Рішення № 74114885, 14.05.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1089/18

Справа №754/8669/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді : Журавської О.В.

при секретарі Касян А.Р.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25 серпня 2016 року ПН Чергінівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. вчинив виконавчий напис про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору №K3XRRX02230074 від 24.05.2007 р. та розрахунку заборгованості за договором станом на 26.07.2016 р. грошових коштів у сумі 75666 грн. 35 коп. Стягнення здійснене за період з 24 травня 2007 року по 26 липня 2016 року. На підставі виконавчого напису постановою від 16.05.2017 року Головним державним виконавцем Деснянського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Бойченко С.В. відкрито виконавче провадження й вчиняються відповідні виконавчі дії. Позивачка просить визнати вищезазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з порушенням ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» та глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 р. № 296/5, а саме, при його вчиненні нотаріусом не було перевірено безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, а також він був вчинений з порушенням строків позовної давності.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.07.2017 р. було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 05.07.2017 року заява позивача про забезпечення позову була задоволена, було зупинено стягнення на підставі Виконавчого напису №3459, вчиненого 25.08.2016 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» коштів в розмірі 75 666, 35 грн..

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судове засідання, яке відбулося 14.05.2018 р. позивачка не з`явилась, до суду подала заяву з проханням проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.

В судовому засіданні, яке відбулося 26.09.2017 року представник відповідача подав письмове заперечення проти позовної заяви згідно яких просить відмовити в задоволенні позову виходячи з наступного. 24.05.2007 р. ОСОБА_1 та ПриватБанком підписано заяву позичальника, яка разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам становить кредитно-заставний договір. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Згідно ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Отже, за правилами ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» строк для вчинення виконавчого напису має обчислюватись не за правилами обчислення строків позовної давності згідно ст. ст. 257, 258 ЦК України, на які посилається позивач, а за правилами ст. 88 цього Закону. В даному випадку терміном, з якого має обчислюватись такий строк, є дата направлення боржнику вимоги про усунення порушень відповідно до ст. ст. 530, 629, 631 ЦК України. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку. Під час вчинення виконавчого напису він не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення позивачем письмової вимоги про усунення порушень. Крім того, в запереченнях представник відповідача зазначив, що виходячи зі змісту ст. 256 ЦК України, встановлено, що позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. В той же час, передбачений ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» строк давності вчинення виконавчого напису за своєю правовою природою не є позовною давністю, оскільки відповідна дія виступає як окремий (позасудовий) спосіб захисту цивільних прав. Отже, вимоги, на які посилається позивач у позовній заяві є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Разом з письмовим заперечення представник відповідача подав до суду копію виконавчого напису та копії документів, які були подані нотаріусу для вчинення виконавчого напису, а саме копії: розрахунку заборгованості за договором, письмової вимогу про усунення порушень за кредитним договором, список згрупованих поштових відправлень, опис цінного листа, анкети позичальника, Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.

В судовому засіданні, яке відбулося 26.09.2017 р. представника відповідача було зобов'язано надати в наступне судове засідання завірену копію кредитного договору від 24.05.2007 року, проте витребувану судом завірену копію кредитного договору представником відповідача так і не було надано.

В судові засідання, які відбулися 19.04.2018 р. та 14.05.2018 р. представник відповідача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, а також, а також шляхом розміщення відомостей про рух справи на офіційному веб-сайті Деснянського районного суду м. Києва. Причини неявки суд не повідомляв, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не направляв.

Третя особа - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович в судові засідання не з`являвся, до суду подав заяву з проханням проводити розгляд справи за його відсутності.

Від третьої особи - Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшла заява про розгляд справи без участі державного виконавця.

Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.05.2007 р. ОСОБА_1 та ПриватБанком підписано заяву позичальника, яка разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам становить кредитно-заставний договір. Відповідно до договору банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 4470,0 грн. на строк 12 місяців, а саме з 24.05.2007 р. по 24.05.2008 р. включно, з умовами сплати за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,0 % на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 109,52 грн. та єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 745,0 грн.

25 серпня 2016 року ПН Чергінівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору №K3XRRX02230074 від 24.05.2007 р. та розрахунку заборгованості за договором станом на 26.07.2016 р. грошових коштів у сумі 75666 грн. 35 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4470,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 25342,45 грн., заборгованості з комісії у розмірі 1314,24 грн., заборгованості з пені у розмірі 40460,31 грн., заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн., заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 3579,35 грн. Стягнення здійснене за період з 24 травня 2007 року по 26 липня 2016 року (а.с. 8).

16.05.2017 року на підставі виконавчого напису №3459 від 25.08.2016 р. Головним державним виконавцем Деснянського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Бойченко С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 12).

Так, аналізуючи доводи позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свогоінтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбаченіст. 16 ЦК України.

Разом з тим,ст. 18ЦК України передбачено здійснення захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Верховний суд України в Постанові від 20 травня 2015 року в справі №6-158цс15 дійшов висновку, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Останній вчиняється, як передбаченост. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172 затверджений Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Зокрема, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, необхідно надати:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Також у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.2.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 рокуза № 296/5).

У відповідності з п. 2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно із п. 3.2 та п. 3.5 вказаного Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Пунктом 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №2 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Для вчинення виконавчого напису стягувачем було надано нотаріусу розрахунок заборгованості по кредиту за період з 24.05.2007 року по 26.07.2016 року, але нотаріусу стягувачем не було надано засвідчену ним виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості (замість цього надано розрахунок заборгованості, що не є тотожним поняттю «виписка банку», тобто первинний документ, який фіксує факт виконання господарської операції та служить підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах («Перелік типових документів», затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5).

Тобто в розпорядження нотаріуса не було надано всіх необхідних для вчинення виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості документів, передбачених постановою від 23.11.2017 року за №12677, що б вказували на безспірність боргу, а тому останнім порушено встановлену законом процедуру вчинення виконавчого напису.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відсутні докази направлення позивачу вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором, а також нотаріусом не враховано строки позовної давності до заявлених вимог та не перевірено факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, а тому відсутні підстави наявності безспірної заборгованості.

За такого відсутні підстави вважати, що заборгованість є безспірною.

Разом з тим судом встановлено, що згідно виконавчого напису було вирішено питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 24.05.2007 року за період з 24.05.2007 р. по 26.07.2016 р., в той час як право на стягнення заборгованості виникло у стягувача з 25.05.2008 року, а звернувся він з заявою до нотаріуса лише у серпні 2016 року, отже ПАТ КБ «Приватбанк» пропустив строк для звернення до приватного нотаріуса із заявою для вчинення виконавчого напису. Окрім того, в частині вимог про стягнення пені та штрафу застосовується позовна давність в 1 рік, а Банком заявлено вимоги про стягнення штрафу та пені з 2007 року по 2016 рік.

За змістом ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (стаття 257 ЦК України)

Можливість поновлення нотаріусом строку на пред'явлення стягувачем грошової вимоги до боржника не передбачено ні Законом України «Про нотаріат», ні Порядом вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

З огляду на вищевикладене, зазначений виконавчий напис про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором не можна вважати таким, що вчинений із дотриманням вимог закону, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати по справі, які складаються з суми судового збору - 960 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 48, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, ЗУ «Про нотаріат», суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25 серпня 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А. А. та зареєстрованим в реєстрі за № 3459 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору №K3XRRX02230074 від 24.05.2007 р. та розрахунку заборгованості за договором станом на 26.07.2016 р. грошових коштів у сумі 75666 грн. 35 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпров, вул. Набережна Перемоги, 50) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 02225, АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 960 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя