної відповідальності відповідача є точка підключення до водопровідної мережі в колодязі на підключення до внутрішньоквартального водопроводу на території будмайданчика, що підтверджується актом № 5787-ТИ від 17.10.2009 р. технічного обстеження водомірного вузла.

З матеріалів справи вбачається, що будівельний майданчик житлового будинку № 4 обмежений тимчасовим огородженням, дозвіл № 147 від 18.01.2018 р. на встановлення якого за затвердженими межами виданий Одеською міською радою до 16.01.2019 р. Також відповідачем надано до суду чинний в 2018 році дозвіл, у 2017 році був дозвіл №190 від 24.01.2017р., який підтверджує межі будівельного майданчика житлового будинку №4буд.

Як встановлено судом, з витягу з Генерального плану № 27П/10/14-НВК вбачається, що водопровідний колодязь з незаглушеним водопровідним вводом по вул. Костанді, про який зазначено в акті обстеження № 4952 від 09.01.2018 р., знаходиться на проїжджій частині вул. Костанді за огородженням будмайданчика будинку №4.

Доводи позивача про придбання відповідачем земельної ділянки для проведення будівельних робіт на території будівельного майданчика житлового багатоквартирного будинку № 4 є безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказами. Як зазначає відповідач, відведена під будмайданчик земля є комунальною, орендарем на період будівництва виступає замовник будівництва - КП "Міське капітальне будівництво".

При цьому обстеження колодязів по вулиці Костанді представниками позивача проводилося не у зв'язку з перевіркою виконання відповідачем обов'язків за договором на послуги водопостачання та водовідведення від 16.10.2009р. №4579/3, а у зв'язку зі зверненням ТОВ „Одесоблбуд» (лист №59 від 06.10.2017 р.) щодо відключення від водопровідної мережі приватних будинків №№42,44 по вулиці 14 Лінія 6 ст. Люстдорфської дороги, яка перетинає вулицю Костанді. Наразі слід зазначити, що ТОВ «Одесоблбуд» не є стороною договору № 4579/3 від 16.10.2009р. і веде будівництво на окремій ділянці, що не належить до будівельного майданчика будинку № 4 буд.

В ході проведених обстежень території приватних будинків №№ 42,44 по вул. 14 Лінія і довколишніх будинків, в тому числі і знесених раніше, представники позивача виявили незаглушений водопровідний ввід по вул. Костанді і бездоказово віднесли його до зони відповідальності відповідача. З актів обстеження № 4952 від 09.01.2018 р. та № 4962 від 09.01.2018 р. вбачається, що водопостачання будмайданчика будинку № 4 здійснюється за водопровідним вводом діаметром 25 мм, підключеним після приладу обліку води, обвідних ліній немає.

Між тим в ході неодноразових перевірок представники позивача не встановили і не довели наступні факти (про це не зафіксовано в актах обстежень №№ 3676, 4952, 4962), що незаглушений ввід з вул. Костанді доходить до і проходить по території будмайданчика житлового будинку № 4; факт того, що відповідач відбирав воду з колодязя з незаглушеним вводом по вул. Костанді.

З наданої відповідачем до суду фото фіксації вбачається, що колодязь по вул. Костанді розташований за тимчасовим огородженням будмайданчика, при цьому цей факт не може свідчити, що труба з колодязя проходить по території будмайданчика відповідача, оскільки при відкритті крана і подачі води в ході обстеження представниками позивача не було встановлено місце, куди ця вода постачалась. Відповідних доказів на підтвердження саме факту здійснення відповідачем безоблікового водокористування з вказаного колодязя з незаглушеним вводом по вул. Костанді позивач не надав.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не довів належними і допустими доказами самовільне приєднання саме відповідача до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення та самовільне користування ними послугами водопостачання. Адже докази того, що колодязь з незаглушеним водопровідним вводом по вул. Костанді є зовнішнім об'єктом централізованого питного водопостачання, за який відповідач має нести відповідальність, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд вважає безпідставними доводи позивача про наявність підстав для нарахування відповідачу суми за безоблікове водоспоживання з огляду лише на наявність незаглушеного водопровідного вводу, який позивач безпідставно відніс до об'єктів відповідача за договором від 16.10.2009 р. № 4579/3.

