Рішення № 74124277, 02.05.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/4/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2018 Справа № 908/121/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/121/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕСВІТ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост-Телеком"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель"

про стягнення 32690,63 грн.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.03.2018 року здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕСВІТ" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост-Телеком" про стягнення заборгованості в сумі 28290,96 грн. за неповернуті матеріальні цінності, інфляційних витрат в сумі 3548,62 грн. та трьох процентів річних в сумі 851,05 грн. за договором № МТ-08042015 від 08.04.2015 року, що разом складає 32690,63 грн. При цьому у вступній частині позовної заяви позивач в якості третьої особи вказує Товариство з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2018 року вищенаведену позовну заяву передано на розгляд судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/121/18, присвоєно справі номер провадження 12/4/18, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.02.2018 року об 11:30.

Ухвалою суду від 21.02.2018 року відкладено підготовче засідання на 13.03.2018 року об 11:30.

21.02.2018 року на адресу суду о 12 год. 25 хв. надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представників.

Разом з тим 21.02.2018 року на адресу суду о 12 год. 25 хв. надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" про розгляд справи за відсутності його представників.

Також 21.02.2018 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 26.01.2018 року, в якому останній просить залучити до матеріалів справи претензію та вимогу про проведення інвентаризації на адресу відповідача та докази їх направлення відповідачу (оригінали).

Ухвалою суду від 13.03.2018 року відкладено підготовче засідання на 22.03.2018 року о 12:00.

20.03.2018 року на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення від 15.03.2018 року, в яких останній просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель". При цьому клопотання про залучення третьої особи обґрунтовує тим, що предметом спору є сума заборгованості за неповернуті матеріали, які повинні були бути використані відповідачем для підключення абонентів ТОВ "Воля-Кабель" у загальному розмірі 32690,63 грн. Вказує, що ТОВ "Воля-Кабель" на підставі договору № 01/07/12-ТЕЛ від 01.07.2012 року з ТОВ "Телесвіт" надає телекомунікаційні послуги з використанням телекомунікаційної мережі позивача. Також зазначає, що заборгованість відповідача ТОВ "Мост-Телеком" перед ТОВ "Телесвіт", яка слугує підтвердженням збитків позивача, які в процесі реалізації договірних відносин між сторонами ТОВ "Телесвіт" та ТОВ "Воля-Кабель" можуть утруднити виконання їх взаємних обов'язків, а також реалізацію прав. Вважає, що рішення в даній справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ "Воля-Кабель". Просить розгляд справи № 908/121/18 провести за відсутності позивача.

Також від позивача 20.03.2018 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, призначеної на 22.03.2018 року о 12:00.

Ухвалою суду від 22.03.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/121/18 до 26.04.2018 року, та відкладено підготовче засідання на 10.04.2018 року о 10:00. Також, ухвалою суду від 22.03.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" (Код ЄДРПОУ 30777913, 02094, місто Київ, вул. Магнітогорська, будинок 1, поверх 4).

26.03.2018 року на адресу суду від третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" надійшла заява, в якій останній просить розгляд справи № 908/121/18, яка призначена на 22.03.2018 року о 12:00 провести за відсутності третьої особи.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2018 року в порядку приписів п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження у справі № 908/121/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.05.2018 року об 11:00.

10.04.2018 року на адресу суду поштою о 16 год. 00 хв. від третьої особи у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" надійшли пояснення щодо позову в порядку ст. 168 ГПК України, в яких остання зазначає наступне:

- 08.04.2015 року між сторонами по справі був укладений договір № МТ-08042015, у відповідності з положеннями якого відповідач ТОВ «Мост-Телеком» зобов'язувався надавати послуги з продажу телекомунікаційних послуг замовника ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ», використовуючи обладнання замовника ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» та матеріали виконавця ТОВ «ТЕЛЕСВІТ», виконувати роботи з підключення абонентських відгалужень до телекомунікаційної мережі виконавця ТОВ «ТЕЛЕСВІТ», використовуючи власні матеріали виконавця ТОВ «ТЕЛЕСВІТ», виконувати сервісне обслуговування абонентів замовника ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ»;

- за договором № МТ-08042015 від 08.04.2015 року відповідач ТОВ «Мост-Телеком» зобов'язувався забезпечити цільове використання отриманих від замовника ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» матеріальних цінностей та отриманих від позивача матеріалів і їх збереження, однак, в силу порушення покладених на відповідача обов'язків за договором № МТ-08042015 останній не повернув позивачу матеріальні цінності та обладнання;

- заборгованість відповідача підтверджується доданими до матеріалів справи документами і є обґрунтованою позивачем;

- спроби позивача врегулювати відносини з відповідачем у позасудовому порядку не дали бажаних результатів, оскільки як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повернув матеріальні цінності позивачу;

- правомірні вимоги позивача, викладені у претензії № 1967-01 від 19.10.2017 року на суму 28290,96 грн. та в листі № 468 від 20.10.2017 року з вимогою проведення інвентаризації, які були залишені відповідачем без відповіді;

- ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» погоджується з позовними вимогами позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесвіт» та окрім суми за неповернуті матеріальні цінності за договором № МТ-08042015 від 08.04.2015 року в розмірі 28290,96 гривень, вважає, що відповідач має сплатити за позовом заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, що буде становити 32690,63 гривень про що зазначено позивачем ТОВ «Телесвіт». Просить позовну заяву позивача до відповідача задовольнити.

Також 10.04.2018 року від третьої особи надійшла заява про розгляд справи, яка призначена на 10.04.2018 року о 10:00, за її відсутності.

Вказані пояснення третьої особи надійшли поштою в поштовому конверті з описом вкладення від 04.04.2018 року.

Згідно інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» про відстеження пересилання за штрихкодовим ідентифікатором 0210510461996 вбачається, що вказані пояснення були здані на пошту третьою особою 04.04.2018 року.

10.04.2018 року на адресу суду поштою о 16 год. 15 хв. від позивача надійшли пояснення згідно ухвали від 22.03.2018 року, в яких останній зазначає наступне:

- видаткова накладна № 539 від 26.02.2016 року та видаткова накладна № 876 від 25.03.2016 року складені за договором № МТ-08042015 від 08.04.2015 року, що був укладений між ТОВ «Воля-Кабель», ТОВ «Мост-Телеком» і ТОВ «Телесвіт»;

- між позивачем та відповідачем складались акти використаних матеріалів згідно договору № МТ-08042015 від 08.04.2015 року (акт від 29.02.2016 року, акт від 31.03.2016 року, акт від 30.04.2016 року, які позивач пропонує залучити до матеріалів справи);

- видаткові накладні № 539 від 26.02.2016 року та № 876 від 25.03.2016 року були складені 26.02.2016 року та 25.03.2016 року відповідно, а строк дії договору № МТ-08042015 від 08.04.2015 року згідно підстав, зазначених в п. 9.2. договору припиняється, зокрема в разі виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за ним;

- пунктом 9.3. договору також встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору;

- позивачем - ТОВ «Телесвіт» була направлена претензія № 1967-01 від 19.10.2017 року до ТОВ «Мост-Телеком», доказом поштового відправлення слугує чек з відділу поштового зв'язку про відправлення вимоги, а також опис вкладення в цінний лист;

- зауважує, що відповідно до бухгалтерської довідки № 1, складеної ТОВ «Телесвіт» 17.01.2018 року, яка засвідчує передачу матеріальних цінностей відповідачу, ТОВ «Мост-Телеком» отримало від позивача товарно-матеріальні цінності на загальну суму 36904,99 грн. за договором № МТ-08042015 від 08.04.2015 року згідно видаткових накладних № 539 від 26.02.2016 року на суму 20468,15 грн. та видаткової накладної № 876 від 25.03.2016 року на суму 16436,84 грн. Просить провести розгляд справи № 908/121/18 за відсутності позивача.

Вказані пояснення позивача надійшли поштою в поштовому конверті з описом вкладення від 06.04.2018 року.

Згідно інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» про відстеження пересилання за штрихкодовим ідентифікатором 0210510461490 вбачається, що вказані пояснення були здачі на пошту позивачем 06.04.2018 року.

26.04.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи, яка призначена на 02.05.2018 року об 11:00 за його відсутності.

27.04.2018 року на адресу суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи, яка призначена на 02.05.2018 року об 11:00 за її відсутності.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 02.05.2018 року не з'явилися, втім за раніше поданими до суду заявами просили провести розгляд справи за їх відсутності. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (том 2, а.с. 38, 39).

Представник відповідача в судове засідання 02.05.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

На адресу суду від відповідача повернулися повідомлення пошти з позначками з позначками "за зазначеною адресою вибув".

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003 року).

Згідно з інформації (безкоштовного запиту) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доданого до позову вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 79/43, офіс 01.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1. ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 02.05.2018 року представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, пояснення третьої особи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 08.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель», як Замовником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мост-Телеком», як Виконавцем 1, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесвіт», як Виконавцем 2, укладено договір № МТ-08042015, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 2.1.) Виконавець 1 в рамках цього договору зобов'язується надати наступні послуги/виконати роботи:

- від імені та за рахунок Замовника надавати послуги з продажу телекомунікаційних послуг Замовника (п.п. 2.1.1. п. 2.1.),

- від імені та за рахунок Замовника, використовуючи обладнання Замовника та власні матеріали Виконавця 2, виконати роботи з підключення абонентських відгалужень до телекомунікаційної мережі Виконавця 2 (п.п. 2.1.2. п. 2.1.),

- від імені Замовника, використовуючи власні матеріали Виконавця 2, виконувати сервісне обслуговування Абонентів Замовника (п.п. 2.1.3 п. 2.1.).

Замовник зобов'язаний прийняти належним чином надані Виконавцем 1 послуги/виконані роботи та оплатити їх відповідно до: умов Додатку №1 у випадку виконання робіт/надання послуг, зазначених у п. 2.1.1 та п. 2.1.2. Договору відносно Абонентів - фізичних осіб; умов Додатку №1/1 у випадку виконання робіт/надання послуг, зазначених у п. 2.1.3. Договору відносно Абонентів - фізичних осіб; умов Додатку №1/1/1 у випадку виконання робіт/надання послуг, зазначених у п.п.2.1.1-2.1.3. договору відносно Абонентів - суб'єктів господарювання (п. 2.2.). Замовник зобов'язаний оплатити Виконавцю 2 вартість матеріалів, що використані останнім для виконання Робіт за цим договором згідно наданих документів, які складені належним чином.

Відповідно до п. 2.4. Договору конкретний перелік Послуг/Робіт, які Виконавець 1 виконує для Замовника зазначається у Додатку № 1 та/або Додатку № 1/1, та/або Додатку № 1/1/1 до цього Договору відповідно до умов, вказаних у п.2.2. Договору.

Права Замовника визначені п. 5.1. розділу 5 Договору. Обов'язки Замовника визначені п. 5.2. Розділу 5 Договору, до яких зокрема відноситься те, що Замовник зобов'язаний: надати Виконавцю 1 обладнання (у т.ч. - тестове), та всю інформацію, документи (форми документів), які йому необхідні для виконання своїх обов'язків за Договором. При цьому обладнанням Замовника вважається обладнання, що отримане Виконавцем 1 від Замовника безпосередньо зі складу Замовника, напряму від постачальників Замовника (п.п. 5.2.1. п. 5.2.) та створювати необхідні умови для своєчасного одержання Виконавцем 1 обладнання (п.п. 5.2.5. п. 5.2.). Відповідно до п. 5.3.4. Договору Виконавець 1 має право своєчасно отримувати обладнання від Замовника та матеріали від Виконавця 2 для виконання Виконавцем 1 своїх зобов'язань за Договором, а у відповідності до п. 5.4.2. Договору Виконавець 1 зобов'язаний забезпечити цільове використання (виключно для виконання своїх обов'язків за цим Договором) отриманих від Замовника матеріальних цінностей та друкованої рекламно-інформаційної продукції, а також отриманих від Виконавця 2 матеріалів.

Пунктом 5.4.13 Договору визначено, що Виконавець 1 зобов'язаний забезпечити збереження отриманих від Замовника та Виконавця 2 матеріальних цінностей (обладнання, матеріалів, спеціального одягу, тощо).

За умовами п. 5.4.30 Договору Виконавець 1 зобов'язаний у встановлені Замовником та Виконавцем 2 строки надавати передбачені цим Договором та Додатками до нього документи, розрахунки, звіти тощо, що безпосередньо стосуються надання послуг (виконання робіт) за цим Договором, у тому числі інформацію про хід прямих продажів, звіт щодо встановленого обладнання, звіт про обладнання що було повернуто, тощо. При цьому такі звіти складаються Виконавцем 1 за зразками, затвердженими сторонами.

Виконавець 1 зобов'язаний вести облік обладнання Замовника в обліковій системі (далі - Система), та дотримуватися «Регламенту роботи виконавців з обліку клієнтського обладнання», що підписаний як додаток до цього Договору і є невід'ємною його частиною та після припинення дії цього договору будь-якою із сторін з будь-якої причини Виконавець 1 зобов'язаний повернути Замовнику та/або Виконавцю 2 всі матеріальні цінності та документи, у тому числі форми, бланки протоколів замовлених послуг та обладнання, всі копії таких документів та матеріалів, що були надані Замовником та/або Виконавцем 2 Виконавцю 1, про що сторони домовилися у п. 5.4.31., п. 5.4.45. та п. 5.4.46. Договору. Відповідно до п. 5.7.1. Договору Виконавець 2 зобов'язаний на підставі отриманого від Виконавця 1 звіту щодо використаних матеріалів скласти та надати для підписання Замовникові акт використаних матеріалів.

Пунктом п. 6.1. Договору сторонами погоджено, що Виконавець 1 зобов'язується виконувати роботи з підключення та сервісного обслуговування абонентів Замовника, використовуючи виключно обладнання, надане Замовником, та матеріали (деталі, запасні деталі, комплектуючі), надані Виконавцем 2. При використанні Виконавцем 1 обладнання, матеріалів, деталей, комплектуючих, наданих Замовником та Виконавцем 2, Виконавець 1 зобов'язується надавати щоденний звіт про використання обладнання та матеріалів (у встановленій Замовником формі) та щомісячний звіт у формі актів по використанню обладнання (звіт для Замовника) і по використанню матеріалів (звіт для Виконавця 2). При цьому Замовник залишає за собою право у разі необхідності вимагати від Виконавця 1 проводити інвентаризацію в присутності представника Замовника.

Умовами п. 6.7. Договору сторони визначили, що Замовник та/або Виконавець 2 має право у будь-який час вимагати повернення переданого Виконавцю 1 обладнання, матеріалів, печатної продукції, тощо (повністю, або частково). При цьому, за умови припинення дії цього Договору з ініціативи Виконавця 1 таке повернення здійснюється силами та за рахунок Виконавця 1 протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання вимоги про це від Замовника. Повернення Виконавцем 1 обладнання, матеріальних цінностей, тощо повинно бути документально оформлено, для чого Виконавцем 1 Замовнику та/або Виконавцю 2 видається видаткова накладна, а Замовник та/або Виконавець 2 надає Виконавцеві 1 довіреність.

Згідно з положеннями п. 6.10. Договору кількість обладнання, матеріальних цінностей, що Виконавець 1 зобов'язаний повернути за вимогою Замовника та/або Виконавця 2 в разі розірвання або закінчення строку Договору наступним чином:

6.10.1. До кількості обладнання, матеріальних цінностей, тощо, які передані Виконавцю 1 за видатковими накладними, актами передачі додається кількість обладнання, що прийняте Виконавцем 1 у абонентів, із цієї суми віднімається кількість обладнання, матеріальних цінностей, відображене Виконавцем 1 в акті використаного обладнання і матеріальних цінностей, кількості, яка узгоджена Замовником та/або Виконавцем 2.

У випадку, якщо кількість повернутого обладнання, матеріальних цінностей, тощо відрізняється від розрахункового (розрахованого за формулою, вказаною у п. 6.10.1 Договору) у бік зменшення (недостача), Виконавець 1 зобов'язаний відшкодувати вартість таких відсутніх обладнання, матеріальних цінностей (п. 6.11. Договору).

Положенням п. 8.1. Договору закріплено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором згідно з законодавством України.

Виконавець 1 відшкодовує Виконавцю 2 вартість використаного не за призначенням, зіпсованого з вини Виконавця 1, втраченого Виконавцем обладнання та інших матеріальних цінностей, переданих останньому для виконання зобов'язань за цим Договором, про що зазначено у п. 8.4. Договору.

Згідно із п. 9.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє з 01 травня 2015 року до 31 січня 2016 року. Пунктами 9.2. та 9.3. договору передбачено, що дія цього договору припиняється закінченням строку його дії, виконанням Сторонами усіх своїх зобов'язань за ним. Закінчення строку цього договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії договору № МТ-08042015 від 08.04.2015 року закінчився 31.12.2016 року. Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять та учасниками у справі суду не повідомлено.

Позивач в позовній заяві вказує, що для виконання зобов'язань за Договором Виконавець 1 (відповідач) отримав від Виконавця 2 (позивача) матеріали за видатковими накладними.

На підтвердження викладеного позивачем до позовної заяви надані копії наступних видаткових накладних: № 539 від 26.02.2016 року на суму 20468,15 грн. та № 876 від 25.03.2016 року на суму 16436,84 грн.

Разом з тим позивачем до позовної заяви надані засвідчені копії:

- довіреності № 07 від 01.02.2016 року, виданої ТОВ «Мост-Телеком» техніку ОСОБА_2 на отримання від ТОВ «Телесвіт» цінностей без вказівки за яким договором (за яким № та датою наряду),

- довіреності № 11 від 01.03.2016 року, виданої ТОВ «Мост-Телеком» техніку ОСОБА_2 на отримання від ТОВ «Телесвіт» цінностей без вказівки за яким договором (за яким № та датою наряду),

- бухгалтерської довідки № 1 від 17.01.2018 року за підписом головного бухгалтера ТОВ "Телесвіт" (том 1, а.с. 36), в якій зазначено, що товарно-матеріальні цінності на загальну суму 36904,99 грн. були передані ТОВ «Телесвіт» до ТОВ «Мост-Телеком» по договору між ТОВ «Воля-Кабель», ТОВ «Мост-Телеком» і ТОВ «Телесвіт» № МТ-08042015 від 08.04.2015 року згідно видаткових накладних № 876 від 25.03.2016 року на суму 16436,84 грн. та № 539 від 26.02.2016 року на суму 20468,15 грн.

У наведених вище видаткових накладних (том 1, а.с. 33, 35) зазначено, що постачальником товару (матеріалів) є ТОВ "Телесвіт", одержувачем - Кривий Ріг - склад Мост Телеком (ПВК). При цьому умовами відвантаження у вказаних видаткових накладних зазначені: «передача матеріальних цінностей згідно договору на обслуговування абонентів». Однак, підстав складення, зокрема дати та номеру договору, видаткові накладні (том 1, а.с. 33, 35) не містять. Крім того, як свідчить зміст накладних (том 1, а.с. 33, 35) вони не містять печатки одержувача товару - ТОВ «Мост-Телеком», а містять лише підписи техніка ОСОБА_2.

Як зазначає позивач в письмових поясненнях, які надійшли адресу суду поштою 10.04.2018 року о 16 год. 15 хв., видаткова накладна № 539 від 26.02.2016 року та видаткова накладна № 876 від 25.03.2016 року складені за договором № МТ-08042015 від 08.04.2015 року, що був укладений між ТОВ «Воля-Кабель», ТОВ «Мост-Телеком» і ТОВ «Телесвіт», а строк дії договору № МТ-08042015 від 08.04.2015 року згідно підстав, зазначених в п. 9.2. договору припиняється, зокрема в разі виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за ним. Також у вказаних поясненнях позивач вказує, що між позивачем та відповідачем складались акти використаних матеріалів згідно договору № МТ-08042015 від 08.04.2015 року (акт від 29.02.2016 року, акт від 31.03.2016 року, акт від 30.04.2016 року, які позивач пропонує залучити до матеріалів справи). Вказані пояснення позивача надійшли поштою в поштовому конверті з описом вкладення від 06.04.2018 року.

Оскільки вказані пояснення були здані на пошту 06.04.2018 року, відтак в силу приписів ч. 7 ст. 116 ГПК України позивач не пропустив строк для подання доказів, встановлений ухвалою суду від 22.03.2018 року.

Зі змісту актів використаних матеріалів від 29.02.2016 року та від 31.03.2016 року, які підписані позивачем та відповідачем, вбачається, що вказані акти складені про те, що ПП «Консул Гранд Інвест» в період з 01.02.2016 року по 29.02.2016 року, з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року були надані послуги, які є предметом договору №МТ-08042015 від 08.04.2015 року.

При цьому ПП «Консул Гранд Інвест» не є стороною договору №МТ-08042015 від 08.04.2015 року.

Лише в акті використаних матеріалів від 30.04.2016 року зазначено, що він складений про те, що ТОВ «Мост Телеком» у період з 01.04.2016 року по 30.04.2016 року були надані послуги, які є предметом договору №МТ-08042015 від 08.04.2015 року.

При цьому з вказаних актів у суду відсутня можливість встановити інформацію про загальну вартість використаних Виконавцем матеріалів.

Позивач в позові вказує, що відповідач не належним чином виконав зобов'язання, передбачені п. 5.4.2 та п. 5.4.13 договору, а саме із забезпечення цільового використання (виключно для виконання своїх обов'язків за цим Договором) отриманих від Замовника матеріальних цінностей та отриманих від Виконавця 2 матеріалів і їх збереження, що призвело до нестачі матеріалів на суму 28290,96 грн. Зокрема зазначає, що згідно з п.п. 5.4.45, 5.4.46 договору після припинення дії цього договору з будь-якої причини відповідач (Виконавець 1) зобов'язаний повернути Замовнику та Виконавцю 2 всі матеріальні цінності та обладнання, проте до теперішнього часу останній не повернув матеріали, у зв'язку з чим на день складання позовної заяви сума за неповернуті матеріальні цінності за Договором становить 28290,96 грн., яку і намагається стягнути позивач. При цьому позивач в позові вказує, що претензією № 1967-01 від 19.10.2017 року Виконавцем 2 (позивачем) до Виконавця 1 (відповідача) були заявлені вимоги на суму 28290,96 грн., які залишені без відповіді. Також позивач зазначає, що листом № 468 від 20.10.2017 року звернувся до Виконавця 1 (відповідача) з вимогою про проведення інвентаризації на підставі п. п. 6.5. та 6.6. договору, проте відповіді на лист не отримав.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 31.12.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 851,05 грн. та інфляційні витрати за загальний період з 31.12.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 3548,62 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України (ч. 2 ст. 509 ЦК України) та відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України та ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, останні (зобов'язання) повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України та положень п. 9.3. вказаного вище договору, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Тому, припинення строку договору не свідчить про припинення виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за ним та не означає звільнення боржника від виконання обов'язку в натурі.

Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено змішаний договір, оскільки відповідно до вимог статті 628 ЦК України він містить елементи різних договорів (договору про надання послуг в частині продажу телекомунікаційних послуг Замовника (п.п. 2.1.1. договору) та договору підряду (в частині виконання робіт з підключення абонентських відгалужень до телекомунікаційної мережі Виконавця 2 та сервісного обслуговування Абонентів Замовника (п.п. 2.1.2 і 2 1.3. договору), до яких потрібно застосувати положення чинного законодавства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 837, 901 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Право сторін укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір) передбачено ч. 2 ст. 628 ЦК України.

При цьому, згідно із положеннями вказаної норми, до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до загальних положень про підряд, закріплених у главі 61 ЦК України та про послуги, закріплених у главі 63 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України). Роботи за договором підряду можуть виконуватися як з матеріалу підрядника та його засобами, так і з матеріалу замовника (ст.ст. 839, 840 ЦК України).

Одночасно відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, від договору про надання послуг договір підряду відрізняється тим, що предметом договору підряду є виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої роботи. При цьому, оплачується результат роботи, який підлягає передачі замовнику, а не процес вчинення певних дій або здійснення певної діяльності, яка споживається у такому процесі.

Враховуючи, що спір в даній справі між сторонами не пов'язаний із наданням відповідачем позивачу послуг за договором № МТ-08042015 від 08.04.2015 року та їх оплатою, а виник у зв'язку із безпідставним, на думку позивача, неповерненням відповідачем, як виконавцем робіт за договором матеріалів Виконавця 2, то до відносин сторін при розгляді даного спору підлягають застосуванню, зокрема, положення актів цивільного законодавства, якими врегульовано відносини про підряд.

Як вказано вище згідно з умовами п. 6.1. Договору Виконавець 1 зобов'язується виконувати роботи з підключення та сервісного обслуговування абонентів Замовника, використовуючи виключно обладнання, надане Замовником, та матеріали (деталі, запасні деталі, комплектуючі), надані Виконавцем 2. При цьому відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. договору Замовник зобов'язаний: надати Виконавцю 1 обладнання (у т.ч. - тестове), та всю інформацію, документи (форми документів), які йому необхідні для виконання своїх обов'язків за Договором.

Приписами частин 1, 2 ст. 840 ЦК України закріплено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок (ч.1). Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків (ч.2).

Пунктом 6.7. Розділу 6 «Порядок взаємодії в процесі передачі обладнання та матеріалів» Договору передбачено, що Замовник та/або Виконавець 2 має право у будь-який час вимагати повернення переданих Виконавцю 1 обладнання, матеріалів, печатної продукції, тощо (повністю, або частково). При цьому, за умови припинення дії цього Договору з ініціативи Виконавця 1, таке повернення здійснюється силами та за рахунок Виконавця 1 протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання вимоги про це від Замовника. Повернення Виконавцем 1 обладнання, матеріальних цінностей, тощо повинно бути документально оформлено, для чого Виконавцем 1 Замовнику та/або Виконавцю 2 видається видаткова накладна, а Замовник та/або Виконавець 2 надає Виконавцеві 1 довіреність.

Згідно з п. 6.8. Договору повернення Замовнику та/або Виконавцю 2 обладнання, матеріальних цінностей, тощо Виконавець 1 зобов'язаний попередньо узгодити з відповідальним представником Замовника та/або Виконавця 2. Повернення без попереднього узгодження не дозволяється.

Згідно з положеннями п. 6.10. Договору кількість обладнання, матеріальних цінностей, що Виконавець 1 зобов'язаний повернути за вимогою Замовника та/або Виконавця 2 в разі розірвання або закінчення строку Договору наступним чином:

6.10.1. До кількості обладнання, матеріальних цінностей, тощо, які передані Виконавцю 1 за видатковими накладними, актами передачі додається кількість обладнання, що прийняте Виконавцем 1 у абонентів, із цієї суми віднімається кількість обладнання, матеріальних цінностей, відображене Виконавцем 1 в акті використаного обладнання і матеріальних цінностей, кількості, яка узгоджена Замовником та/або Виконавцем 2.

У випадку, якщо кількість повернутого обладнання, матеріальних цінностей, тощо відрізняється від розрахункового (розрахованого за формулою, вказаною у п. 6.10.1 Договору) у бік зменшення (недостача), Виконавець 1 зобов'язаний відшкодувати вартість таких відсутніх обладнання, матеріальних цінностей (п. 6.11. Договору).

У зв'язку з відсутністю у договорі строку (терміну) повернення матеріальних цінностей (матеріалів) Виконавцем 1 (відповідачем) за ініціативою Виконавця 2 (позивача), у т.ч. в разі закінчення строку дії договору, останній повинен визначатися згідно з вимогами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки ст. 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.

При цьому, суд виходить з того, що подання позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви, є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми ЦК України.

Слід також зазначити, що звернення з вимогою передбачено нормами матеріального права, та не є досудовим врегулюванням спору.

Таким чином, з огляду на викладені вище положення закону та умови договору Виконавець 1 на письмову вимогу Виконавця 2, надану в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, зобов'язаний повернути передані йому матеріали у кількості, розрахованій за формулою, вказаною у п. 6.10.1. договору.

При цьому у випадку невиконання або неналежного виконання зазначеного обов'язку Виконавцем 1, до останнього може бути застосована відповідальність, передбачена п. 6.11. договору, а саме обов'язок відшкодувати вартість відсутніх (неповернутих) матеріалів.

Відтак, для виникнення у Виконавця 1 обов'язку з повернення матеріалів на користь Виконавця 2 необхідна вимога про повернення таких матеріалів.

Про направлення письмової вимоги (листа, телеграми) про повернення матеріалів на адресу відповідача в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України в позові позивачем не зазначено.

Будь-якого письмового документу, зміст якого б свідчив про звернення позивача до відповідача з вимогою повернути матеріали на загальну суму 28290,96 грн. за договором № МТ-08042015 від 08.04.2015 до матеріалів справи до початку розгляду справи по суті учасниками процесу не надано та про наявність такого не повідомлено.

Натомість позивачем лише додано до матеріалів справи претензію вих. № 1967-01 від 19.10.2017 року про стягнення вартості втрачених матеріалів з доказами її направлення відповідачу, в якій позивач просить перерахувати йому вартість втрачених матеріалів в розмірі 28290,96 грн. Також позивач надав вимогу № 468 від 20.10.2017 року щодо проведення інвентаризації згідно умов п. 6.5. та 6.6. договору з доказами її направлення відповідачу.

Згідно із частиною 1 та 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено звернення до відповідача з вимогою повернути всі матеріали за договором № МТ-08042015 від 08.04.2015 року в порядку, визначеному ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що у відповідача не виник обов'язок із відшкодування вартості не повернутих матеріалів, і як наслідок про відсутність порушеного права у позивача на час звернення до суду з цим позовом та відсутність правових підстав для задоволення позову в даній справі.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕСВІТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост-Телеком" про стягнення заборгованості в сумі 28290,96 грн. за неповернуті матеріальні цінності за договором № МТ-08042015 від 08.04.2015 року слід відмовити через недоведеність.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову у цій справі судом враховано, що ТОВ "Телесвіт" у своєму позові у цій справі жодним чином не обґрунтовано та не надано відповідного розрахунку боргу за неповернуті матеріали (розрахованого зокрема за формулою, вказаною у п. 6.10.1 договору) із змісту якого під час вирішення спору у цій справі суд міг би дійти висновку про те, яке саме обладнання на загальну суму 28290,96 грн. відповідач не повернув позивачу у цій справі (із зазначенням найменування, його кількості, вартості за кожну одиницю такого обладнання станом на час передачі, у т.ч. із зазначенням конкретного документа, на підставі якого таке обладнання було передано відповідачу).

Надані позивачем акти використаних матеріалів не приймаються в якості належних доказів в розумінні приписів ст. 76 ГПК України.

Щодо позовних вимог про стягнення суми інфляційних витрат та трьох процентів річних, нарахованих на заборгованість за неповернуті матеріали слід зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки у відповідача не виник обов'язок із відшкодування вартості не повернутих матеріалів за договором № МТ-08042015 від 08.04.2015 року, тому відповідно не виник обов'язок по сплаті суми інфляційних витрат в розмірі 3548,62 грн. та трьох процентів річних в розмірі 851,05 грн., нарахованих на заборгованість за неповернуті матеріали, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. покладаються на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕСВІТ" згідно вимог п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.05.2018 року, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 530, 638, 639, 837, 840, 901 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193 ГК України, ст. ст. 7, 8, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕСВІТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост-Телеком" про стягнення заборгованості в сумі 28290,96 грн. за неповернуті матеріальні цінності, інфляційних витрат в сумі 3548,62 грн. та трьох процентів річних в сумі 851,05 грн. за договором № МТ-08042015 від 08.04.2015 року відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕСВІТ".

Повне рішення складено - 18.05.2018 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.