Рішення № 74122580, 21.05.2018, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/731/18

2-а/330/19/2018

"21" травня 2018 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Федорець С.В.,

при секретарі – Шеліповій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: Україна, АДРЕСА_1, ІПН невідомий) до Головного управління національної поліції у Закарпатській області (місце розташування: 8800, Україна, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Ф.Ракош,13, ЄДРПОУ 40108913), інспектора першого батальйону сьомої роти УПП в закарпатській області, лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за наступними підставами.

29.04.2018 року відповідачем було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за статтею 126 ч. 1 КпАП України. Відповідно до змісту постанови, позивач, керуючи транспортним засобом, нібито не виконав вимогу дорожнього знаку «стоп-контроль», чим порушив п. 8.4 ПДР України, та не мав при собі полісу ОСЦПВ, чим порушив п. 2.1 ПДР України. Позивач зазначає, що відповідачем при винесенні постанови було порушено статті 268, 278, 279 КпАП України, тому ця постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного позивач просить скасувати постанову відповідача від 29.04.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 статті 126 КпАП України.

До судового засідання сторони не з'явилися, повідомлялися належним чином у відповідності до вимог статті 268 КАС України.

Згідно до положень ч. 3 статті 268 КАС України, неприбуття до судового засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Враховуючи це, на підставі положень статті 268 КАС України, суд вважає стоони повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи, та приходить до висновку про те, що у даному разі неприбуття учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно до вимог статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки у даному разі оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності цього рішення законодавством покладено на відповідача.

Однак, відповідач цього обов'язку не виконав, до судового засідання не з'явився, жодних пояснень чи заперечень проти доводів позивача до суду письмово не надав.

При цьому, позивач посилається на те, що відповідач при винесенні відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності 29.04.2018 року порушив вимоги статті 245 КпАП України, не з'ясувавши усіх обставин вчинення правопорушення, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника.

Також відповідач, як вказує позивач, не провів жодної підготовки до розгляду справи, не вчинивши дій, передбачених статтею 278 КпАП України, не роз'яснив права, передбачені статтею 268 КпАП України.

У постанові, яку оскаржує позивач та копія якої додана до матеріалів позову (а.с. 5), також не вбачається, що особі, яка притягається до відповідальності, роз'яснювалися її процесуальні права та обов'язки, встановлювалися обставини, що мають значення при визначенні розміру стягнення (матеріальне становище – місце роботи, дохід, інформація щодо складу сім'ї правопорушника, наявність на його утриманні непрацездатних осіб).

Крім того, з тексту постанови не вбачається, що були з'ясовані усі обставини справи. Так, взагалі не зазначено місце скоєння позивачем правопорушення, не вказано про проведення відеозйомки, не зазначено жодного доказу на підтвердження скоєння правопорушення.

Частиною 1 статті 126 КпАП України передбачено, зокрема, відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не мала при собі або не пред'явила для перевірки полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідальність за невиконання вимог дорожнього знаку «стоп-контроль» взагалі цією статтею не передбачена.

З огляду на наведене, судом встановлено, що у постанові не зазначено склад правопорушення, до відповідальності за скоєння якого притягнуто позивача, а саме: не встановлено об'єктивну сторону правопорушення – місце його скоєння, також не зазначено чітко суть правопорушення.

Таким чином, в ході розгляду справи, на думку суду, також встановлено, що відповідачем не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 126 ч. 1 КпАП України.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності суттєвих порушень при винесенні відповідачем відносно нього постанови про адміністративне правопорушення від 29.04.2018 року.

Згідно до вимог статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Підставами для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відповідності до статей 284 та 247 КпАП України є, зокрема, відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні було встановлено те, що з оскаржуваної постанови не вбачається наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до відповідальності, а відповідачем жодного доказу на підтвердження цього (як на правомірність прийнятого рішення) надано не було, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 241 – 246, 250, 268, 286 КАС України, ст. ст. 122, 247, 284 КпАП України суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Скасувати постанову Інспектора патрульної поліції сьомої роти першого батальйону лейтенанта поліції ОСОБА_2 ЕАА№381957 від 29.04.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КпАП України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Федорець С.В.