Так, підписання представником відповідного акту обстеження № 4962 від 11.01.2018 р. ніяким чином не означає, що відповідач погодився, що колодязь по вул. Костанді відноситься до об'єктів, за які він несе відповідальність, про що стверджує позивач. Крім того у листі № 20 від 01.02.2018 р. відповідач вказав, що колодязь по вул. Костанді знаходиться за межами будмайданчика і не відноситься до його об'єктів.

Оскільки між позивачем та відповідачем укладено договір, в якому встановлені відповідні зобов'язання сторін та відповідальність, сторони повинні керуватися ним та діючим законодавством.

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190, на які посилається позивач, є підзаконним нормативно-правовим актом, вони визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Так, в п.3.1-3.7 Правил визначає порядок розрахунків за спожиту питну воду та скид стічних вод, в тому числі формулу розрахунку витрат води у разі безоблікового водокористування, який виконує виробник. Однак, повноваження виробника та відповідальність за безобліковий відбір води ці Правила не встановлюють.

Законодавчими актами, що регулюють правовідносини у сфері водопостачання та водовідведення (спеціальні правові норми вищої юридичної сили) є Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Закон України "Про житлово-комунальні послуги". Дія цих Законів поширюється на всіх суб'єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання, застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Згідно зі ст. 4 Закону "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" суб'єктами відносин у сфері питного водопостачання та водовідведення є зокрема підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення та споживачі питної води та/або послуг з водовідведення. Ст. 19 цього Закону передбачено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання та/або водовідведення з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору.

В ст.ст. 22, 23, 41 цього Закону передбачено, що споживачі питної води зобов'язані утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання на об'єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення. які їм належать або якими вони користуються, а підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення - забезпечити контроль за технічним станом інженерного обладнання та комерційний облік послуг з централізованого питного водопостачання будинків та споруд.

За змістом ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

В термінах цього закону суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення для об'єктів усіх форм власності є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення.

Ст. 21 вказаного Закону передбачено обов’язки виконавця здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг.

Ст. 13 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" передбачається, що за порушення вимог законодавства у сфері комерційного та розподільного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води суб'єкти господарювання, які є операторами зовнішніх інженерних мереж або виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання, а також інші особи, які здійснюють розподіл обсягів відповідної комунальної послуги, несуть відповідальність згідно із законом.

Ст. 14 цього закону встановлює розміри такої відповідальності суб'єктів господарювання - операторів зовнішніх інженерних мереж за порушення законодавства у сфері забезпечення оснащення будівель вузлами обліку питної води, а також періодичної повірки вузлів комерційного обліку.

В термінах цього закону оператор зовнішніх інженерних мереж - власник зовнішніх інженерних мереж, а в разі якщо зовнішні інженерні мережі використовуються іншою, ніж власник, особою або є безхазяйними - особа, якій такі мережі власником передано у користування (управління, господарське відання, оренду, концесію) або яка здійснює фактичне користування такими мережами для транспортування відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води. Зовнішні інженерні мережі - зовнішні теплові мережі (крім мереж систем автономного теплопостачання), зовнішні мережі гарячого водопостачання (крім мереж систем автономного гарячого водопостачання), зовнішні водопровідні мережі (крім мереж систем автономного водопостачання) до вузла комерційного обліку.

Як з’ясовано судом, мікрорайон, в якому ведеться будівництво житлового будинку буд.№4, є територією приватної житлової забудови, де кожен споживач має перебувати у договірних відносинах з ТОВ «Інфокс» на надання послуг водопостачання та водовідведення.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 106189,83 грн. за неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за договором № 4579/3 від 16.10.2009 р. щодо сплати послуг водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому не підлягають задоволенню.

У зв’язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 232, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цивільжитлобуд” про стягнення заборгованості в сумі 106189,83 грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.05.2018 р.

Суддя В.С. Петров