Ухвала суду № 74117248, 18.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/12010/18

Провадження №1-кс/127/6137/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Чернюк І.В., при секретарі Войтенко А.В., з участю прокурора Гюмюшлю М.Г., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, раніше судимого:

15.06.2001 Літинським районним судом Вінницької області за ст. 229-6 ч. 1 КК України 2001 року до позбавлення волі на строк 2 роки. На основі ст. 45 КК України 2001 року вважати засудженим умовно з випробувальним терміном на 1 рік;

17.05.2002 Староміським районним судом м. Вінниці за ст. 309 ч. 2, 71001 КК України 2001 року, до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, додаткові міри ст.96 КК України 2001 року лікування від наркотичної залежності;

29.03.2005 Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 309 ч. 2 КК України 2001 року, до позбавлення волі на строк 3 роки. На основі ст. 75 КК України 2001 року звільнити від відбування покарання з виправним терміном на 2 роки;

20.01.2006 Літинським районним судом Вінницької області за ст. 309 ч. 2, 71 КК України 2001 року до позбавлення волі на строк 2 роки. В силу ст. 71 КК України прибавити 2 роки до вироку Ленінського РС м. Вінниці від 29.03.2005 року. Всього 4 роки позбавлення волі, на основі ст. 75 України 2001 року звільнити від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки;

20.03.2008 Літинським районним судом Вінницької області за ст. 309 ч. 2 КК України 2001 року до позбавлення волі на строк 3 роки. В силу ст. 71 КК України прибавити 3 місяці до вироку Ленінського РС м. Вінниці від 29.03.2005 року. Всього 3 роки 3 місяці зарахувати з 27.05.2005 по 18.01.2006 року;

08.08.2014 Літинським районним судом Вінницької області за ст. 309 ч. 1 КК України 2001 року. Штраф 1190 гривень;

10.04.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області за ст. 263 ч. 2 КК України 2001 року. Вид покарання – громадські роботи 150 годин;

30.10.2017 Літинським районним судом Вінницької області за ст. 389 ч. 2, 71 КК України 2001 року. Арешт на строк 1 місяць 10 днів, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3, 18.05.2018 року звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ГюмюшлюМ.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, попередньо вчинивши впродовж 2017 року дев’ять злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 – ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України (шість обвинувальних актів за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні цих злочинів в період з 08.04.2017 до 26.12.2017 передано до Вінницького міського суду), близько 14 год. 00 хв. 12.03.2018, перебуваючи в приміщенні магазину «Посудна Лавка», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Є. Пікуса, 20, та в якому провадить господарську діяльність ФОП ОСОБА_4, на полицях торгового залу помітив набір кухонних ножів марки «Vinzer» у кількості семи штук. В цей час у ОСОБА_1, з метою легкої наживи та корисливих спонукань, винник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи таємно, з корисливих мотивів та спонукань, повторно, ОСОБА_1, маючи вільний доступ до товару магазину «Посудна Лавка» та впевнившись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, взяв із полиці набір кухонних ножів марки «Vinzer» у кількості семи штук, який в подальшому, непомітно для персоналу торгового залу магазину, помістив до своєї сумки, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши ФОП ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 2394,40 грн. (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2017/18-21 від 27.03.2018).

Крім цього, ОСОБА_1, попередньо вчинивши впродовж 2017 року дев’ять злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 – ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України (шість обвинувальних актів за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні цих злочинів в період з 08.04.2017 до 26.12.2017 передано до Вінницького міського суду) та вчинивши 12.03.2018 злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, 22.03.2018 близько 11.37 години, перебуваючи в торговому залі ТзОВ «ОККО-РІТЕЙЛ» АЗС № ВН05 (ЄДРПОУ 30841082), що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 107-В, на полицях торгового залу АЗС на нижній полиці помітив пляшку коньяку марки «Hennessy Very Special» об’ємом 0,7 л. В цей час у ОСОБА_1, з метою легкої наживи та корисливих спонукань, винник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5, маючи вільний доступ до товару торгового залу АЗС № ВН05 та впевнившись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, взяв із нижньої полиці пляшку коньяку марки «Hennessy Very Special» об’ємом 0,7 л, яку в подальшому, непомітно для персоналу торгового залу АЗС, помістив до внутрішньої кишені своєї куртки, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши ТзОВ «ОККО-РІТЕЙЛ» матеріального збитку на загальну суму 1141,73 грн. (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2404/18-21 від 24.04.2018).

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження № 12018020010001016 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2018, за ознаками кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення ґрунтовно підозрюється ОСОБА_1

В травні 2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: заявою ОСОБА_6 про вчинення крадіжки 12.03.2018 в торговому залі магазину «Посудна Лавка», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пікуса, 20; заявою ОСОБА_7 про вчинення крадіжки 26.03.2018 в торговому залі ТзОВ «ОККО-РІТЕЙЛ» АЗС №ВН05, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 107-В; протоколом огляду місця події службового кабінету № 40 за адресою: м. Вінниця, вул. О. Довженка, 73 від 20.03.2018 під час якого було вилучено у гр. ОСОБА_1 набір кухонних ножів у кількості семи штук марки «Vinzer»; показаннями свідка – директора магазину «Посудна лавка» ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12018020010001016 від 14.03.2018; показаннями свідка – приватного підприємця, заявника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12018020010001016 від 14.03.2018; показаннями свідка – ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12018020010001016 від 14.03.2018; показаннями свідка – ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 12018020010001016 від 14.03.2018; показаннями свідка – ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 12018020010001016 від 14.03.2018; показаннями свідка – менеджера АЗС №ВН05 ТзОВ «ОККО-РІТЕЙЛ» ОСОБА_7 І.М. у кримінальному провадженні № 12018020010001143 від 23.03.2018; показаннями свідка – оператора АЗС №ВН05 ТзОВ «ОККО-РІТЕЙЛ» ОСОБА_12 у кримінальному провадженні № 12018020010001143 від 23.03.2018; показаннями свідка – оператора АЗС №ВН05 ТзОВ «ОККО-РІТЕЙЛ» ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 12018020010001143 від 23.03.2018; протоколом пред’явлення особи для пізнання за фотознімками від 18.04.2018 гр. ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12018020010001016 від 14.03.2018; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.04.2018 гр. ОСОБА_12 у кримінальному провадженні № 12018020010001143 від 23.03.2018; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.04.2018 гр. ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 12018020010001143 від 23.03.2018; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.04.2018 гр. ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12018020010001143 від 23.03.2018; протоколом огляду документа від 14.04.2018, а саме фрагментів відеозапису магазину «Посудна Лавка», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пікуса, 20, на яких зображено таємне викрадення чужого майна, вчинене гр. ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 12018020010001016 від 14.03.2018; протоколом огляду документа від 23.04.2018, а саме фрагментів відеозапису АЗС №ВН05 ТзОВ «ОККО-РІТЕЙЛ», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 107-В, на яких зображено таємне викрадення чужого майна, вчинене гр. ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 12018020010001143 від 23.03.2018 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Санкція ч. 2 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, а відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.

Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1, п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки особа схильна до вчинення кримінальних правопорушень; переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин; незаконно впливати на свідків з метою зміни їхніх показань, щоб уникнути кримінальної відповідальності або з метою отримання більш м’якого покарання за вказане кримінальне діяння.

Враховуючи викладене, особу підозрюваного ОСОБА_1, його вік і стан здоров’я, матеріальний стан, а також те, що він офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, стійких соціальних зв’язків, вчинив умисний злочин, будучи раніше судимим, належних висновків після цього не зробив та знову вчинив крадіжку, а тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухилятись від проведення слідчих дій, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити нові кримінальні правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного злочину середньої тяжкості, виникає необхідність у проведенні з ним ряду слідчих дій та відпрацювання версій про причетність останнього до вчинення аналогічних злочинів. У той же час, застосування більш м’якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не перешкоджатиме останньому здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не гарантуватиме виконання покладених на нього обов’язків та не забезпечить дотримання розумних строків досудового розслідування.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та зможе продовжити свою злочинну діяльність шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечували щодо клопотання та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12018020010001016, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 14.03.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020010001016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

18.05.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України – обґрунтована.

Так, ОСОБА_1, обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину середньої тяжкості за які законом передбачено покарання до 5 років, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України є особою до якої можна застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Під час розгляду даного клопотання судом було з’ясовано, що ОСОБА_1 офіційно не працює та не має постійного джерела прибутку, не одружений, не має на утриманні дітей, проживає сам, що свідчить про відсутність соціально-стримуючих факторів, раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та підозрюється у вчиненні нового злочину.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні злочину середньої тяжкості, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, судимості, що свідчать про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни ними показів, що унеможливлює обрання йому більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти ОСОБА_6” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і ОСОБА_5 проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених названим Кодексом, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_1 необхідно визначити заставу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні який ця особа обвинувачується».

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши підозрюваного ОСОБА_1 під варту у залі суду.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_1, тобто до 16 липня 2018 року.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 16 липня 2018 року.

Одночасно визначити заставу в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступний обов’язок прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.

Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_1 покладеного на нього обов'язку, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя