Рішення № 74122612, 18.05.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2471/18

Провадження №2/442/1227/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вороблевицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого покликається на те, що являється племіницею ОСОБА_3, яка 10 листопада 2006 року померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1 -СГ № 078908 виданого Виконавчим комітетом Вороблевицької сільської ради.

За свого життя ОСОБА_3 збудувала житловий будинок в с.Вороблевичі, по вул. І.Франка, 16, оформлено право власності на даний будинок та на земельні ділянки відповідно до державного акту ЛВ № 066346 виданого Дрогобицькою районною державною адміністрацією 30.12.2003 року.

17.02.1997 року її тіткою було зроблено заповіт, згідно якого вона на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно ОСОБА_2.

У лютому 2018 року вона звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного округу ОСОБА_4 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак, Приватний нотаріус ОСОБА_4 надала їй відмову від 13.03.2018 року за № 171/02- 14, згідно якої вбачається, те, що приватний нотаріус не в змозі видати відповідні свідоцтва так як відсутні оригінали правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельні ділянки.

24.10.2001 року померла її мати ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1 -СГ № 206182 виданого Виконавчим комітетом Вороблевицької сільської ради.

За свого життя ОСОБА_5 збудувала житловий будинок в с.Вороблевичі, по вул. Нижній, 310, оформлено право власності на даний будинок та на земельні ділянки відповідно до державного акту ЛВ № 066442 виданого Дрогобицькою районною державною адміністрацією 22.01.2004 року.

17.02.1997 року її матір’ю було зроблено заповіт, згідно якого вона на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно її брату ОСОБА_6.

Однак, її брат ОСОБА_6, не встиг оформити спадкові права на відповідне майно та помер 07.03.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1 - СГ № 012912 виданого Виконавчим комітетом Вороблевицької сільської ради.

За життя, її братом було оформлено право власності на земельні ділянки (паї) згідно державного акту серії ЛВ № 061075 виданого 30.12.2003 року Дрогобицькою державною адміністрацією.

У лютому 2018 року вона звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного округу ОСОБА_4 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті свого брта ОСОБА_6 однак, Приватний нотаріус ОСОБА_4 надала їй відмову від 20.02.2018 року за № 126/02-14, згідно якої вбачається, те, що приватний нотаріус не в змозі видати відповідні свідоцтва так як відсутні оригінали правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельні ділянки.

А тому для захисту своїх спадкових справ, змушений звертатись до суду.

Позивач в судове засідання не з»явився, від неї поступило клопотання про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задоволити.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, щодо задоволення позову не заперечує.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 являється племінницею ОСОБА_7, яка померла 10.11.2006 року та сестрою ОСОБА_6, який помер 07.03.2005 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: на житловий будинок № 16 по вул. І.Франка, в с.Вороблевичі, Дрогобицького району Львівської області та на земельні ділянки площею 0,6587га. кадастровий номер 4621281800:04:000:0158, земельну ділянку загальною площею 0,9265га, кадастровий номер 4621281800:02:000:0160.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: на житловий будинок по вул.. Нижній, 310, в с.Вороблевичі, Дрогобицького району Львівської області та на земельні ділянки площею 0,5377га. кадастровий номер 4621281800:04:000:0254, земельну ділянку загальною площею 0,3750га, кадастровий номер 4621281800:02:000:0295, земельну ділянку загальною площею 1,0678га. Кадастровий номер 4621281800:04:000:0040, земельну ділянку загальною площею 0,3750га, кадастровий номер 4621281800:02:000:0296.

Право власності спадкодавців на вищевказане спадкове майно підтверджується копіями свідоцтв про право особистої власності на жилий будинок та копіями державних актів на право власності на земельні ділянки. Однак через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, Приватний нотаріус відмовив спадкоємцю у видачі свідоцтв про право на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст. 1270 УК України, він не заявив про відмову від неї. Відповідно статті 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст. 1276 ІІК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до п. 4 і 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Так, ст. 549 ЦК України (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

До того ж відповідно пп. 4.18 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, Витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право власності на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п. 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до п.37 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст.392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Враховуючи вище наведене, зокрема те, що позивач на підставі заповіту та закону є спадкоємцем після смерті тітки та брата, яка прийняла спадщину та вчинила усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак з незалежних від неї причин у видачі такого їй було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 197, ч.4 ст.206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_2, 29.06.1964р.н. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на житловий будинок № 16 по вул. І.Франка, в с. Вороблевичі, Дрогобицького району Львівської області та на земельні ділянки площею 0,6587га. кадастровий номер 4621281800:04:000:0158, земельну ділянку загальною площею 0,9265га, кадастровий номер 4621281800:02:000:0160, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 10.11.2006 року.

Визнати за ОСОБА_2, 29.06.1964р.н. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на житловий будинок по вул.. Нижній, 310, в с.Вороблевичі, Дрогобицького району Львівської області та на земельні ділянки площею 0,5377га. кадастровий номер 4621281800:04:000:0254, земельну ділянку загальною площею 0,3750га, кадастровий номер 4621281800:02:000:0295, земельну ділянку загальною площею 1,0678га. кадастровий номер 4621281800:04:000:0040, земельну ділянку загальною площею 0,3750га, кадастровий номер 4621281800:02:000:0296 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 07.03.2005 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Крамар