Рішення № 74124938, 15.05.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/395/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Оборотової О.Ю.

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 03.01.2018р. № 26;

Від відповідача: не з’явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до відповідача ОСОБА_2 підприємства «Артек-Союз» про стягнення 22420,59грн.

ВСТАНОВИВ:

06.03.2018р. Квартирно-експлуатаційного відділ міста Миколаїв звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 підприємства «Артек-Союз» з позовом про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за договором № 217 від 12.06.2017р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем договірних зобов’язань в частині повної та своєчасної оплати послуг за договором № 217 від 12.06.2017р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/395/18; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

28.03.2018р. від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про виправлення технічних описок допущених у позовній заяві.

11.04.2018р. до господарського суду Одеської області від ОСОБА_2 підприємства «Артек-Союз» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує щодо нарахування штрафних санкцій за червень 2017р., оскільки стверджує, що рахунок був отриманий відповідачем 29.08.2017р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/395/18 на тридцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/395/18; призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 11.05.2018р. о 10:30.

25.04.2018р. від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва до господарського суду Одеської надійшли додаткові докази в обґрунтування правової позиції.

25.04.2018р. від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва до господарського суду Одеської надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 підприємства «Артек-Союз».

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

12.06.2017 року між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (сторона 1) та ПП «Артек-Союз» (сторона 2) був укладений договір про відшкодування вартості електропостачання (КЕКВ 2273), спожитого в процесі надання послуг з харчування № 216 (а.с. 11-13), згідно умов якого КЕВ м. Миколаїв зобов’язався забезпечувати ПП «Артек-Союз» водою та водовідведенням, для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних сил України, а ПП «Артек-Союз» - відшкодовувати вартість води та водовідведення, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору № 286/2/17/13 від 31.03.2017 року про закупівлю послуг харчування для кожної військової частини, до площ, яких має доступ сторона-2 та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору.

Згідно пп. 2.4.3 п.2.4 договору сторони визначили, що ПП «Артек-Союз» після отримання від позивача рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів зобов’язується здійснювати оплату за спожиту воду та водовідведення на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки позивача.

Відповідно до п. 9.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків – до повного їх завершення.

На виконання умов договору позивачем в установлені строки та встановлених умовах було забезпечено відповідача водою та водовідведенням за період з квітня по грудень 2017 року.

На підтвердження виконання позивачем своїх зобов’язань за договором № 216 від 12.06.2017 року про відшкодування вартості води та водовідведення в процесі надання послуг з харчування (КЕКВ 2272) позивачем надано акти виконаних робіт, рахунки, докази направлення та отримання відповідачем даних рахунків.

Згідно п. 3.9 договору, оплата вартості води та водовідведення, що відшкодовується, здійснюється ПП «Артек-Союз» протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та актів виконаних робіт, на розрахункові рахунки КЕВ м. Миколаїв, зазначені в цьому договорі. Датою фактичної оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на рахунок КЕВ м. Миколаїв.

Положеннями п. 4.2.1 договору визначено, що за порушення термінів відшкодування вартості води та водовідведення сторона-2 сплачує стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також інфляційні втрати та 3 % річних від простроченої суми.

Позивач стверджує, що всього, починаючи з квітня по грудень 2017р. за договором про відшкодування вартості води та водовідведення в процесі надання послуг з харчування ПП «Артек-Союз» спожито відповідні послуги на суму 187720,71грн., однак, в свою чергу відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за надані послуги.

Отже, позивач стверджує, він був вимушений звернутися до господарського суду Одеської області з відповідним позовом про стягнення з ПП «Артек-Союз» основної заборгованості у розмірі 18756,38грн., пені у розмірі 2784,73грн., інфляційних втрат у розмірі 618,48грн., 3% річних у розмірі 261,00грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

У відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п.1. ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.).

Відповідно до ст. 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п. 1. ст. 627 ЦК України)

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Як встановлено судом, ПП «Артек-Союз» за період з квітня по грудень 2017р. було використано послуги з постачання води та водовідведення на загальну грошову суму у розмірі 187720,71грн., що підтверджується належними та допустимими доказами а саме актами виконаних робіт та рахунками фактури.

Відповідно до копій банківських виписок ПП «Артек-Союз» сплачено лише 168964,33грн. Крім цього, з аналізу доказів отримання відповідачем рахунків та актів виконаних робіт судом встановлено, що ПП «Артек-Союз» несвоєчасно здійснювало розрахунки за поставлені послуги.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, щодо сплати штрафних санкцій, вважає їх частково невірними у зв’язку з допущенням арифметичних помилок, а тому судом самостійно здійснено перерахунок штрафних санкцій.

Таким чином, за розрахунком господарського суду Одеської області за неналежне виконання договірних зобов’язань стягненню з ПП «Артек-Союз» підлягає сума пені у розмірі 2350,19грн. пеня нарахована по 11.03.2018р.

Нарахування інфляційних втрат за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення позивачем виконані вірно, а тому сума в розмірі 618,48грн. підлягає стягненню в редакції розрахунку позивача.

Що стосується 3% річних за несвоєчасну сплату послуг з водопостачання та водовідведення за розрахунком господарського суду 3% річних складає 257,03грн. а тому у зв’язку з допущенням арифметичних помилок, стягненню підлягає сума в редакції розрахунку господарського суду Одеської області, 3% річних нараховані по 11.03.2018р.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз. 5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тієї ж позиції дотримується ВСУ у Постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі №6/433-42/183 та ВГСУ у Постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Крім цього, суд погоджується із доводами позивача стосовно того, що дата 24.07.2017 року визначена методом розрахунку на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 р., що зареєстрований в Мінюсті 28.01.2014 р. № 173/24950, яким затверджені Нормативи і нормативні строки пересилань поштових відправлень, відповідно до якого строк пересилання рекомендованої поштової кореспонденції становить 5 днів (п.п.2 п.1, п.2 розділу II Нормативу). Відповідно позивачем визначено, що згідно чеку ПАТ «Укрпошта» №5405607146932, КЕВ м. Миколаїв було направлено на адресу ПП «Артек-Союз» рекомендоване повідомлення №1002 від 04.07.2017р., тобто граничний строк його доставки є 08.07.2017 р. Враховуючи, що договором №216 передбачено сплата відповідачем зобов'язань протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунків, граничний строк для сплати настав 24.07.2017 р. Крім того, позивачем взято до уваги положення п.1.7 Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р., якою передбачено, що ухилення боржника на підприємстві зв’язку листа, що містив вимогу не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Доводи відповідача щодо отримання рахунків та актів виконаних робіт за червень 29.08.2017р. судом відхилено у зв’язку з тим, що відповідно до матеріалів справи 29.08.2017р. відповідачем отримано рахунок та акт виконаних робіт за серпень. (а.с. 29-32)

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до відповідача ОСОБА_2 підприємства «Артек-Союз про стягнення 22420,59грн. – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Артек-Союз» (65017, м. Одеса, вул. Бруса, 26/2; код 30741489) на користь Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а; код 08029523) основну заборгованість у розмірі 18756,38грн., пеню у розмірі 2350,19грн., інфляційні втрати у розмірі 618,48грн., 3% річних у розмірі 257,03грн. та витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1727,54,22грн.

3. В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 21 травня 2018р.

Суддя О.Ю. Оборотова