Рішення № 74123035, 21.05.2018, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/154/18

2-о/683/57/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Цішковського В.А.

з участю секретаря Крупської В.В.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання з особою однією сім’єю, за участю заінтересованої особи Баглаївської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася в суду із заявою і просила встановити факт проживання однією сім’єю з 2008 року із ОСОБА_3 по день його смерті 15 листопада 2017 року.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_2 вказує, що 15 листопада 2017 року помер ОСОБА_3, з яким вона проживала з 2008 року. З того часу вони проживали однією сім’єю, вели спільне господарство, мали спільні кошти. Тривалий час заявниця проживала з померлим у її батьків. У травні 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спільні кошти придбали будинок у якому і проживали до його смерті. Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, однак вона не може переоформити спадщину, оскільки відсутнє належне підтвердження факту спільного проживання із померлим ОСОБА_3

В судовому засіданні заявник підтримала заяву та просить її задовольнити.

Заінтересована особа – представник Баглаївської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області до суду не з’явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності проти задоволення заяви не заперечує.

Заслухавши заявницю, покази свідків, та дослідивши надані докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України, суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім»єю не менше як п»ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до розяснень, даних у п.2 постанови Пленуму ВСУ №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Судом встановлено, що 15 листопада 2017 року помер ОСОБА_3.

Згідно довідки Баглаївської сільської ради Старокостянтинівського району № 815 від 13.12.2017 року, ОСОБА_2проживала разом із ОСОБА_3 по вул. Центральна, 11 в с. Лажева Старокостянтинівського району Хмельницької області однією сім’єю без місця реєстрації.

Згідно листа приватного нотаріуса Білогірського районного нотаріального округу від 18 січня 2018 року № 19/01-16, неможливо завести спадкову справу до майна померлого ОСОБА_3, оскільки відсутнє належне підтвердження факту спільного проживання із померлим.

Зазначені обставини підтверджуються: паспортними даними заявниці; листом відмовою приватного нотаріуса № 74/01-16 від 13.09.2017 року; листом приватного нотаріуса Білогірського районного нотаріального округу від 18 січня 2018 року № 19/01-16; довідкою Баглаївської сільської ради Старокостянтинівського району № 815 від 13.12.2017 року.

Крім того, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, підтвердили, що ОСОБА_2 дійсно проживала з 2008 року однією сім’єю із ОСОБА_3 та проводила його похорони.

За таких обставин, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_2 проживала однією сім’єю з 2008 року із ОСОБА_3 по день його смерті 15 листопада 2017 року.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 273, 293, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала однією сім’єю з 2008 року із ОСОБА_3 по день його смерті 15 листопада 2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2018 року.

Суддя /