Рішення № 74115710, 03.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44854/17-ц

Категорія 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретаря Захарченка В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В :

02 серпня 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Печерського районного відділу ДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві про зняття арешту з майна.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон, яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492), шляхом викладення його в новій редакції.

Згідно п.9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (редакції 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

31 січня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Так, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вимогами про зняття арешту з належного їй майна, вказуючи на безпідставність обмеження наданого їй права володіння, розпорядження та користування.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач відзиву не подав, представника для участі в розгляді справи не направив.

Судом встановлено наступне.

29 грудня 2009 року на підставі договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_2 (далі - Позивач) було набуто у власність квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним договором та витягом із Державного реєстру правочинів. З моменту укладення відповідного договору і по даний час зазначений об'єкт нерухомотсті ОСОБА_2 ніяким чином не відчужувався. В той же час, 12 травня 2017 року останньою було отримано інформаційну довідку №86901418 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо даної квартири.

Відповідно до інформації, що міститься у даній довідці на належну їй квартиру за вищезгаданою адресою 13 травня 2011 року накладено заборону відчуження (арешт) Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (реєстраційний номер обтяження: 11 164712). Обтяжувачем відповідно до інформаційної довідки є Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, а підставою обтяження визначено постанову про відкриття виконавчого провадження №26401118 від 13 травня 2011 року (д/в ОСОБА_4 1538/4). Окрім того, власником об'єкта нерухомості визначено ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

В свою чергу, будь-які виконавчі провадження, де Позивач є боржником, відсутні.

У зв'язку із цим представник Позивача, адвокат ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві із адвокатським запитом, у якому просив надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження (№2601118 від 13 травня 2011 року), копію виконавчого документа, на підставі якого було відкрито зазначене виконавче провадження, а також копію судового рішення, на підставі якого було видано відповідний виконавчий документ.

У відповідь на зазначений запит Печерським районним відділом Державної виконавчої служби у м. Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві було повідомлено про те, що згідно даних АСВП на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №26401118 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 травня 2011 року по справі №2-126/10 щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2.

18 травня 2011 року державним виконавцем, керуючись п. 8 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до 05 жовтня 2016 року), було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду. Більш детальної інформації представнику Позивача надано не було у зв'язку зі знищенням виконавчого провадження за закінченням строків зберігання.

В свою чергу Позивачеві нічого не відомо про справу №2-126/10, що перебувала в провадженні Печерського районного суду міста Києва. ОСОБА_2 не є стороною зазначеної справи і їй невідомо про можливу наявність підстав для накладення арешту на належну їй на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_3.

Власником її квартири, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, було визначено, як уже зазначалось вище, ОСОБА_5, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Після цього представник Позивача звернувся до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві із клопотанням про скасування арешту майна. У відповідь на це клопотання Відповідачем було відмовлено у знятті арешту з майна та повідомлено про неможливість зняття арешту майна з об'єкту нерухомості, який було накладено у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів.

При цьому із відповіді Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2017 вбачається, що ОСОБА_1 не була стороною у цивільній справі за №2-126/10. Крім того, у даній цивільній справі, судового рішення від 10.05.2011 судом не приймалось та питання щодод накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, не вирішувалось.

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності Право приватної власності є непорушним.

Згідно частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як передбачено частиною 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З огляду на те, що обставини на які посилався позивач знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем, вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 2,10,76-81,263-265, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги задовольнити. Зняти арешт з об'єкта нерухомого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою м Київ, АДРЕСА_5, що на праві власності належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), накладений Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (ІКЮО 34979022, м. Київ, вул. Різницька, 11- 5) постановою про відкриття виконавчого провадження №26401118 від 13 травня 2011 року (д/в ОСОБА_4 1538/4), реєстраційний номер обтяження 11164712.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд ( а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва) протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.І.Цокол