Ухвала суду № 74114462, 10.05.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3392/18

Провадження № 1-кп/727/226/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді - Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань - Ільчук М.В.

за участю сторони обвинувачення: прокурора Стефаник М.М.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду № 1 м. Чернівці клопотання прокурора Стефаника М.М. про застосування (продовження терміну дії) запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, не працюючого, уродженця м. Чернівці зареєстрованого в АДРЕСА_1; фактично проживаючого в АДРЕСА_2, раніше в силу вимог ст.. 89 КК України не судимого - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 15 ч.3 ст.289 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Чернівці з Чернівецької місцевої прокуратури в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120182600400000562 від 13.03.2018 року поступив 05.04. 2018 року обвинувальний акт відносно обвинувачених - ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст..185 ч.2, 15 ч.3 ст.289 ч.2КК України та ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 15 ч.3 ст.289 ч.2КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4, врученого стороні захисту в установленому законом порядку.

В обгрунтування клопотання посилається на те, що 12.03.2018 о 12 год. 35 хв. ОСОБА_6 разом із своїм знайомим ОСОБА_4 проходили по вул. І. Чеховського, що в м. Чернівці, коли в цей час ОСОБА_6 побачив на подвір'ї господарства будинку за АДРЕСА_3 автомобіль марки «ВАЗ 2121 Нива», д.н.з. НОМЕР_2, який належить потерпілому ОСОБА_2, після чого у ОСОБА_6 виник умисел на незаконне заволодіння вказаним автомобілем, а тому він запропонував ОСОБА_4 незаконно заволодіти ним з метою подальшого використання, на що останній погодився. Далі ОСОБА_6, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою його подальшого використання, за попередньою змовою зі ОСОБА_4, який за домовленістю залишився на вулиці для того щоб спостерігати за появою сторонніх осіб чи власника будинку, переліз через ворота господарства за АДРЕСА_3, підійшов до вказаного автомобіля, після чого взяв руками дверну ручку водійської двері, яка не була зачинена на замок, потягнув її на себе, і таким чином відчинив двері вказаного автомобіля. Після цього з метою подальшого руху ОСОБА_6 сів за кермо вказаного автомобіля та шляхом повороту ключа, який знаходився в замку запалювання, декілька разів намагався завести двигун автомобіля, однак не зумівши цього зробити вийшов з автомобіля, відчинив зсередини ворота вказаного господарства, після чого покликав на допомогу ОСОБА_4 В подальшому діючи за попередньою змовою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 почали виштовхувати автомобіль з подвір'я вказаного будинку в бік дороги. Зокрема, ОСОБА_4 поклав руки на задній багажник та почав тягти автомобіль на себе, в сторону воріт, а ОСОБА_6 керував та штовхав автомобіль з місця водія.

Виштовхавши автомобіль до воріт господарства, ОСОБА_4 відійшов щоб продовжити спостерігати за появою сторонніх осіб, натомість ОСОБА_6 знову почав кликати його на допомогу, однак в цей момент їх побачив потерпілий, який вийшов з будинку вказаного господарства, а тому ОСОБА_6 разом із ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втекли, не зумівши завести двигун автомобіля, тобто не вчинивши усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі.

Крім цього, 12.03.2018 біля 19 год. 00 хв. ОСОБА_6, вступивши у попередню злочинну змову із ОСОБА_4, переслідуючи корисливі мотиви, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, перебуваючи по вул. Гастелло, 2, що в м. Чернівці, з-під капоту автомобіля НОМЕР_1, що знаходився за вказаною адресою, умисно, таємно, протиправно, повторно викрав акумуляторну батарею марки «2иЬг», модель «6СТ-60АЗ К+ 60 АН 12У 500 А (Е]\[)», яка на праві власності належить ОСОБА_3 та вартість якої, згідно висновку експерта №70-Р від 30.03.2018, становить 1413 грн. 13 коп.

Після чого з викраденим майном ОСОБА_6 із ОСОБА_4 місце злочину залишили та розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1413 грн. 13 коп.

13.03.2018 року відомості про вчинення злочину внесено до ЄРДР № 1201826004000 00562 від 13.03.2018 року та повідомлено про підозру. 30.03.2018 року повідомлено ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри. Отже, у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, який був затриманий 13.03. 2018 року о 23.00 годині затримано відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. Підозра рунтується наступними матеріалами кримінального провадження, 120182600400000562 від 13.03.2018 року.

Обвинувачується ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ст.. 185 ч.2, 15 ч.3 ст. 289 ч. 2 КК України.

Заслухавши доводи клопотання прокурора, думку обвинуваченого ОСОБА_4 і в його інтересах захисника ОСОБА_5, які не заперечували проти заявленого клопотання, думку потерпілого ОСОБА_2, який підтримав клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 331 ч.2 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 KПК під час підготовчого провадження суд має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Враховуючи наведене, ч. 3 ст. 315 КПК містить норму, яка чітко регулює питання продовження запобіжних заходів у кримінальному провадженні, строк застосування яких не обмежений (наприклад, застава, особиста порука тощо). Щодо застосування запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (домашній арешт, тримання під вартою тощо), визначених ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, судам необхідно враховувати, що обрання, продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання суд здійснює за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог глави 18 КПК.

Положенням ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвалою від 15.03.2018 р. слідчого судді Шевченківського райсуду м. Чернівці застосовано запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту строком до 11.05.2018 року, з врахуванням того, що обвинуваченому інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.. 185 ч.2, 15 ч.3 ст. 289 ч. 2 КК України, який відноситься до тяжких злочинів. Доцільність продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 на момент розгляду питання в засіданні ризики передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України не зменшилися, це - перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, - вчиненні нових кримінальних правопорушень; - переховування від суду, зважаючи на санкції статей пред»явленого обвинувачення; вплив на потерпілих свідків, а тому суд вважає, що ризики продовжують мати місце, підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не вбачає; будь-яких обставин, з посиланням на докази, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено.

Відповідно п.5 ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов»язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування, а відповідно і продовження запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні даного питання, судом враховуються положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яка відповідно до вимог ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, а також практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно статті 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обгрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Вимогами ч.2 ст.9 КПК України визначено принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ. Згідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Таким чином, з урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, визнання позиції стороною захисту на продовження терміну дії застосованого запобіжного заходу обвинуваченому, суд вважає, що ризики не усунуті, продовжують мати місце, підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не вбачає та приходить до висновку, що слід застосувати і продовжити термін дії домашнього арешту відносно ОСОБА_4 на строк на 60 діб - до 07 липня 2018 року з покладенням на ОСОБА_4 обов»язків - не залишати місце постійного проживання без дозволу суду з 23 годин до 06 годин, прибувати до суду за першою вимогою, не виїзджати за межі міста Чернівців і області без дозволу прокурора та суду.

Керуючись ст.ст. 21, 31 ч.2, 284, 176, 181, 350 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити термін дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 15 ч.3 ст.289 ч.2 КК України на строк до 07 липня 2018 року з покладенням на ОСОБА_4 обов»язків - не залишати місце постійного проживання без дозволу суду з 23 годин до 06 годин, прибувати до суду за першою вимогою, не виїзджати за межі міста Чернівців і області без дозволу прокурора та суду.

Копію ухвали для виконання направити до Шевченківського ВП Чернівецького відділу ГУНП в Чернівецькі області (м. Чернівці вул. Білоусова, 19) та для відома до Чернівецької місцевої прокуратури.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Слободян Г.М.