Ухвала суду № 74115040, 05.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21854/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Васильєва Н.П., при секретарі Кострійчук В.В. за участю прокурора: Процишена В.М., захисника: Овсяннікова В.В., підозрюваного: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції Баценка І.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, –

В С Т А Н О В И В:

05.05.2018 Слідчий в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітан юстиції Баценко І.С. звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурор відділу прокуратури міста Києва Вовоком І.В. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітаном юстиції Баценком І.С., розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018101110000089, за підозрою громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Так, що на початку 2018 року (більш точну дату встановити не виявилося можливим) громадянин України ОСОБА_2 вступив у попередню змову із невстановленою органом досудового розслідування особою, яка знаходилась на території Республіки Панами, спрямовану на незаконне переміщення через митний кордон України з використанням служби міжнародних авіаційних вантажоперевезень з Республіки Панами до України у міжнародному відправленні наркотичного засобу – кокаїну, з приховуванням його у стінках коробок з роликовими ковзанками, тобто способом, що ускладнював її виявлення під час проведення митного контролю.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, у квітні 2018 року (більш точну дату встановити не виявилося можливим) ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на оформлення пересилання міжнародного відправлення № UA125100/2018/311704 з Республіки Панами до України. А саме, зв’язався із невстановленою досудовим розслідуванням особою та домовився про пересилання зазначеної порошкоподібної речовини шляхом поміщення її до 36 поліетиленових пакетів та приховання у стінках 18 коробок з роликовими ковзанками, зазначивши адресу отримувача: 04211, АДРЕСА_1, на ім'я «ОСОБА_2

Після цього, у квітні 2018 року (більш точну дату встановити не виявилося можливим), невстановлена в ході досудового розслідування особа, перебуваючи на території Республіки Панами та діючи на виконання раніше досягнутої домовленості з ОСОБА_2, за невстановлених органом досудового розслідування обставин придбала у невстановленому досудовим розслідуванням місці наркотичний засіб – кокаїн та здійснила його пакування у 36 поліетиленових пакетів, які приховала з метою ускладнення їх виявлення під час митного контролю у стінки 18 коробок з роликовими ковзанками. В подальшому, вказана невстановлена слідством особа помістила зазначені коробки до міжнародного відправлення № UA125100/2018/311704 з Республіки Панами до України, зазначивши адресу отримувача: 04211, АДРЕСА_1, на ім'я «ОСОБА_2

В той же час, 23.04.2018 ОСОБА_2 з метою здійснення контрабанди наркотичного засобу – кокаїну з Республіки Панама до України з приховуванням від митного контролю, звернувся до агента з митного оформлення ТОВ «Брокерська агенція В.І.П.» ОСОБА_7 для подальшого митного оформлення та отримання міжнародного відправлення із роликовими ковзанками для власного використання, не повідомивши при цьому останнього про свій злочинний намір. Після цього, ОСОБА_7 погодився на пропозицію ОСОБА_2

02.05.2018 вказане міжнародне відправлення надійшло до зони діяльності Київської міської митниці ДФС на території митного посту «Бориспіль Аеропорт» (Київська область, м. Бориспіль, 7) із адресою отримувача: 04211, АДРЕСА_1 (відповідно до розпорядження Київського міського голови від 19.02.2016 № 125/1 «Про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у місті Києві» вулицю «Гавро Лайоша» перейменовано на вулицю «Йорданську»), на ім'я «ОСОБА_2», в якому під час проведення митного огляду у стінках 18 коробок з роликовими ковзанками виявлено 36 поліетиленових пакетів з порошкоподібною речовиною білого кольору, вагою брутто 5766,32 грами, у складі якого, відповідно до висновку експертного дослідження Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 87/5 від 03.05.2018, міститься кокаїн (метиловий ефір бензоїлекгоніну), що, згідно Таблиці ІІ Списку № 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000, належить до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

Після цього, 02.05.2018 агент з митного оформлення ТОВ «Брокерська агенція В.І.П.» ОСОБА_7, не будучи обізнаним про наявність у вказаних коробках з роликовими ковзанками наркотичного засобу – кокаїну, здійснив митне оформлення зазначеного міжнародного відправлення за декларацією ЕМД № UA125100/2018/311704 від 02.05.2018, про що повідомив ОСОБА_2

03.05.2018 на підставі постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої поставки здійснено заміну наркотичного засобу – кокаїну, обіг якого обмежено, у вищевказаному міжнародному відправленні, на візуально схожу порошкоподібну речовину білого кольору.

В той же день, о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_2, доводячи свій злочинний намір до кінця, спрямований на контрабанду наркотичного засобу – кокаїну, обіг якого обмежений, прибув в зону митного контролю вантажного терміналу ДМПА «Бориспіль», за адресою: Київська область, м. Бориспіль, 7, де отримав міжнародне відправлення № UA125100/2018/311704, в якому знаходилась замінена порошкоподібна речовина білого кольору, після чого був затриманий співробітниками СБ України.

Таким чином, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, своїми умисними діями, спрямованими на контрабанду – незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю наркотичних засобів в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 305 КК України.

03.05.2018 о 21:20 ОСОБА_2, затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

05.05.2018 о 12:42 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, проживаючому та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.

Того ж дня, ОСОБА_2 отримані копія клопотання та матеріали, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний, перебуваючи на волі матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м’які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. При альтернативному розмірі застави, просив визначити її в розмірі 14 000 000 гривень, вважаючи такий розмір прийнятним при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисники доводи клопотання не визнали, зазначили про необґрунтованість підозри ОСОБА_2, оскільки до матеріалів клопотання будь-яких матеріалів на підтвердження її обґрунтованості не долучено та в клопотанні не наведено фактів, які б свідчили про наявність передбачених законом ризиків, з яким б закон пов’язував застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу та неможливість застосування більш м’якого. Просили в задоволенні клопотання відмовити та обрати запобіжний захід у вигляді застави.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України в кримінальному провадженні № 22018101110000089 від 03.05.2018.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних, а саме: Висновком експертного дослідження № 87/5 від 03.05.2018 р, а саме: речовини білого кольору у вигляді суміші грудок різного розміру та порошку, загальною масою брутто (з матеріалом пакунків) 5700,37 г., міститься кокаїн; Ілюстрованою таблицею до Висновку експертного дослідження № 87/5 від 03.05.2018; Протоколом огляду місця події від 03.05.2018; Протоколом обшуку від 03.05.2018, а саме: автомобіля марки БВМ-Х5, д.н.з. НОМЕР_1, білого кольору, Протоколом обшуку від 03.05.2018, а саме: особистого освідчення ОСОБА_2; Протоколом про порушення митних правил № 0370/12500/18 від 02.05.2018; Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.05.2018, а саме: ОСОБА_2; Протоколом допису свідка від 03.05.2018, а саме: ОСОБА_7; протоколом допиту підозрюваного від 04.05.2018, а саме: ОСОБА_2, Повідомленням про підозру ОСОБА_2 від 04.05.2018.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Доказів того, що стан здоров’я підозрюваного ОСОБА_2 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_2, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов’язків, а тому приходить до висновку, що при визначенні розміру застави слід вийти за межі, та встановити її у розмірі 10 000 000 грн., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків так як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов’язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції Баценка І.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 02.07.2018, але не більше ніж на строк проведення досудового розслідування кримінального провадження № 22018101110000089.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.розмір застави у сумі розміром 10 000 000 (десять мільйонів) грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Отримувач ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ 26268059

МФО 820172

Банк Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов’язки, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02.07.2018, але не більше ніж строк проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22018101110000089.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз’яснити заставодавцю обов’язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя