Ухвала суду № 74121458, 21.05.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/5673/18

Провадження № 1-кс/428/2837/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Дьоміної О.П.

при секретарі судового засідання Василович Г.Ю.

за участю прокурора Ковальова А.М.

слідчого Ларченка О.М.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні заяву прокурора Ковальова А.М. про відвід слідчому судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В. у провадженні за №22018130000000170 від 05.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області перебуває клопотання слідчого в ОВС 2-го відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку Луганської області ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3, погоджене процесуальним керівником – прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 (кримінальне провадження №22018130000000170 від 05.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.05.2018р. зазначене клопотання надійшло в провадження судді Бойко Н.В., однак прокурор Ковальов А.М. під час розгляду клопотання надав заяву про відвід слідчому судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В.

В обгрунтування заяви про відвід зазначено, що 18.05.2018 року слідчий суддя Бойко Н.В. вже розглядала клопотання про проведення обшуку у одного зі співучасників даної групи, а саме – ОСОБА_5, який діяв за попередньою змовою з групою осіб, у тому числі і з ОСОБА_2 та відмовила у задоволенні цього клопотання з невідомих підстав, при цьому ухвала на цей час слідчому і прокурору не надана. Крім того, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 у прокурора склалося враження, на підставі поведінки та манери слідчого судді спілкуватися зі слідчим, що остання винесе рішення щодо відмови в задоволенні цього клопотання.

Відповідно до вимог ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

Зі змісту ст. 81 КПК України слідує, що у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього кодексу.

При розгляді відводу (самовідводу) має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою судді, передбачено ч. 3 ст. 81 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав заяву про відвід слідчому судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В. з підстав, зазначених в заяві, просив її задовольнити. Слідчий Ларченко О.М. позицію прокурора підтримав.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 проти задоволення заяви прокурора категорично заперечували, вважаючи її цілком не обгрунтованою.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 81 КПК України було повідомлено про розгляд заяви про відвід слідчого суддю Бойко Н.В., будь-яких пояснень суду не надавалось.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши зміст заяви про відвід, приходить до наступного:

Перелік обставин, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні, встановлений ст. 75 КПК України, відповідно до якої суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) наявності інших підстав, які викликають сумніви у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч.3 ст. 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи.

Наявність хоча б однієї із зазначених обставин виключає участь судді у судовому провадженні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Статтею 2 цього закону передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно ч. 1 ст. 7 вказаного вище закону, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії", "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Білуха проти України", наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

В рішеннях у справах "Ветштайн проти Швейцарії" та "Ферантелі та Сантанжело проти Італії", Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "ОСОБА_6 проти Бельгії", правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.

В рішеннях у справах "Ветштайн проти Швейцарії" та "ОСОБА_7 проти Іспанії" Європейським судом з прав людини також зазначалось, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною сумнівів в об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у справі та поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Доказів, наявності будь-яких обставин, які б викликали сумніви в неупередженості слідчого судді Бойко Н.В. та, відповідно, про наявність підстав для її відводу з мотивів, зазначених прокурором в заяві про відвід, судом не встановлено. Те, що прокурор, внаслідок суб'єктивних міркувань не погоджується з процесуальними рішенням слідчого судді не свідчить про її упередженість і, як наслідок, не тягне за собою відвід.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відвід слідчого судді, оскільки з зазначеної заяви прокурора не вбачається підстав, передбачених ст. 75 КПК України.

Керуючись ст.ст. 75, 81, 369-372 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви прокурора відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про відвід слідчому судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., заявленого в рамках кримінального провадження за №22018130000000170 від 05.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, під час розгляду клопотання слідчого в ОВС 2-го відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку Луганської області ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3, погодженого процесуальним керівником – прокурорм відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.П. Дьоміна