Постанова № 74122823, 10.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 441/1534/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.

Провадження № 22-ц/783/5660/17 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н. П.

суддів: Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.

при секретарі: Куцику І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 24 липня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

02.11.2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 20 645 грн. 62 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.05.2012 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15.05.2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір кредиту № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у сумі 1100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконала, отримані кредитні кошти не повернула, відсотки та комісію за користування кредитом не сплатила. У зв'язку з порушенням відповідачем боргових зобов'язань, банк просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в судовому порядку.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в сумі 20 645 грн. 62 коп. та 1 378 грн. судових витрат, а всього 22 023 грн. 62 коп.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Вважає його незаконним, необгрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції в порушення ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» не звернув увагу на те, що на Умовах та Правилах надання банківських послуг відсутній обов»язковий реквізит - електронний підпис автора. Відсутність електронного підпису на Умовах та Правилах надання банківських послуг не дає права вважати ці умови та правила документом, а відповідно і доказом у справі. Крім того, судом першої інстанції не обґрунтовано, чому судом прийнято до уваги докази, викладені російською мовою. Позивач не довів, що між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 була домовленість про укладення договору не державною мовою. Крім того, позивачем не надано належних доказів, які би підтверджували факт укладення з ОСОБА_2 кредитного договору, як і не надано доказів, які би підтверджували факт отримання відповідачкою кредитної картки та користування кредитними коштами. За неукладеним договором банк не вправі стягувати жодних штрафів, пені чи застосовувати інші санкції майнового характеру. Суд першої інстанції не перевірив правильність розрахунку заборгованості ОСОБА_2, наданого банком, не спростував розрахунок, наданий відповідачем, чим порушив рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У засіданні колегії суддів представник позивача Гнатишак О.В. проти апеляційної скарги заперечив, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві. Просив відмовити у задоволенні скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, надав пояснення, аналогічні змісту скарги, просив скаргу задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив зобов»язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст. 611 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами або стороною.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

У пунктах 14.1., 14.8 та 14.12 ст. 14 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу. Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу (далі у цій статті - договір), ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов'язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що 15.05.2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н про надання кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту у розмірі 1000,00 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що Анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року, та «Тарифами Банку», які викладені на офіційному банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, оскільки така особисто підписана відповідачем в день оформлення даного кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_2 своїм підписом на Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, засвідчила факт укладення з Банком договору банківського обслуговування, надала згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, та взяла на себе зобов'язання виконувати умови зазначеного договору.

Встановлено, що Банк взяті на себе зобов'язання за кредитном договором б/н від 15.05.2012 року виконав у повному обсязі, видавши позичальнику кредитну платіжну картку з визначеним лімітом кредитних коштів.

Згідно з положеннями п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених даним договором. Пунктом 2.1.1.5.6 вказаних умов встановлено, що в разі невиконання зобов'язань за вказаних договором, на вимогу банку клієнт зобов'язаний виконати зобов'язання з повернення кредиту (в тому числі процентного кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов»язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов»язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Згідно п.п. 2.1.1.4.2 Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов»язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов»язків та інших обов»язків за цим договором.

Встановлено, що ОСОБА_2 частково сплачувала заборгованість за договором № б/н від 15.05.2012 року, зокрема 01.11.2013 року відповідачем було частково погашено заборгованість за кредитним договором у розмірі 100,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 умов кредитного договору належним чином не виконувала, порушувала терміни повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених Умовами та правилами надання банківських послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором б/н від 15.05.2012 року, яка згідно розрахунку, наданого Банком, станом на 30.09.2016 року становила 20 645,62 грн., з яких: 974,43 грн. - заборгованість за кредитом; 14 825,12 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 386,75 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 959,32 грн. - штраф (процентна складова).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором, оскільки матеріалами справи встановлено факт виконання банком умов договору та неналежне виконання його умов позичальником.

Апелянтом не подано до суду доказів, які можна було б визнати належними та допустимими, на спростування розрахунків банку, якими останній обгрунтовує свої позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги про укладення кредитного договору б/н від 15.05.2012 року у неналежній формі не заслуговують на увагу, оскільки 15.05.2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір в письмовій формі, який складається з підписаних відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Крім того, твердження апелянта про недопустимість доказів у справі, викладених російською мовою, судом до уваги не приймаються, оскільки ОСОБА_2 підтвердила укладення договору, отримавши кредитну картку, в подальшому користувалася кредитним лімітом, що підтверджено матеріалами справи.

Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують. Підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 24 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 21.05.2018 року.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Мельничук О. Я.

Савуляк Р. В.