Рішення № 74121320, 15.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/409/18

Справа № 522/153/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду 12.01.2015 року з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, просив в рахунок виконання основного зобов’язання щодо оплати заборгованості у розмірі 1 192 564,52 грн. за Договором про надання споживчого кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру №7, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Князівська, буд. 9, шляхом передачі АТ «Дельта Банк» предмета іпотеки у власність та визнання за ним права власності на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову зазначено, що 25.07.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11019397000, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 48 300 дол. США з розрахунку 11,8% річних на строк з 25.07.2006 по 25.07.2024 рік. 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк»було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. З метою виконання грошових зобов’язань за договором кредиту іподекодавці ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за договором іпотеки №б/н від 25.07.2006 року передали у іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру №7, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Князівська, буд. 9, загальною площею 48,4 кв.м. Позичальник умови кредитного договору не виконує, про що неодноразово повідомлявся, тому у позичальника станом на 12.11.2014 року виникла заборгованість у сумі 1 192 564,52 грн., з яких сума заборгованості за кредитом – 637 768,27 грн.; сума заборгованості за відсотками – 554 796,25 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2015 року (с.Погрібний С.О.) було відкрите провадження по справі.

Ухвалою суду від 10.03.2015 року було зупинено провадження у справі до завершення розгляду іншої цивільної справи №522/10595/14-ц.

Ухвалою суду від 25.06.2015 року відновлено провадження у відповідній справі.

До суду 24.07.2015 року надійшли заперечення відповідача ОСОБА_1, в яких вказано, що ОСОБА_1 вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на те що, термін повернення кредиту настає на 32 день з дати одержання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту від банку або неотримання вищевказаного повідомлення на 40 день з дати направлення повідомлення банком. Проте, відповідач вказує, що така вимога йому не надходила. Вважає, позовну заяву необґрунтованою , оскільки термін повернення кредиту не настав.

ОСОБА_1 23.10.2015 року надав до суду заперечення, в яких вказав, що банком було грубо порушені умови Договору надання споживчого кредиту, позивач не надав підтвердження наявності нотаріального посвідчення договору відступлення права вимоги. Також вказав на те, що предметом іпотеки користується ОСОБА_3А, ОСОБА_2 та малолітня ОСОБА_4 як постійним місцем проживання.

Ухвалою суду від 25.11.2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки було залишено без розгляду у зв’язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача(головуючий суддя Погрібний С.О.).

Не погоджуючись з ухвалою суду від 25.11.2015 року позивач подав апеляційну скаргу на дану ухвалу суду.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» було задоволено, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25.11.2015 року скасовано, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

У період з 20.04.2016 року по 23.06.2017 року постійно проводилися судові засідання по даній справі.

На підставі Указу Президента України № 417/2017 від 14 грудня 2017 року про призначення судді Погрібного Сергія Олексійовича на посаду судді Верховного Суду у Касаційний цивільний суд, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, на підставі службової записки помічника судді – Шарага А.О. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Ухвалою суду від 18.01.2018 року справа прийнята до провадження судді Домусчі Л.В., розгляд справи призначено проводити за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 07.02.2018 року.

Ухвалою суду від 14.03.2018 року закрите підготовче засідання та призначене справу до розгляду по суті на 15.05.2018р.

До суду 15.03.2018 року надійшов відзив представника ОСОБА_1 – ОСОБА_5, відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на ті підстави, які викладені у запереченнях проти позовної заяви та додав, що просячи суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іподекодержателю предмета іпотеки, банк порушує вимоги Закону України «Про іпотеку», зокрема ст. 36 цього Закону.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 – ОСОБА_5 наголосила на тому, що такий спосіб стягнення який просить Банк не відповідає положення ст. 36 Закону України «Про іпотеку». В розділі 4 Іпотечного договору передбачений порядок стягнення на предмет іпотеки. Відповідач брав кредитний договір для придбання іншої квартири. Вказала, що відповідач не заперечує щодо існування заборгованості, були судові справи про стягнення заборгованості, проте позови були залишені без розгляду. Лист-вимогу від банку відповідач не отримував, таку вимогу отримували поручителі, тому просила відмовити у задоволенні позову.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду сповіщалися належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.07.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11019397000, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 48 300 дол. США з розрахунку 11,8% річних (а.с 9-21).

З графіку погашення кредиту вбачається, що останнім днем погашення кредиту є 25.07.2024 року (а.с.22-28).

25.07.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, предметом іпотеки виступила квартира №АДРЕСА_1 (а.с.30-33).

З Довідки від 12.11.2014 року встановлено, що заборгованість по кредитному договору №11019397000, боржником якого є ОСОБА_1 станом на 12.11.2014 року становить 1192565,52 грн.

З інформаційної довідки №45007783 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна вбачається, що квартира №АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової приватної власності ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 112-113). Зазначене також підтверджується і довідкою від 15.05.2018р. №123939147.

З технічного паспорту вбачається, що квартира №АДРЕСА_2 містить 3 кімнати та загальною площею складає 48,4 кв.м., а жила площа квартира – 33,7 кв.м. (т. 2, ас. 55-56).

З копії Довідки з місця проживання про склад сім'ї та реєстрації від 22.09.2014р. встановлено, що у спірній квартирі крім відповідачів зареєстровані ще ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 121).

Між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» 08.12.2011 року було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, який був 27.12.2011 року засвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №3749, що підтверджується випискою з договору купівлі-продажу (а.с.47-48) та копією відповідного договору від 08.12.2011 року (а.с.218-236).

З акту прийому-передачі Документації за Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року встановлено, що до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором, позичальником якого виступає ОСОБА_1 та за іпотечним договором, яким забезпечувався відповідний кредитний договір (а.с.46, 239-243).

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 21.03.2013 року (справа №1522/28247/12) було задоволено позов ПАТ «ОСОБА_4 банк» та стягнуто на його користь з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором №11071350000 від 03.11.2006 року у розмірі 327 613,57 грн.

Позивач надсилав на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 лист-вимогу від 13.10.2014 року з вимогою щодо погашення заборгованості та попередженням про звернення до нотаріуса або до суду, в разі невиконання зобов’язання (а.с.41-43). Проте достовірних доказів про отримання ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно до звіту ПП «ТА-Експерт-Сервіс» №07-17-М32-04 від 17.07.2017 року зробленого на замовлення представника позивача. ринкова вартість квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 станом на 17.07.2017 року становить 839 111 гривень (т.2 а.с.37-57).

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Згідно зі статтею 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.4.2 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотеко держателя. Застереження: за домовленістю між сторонами цей іпотечний договір вважається договором про задоволення іпотеко держателя та предмет іпотеки може бути переданий у власність іпотеко держателю в рахунок виконання основного зобов’язання. Способи звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог іпотеко держателя визначаються сторонами таким чином: передача іпотеко держателю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотеко держателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Разом з тим, стаття 37 Закону України "Про іпотеку" не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі рішення суду.

Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя в разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.

Тобто для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

При цьому позивач не позбавлений відповідно до статей 38, 39 ЦК України можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 30 березня 2016 року у справі N 1851цс15. Підстав для відступу від зазначеного правового висновку не убачала і Перша судова палата Касаційного цивільного суду Верховного суду, зазначивши у постанові від 18 квітня 2018 року у справі №318/2289/15-ц, згідно якого, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

Таким чином, суд приходить до переконливого висновку про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки може бути здійснено лише в позасудовому порядку, суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання право власності на нього за іпотекодержателем. Отже позов ПАТ «Дельта Банк» не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15-16, 392, 509, 524, 525, 526, 527, 530, 533, 536, 546, 549-552, 610-612, 624 ч.2 ст.625, 626, 627-629, 631, 1046-1050, 1054, 1055, ЦК України, 35-37, 39 Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 1, 3-13, 27,48, 49, 64, 76, 81, 89, 95, 133, ч.1 ст.223, 235, 241, 258-259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України; суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (місцезнаходження м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-б, код ЄДРПОУ 3447020) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3, місце реєстрації: АДРЕСА_3) про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 21.05.2018 року.

Суддя Домусчі Л.В.