Рішення № 74124010, 21.05.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2018 р. Справа № 903/221/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Оснастка", м. Нововолинськ

до відповідача: Підприємства "Нововолинськводоканал" Житлово-Комунального об’єднання Нововолинської міської ради, м. Нововолинськ

про стягнення 32 397,52 грн.

Суддя Войціховський В.А.

Секретар судового засідання Сердюкова А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – представник, довіреність № 01/115 від 17.04.2018р.

від відповідача: не з’явились

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Оснастка" звернулось до господарського суду з позовом від 21.03.2018р. №10/81 про стягнення з Підприємства "Нововолинськводоканал" Житлово-Комунального об’єднання Нововолинської міської ради 32 397,52 грн., в тому числі 25 644,52грн. заборгованості по сплаті орендних платежів згідно договору №10-06/15 оренди обладнання (силового електротехнічного) від 01.03.2015р., 3 128,41грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по сплаті орендних платежів, нарахованої за період з 06.07.2016р. по 05.01.2017р. згідно п. 9.1. договору №10-06/15 від 01.03.2015р., та 3 624,59 грн. тридцяти процентів річних, нарахованих за період з 06.07.2016р. по 05.01.2017р. згідно із п. 9.1. договору №10-06/15 від 01.03.2015р. та ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №10-06/15 оренди обладнання (силового електротехнічного) від 01.03.2015р. в частині проведення своєчасних розрахунків по сплаті орендних платежів, нарахування у зв’язку з цим пені та відсотків річних.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2018р. відповідну позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 02.05.2018 року, запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні матеріали.

25.04.2018р. на адресу суду від відповідача – Підприємства "Нововолинськводоканал" Житлово-Комунального об’єднання Нововолинської міської ради надійшов відзив №280 від 20.04.2018р. на позовну заяву з документами в його обґрунтування, в якому відповідач повідомив про часткове визнання ним позовних вимог та, у зв’язку з тим, що силове електрично-технічне обладнання є власністю відповідача і знаходиться у нього на балансі, засвідчив, що підставним періодом нарахування заборгованості, є період з 01.04.2015р. по 01.12.2015р.

В судовому засіданні 02.05.2018р. судом було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 21.05.2018р. для надання можливості позивачу ознайомитись з відзивом відповідача, запропоновано позивачу надати суду заперечення на відзив, про що представники сторін були повідомлені безпосередньо в засіданні суду під розписку.

14.05.2018р. на адресу суду від позивача надійшли заперечення №10/141 від 11.05.2018р. на відзив відповідача з документами в їх обґрунтування та доказами направлення відповідних матеріалів на адресу відповідача, в яких ПАТ "Оснастка" засвідчує, що оскільки від відповідача не надходило додаткової угоди про розірвання договору, договір оренди від 01.03.2015р. №10-06/15 на даний час є дійсний, відтак і вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі є законними.

При цьому позивачем зауважено, що відповідно до умов договору оренди від 01.03.2015р. №10-06/15 факт закінчення договору оренди та припинення нарахування орендної плати припиняються після дня фактичного повернення майна за відповідним актом. Щодо розпорядження міського голови №423-р від 07.12.1999р. "Про передачу об’єктів ВАТ "Оснастка" у комунальну власність", наданого відповідачем, позивач вказує, що цим розпорядженням передано наступні комунальні об’єкти ВАТ "Оснастка": два водопроводи діаметром 530 мм від Північного водозабору до котельні 15 м-ну; КПС і два напірних колектори діаметром 630 мм довжиною 15 км. Трансформаторна підстанція КТП-400 знаходиться на балансі ПАТ "Оснастка".

У визначений судом день та час відповідач в судове засідання свого уповноваженого представника не направив. Водночас, 18.05.2018р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання №361 від 18.05.2018р., в якому Підприємство "Нововолинськводоканал" ЖКО Нововолинської міської ради просить суд відкласти розгляд справи у зв’язку з перебуванням юрисконсульта підприємства ОСОБА_2 на лікарняному.

Присутній в судовому засіданні 21.05.2018р. представник позивача вирішення питання щодо клопотання відповідача та відкладення розгляду справи відніс на розсуд суду.

Господарським судом за наслідками розгляду в судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було прийнято рішення про відмову у його задоволенні як необґрунтованому.

При цьому судом приймається до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу. Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин (ст. 252 ГПК України). Тобто підставою для відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи є наявність для цього обґрунтованих причин.

Представником сторони у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України). Крім того, за змістом ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Враховуючи викладене суд засвідчує, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, - адвоката або здійснювати самопредставництво. В даному випадку при постановленні протокольної ухвали суду від 02.05.2018р. господарським судом обов’язковою явка в наступне засідання суду представників сторін, в тому числі, зокрема, і юрисконсульта Підприємства "Нововолинськводоканал" ЖКО Нововолинської міської ради ОСОБА_2, не визнавалась. Судом в даному аспекті приймається до уваги участь в засіданні суду 02.05.2018р. також і іншого представника підприємства-відповідача – головного інженера ОСОБА_3 (довіреність від 09.02.2018р. №123).

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу – підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.

Таким чином, нез'явлення представника відповідача через неможливість забезпечення явки його уповноваженого представника в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи.

Водночас суд зауважує, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку. В поняття "розумний строк" розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст.11 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини. Конвенція, на відміну від національного законодавства України, не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. №01-8/1427 у котрому, зокрема, зазначено, що критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника.

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" №23786/02 від 30.11.2006р. (§ 51).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В даному аспекті судом також засвідчується на тому, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без участі представника зазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред’явлений до відповідача позов підлягає до часткового задоволення.

Викладена позиція суду пов’язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

01 березня 2015 року між Відкритим акціонерним товариством "Оснастка" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Оснастка") (Орендодавець) та Підприємством "Нововолинськводоканал" Житлово-комунального об’єднання Нововолинської міської ради (Орендар) було укладено договір оренди обладнання (силового електротехнічного) №10-06/15 з додатком №1 до нього (а.с. 9-10) згідно з умовами котрого Орендодавець зобов’язався передати, а орендар в свою чергу, прийняти, в тимчасове платне користування (оренду) трансформаторну підстанцію КТП-400, інв. №1208 з метою її промислового використання. Майно, що орендується (силове електротехнічне обладнання) повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем протягом 3 днів з моменту підписання даного договору згідно акту прийому-передачі в технічно справному стані. У випадку не підписання сторонами акту прийому-передачі на протязі трьох днів з моменту підписання договору, даний договір вважається не укладеним.

Орендодавець (Орендар) зобов’язаний за 14 днів попередити Орендаря (Орендодавця) про припинення дії договору оренди. У момент підписання акту прийому-передачі майна, Орендар підписує акт взаємних розрахунків з Орендодавцем, після чого передає Орендодавцю орендоване майно. Наявність вище перелічених документів підтверджує факт закінчення терміну дії договору (п.п. 8.2-8.3. договору).

У відповідності до розділу 3 договору оренди від 01.03.2015р. даний договір вступає в силу з 01.03.2015р. по 31.12.2015р. У разі коли за місяць до закінчення дії договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про його розірвання або необхідність перегляду його умов, цей договір вважається продовженим на наступний рік.

Договір оренди обладнання (силового електротехнічного) №10-06/15 від 01.03.2015р. з додатком №1 до нього підписано сторонами.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Судом засвідчується, що укладений між сторонами договір оренди обладнання (силового електротехнічного) №10-06/15 від 01.03.2015р. за своєю правовою природою виступає договором оренди.

Статтями 283, 286 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Судом встановлено, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений 01.03.2015р. між ВАТ (на даний час ПАТ) "Оснастка" та Підприємством "Нововолинськводоканал" ЖКО Нововолинської міської ради договір оренди обладнання (силового електротехнічного) №10-06/15 з додатком №1 до нього предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Волинської області від 03.08.2015р. у справі №903/474/15 позов Відкритого акціонерного товариства "Оснастка" до підприємства "Нововолинськводоканал" ЖКО Нововолинської міської ради про повернення орендованого майна та стягнення орендної плати було задоволено частково, постановлено стягнути з підприємства "Нововолинськводоканал" ЖКО Нововолинської міської ради на користь ВАТ "Оснастка" 60 125,99 грн. – основного боргу та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору; провадження у справі в частині повернення орендодавцеві взятого в оренду обладнання (майна) припинено.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, судом засвідчується, що рішенням господарського суду Волинської області від 03.08.2015р. у справі №903/474/15 був встановлений факт укладення між ВАТ "Оснастка" та підприємством "Нововолинськводоканал" ЖКО Нововолинської міської ради договору оренди обладнання (силового електротехнічного) №10-26/09 від 19.02.2009р. (в подальшому переукладені договори: №10-14/11 від 01.01.2011р., №10-40/12 від 01.01.2012р., №10 -35/13 від 01.01.2013р.) з додатками, відповідно до умов яких та на підставі акту прийому-передачі №20 від 19.02.2009р. орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування наступне обладнання: трансформаторна підстанція КТП - 400 інв. №1208, кабельна лінія ААБЛ - 2 (3х95).

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про виконання орендодавцем, передбаченого договором оренди обладнання (силового електротехнічного) №10-06/15 від 01.03.2015р., обов’язку щодо передачі орендарю спірного майна в оренду на підставі акту прийому-передачі №20 від 19.02.2009р.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачем щомісячно в період з березня 2015 року по грудень 2016 року виставлялись відповідачу рахунки на оплату орендних послуг на загальну суму 59 210,32грн. (а.с. 42-63).

Пунктом 8.3. договору оренди обладнання (силового електротехнічного) №10-06/15 від 01.03.2015р. визначено, що у момент підписання акту прийому-передачі майна, орендар підписує акт взаємних розрахунків з орендодавцем, після чого передає орендодавцю орендоване майно.

Доказів повернення орендодавцю майна по акту прийому-передачі сторонами, зокрема, відповідачем суду не надано. Натомість в судовому засіданні представником позивача засвідчено, що відповідач на даний час користується трансформаторною підстанцією КТП - 400 інв. №1208 та по акту приймання-передачі відповідачем об’єкт оренди позивачу не передано.

В розділі 4 договору оренди обладнання (силового електротехнічного) №10-06/15 від 01.03.2015р. сторони обумовили порядок розрахунків за послуги, згідно якого орендна плата розрахована як сума мінімальної орендної плати (у вигляді амортизаційних відрахувань) та непередбачених витрат: дохід орендодавця від орендованого майна, фінансовий ризик та ін. Орендна плата за користування орендованим майном за базовий (березень) місяць становить 2 043,58 грн. (в т.ч. ПДВ – 340,60 грн.) Орендна плата сплачується грошовими коштами на розрахунковий рахунок, або в касу орендодавця не пізніше 5 (п’ятого) числа поточного місяця. Кожна сторона зобов’язана провести звірку взаємних розрахунків на вимогу іншої сторони та повернути підписаний акт звірки в 5-денний термін. Розмір орендної плати коригується орендодавцем, в зв’язку із зміною економічної ситуації, цін, тарифів, а також при зміні законодавчих актів України, відповідно до встановленого індексу інфляції за даний період.

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Проте, Підприємство "Нововолинськводоканал" Житлово-Комунального об’єднання Нововолинської міської ради взяті на себе згідно договору оренди обладнання (силового електротехнічного) №10-06/15 від 01.03.2015р. зобов'язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків в обумовлені строки по орендній оплаті не виконував, що стало підставою для виникнення відповідної суми заборгованості та наступного звернення позивача з відповідним позовом про її стягнення з боржника до господарського суду.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів проведення взаєморозрахунків зустрічних однорідних вимог від 30.10.2015р. на суму 7 580,61грн., від 31.01.2016р. на суму 5 436,90грн., від 29.02.2016р. на суму 2 464,73грн., від 31.03.2016р. на суму 5 675,09грн., від 14.06.2016р. на суму 8 771,53грн., а всього на загальну суму 29 928,86грн., сторонами було проведено взаєморозрахунки зустрічних однорідних вимог в рахунок погашення заборгованості орендаря по оплаті орендованого згідно договору №10-06/15 оренди обладнання (силового електротехнічного) від 01.03.2015р. майна. (а.с. 65-69).

Крім того, позивачем на підставі договору поруки від 01.10.2015р. №85, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (поручитель), ВАТ "Оснастка" (кредитор) та Підприємством "Нововолинськводоканал" ЖКО Нововолинської міської ради було зменшено заборгованість відповідача на суму 3 636,94грн. (а.с. 64).

Листом - претензією від 12.10.2017р. за №10/241 позивач повідомляв відповідача про існування боргу по сплаті орендної плати, а також про наслідки несплати вказаного боргу (а.с.12). Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Відтак, звертаючись з позовом до суду позивач просить стягнути з відповідача 25 644,52грн. заборгованості по орендній платі згідно договору №10-06/15 оренди обладнання (силового електротехнічного) від 01.03.2015р. за період з березня 2015 року по грудень 2016 року включно.

Судом встановлено, що суму заборгованості підприємства "Нововолинськводоканал" ЖКО Нововолинської міської ради перед ПАТ "Оснастка" 25 644,52 грн. визначено позивачем шляхом визначення загальної суми орендних платежів за спірний період 59 210,32 грн. за мінусом проведених часткових розрахунків на суму 33 565,80 грн.

Також судом встановлено, що помісячний розмір того чи іншого орендного платежу позивачем визначено з врахуванням п. 4.2 договору оренди від 01.03.2015р. (орендна плата за користування майном за базовий (березень) місяць становить 2 043,58 грн.), а також з врахуванням п. 4.5 договору оренди (розмір орендної плати коригується відповідно до встановленого індексу інфляції за даний період). Однак, такі розрахунки орендної плати встановлено лише за березень та квітень місяці 2015 року, а в подальших місяцях базову величину орендної плати було визначено в порядку зростання з врахуванням проіндексованої суми за попередній період. При цьому індексація розміру орендної плати проводилась позивачем з врахуванням індексу інфляції, встановленого Держкомстатом України не за поточний місяць оренди, як це встановлено п. 4.5 договору оренди, а з врахуванням величини інфляційних процесів попереднього місяця.

На думку, суду визначені нарахування помісячних розмірів орендних платежів є невірними та такими, що суперечать положенням укладеного та підписаного між сторонами договору оренди обладнання №10-06/15 від 01.03.2015р.

Здійснивши аналіз здійснених відповідачем за погодженням з позивачем орендних платежів, зокрема, взявши до уваги дати підписання між сторонами актів про проведення взаєморозрахунків та укладення тристоронньої угоди про зменшення боргу, та врахувавши надані позивачем суду розрахунки згідно умов договору, суд встановив періоди прострочки проведення орендної плати, та підставну суму заборгованості по орендній платі, яка в загальному складає 11 946,88грн., зокрема:

- за березень 2015 року сума орендної плати становить 2 043,58грн. (згідно п. 4.2. договору);

- за квітень 2015 року сума орендної плати повинна становити 2 329,69грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору) *114,0% (індекс інфляції за квітень 2015р.), проте позивач, застосувавши індекс інфляції за березень 2015 року нарахував відповідачу 2 264,29грн. орендної плати, що не перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за травень 2015 року сума орендної плати повинна становити 2 088,54грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*102,2% (індекс інфляції за травень 2015р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за квітень 2015 року та застосувавши індекс інфляції за квітень 2015 року нарахував відповідачу 2 581,28 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за червень 2015 року сума орендної плати повинна становити 2 051,76 грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*100,4% (індекс інфляції за червень 2015р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за травень 2015 року та застосувавши індекс інфляції за травень 2015 року нарахував відповідачу 2 638,08 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за липень 2015 року сума орендної плати повинна становити 2 023,15грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*99,0% (індекс дефляції за липень 2015р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за червень 2015 року та застосувавши індекс інфляції за червень 2015 року нарахував відповідачу 2 648,63 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за серпень 2015 року сума орендної плати повинна становити 2 027,24грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*99,2% (індекс дефляції за серпень 2015р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за липень 2015 року та застосувавши індекс дефляції за липень 2015 року нарахував відповідачу 2 622,14 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за вересень 2015 року сума орендної плати повинна становити 2 090,59 грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*102,3% (індекс інфляції за вересень 2015р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за серпень 2015 року та застосувавши індекс дефляції за серпень 2015 року нарахував відповідачу 2 601,17 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за жовтень 2015 року сума орендної плати повинна становити 2 017,02грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*98,7% (індекс дефляції за жовтень 2015р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за вересень 2015 року та застосувавши індекс інфляції за вересень 2015 року нарахував відповідачу 2 660,99 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за листопад 2015 року сума орендної плати повинна становити 2 084,46 грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*102,0% (індекс інфляції за листопад 2015р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за жовтень 2015 року та застосувавши індекс дефляції за жовтень 2015 року нарахував відповідачу 2 626,39 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за грудень 2015 року сума орендної плати повинна становити 2 084,46грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*100,7% (індекс інфляції за грудень 2015р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за листопад 2015 року та застосувавши індекс інфляції за листопад 2015 року нарахував відповідачу 2 678,93 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за січень 2016 року сума орендної плати повинна становити 2 061,98грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*100,9% (індекс інфляції за січень 2016р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за грудень 2015 року та застосувавши індекс інфляції за грудень 2015 року нарахував відповідачу 2 697,67 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за лютий 2016 року сума орендної плати повинна становити 2 035,41грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*99,6% (індекс дефляції за лютий 2016р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за січень 2016 року та застосувавши індекс інфляції за січень 2016 року нарахував відповідачу 2 721,96 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за березень 2016 року сума орендної плати повинна становити 2 064,02грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*101,0% (індекс інфляції за березень 2016р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за лютий 2016 року та застосувавши індекс дефляції за лютий 2016 року нарахував відповідачу 2 711,06 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за квітень 2016 року сума орендної плати повинна становити 2 115,11грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*103,5% (індекс інфляції за квітень 2016р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за березень 2016 року та застосувавши індекс інфляції за березень 2016 року нарахував відповідачу 2 738,18 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за травень 2016 року сума орендної плати повинна становити 2 045,63грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*100,1% (індекс інфляції за травень 2016р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за квітень 2016 року та застосувавши індекс інфляції за квітень 2016 року нарахував відповідачу 2 834,02 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за червень 2016 року сума орендної плати повинна становити 2 039,50грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*99,8% (індекс дефляції за червень 2016р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за травень 2016 року та застосувавши індекс інфляції за травень 2016 року нарахував відповідачу 2 836,85 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за липень 2016 року сума орендної плати повинна становити 2 041,54грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*99,9% (індекс дефляції за липень 2016р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за червень 2016 року та застосувавши індекс дефляції за червень 2016 року нарахував відповідачу 2 831,17 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за серпень 2016 року сума орендної плати повинна становити 2 037,45грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*99,7% (індекс дефляції за серпень 2016р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за липень 2016 року та застосувавши індекс дефляції за липень 2016 року нарахував відповідачу 2 828,34 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за вересень 2016 року сума орендної плати повинна становити 2 080,37грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*101,8% (індекс інфляції за вересень 2016р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за серпень 2016 року та застосувавши індекс дефляції за серпень 2016 року нарахував відповідачу 2 819,86 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за жовтень 2016 року сума орендної плати повинна становити 2 100,80грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*102,8% (індекс інфляції за жовтень 2016р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за вересень 2016 року та застосувавши індекс інфляції за вересень 2016 року нарахував відповідачу 2 870,62 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за листопад 2016 року сума орендної плати повинна становити 2 080,37грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*101,8% (індекс інфляції за листопад 2016р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за жовтень 2016 року та застосувавши індекс інфляції за жовтень 2016 року нарахував відповідачу 2 950,99 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

- за грудень 2016 року сума орендної плати повинна становити 2 061,98грн. з розрахунку 2 043,58грн. (базовий розмір орендної плати згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.5. договору)*100,9% (індекс інфляції за грудень 2016р.), проте позивач, всупереч умовам договору оренди беручи за базову суму нарахування орендну плату, яка була нарахована за наростаючим підсумком за листопад 2016 року та застосувавши індекс інфляції за листопад 2016 року нарахував відповідачу 3 004,12 грн. орендної плати, що перевищує розмір правомірно нарахованої.

Відтак, на думку та переконання суду, фактично за період з березня 2015 року по грудень 2016 року (включно) позивачем було надано, а відповідачем прийнято в оренду майна на загальну суму орендних платежів 45 512,68грн., а не 59 210,32грн., як це зазначено позивачем у позові та підтримано в подальшому в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд засвідчує, що заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів перед позивачем згідно договору №10-06/15 оренди обладнання (силового електротехнічного) від 01.03.2015р. становить 11 946,88 грн. з розрахунку (45 512,68грн. – загальна сума орендних платежів) – 29 928,86грн. (сума на яку проведено взаєморозрахунки зустрічних однорідних вимог) – 3 636,94грн. (сума, на яку зменшилась заборгованість відповідача згідно договору поруки).

Враховуючи викладене суд вважає, що в позові в частині стягнення з відповідача 13 697,64грн. заборгованості по орендній платі позивачу слід відмовити, як в сумі, безпідставно заявленій до стягнення.

Відповідно до ст.ст. 216-218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку пунктом 9.1. договору №10-06/15 оренди обладнання (силового електротехнічного) від 01.03.2015р. сторонами було визначено, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендарю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент проведення розрахунків від простроченої суми за кожен день прострочення та 30% річних.

Отже, сторони у п. 9.1 договору від 01.03.2015р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання Орендарем умов договору щодо строків проведення обов’язкових орендних платежів. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 9.1 не визнавався. Відповідач зобов’язання щодо своєчасної сплати орендних платежів не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов’язанням.

Враховуючи викладені положення договору та наявні факти прострочення відповідачем сплати орендних платежів, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми основного боргу було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3 128,41 грн., нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в частині проведення належних розрахунків за період з 06.07.2016р. по 05.01.2017р.

Судом встановлено, що нарахування позивачем пені здійснене наступним чином:

- за період з 06.07.2016р. по 05.08.2016р. із суми заборгованості 11 170,59 грн. на суму 229,52 грн., при цьому 11 170,59грн. – це загальна сума боргу відповідача, яка виникла у період до 06.07.2016р.

- за період з 06.08.2016р. по 05.09.2016р. із суми заборгованості 13 998,93 грн. на суму 287,63 грн., при цьому 13 998,93 грн. – це загальна сума боргу відповідача, яка виникла у період до 06.08.2016р.

- за період з 06.09.2016р. по 05.10.2016р. із суми заборгованості 16 818,79 грн. на суму 334,06 грн., при цьому 16 818,79 грн. – це загальна сума боргу відповідача, яка виникла у період до 06.09.2016р.

- за період з 06.10.2016р. по 05.11.2016р. із суми заборгованості 19 689,14 грн. на суму 408,89 грн., при цьому 19 689,14 грн. – це загальна сума боргу відповідача, яка виникла у період до 06.10.2016р.

- за період з 06.11.2016р. по 05.12.2016р. із суми заборгованості 22 640,40 грн. на суму 502,42 грн., при цьому 22 640,40 грн. – це загальна сума боргу відповідача, яка виникла в період до 06.11.2016р.

- за період з 06.12.2016р. по 05.01.2017р. із суми заборгованості 25 644,52 грн. на суму 1 365,89 грн., при цьому 25 644,52 грн. – це загальна сума боргу відповідача, яка виникла у період до 06.12.2016р.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунками пені в частині визначення тієї чи іншої суми заборгованості відповідача по орендній платі від котрої починає здійснюватись відповідне нарахування санкцій, засвідчуючи при цьому, що в тому чи іншому випадку позивачем було взято суму заборгованості, визначену невірно першочергово, з врахуванням наростаючого підсумку інфляційного процесу, з порушенням положень п. 4.3, та п. 4.5 договору оренди від 01.03.2015р.

Здійснивши контррозрахунки пені за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення Аналітично-інформаційний центр ОСОБА_1 ТОВ ОСОБА_1 закон суд встановив, що підставним та таким, що підлягатиме до стягнення з боржника, буде наступне нарахування пені (в межах періодів, визначених безпосередньо позивачем):

- за період з 06.07.2016р. по 05.08.2016р. із суми заборгованості 1 585,91 грн. на суму пені 43,63 грн., при цьому 1 585,91 грн. – це сума заборгованості відповідача по орендній платі, яка виникла у липні 2016 року із розрахунку 45 512,68грн. – 29 928,86грн. – 3 636,94грн. Відтак, заборгованість з березня 2015 року по липень 2016 року (частково на суму 455,63 грн.) була погашена. Залишилась непогашеною сума заборгованості в розмірі 1 585,91грн., на яку позивачу і слід було проводити нарахування пені за вказаний період.

- за період з 06.08.2016р. по 05.09.2016р. із суми заборгованості 2 037,45 грн. на суму пені 53,50 грн., при цьому 2 037,45 грн. – це сума заборгованості відповідача по орендній платі, яка виникла у серпні 2016 року.

- за період з 06.09.2016р. по 05.10.2016р. із суми заборгованості 2 080,37 грн. на суму пені 51,73 грн., при цьому 2 080,37 грн. – це сума заборгованості відповідача по орендній платі, яка виникла у вересні 2016 року.

- за період з 06.10.2016р. по 05.11.2016р. із суми заборгованості 2 100,80 грн. на суму пені 52,35 грн., при цьому 2 100,80 грн. – це сума заборгованості відповідача по орендній платі, яка виникла у жовтні 2016 року.

- за період з 06.11.2016р. по 05.12.2016р. із суми заборгованості 2 080,37 грн. на суму пені 47,75 грн., при цьому 2 080,37 грн. – це сума заборгованості відповідача по орендній платі, яка виникла у листопаді 2016 року.

- за період з 06.12.2016р. по 05.01.2017р. із суми заборгованості 2 061,98 грн. на суму пені 48,90 грн., при цьому 2 061,98 грн. – це сума заборгованості відповідача по орендній платі, яка виникла у грудні 2016 року.

Відтак, загальний розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача, становить 297,86 грн., а тому суд вважає, що в частині стягнення з відповідача 2 830,55грн. пені позивачу в позові слід відмовити, як в сумі, безпідставно заявленій до стягнення.

Разом з цим суд вважає за необхідне засвідчити, що відповідач, маючи в наявності позовну заяву із відповідними розрахунками заявлених до стягнення сум заборгованості, пені, річних та документи в обґрунтування пред’явлених позовних вимог, будучи повідомленим про день та час розгляду справи судом не скористався належним йому згідно ст. 267 Цивільного кодексу України правом щодо заперечення позовних вимог в частині стягнення нарахованої суми пені за період з 06.07.2016р. по 05.01.2017р.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 9.1. договору №10-06/15 оренди обладнання (силового електротехнічного) від 01.03.2015р. у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендарю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент проведення розрахунків від простроченої суми за кожен день прострочення та 30% річних.

Згідно з наданими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України та пункту 9.1. розділу 9 договору №10-06/15 оренди обладнання (силового електротехнічного) від 01.03.2015р. було нараховано відповідачу 3 624,59 грн. суми тридцяти процентів річних за період прострочки платежів з 06.07.2016р. по 05.01.2017р.

Судом встановлено, що нарахування позивачем 30% річних здійснене наступним чином:

- за період з 06.07.2016р. по 05.08.2016р. із суми заборгованості 11 170,59 грн. в розмірі 284,62грн., при цьому 11 170,59грн. - це загальна сума боргу відповідача, яка виникла у період до 06.07.2016р.

- за період з 06.08.2016р. по 05.09.2016р. із суми заборгованості 13 998,93 грн. в розмірі 356,69 грн., при цьому 13 998,93 грн. – це загальна сума боргу відповідача, яка виникла у період до 06.08.2016р.

- за період з 06.09.2016р. по 05.10.2016р. із суми заборгованості 16 818,79 грн. в розмірі 414,70 грн., при цьому 16 818,79 грн. – це загальна сума боргу відповідача, яка виникла у період до 06.09.2016р.

- за період з 06.10.2016р. по 05.11.2016р. із суми заборгованості 19 689,14 грн. в розмірі 501,67 грн., при цьому 19 689,14 грн. – це загальна сума боргу відповідача, яка виникла у період до 06.10.2016р.

- за період з 06.11.2016р. по 05.12.2016р. із суми заборгованості 22 640,40 грн. в розмірі 558,26 грн., при цьому 22 640,40 грн. – це загальна сума боргу відповідача, яка виникла у період до 06.11.2016р.

- за період з 06.12.2016р. по 05.01.2017р. із суми заборгованості 25 644,52 грн. в розмірі 1 508,65грн., при цьому 25 644,52 грн. – це загальна сума боргу відповідача, яка виникла у період до 06.12.2016р.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунками 30% річних в частині визначення тієї чи іншої суми заборгованості відповідача по орендній платі від котрої починає здійснюватись відповідне нарахування відсотків річних, засвідчуючи при цьому, що в тому чи іншому випадку позивачем було взято суму заборгованості, визначену невірно першочергово, з врахуванням наростаючого підсумку інфляційного процесу, з порушенням положень п. 4.3, та п. 4.5 договору оренди від 01.03.2015р. в частині визначення суми заборгованості відповідача по орендній платі.

Здійснивши контррозрахунки 30% річних за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення Аналітично-інформаційний центр ОСОБА_1 ТОВ ОСОБА_1 закон суд встановив, що підставним та таким, що підлягатиме наступному задоволенню, буде наступне нарахування 30% річних:

- за період з 06.07.2016р. по 05.08.2016р. із суми заборгованості 1 585,91 грн. в розмірі 40,30 грн., при цьому 1 585,91 грн. – це сума заборгованості відповідача по орендній платі, яка виникла у липні 2016 року із розрахунку 45 512,68 грн. – 29 928,86 грн. – 3 636,94 грн. Відтак, заборгованість з березня 2015 року по липень 2016 року (частково на суму 455,63 грн.) була погашена. Залишилась непогашеною сума заборгованості в розмірі 1 585,91грн., на яку позивачу і слід було проводити нарахування 30% річних за вказаний період.

- за період з 06.08.2016р. по 05.09.2016р. із суми заборгованості 2 037,45 грн. в розмірі 51,77 грн., при цьому 2 037,45 грн. – це сума заборгованості відповідача по орендній платі, яка виникла у серпні 2016 року.

- за період з 06.09.2016р. по 05.10.2016р. із суми заборгованості 2 080,37 грн. в розмірі 51,16 грн., при цьому 2 080,37 грн. – це сума заборгованості відповідача по орендній платі, яка виникла у вересні 2016 року.

- за період з 06.10.2016р. по 05.11.2016р. із суми заборгованості 2 100,80 грн. в розмірі 53,38 грн., при цьому 2 100,80 грн. – це сума заборгованості відповідача по орендній платі, яка виникла у жовтні 2016 року.

- за період з 06.11.2016р. по 05.12.2016р. із суми заборгованості 2 080,37 грн. в розмірі 51,16 грн., при цьому 2 080,37 грн. – це сума заборгованості відповідача по орендній платі, яка виникла у листопаді 2016 року.

- за період з 06.12.2016р. по 05.01.2017р. із суми заборгованості 2 061,98 грн. в розмірі 52,42 грн., при цьому 2 061,98 грн. – це сума заборгованості відповідача по орендній платі, яка виникла у грудні 2016 року.

Відтак, загальний розмір тридцяти відсотків річних, що підлягає до стягнення з відповідача, становить 300,19 грн., а тому суд вважає, що в частині стягнення з відповідача 3 324,40 грн. відсотків річних позивачу в позові слід відмовити, як в сумі, безпідставно заявленій до стягнення.

Заперечення відповідача на пред’явлений позов з посиланнями на ті обставини, що договір №10-06/15 оренди обладнання (силового електротехнічного) від 01.03.2015р. припинив свою дію, оскільки листом від 30.10.2015р. №856 відповідач повідомив позивача про розірвання з 01.12.2015р. вищевказаного договору, а також що силове електрично-технічне обладнання є власністю Підприємства "Нововолинськводоканал" ЖКО Нововолинської міської ради і знаходиться у нього на балансі, а відтак, підставним періодом нарахування заборгованості, є лише період з 01.04.2015р. по 01.12.2015р. відхиляються судом як необґрунтовані та такі, що суперечать фактичним обставинам справи.

При цьому, судом засвідчується, що у відповідності до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У відповідності до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

В даному випадку доказів внесення сторонами змін до договору №10-06/15 оренди обладнання (силового електротехнічного) від 01.03.2015р., укладення додаткових договорів, в т.ч. щодо розірвання договору суду не надано.

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 795 ЦК України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно п.п. 8.2. - 8.3. договору №10-06/15 оренди обладнання (силового електротехнічного) від 01.03.2015р. орендодавець (орендар) зобов’язаний за 14 днів попередити орендаря (орендодавця) про припинення дії договору оренди. У момент підписання акту прийому-передачі майна, орендар підписує акт взаємних розрахунків з орендодавцем, після чого передає орендодавцю орендоване майно. Наявність вищеперелічених документів підтверджує факт закінчення терміну дії договору.

Отже, відповідно до умов договору факт закінчення строку його дії та припинення нарахування орендної плати припиняються після фактичного повернення майна за відповідним актом приймання-передачі об’єкту-оренди, чого сторонами зроблено не було.

Відтак, судом вкотре засвідчується, що об’єкт договору №10-06/15 оренди обладнання (силового електротехнічного) від 01.03.2015р. - трансформаторна підстанція КТП-400, інв. №1208 було передано відповідачу на підставі акту прийому - передачі №20 від 19.02.2009р. згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування наступне обладнання: трансформаторна підстанція КТП - 400 інв. №1208, кабельна лінія ААБЛ - 2 (3х95). Договір оренди обладнання (силового електротехнічного) №10-06/15 від 01.03.2015р. недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був. Доказів повернення орендодавцю майна по акту прийому-передачі сторонами суду не надано. Натомість, в судовому засіданні представником позивача засвідчено, що відповідач на даний час користується трансформаторною підстанцією КТП - 400 інв. №1208 та по акту приймання-передачі відповідачем об’єкт оренди позивачу не передано.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України за рахунок Підприємства "Нововолинськводоканал" Житлово-Комунального об’єднання Нововолинської міської ради (пропорційно розміру задоволених вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства "Нововолинськводоканал" Житлово-Комунального об’єднання Нововолинської міської ради (Волинська область, місто Нововолинськ, проспект Перемоги, будинок 20, код ЄДРПОУ 13353837) на користь Публічного акціонерного товариства "Оснастка" (Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 25, код ЄДРПОУ 05797977) 11 946,88 грн. заборгованості по орендній платі, 297,86грн. пені, 300,19 грн. тридцяти процентів річних, а всього 12 544,93грн., 682,28 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В позові в частині стягнення з відповідача 13 697,64грн. заборгованості по орендній платі, 2 830,55грн. пені, 3 324,40грн. тридцяти процентів річних позивачу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення

складено 22.05.2018р.

Суддя В. А. Войціховський