Ухвала суду № 74114431, 17.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/563/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 37 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

ОСОБА_2

ОСОБА_3, ОСОБА_4

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 січня 2018 року у складі судді Степченка М.Ю. у справі за позовом представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 до Золотоніської районної державної адміністрації, Лукашівської сільської ради про визнання факту прийняття спадщини та права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ОСОБА_5, діючи через свого представника ОСОБА_6, звернулась з вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що 21.12.1998 року помер її рідний брат ОСОБА_7 Позивачка є спадкоємцем ІІ черги за законом.

За відсутності спадкоємців першої черги, позичка фактично вступила у володіння будинком померлого, підтримувала його в належному стані, систематично проводила ремонт будинку протягом тривалого часу.

У 2016 році ОСОБА_5 дізналась, що за життя її брат отримав право на земельну частку (пай) у КСГП «Перемога» розміром 2.97 га. Сертифікат за життя ОСОБА_7 не отримав. Сертифікат наразі знаходиться на зберіганні в архіві міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Для оформлення спадщини позивачка звернулася з заявою до нотаріуса, однак у зв’язку з відсутністю даного сертифікату їй було відмовлено у видачі свідоцтва.

Оскільки ОСОБА_5 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, тому у позові просила встановити факт прийняття нею спадщини після померлого брата та визнати право власності на земельну ділянку (пай), що розташована на території Лукашівської сільської ради, Золотоніського району Черкаської області, колишні землі КСГП «Перемога» розміром 2.97 умовних кадастрових гектарів.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмова у позові мотивована тим, що позивачка не обґрунтувала доводи щодо фактичного прийняття спадщини в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року. Крім того, суд позбавлений можливості вирішити питання про визнання права власності на спадкове майно до звернення зацікавленої особи до нотаріуса.

Рішення оскаржено в апеляційному порядку представником ОСОБА_5, ОСОБА_6, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначено, що висновок суду про необґрунтованість доводів позову про фактичне прийняття спадщини не відповідає дійсним обставинам справи.

Апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Як встановлено матеріалами справи, позов подано в червні 2017 року та підписано ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності від 05 листопада 2016 року, виданої ОСОБА_5, якою довіритель уповноважила повірену представляти її інтереси з приводу усіх питань, пов’язаних з оформленням спадкових прав на майно, що залишилось після смерті 21.12.1998 року ОСОБА_7.

Апеляційну скаргу подано тим самим представником позивачки у лютому 2018 року.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_6 є адвокатом.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Разом з тим у підпункті 11 пункту 16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Основного закону регламентовано, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, – до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» набрав чинності 30 вересня 2016 року.

Таким чином, у провадженнях, розпочатих до 30.09.2016 року, вимога про виключне представництво адвокатами іншої особи в суді не діє.

Встановлено, що провадження у справі, що є предметом перегляду, відкрито 04 липня 2017 року (а.с. 40), тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Отже, повноваження для звернення з апеляційною скаргою після 01 січня 2018 року має виключно адвокат.

При цьому, статтею 60 ЦПК України передбачено виключення із загального правила про представництво інтересів осіб у судах виключно адвокатами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають із трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, щодо спадкування.

Таким чином, справи у спорах щодо спадкування повинні розглядатися судом в порядку загального позовного провадження, тому у даній категорії справ представником сторони може бути лише адвокат.

Враховуючи те, що апеляційна скарга підписана особою, яка не мала права її підписувати, колегія суддів приходить до висновку, що провадження за цією апеляційною скаргою необхідно закрити.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що позивачка має право повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою у встановлено законом порядку, оскільки наявність цієї ухвали не є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження в порядку ст. 358 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 362, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 21.05.2018 року.

Судді