Рішення № 74116286, 27.04.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26967/17

Провадження № 2-а/761/142/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.,

при секретарі: Яриновській Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України про визнання дій неправомірними; зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У липні 2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: Державної пенітенціарної служби України; Головного управління Пенсійного фонду України, в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії Державної пенітенціарної служби України щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів для призначення позивачу пенсії за вислугою років на пільгових умовах;

- зобов'язати Державну пенітенціарну службу України в особі голови ліквідаційної комісії підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м Києві документи позивача для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007р. за № 3-1;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити позивачу пенсію за вислугою років на пільгових умовах з 09 лютого 2017р. з моменту звернення;

- стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м Києва від 27 квітня 2018р. адміністративний позов в частині вимог до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишено без розгляду на підставі п. 5) ч. 1 ст. 240 КАС України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до наказу № 223/ОС-16 від 01 червня 2016р., згідно п. 5 ст. 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», п. 4 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», 31 травня 2016р. його було звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України у зв'язку із скороченням штатів. Згідно вказаного наказу, вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становила 19 років 1 місяць та 1 день. У пільговому обчисленні вислуга років становить 24 роки 5 місяців 11 днів. 22 березня 2017р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з відповідним пакетом документів для призначення йому пенсії за вислугою років, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», проте відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24 березня 2017р. у призначенні зазначеного виду пенсії позивачу було відмовлено через порушення порядку подання документів. На виконання листа Пенсійного фонду, 09 лютого 2017р. позивач звернувся до голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України з приводу призначення пенсії за вислугою років, проте листом від 15 лютого 2017р. позивачу було відмовлено в призначенні такого виду пенсії з тих підстав, що календарна вислуга років є недостатньою для призначення даного виду пенсії. Тобто, замість виконання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007р. № 3-1, відповідач на думку позивача неправомірно витлумачив законодавство та вирішив, що позивач не має права на пенсію за вислугою років, а отже вийшов за межі своїх повноважень. При цьому, позивач зазначає, що Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу служба України» встановлено пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів. Крім того, право на пенсію за вислугою років не залежить від наявної відповідної кількості виключно календарної вислуги, пільгова пенсія враховується саме при призначені пенсії, а не при призначенні розміру такої пенсії. Таким чином позивач вважає, що вказаними діями відповідач порушує його права, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту свого порушеного права.

В судове засідання позивач та відповідач не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи за їх відсутності в яких просили розглядати справу в порядку спрощеного провадження.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 31 травня 2016р., відповідно до наказу № 223/ОС-16 від 01 червня 2016р., позивача було звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України у зв'язку із скороченням штатів.

Згідно вказаного наказу, вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становила 19 років 1 місяць та 1 день, у пільговому обчисленні вислуга років становить 24 роки 5 місяців 11 днів., що також підтверджується розрахунком вислуги років.

22 березня 2017р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою та відповідним пакетом документів з метою призначення пенсії за вислугою років, проте листом від 24 березня 2017р. в призначенні зазначеного виду пенсії позивачу було відмовлено, у зв'язку з порушенням порядку подання документів.

09 лютого 2017р. позивач звернувся до голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України із заявою щодо призначення йому пенсії за вислугою років, проте листом від 15 лютого 2017р. позивачу було відмовлено в призначенні такого виду пенсії з тих підстав, що у останнього календарна вислуга років становить 19 років 1 місяць та 1 день, в той час коли такий вид пенсії призначається за наявності, коли календарна вислуга років становить 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Тобто, позивач фактично отримав відмову від відповідача щодо призначення йому пенсії за вислугу років.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»).

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01 жовтня 2015р. по 30 вересня 2016р. і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Положеннями ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» визначено, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону, особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ч. 1 ст. 2 вказаного Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р. № 393, затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, з аналізу положень якого можна дійти висновку, що пільгова вислуга років враховується саме при призначенні виду пенсії та не ставиться в залежність від наявності виключно календарної вислуги років.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006р. № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007р. № 3-1.

Зокрема, п. 1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.

У відповідності до вказаного Порядку, на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

В свою чергу рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» приймають органи Пенсійного фонду України (ст. 49 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Аналізуючи зміст зазначених норм та положень, суд приходить до висновку про те, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Разом з тим, на Державну пенітенціарну служби України, у випадку вирішення питання про призначення пенсії у відповідності до вище вказаного Закону позивачу, покладено лише функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів.

При цьому, суд критично ставиться до наведених в запереченнях відповідача доводів необґрунтованості та безпідставності позовних вимог позивача, оскільки відповідач не уповноважений приймати рішення про призначення позивачу певного виду пенсії, а зобов'язаний лише підготувати та подати відповідний пакет документів до органів Пенсійного фонду України.

Крім того, посилання відповідача на відсутність календарної вислуги років у позивача для призначення останньому пенсії за вислугою років суперечать чинному законодавству, оскільки у відповідності до норм, як Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», так і Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», визначено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, з врахуванням наведеного, позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів на позивача для призначення йому пенсії за вислугою років на пільгових умовах та зобов'язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документи стосовно позивача для призначення останньому пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007р. № 3-1, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 640,0 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 143, 192, 211, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України; ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України; ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»; ст. 49 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) до Державної пенітенціарної служби України (код ЄДРПОУ 37534799, місцезнаходження. м. Київ, вул. Мельникова, 81) про визнання дій неправомірними; зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної пенітенціарної служби України щодо відмови у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах.

Зобов'язати Державну пенітенціарну службу України в особі голови ліквідаційної комісії Державної пенітенціарної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві документи на ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007р. № 3-1.

Стягнути з Державної пенітенціарної служби України, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 /шістсот сорок/ грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07 травня 2018р.

Суддя: