Ухвала суду № 74123818, 16.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/417/18 Справа № 208/8227/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Калініч Н.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Калініч Н.І.

суддів: Іванченка О. Ю., Мудрецького Р.В.

за участю секретаря: Соколова С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040800001688 від 25.02.2015 року, №12015040800001896 від 24.09.2015 року, №12015040800002056 від 17.10.2015 року, № 12016040800000098 від 11.01.2016 року, № 12016040800000979 від 01.04.2016 року, № 12016040800001529 від 29.05.2016 року, № 12016040800000839 від 18.03.2016 року, за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2, за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р. М. на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 грудня 2017 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Дніпродзержинська, громадянка України, маюча середню освіту, не працююча, не одружена, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2’янське, АДРЕСА_1, раніше судима:

1.26.05.2015 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу розміром 850 гривень;

2.23.03.2016 Петриківським районним судом Дніпропетровської обл. за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, ст. 75 КК України – встановлено іспитовий строк тривалістю 3 роки, Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 17.01.2017 направлено для відбування покарання, ОСОБА_2 затримана 17.03.2017 року;

-обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 2,3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України;

за участю учасників судового провадження:

прокурора: Постаренка Д.В.

обвинуваченої:ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі обвинувачена просить зарахувати строк попереднього ув’язнення відповідно до ч.5 ст. 72 КК України з 17 березня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції змінити в частині призначення покарання виключивши із вироку суду подвійне призначення покарання за ч. 2 ст. 185 КК України та вважати ОСОБА_2 засудженою за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом частково складання призначених покарань остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці.

За ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 4 місяці.

В іншій частині вирок прокурор не оскаржує.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні вироку у резолютивній частині вироку двічі призначив ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України та остаточно призначив покарання за сукупністю злочинів, застосувавши положення статті 70 КК України, що призвело до неправильного тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 грудня 2017 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання за: ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 190 КК у виді 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком 2 роки

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, із застосуванням ст. 72 КК України, відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України в силу сукупності злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за вище вказаним вироком та вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки призначено покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за вище вказаним вироком невідбутої частини покарання, призначеного попереднім вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України, призначено ОСОБА_2 покарання у виді 3 років 4 місяців позбавлення волі.

Зараховано ОСОБА_2 строк попереднього ув’язнення: з 17.03.2017 року до 20.06.2017 року включно, із розрахунку, передбаченого ч.5 ст. 72 КК України в редакції закону від 26.11.2015 року одному дню попереднього ув’язнення відповідає два дні позбавлення волі; з 21.06.2017 до дня набрання вироком законної сили із розрахунку, передбаченого ч.5 ст. 72 КК України в редакції закону від 18.05.2017 року одному дню попереднього ув’язнення відповідає один день позбавлення волі.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 2080 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 3 938 гривень 55 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 М матеріальну шкоду в розмірі 1 124 гривень 25 копійок; моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 вартість судових експертиз у сумі 1 773 гривень 28 копійок на користь держави.

Згідно вироку суду, повторно, 23.07.2015, приблизно о 18 год. 02 хв., ОСОБА_2, перебуваючи поблизу банкомату ПАТ КБ «Приватбанк» «САDN 1514», розташованого на фасаді будинку № 25 на вул. Глаголєва у м. Дніпродзержинську, реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів, наявних на банківському рахунку ОСОБА_3, використовуючи мобільний телефон ОСОБА_3, який перебував у її тимчасовому володінні, та дізнавшись за його допомогою інформацію про стан банківського рахунку ОСОБА_3 та ПІН-код банківської картки ОСОБА_3, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, таємно викрала грошові кошти у сумі 2080,00 гривень, здійснивши транзакцію із банківського рахунку ОСОБА_3

Викраденими грошовими коштами ОСОБА_2 у подальшому розпорядилася на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 2080,00 грн.

Крім того, повторно, 24.08.2015 року приблизно о 15-00 год. ОСОБА_2, реалізовуючи раптово виниклий протиправний умисел, направлений на таємне викрадення будь-якого майна, що може мати матеріальну цінність, та знаходиться у АДРЕСА_2, незаконно проникла до вказаної квартири, де проживає її малознайомий на ім'я ОСОБА_4. Продовжуючи реалізацію протиправного умислу, ОСОБА_2, незаконно перебуваючи у АДРЕСА_2 24.08.2015 року приблизно о 15-00 годині, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, викрала майно, яке належить потерпілому ОСОБА_4, а саме: телевізор марки «LG» чорного кольору, вартістю 3938,55 грн. Після чого ОСОБА_2 з місце злочину залишила, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди у розмірі 3938,55 грн.

Крім того, 14.09.2015 року, приблизно о 15 год. 30 хв. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_2, перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3, де реалізовуючи раптово виниклий протиправний умисел, направлений на викрадення паспорту громадянки України, який належить ОСОБА_6, скориставшись тим, що потерпіла відволіклась та не слідкує за діями обвинуваченої, ОСОБА_2 умисно, таємно, із корисливих мотивів викрала паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6

Заволодівши паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_2 з місця злочину зникла, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.

Окрім того, повторно, 15.10.2015 приблизно о 16.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 на зупинці громадського транспорту, розташованій на перетині вулиць Димитрова та Скаліка у м. Дніпродзержинську, реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом зловживання довірою майном, яке належить ОСОБА_5, а саме мобільним телефоном LG - Е 455 Dual, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, попрохала ОСОБА_5 надати їй належний йому мобільний телефон «LG - Е 455 Dual ІМЕІ А: 355672-05-673759-3 ІМЕІ В: 355672-05-673760-1» чорного кольору, вартістю 1124,25 грн., для здійснення телефонного дзвінка, при цьому розуміючи, що потерпілий ОСОБА_5 сприймає її як свою знайому та довіряє їй.

Після того як ОСОБА_5 добровільно передав ОСОБА_2 мобільний телефон, остання, отримавши можливість розпоряджатися вищевказаним мобільним телефоном, тримаючи його при собі та розмовляючи по ньому, не маючи наміру у майбутньому повертати його власнику, відійшла від ОСОБА_5, отримавши реальну можливість розпоряджатися майном потерпілого. Мобільним телефоном ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 1124,25 грн.

Також, повторно у ніч з 20 на 21 грудня 2015 року ОСОБА_2, будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за місцем мешкання раніше незнайомого їй ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4, реалізовуючи раптово виниклий протиправний умисел, направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_8, а саме: жіночі синтетичні брюки чорного кольору «Speedway Luxury», 28 розміру, жіночі джинсові брюки «Dolce & Gabbana», 30 розміру, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, таємно, із корисливих мотивів викрала майно, яке належить ОСОБА_8, а саме: жіночі синтетичні брюки чорного кольору «Speedway Luxury», 28 розміру, вартістю 555,00 грн., жіночі джинсові брюки «Dolce & Gabbana», 30 розміру, вартістю 425,00 грн.

Заволодівши вищевказаним майном, ОСОБА_2 місце вчинення злочину залишила, викраденим майном у подальшому розпорядилася на власний розсуд, чим потерпілій ОСОБА_8 завдала майнової шкоди на загальну суму 980,00 грн.

Окрім того, повторно, 16 лютого 2016 в вечірній час доби (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_2, яка перебувала в гостях у раніше знайомого ОСОБА_9 за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Тургенева, 22, реалізовуючи раптово виниклий протиправний умисел, направлений на заволодіння шляхом зловживання довірою майном ОСОБА_9, а саме ноутбуком «Lenovo G 585» вартістю 2 834,55 грн., діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9, запевнила останнього, що під заставу вказаного ноутбуку отримає суму коштів, якої вистачить для викупу іншого ноутбуку, що належить ОСОБА_2, викупу ноутбуку ОСОБА_9 та розподілу решти грошей між ОСОБА_2 та ОСОБА_9

Того ж дня, в вечірній час доби (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), не маючи наміру виконувати зобов’язання перед ОСОБА_9, ОСОБА_2 з дозволу ОСОБА_9 отримала фінансовий кредит під заставу вищевказаного ноутбуку у від. Ломбарду «Империалъ» у м. Дніпродзержинськ, пр. Леніна, 30 А, грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, завдавши своїми діями ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 2834,55 грн.

Також, повторно, 31 березня 2016 року в період часу з 15.00 год. до 16.00 год. (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2, перебуваючи у помешканні раніше знайомого ОСОБА_10, за адресою: АДРЕСА_5, реалізовуючи раптово виниклий протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чоловічого піджаку сірого кольору, який належить потерпілому ОСОБА_10, діючи повторно, умисно, таємно, із корисливих мотивів викрала майно, яке належить ОСОБА_10, а саме чоловічий піджак сірого кольору, імпортного виробництва «Завод «България» Пловдив», вартістю 433,50 грн., в якому знаходилися документи, видані на ім'я ОСОБА_10: паспорт громадянина України, посвідчення ветерана праці, (матеріальної цінності для потерпілого не представляють). Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_2 місце вчинення злочину залишила, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_10Д, майнової шкоди на суму 433,50 грн.

Окрім того, повторно, 29 травня 2016 року у період часу з 15 год. 51 хв. до 15 год. 54 хв. ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора», розташованому за адресою м. Кам'янське, вул. Соборна, 12, реалізовуючи раптово виниклий протиправний умисел, направлений на таємне викрадення шоколаду та носків, діючи умисно, повторно, таємно, із корисливих мотивів викрала майно, яке належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_11, а саме чоловічі носки adidas, nіке, puma у кількості 6 шт., вартістю 89,94 грн. та шоколад Аlpinella зі смаком м'яти, 90 г. у кількості 8 штук, вартістю 135,92 грн.

Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_2 місце вчинення злочину залишила, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 225,86 грн.

Вислухавши доповідь судді- доповідача, заслухавши думку обвинуваченої яка просила задовольнити апеляційну скаргу та зарахувати строк попереднього ув’язнення по день набрання вироком законної сили, думку прокурора яка заперечувала проти апеляційної скарги обвинуваченої, доводи прокурора, яка підтримала апеляційні вимоги, думку обвинуваченої, яка не заперечувала проти задоволення апеляційних вимог прокурора, заслухавши перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних карг, колегія суддів дійшла висновку, апеляційну скаргу обвинуваченої залишити без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задовольнити, за таких підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини, обґрунтовано дійшов висновку про кваліфікацію злочинів, вчинених ОСОБА_2

Перевіривши матеріали кримінального провадження,колегія суддів вважає доводи прокурора викладені в апеляційній скарзі обґрунтовані та заслуговують на увагу.

Судом у резолютивній частині вироку двічі призначено ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України та остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів, застосувавши положення статті 70 КК України.

Відповідно вимогам п.3 ч.1 ст. 413 КПК України передбачено, що неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, тягне за собою скасування або зміну судового рішення.

Згідно до ст. 70 КК України встановлено порядок призначення покарання за сукупністю злочинів. Зокрема, ч. 4 ст. 70 КК України передбачено, якщо після постановления вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановления попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті.

За змістом ст. 33 КК України та роз'яснень, що містяться в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України призначається покарання у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК України, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у абз. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.10 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину, їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.

Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні 4 епізодів таємного викрадення чужого майна, скоєних повторно.

Оскільки епізоди її злочинної діяльності від 23.07.2015 та 20.12.2015 вчинені до постановления попереднього вироку Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року, охоплюється єдиною кваліфікацією за ч. 2 ст. 185 КК України, як і епізоди після постановления цього вироку, то за ними не може бути призначене окреме покарання.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити вирок суду першої інстанції виключивши з резолютивної частини вироку вказівку про призначення подвійного покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зарахувати строк попереднього ув’язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в ред. від 26.11.2015 року )

Однак суд першої інстанції при ухваленні вироку вірно зарахував ОСОБА_2 строк попереднього ув’язнення з 17.01.2017 до 20.06.2017 включно, із розрахунку, передбаченого ч. 5 ст. 72 КК України в ред. від 26.11.2015, одному дню попереднього ув’язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Зворотна дія закону означає, що новий закон застосовується як до тих фактів і правовідносин, як виникли чи продовжують існувати після набрання цим актом законної сили, так і тих, що існували до цього. Водночас цей принцип не може тлумачитися як такий, що забороняє пряму дію закону, тобто дію або застосування цього закону до фактів і правовідносин, які виникли або тривають після набрання законом чинності ( рішення ВС від 1 березня 2018 року справа № 759/19973/15-к).

Оскільки попереднє ув’язнення має триваючий у часі характер і застосовувалося щодо ОСОБА_2, як до 20 червня 2017 року включно (тобто під час дії ч. 5ст. 72 КК у редакції Закону України № 838-VIII, який визначав правило зарахування попереднього ув’язнення у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі), так і після того, починаючи з 21 червня 2017 року (коли набрав чинності Закон України № 2046-VIII, яким ч. 5 ст. 72 КК викладена в новій редакції, що передбачає зарахування попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі), апеляційний суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 КК, дійшов висновку про обгрунтоване зарахування ОСОБА_2 періоду попереднього ув’язнення, який мав місце до 20 червня 2017 року включно, за правилами ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 838-VIII (з урахування принципу заборони зворотної дії закону, який «іншим чином погіршує становище особи»), а періоду попереднього ув’язнення, який тривав, починаючи з 21 червня 2017 року, – за правилами ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 2046-VIII (відповідно до принципу прямої дії закону), тому апеляційна скарга обвинуваченої не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України п.3 розділу Х11 «Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р. М. задовольнити.

Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 грудня 2017 року, відносно ОСОБА_2 за ч. 2,3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України змінити в частині призначення покарання.

Вважати ОСОБА_2 засудженою:

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом частково складання призначених покарань до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року, до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці.

За ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року, до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 4 місяці.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, засудженою, яка знаходиться під вартою- у той же строк ,з моменту вручення копії ухвали.

Судді Апеляційного суду :

------------------- ------------------- -------------------- ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14