Ухвала суду № 74117743, 18.05.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №470/44/18 18.05.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого Куценко О.В.,

суддів Міняйла М.П., Фаріонової О.М.

за участю секретаря Чоботаренко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 21 червня 2018 року, відносно

ОСОБА_2, 1963 року, березня місяця, 29-го дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, одруженого, одноосібника, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

-підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 307 КК України по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР за № 12018150160000036 від 23.01.2018 року.

Учасники судового провадження:

прокурор Черніговський В.О.

захисники ОСОБА_1, ОСОБА_3

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Березнегуватського відділення поліції Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 з 21-ї до 06-ї години, з покладенням на нього наступних обов’язків:

-прибувати до слідчого відділу Березнегуватського відділення поліції Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області та Березнегуватського районного суду за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду;

-не відлучатися із с. Висунськ Березнегуватського району Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання чи роботи;

-утриматися від спілкування зі свідком ОСОБА_5 з приводу обставин вчинення злочину, у якому підозрюється та свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по даному кримінальному провадженню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді, скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Березнегуватського відділення поліції Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Захисник ОСОБА_1 зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, та такою що підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує, що суд не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінуємого кримінального правопорушення. Так, протоколи обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, на думку апелянта, є недопустимими доказами, оскільки вони складені з порушенням права на захист. Також, недопустимим доказом є протоколи допиту свідків, оскільки, вони проведені з порушенням норм КПК України.

Зазначає, що слідчий суддя безпідставно послався на такий ризик, як можливість переховування від органів досудового розслідування. Підозрюваний хворіє на деформуючий артроз обох колінних суглобів ІІІ ступеню, згинаючо-розгинаючі контрактури обох колінних суглобів ІІ ступеню, помірне порушення функції опори та ходьби обох нижніх кінцівок, з 26.02.2018 року по 06.03.2018 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні, та повідомляв слідчого про неможливість прибути за викликом.

З 06 по 16 березня 2018 року перебував на лікуванні з діагнозом застаріле ушкодження медіального меніска лівого колінного суглобу, з 16 по 24 березня 2018 року перебував на лікуванні з діагнозом кардіосклероз дефузій, атеросклероз аорти, гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, про що було достеменно відомо слідчому.

Вважає, що підозрюваний ОСОБА_2 жодного дня не переховувався від органу досудового розслідування або суду, оскільки, перебував на тривалому лікарняному, про необхідність прибути до слідчого на відповідну дату ОСОБА_2 не повідомляли, а дізнавшись про ухвалу слідчого судді про затримання з метою приводу до слідчого судді, він самостійно з’явився до суду.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в тому, що у 2017 році, за не встановлених обставин ОСОБА_2 придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який у подальшому зберігав на території свого домоволодіння з метою збуту. 25 січня 2018 року з 10 години 29 хвилин до 12 години 15 хвилин за місцем проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою в перерахунку на суху речовину 1595,169 грама. Крім того, перед початком обшуку ОСОБА_2, з метою приховування вчиненого ним злочину, перекинув через паркан на територію домоволодіння ОСОБА_6, що по вул. Жукова, 11 в с. Висунськ Березнегуватського району три картонні коробки, які в ході невідкладного обшуку були вилучені, та в яких виявлено скляний стакан 200 мл., 20 полімерних пакетів та полімерний мішок з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 2864,33 грама, який ОСОБА_2 зберігав з метою збуту.

За вказаним фактом зареєстровано кримінальне провадження № 12018150160000036 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України та 28 лютого 2018 року ОСОБА_2 було оголошено про підозру у його вчиненні.

12 березня 2018 року старший слідчий СВ Березнегуватського відділення поліції Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням, яке погоджено прокурором, що здійснює процесуальне керівництво, в якому просив застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання вказав, що наявні ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню через намагання підозрюваного позбутися наркотичних засобів під час обшуку, незаконно впливати на свідків, які є сусідами підозрюваного і з якими він перебуває у дружніх стосунках, та знищити чи сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, тому він і звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, та застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, слідчий суддя зазначив, що протягом розгляду клопотання, прокурором не було доведено, що застосування більш м’якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вказаним ризикам та не має підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов’язків та запобігання здійсненню вищевказаних дій, достатнім буде обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту в межах строків досудового розслідування, з покладенням обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та роз’ясненням наслідків їх невиконання.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваної ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення захисників на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення оскаржуваної ухвали без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального проваджень, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд визнає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків; передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_2 даних вимог закону дотримано.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 підтверджується даними, що містяться у рапорті начальника СКП Березнегуватського ВП Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області від 23 січня 2018 року, протоколі обшуку за місцем проживання підозрюваного від 23 січня 2018 року, в ході якого було виявлено та вилучено наркотичний засіб, рапорті начальника СКП Березнегуватського відділення поліції від 25 січня 2018 року, з якого вбачається намагання підозрюваного позбутися наркотичних засобів, шляхом перекидання коробок з ними через паркан сусіду, протоколі обшуку за місцем проживання сусіда підозрюваного від 23 січня 2018 року, в ході якого виявлено картонні коробки з наркотичними засобами, полімерними пакетами та скляним стаканом, висновках експерта № 151 від 07 лютого 2018 року та 152 від 02 лютого 2018 року, протоколах допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були понятими під час проведення обшуку, протоколах допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які є дружиною та сусідами підозрюваного, крім того поясненнях самого обвинуваченого з приводу обставин вчиненого ним злочину.

Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об’єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з’ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, доводи захисника стосовно відсутності належних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри є неприйнятними.

Твердження апелянта про недостатність та недопустимість доказів, наданих прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_2 не є предметом розгляду у даному провадженні, а підлягають перевірці при розгляді справи судом першої інстанції по суті обвинувачення.

Слідчим суддею вірно зазначено в ухвалі про те, що ОСОБА_2 хоча і обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, однак раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає разом з дружиною та сином, є одноосібником, в зв’язку з чим займається вирощуванням сільськогосподарських культур, за місцем проживання характеризується позитивно, що вказує на наявність факторів, які можуть забезпечити його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та розгляду провадження у суді. Також слідчим суддею враховано стан здоров’я підозрюваного.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному кримінальному провадженні свідками є дружина, сусіди підозрюваного та поняті, які були присутні при проведенні обшуку, що вказує на існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, можливість ОСОБА_2 впливати на них з метою зміни свідчень та уникнення покарання за вчинене. Крім того, підозрюваний, будучи повідомленим про підозру у вчиненні інкримінованого йому злочину та отримавши повістку про явку до слідчого, після проходження лікування у м. Миколаєві та м. Херсон, до слідчого Березнегуватського відділення поліції не з’явився.

Вищезазначені обставини вказують на наявність ризиків передбачених п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Тому твердження апелянта про те, що слідчий суддя не обґрунтував своїх висновків, щодо наявності існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є безпідставним.

Слідчим суддею при розгляді клопотання не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли вплинути на правильність прийнятого ним рішення.

З огляду на наведене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню.

Керуючись ст.ст. 376, 405 ,407, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року, якою до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 21 червня 2018 року - без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді