Рішення № 74124645, 03.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.05.2018Справа № 910/23371/17Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова О.М., за участю секретаря судового засідання Мельник К.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранссервіс»

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Представники учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_3 - по дов.;

від відповідача: Пінак Є.Р. - по дов.;

від третьої особи: Яковенко Д.А. - по дов.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс», оформленого протоколом №73 від 22.12.2014 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» від 22.12.2014 р. на яких були прийняті рішення, зокрема, про надання директору повноважень на відчуження майна товариства, пройшли за відсутності кворуму.

Ухвалою господарського суду від 02.01.2018 р. вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

17.01.2018 р. (направлені до суду 16.01.2018 р., що підтверджується штемпелем відповідного відділу зв'язку на конверті) через загальний відділ суду від ОСОБА_1 надійшли докази усунення недоліків, а саме подано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2018 р. відкрито провадження у справі №910/23371/17, підготовче судове засідання призначено на 22.02.2018 р.

05.02.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранссервіс» через загальний відділ суду подано клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/20790/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» до Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранссервіс» про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу від 23.12.2014 р., на підставі того, що станом на час його укладення товариство не мало вільного волевиявлення відчужувати своє майно та повноваження на підписання такого договору у директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» були відсутні, зокрема рішення №73 від 22.12.2014 р. загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» прийнято за відсутності кворуму. За таких обставин, рішення у даній справі на думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранссервіс» вплине на його права та обов'язки, як власника транспортного засобу.

22.02.2018 р. до загального відділу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Судове засідання, призначене на 22.02.2018 р. не відбулось у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2018 р. підготовче судове засідання у справі №910/23371/17 призначено на 16.03.2018 р.

16.03.2018 р. до загального відділу суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, відповідно до змісту якої останній просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» від 22.12.2014 р., оформленого протоколом №73 від 22.12.2014 р. також з огляду на не повідомлення позивача про проведення цих загальних зборів.

Також, представником позивача було подано клопотання в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до змісту якого просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» належним чином засвідчених копій повідомлення про проведення загальних зборів учасників від 22.12.2014 р., документів, які підтверджують направлення ОСОБА_1 повідомлення про проведення загальних зборів учасників від 22.12.2014 р., документів, які підтверджують отримання ОСОБА_1 повідомлення про проведення загальних зборів учасників від 22.12.2014 р.

В підготовче судове засідання 16.03.2018 р. представники позивача та відповідача з'явились, надали усні пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження, прийнято до розгляду заяву про зміну підстав позову, залучено до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранссервіс» в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, відкладено підготовче засідання на 03.04.2018 р.

В підготовче судове засідання 03.04.2018 р. з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

29.03.2018 р. та 03.04.2018 р. через канцелярію суду надійшли клопотання від позивача та відповідача про долучення до матеріалів справи доказів направлення третій стороні копії позовної заяви та відзиву.

Представник третьої особи 03.04.2018 р. подав письмові пояснення по суті спору.

В підготовчому судовому засіданні 03.04.2018 р. сторонами надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого засідання та про призначення справи до розгляду по суті.

У підготовчому засіданні 03.04.2018 р. судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, випадків, що є підставами для відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлені.

03.04.2018 р. згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03.05.2018 р.

В судове засідання 03.05.2018 р. з'явились представники учасників справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов.

Представник третьої особи у судовому засіданні 03.05.2018 р. надав суду пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 03.05.2018р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Ойл») була проведена 06.07.2000, номер запису: 1 073 120 0000 005273.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут. Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього Кодексу.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів (ч. 4 ст. 82 Господарського кодексу України).

Як вбачається з п.п. 1.2, 3.8 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс», затвердженого зборами учасників згідно протоколу № 47 від 11.06.2007 р., та зареєстрованого державним реєстратором Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації 08.08.2007 р. (надалі - статут) (тут і далі в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів - 22.12.2014 р.), позивач - ОСОБА_1 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс», якому належав внесок у статутному фонді на суму 21235,00 грн., що становило 6,3% статутного капіталу товариства.

Разом з тим, згідно із наведеними вище пунктами статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс», учасниками товариства станом на 22.12.2014 р. також були:

- Акціонерний комерційний банк «Київ», якому належав внесок на суму 33585,00 грн., що становило 9,9 % статутного фонду;

- ОСОБА_6, якому належав внесок у статутному фонді товариства у розмірі 335858,00 грн., що становило 9,9 %;

- ОСОБА_7, якому належав внесок на суму 45800,00 грн., що становило 13,5 % статутного фонду;

- ОСОБА_8, якій належав внесок у розмірі 32268,40 грн, що складав 9,5% статутного фонду;

- ОСОБА_9, внесок якої складав 33585,00 грн., що становило 9,9% статутного фонду;

- ОСОБА_10, якій належав внесок на суму 139181,60 грн., що складає 41,0% статутного фонду.

Отже, для забезпечення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» за рахунок внесків учасників було створено статутний фонд в розмірі 339 240,00 грн.

22.12.2014 р. були проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс», оформлені протоколом №73.

Вказані загальні збори проведені за участю представників учасників означеного товариства та учасника товариства, які в сукупності володіли 73,9 % голосів, а саме: були присутні представники ОСОБА_7, який володів 13,5% статутного капіталу, ОСОБА_8, яка володіла 9,5% статутного капіталу, ОСОБА_11, яка володіла 41,00% статутного капіталу та учасник товариства ОСОБА_6, який володів 9,9% статутного капіталу.

При цьому, на зборах, які відбулись 22.12.2014 р. були прийняті наступні рішення: 1. Про обрання голови загальних зборів та секретаря загальних зборів; 2. Про продаж тягачів та напіпричепів товариства, державні номери НОМЕР_2, НОМЕР_3; 3. Про надання повноважень директору товариства - Филинюку Ю.Ф. на укладання та підписання від імені товариства договорів купівлі - продажу транспортних засобів.

За твердженнями позивача, при прийнятті рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс», оформленого протоколом №73 від 22.12.2014 р. були порушені корпоративні права ОСОБА_1 на участь в управлінні Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс», що є підставою для визнання недійсним цього рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Статтями 97, 98 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи якими є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом (за змістом ст. 116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України «Про господарські товариства»). При цьому, зазначена норма кореспондується з п.6.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс».

За приписами ст.58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»).

Згідно з п.5.1.4 статуту відповідача, голова письмово повідомляє учасників про проведення зборів учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання зборів учасників. При цьому факт відправлення та отримання такого письмового повідомлення повинен документально потверджуватись.

Не пізніше, ніж за сім днів до скликання зборів, учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного зборів. По питанням, не внесеним до порядку денного, рішення можуть прийматись тільки за згодою всіх учасників, що присутні на зборах (п.5.1.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс»).

Частиною 3 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», яка кореспондується з п.5.1.7 статуту відповідача, учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства України, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували повідомлення позивача - ОСОБА_1 про спірні загальні збори учасників товариства, що відбулись 22.12.2014 р.

Статтею 60 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства.

За змістом п. 5.1.2 статуту відповідача, учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток у статутному фонді. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників. Рішення про відчуження майна товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів учасників товариства.

Як вже зазначалось судом, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» було створено статутний фонд у розмірі 339240,00 грн., що складало 100% статутного капіталу, а з урахуванням вищенаведених положень статуту відповідача, для прийняття рішення про відчуження майна останнього необхідна була присутність учасників, які в сукупності володіють 254955,00 грн. статутного капіталу, що складає 75,16%.

Однак, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс», оформлені протоколом №73 від 22.12.2014 р., в тому числі щодо відчуження майна товариства, були прийняті за участю представників учасників означеного товариства та учасника товариства, які в сукупності володіли 73,9 % голосів, тобто без наявності необхідної кількості голосів для прийняття відповідного рішення.

Таким чином, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс», оформлені протоколом №73 від 22.12.2014 р., в тому числі і щодо відчуження майна відповідача, були прийняті за відсутності необхідної кількості голосів на прийняття відповідних рішень, так, як на них з'явились представники учасників товариства та учасник товариства, що володіють у сукупності 73,9 % відсотками голосів, тоді як згідно з п. 5.1.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» рішення про відчуження майна товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів учасників товариства, що складало відповідно 75,16% відсотками голосів.

Відповідачем обставин щодо не дотримання процедури скликання загальних зборів, повідомлення позивача про їх проведення в порядку, передбаченому Закону України «Про господарські товариства» та статутом товариства та за відсутності кворуму для прийняття відповідних рішень спростовано не було. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Зважаючи на положення ст. 167 Господарського кодексу України та ст.ст. 58, 60 Закону України «Про господарські товариства» підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства»); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч.4 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства»); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону України «Про господарські товариства»).

Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час складання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень, однак, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення зборів чи прийняття рішень; якщо скликання і проведення зборів відбулося без дотримання вимог закону та статуту товариства, що призвело до порушення прав та законних інтересів його учасників.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 р. по справі №911/1529/17, від 14.03.2018 р. по справі №915/1073/16.

Частиною 4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

У рішенні від 10.11.2005р. Великої Палати Європейського Суду з прав людини у справі «Лейла Шахін проти Туреччини» зазначається, що згідно з практикою, закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Практика країн усталеної демократії свідчить про те, що конкретний варіант тлумачення права, використаний судом, має шанс набути певної стабільності, обов'язковості. Вважається, що це випливає із принципів однакового поводження і правопевності (правової визначеності), які є проявами принципу верховенства права. Ці принципи зобов'язують державну владу дотримуватись обраної правової позиції і не відхилятися від неї доти, доки не з'являться вагомі підстави змінити її і звернутись до іншого розуміння тієї чи іншої норми. Названі принципи певною мірою знаходять підтвердження в національному законодавстві, практиці здійснення правосуддя та роз'яснювальній діяльності вищих спеціалізованих судів. Зокрема, відповідно до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Отже, враховуючи викладене вище, з урахуванням встановлених судом в процесі розгляду справи обставин щодо неповідомлення учасника товариства відповідача ОСОБА_1 про проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс», що відбулись 22.12.2014 р. у відповідності до вимог статуту означеної юридичної особи, а також встановлення судом обставин прийняття на вказаних зборах рішення про відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» без наявності визначеного статутом кворуму, за висновками суду, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» від 22.12.2014 р., оформлені протоколом № 73 від 22.12.2014р. є неправомірними, такі рішення порушують права та законні інтереси позивача, а тому позовна вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс», оформленого протоколом №73 від 22.12.2014 р. є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 1 600 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» від 22.12.2014 р., оформленого протоколом №73 від 22.12.2014 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» (03151, м. Київ, вул. Волинська, будинок 60, ідентифікаційний код 31055416) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п.17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 22.05.2018р.

Суддя В.О.Демидов