Ухвала суду № 74113968, 18.05.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1726/18

1-в/705/565/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонним суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Мазуренко Ю.В.

при секретарі Щербаковій Л.А.

за участю:

захисника – адвоката ОСОБА_1

прокурора Андрійчука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умань в режимі відеоконференції клопотання захисника – адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про зарахування строку попереднього ув’язнення в строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває клопотання захисника – адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про зарахування строку попереднього ув’язнення в строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року).

В судовому засіданні захисник – адвокат ОСОБА_1 підтримав клопотання, яке було подано ним в інтересах засудженого ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув’язнення в строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України. Також він вказував на можливість проведення розгляду матеріалів клопотання без участі засудженого, який відбуває покарання в Старобабанівській ВК № 92 і з яким погоджена позиція до початку судового розгляду. Крім того, адвокат в судовому засіданні підтвердив, що ним до суду було подано два клопотання в інтересах ОСОБА_2 з однаковим змістом (друге клопотання більш широко мотивоване, в тому числі з посиланням на практику Верховного суду, яка склалася з приводу вказаного питання),- і тому одне з них він вбачав підстави залишити без розгляду, про що надав до суду відповідне клопотання. В клопотанні, яке надійшло до Уманського міськрайонного суду 26.04.2018 року, захисник – адвокат ОСОБА_1 просить зарахувати засудженому ОСОБА_2 у строк покарання, призначеного вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2017 р., строк попереднього ув’язнення у кримінальному провадженні № 12014250160000634 з 21.06.2017 року по 18.11.2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі з урахуванням вимог ч.5 ст. 72 КК України. В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_1 посилався на те, що вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26.09.2017 року апеляційні скарги прокурора та захисників було залишено без задоволення, а вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2017 року стосовно ОСОБА_2 залишено без змін. На даний момент ОСОБА_2 відбуває покарання згідно з вищевказаним вироком у Старобабнівській ВК № 92. Підставою для зарахування строку попереднього ув’язнення є те, що ОСОБА_2 з 24.01.2015 року по 02.03.2015 року перебував в ІТТ № 7 (м. Канів) ГУНП у Черкаській області на підставі ухвали слідчого судді Канівського міськрайонного суду від 24.01.2015 р. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів зі встановленням застави, після внесення якої ОСОБА_2 було звільнено з ІТТ 02.03.2015 р. Вироком суду першої інстанції даний строк попереднього ув’язнення був зарахований у строк призначеного покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України. Також, з 15.05.2017 року по 20.06.2017 року ОСОБА_2 знаходився в ІТТ № 7 (м. Канів) ГУНП у Черкаській області, та у подальшому у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» на підставі вироку суду першої інстанції, відповідно до якого ОСОБА_2 було змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою та взято під варту в залі суду. Ухвалою суду апеляційної інстанції даний строк попереднього ув’язнення був зарахований у строк призначеного покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України лише по 20.06.2017 року. Одночасно засуджений з 21.06.2017 року по 18.11.2017 року знаходився у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» і на думку захисника вказаний період в повному обсязі повинен бути зарахований в період відбуття покарання з розрахунку один день тримання під вартою за два дні відбуття покарання. При цьому, у клопотанні вказано, що у період з 21.06.2017 р. по 26.09.2017 р. - у справі тривало апеляційне провадження, яке закінчилось залишенням без змін вироку суду першої інстанції, відповідно до якого ОСОБА_2 обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Крім того, у період з 27.09.2017 р. по 18.11.2017 р. ОСОБА_2, будучи засудженим продовжував перебувати у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» і лише 18.11.2017 р. був етапований до Старобабнівської ВК – 92 для відбування покарання, тому захисник вважає, що вказаний період також підпадає під дію ч.5 ст.72 КК України. В судовому засіданні захисник посилався на постанову Верховного Суду від 13.03.2018 року відповідно до якої із врахуванням зворотної дії в часі закону який погіршує становище було залишено в силі ухвалу Апеляційного суду Львівської області, в якій засудженому період після 20.06.2017 року був зарахований в строк відбуття покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України ( вказана постанова долучена захисником до матеріалів клопотання разом із вироком та ухвалою Апеляційного суду Черкаської області відносно засудженого ОСОБА_2О.).

Розгляд матеріалів клопотання було проведено у відсутність засудженого ОСОБА_2 відповідно до позиції озвученої його захисником – адвокатом ОСОБА_1 в судовому засіданні. Прокурор також вказував на можливість проведення судового засідання у відсутність засудженого.

Прокурор Андрійчук С.В. у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» від 18.05.2017 р., який набрав законної сили 21.06.2017 року внесено зміни в ч.5 ст. 72 КК України та передбачено зарахування судом попереднього ув’язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі. Згідно рішення Конституційного суду України від 19.02.1999 (справа № 1-7/99) «дію нормативного акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце». За таких обставин, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції закону України № 838 – VIII від 26.11.2015 року підлягає зарахуванню у строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення лише по дату, яка передує набранню чинності Закону України № 2046- VIII від 18.05.2017 року, тобто по 20.06.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. З 21.06.2017 року триваючий строк попереднього ув’язнення зараховується у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі. Також, прокурор пояснив, що ОСОБА_2 відбуває покарання за вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2017 року, яким на підставі ч.5 ст. 72 КК України, в редакції від 24.12.2015 року в строк покарання зараховано час його попереднього ув’язнення та перебування під вартою в період з 24.01.2015 р. по 02.03.2015 р. з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Також, вироком суду було змінено запобіжний захід та взято під варту ОСОБА_2 з зали суду. В подальшому, ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26.09.2017 року ОСОБА_2 у строк покарання на підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції від 24.12.2015 року зараховано строк покарання у строк попереднього ув’язнення з 15.05.2017 р. по день, який передує набранню законної сили Законом України № 2046- VIII від 18.05.2017 р. Таким чином, засудженому ОСОБА_2 судом на підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції від 24.12.2017 року у строк покарання зараховано строк попереднього ув’язнення в повному обсязі. Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув’язнення» від 30.06.1993 року попереднє ув’язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Враховуючи викладене, прокурор вважає, що строк з дати набрання вироком законної сили і до дати прибуття в установу виконання покарання не є строком попереднього ув’язнення та не може бути до нього включений, так як це не було передбачено ч.5 ст. 72 КК України.

Суд, вислухавши пояснення захисника – адвоката ОСОБА_1, думку прокурора, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. Згідно вироку суду, ОСОБА_2 було змінено запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою до вступу вироку в законну силу і його під варту було взято в залі суду. Термін відбуття покарання ОСОБА_2, зазначено у вироку потрібно рахувати з 15.05.2017 року. На підставі ч.5 ст. 72 КК України йому було зараховано повністю в строк відбування основного покарання час його попереднього ув’язнення та перебування під вартою в період з 24.01.2015 року по 02.03.2015 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. (а.с.11).

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26.09.2017 року апеляційні скарги прокурора та захисників були залишені без задоволення, а вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2017 року відносно ОСОБА_2 було залишено без змін. При цьому, на підставі ч.5 ст. 72 КК України було зараховано ОСОБА_2 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі, строк його попереднього ув’язнення в період з 15.05.2017 року по 20.06.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. (а.с. 16)

В даний час засуджений відбуває покарання в Старобабанівській ВК № 92 Уманського району Черкаської області за вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2017 року.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов’язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 ( у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 5, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11,13, частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно положень частини 6 статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув’язнення» від 30.06.1993 року попереднє ув’язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до ст. 8 Конституції Україні визнається і діє принцип верховенства права, тому суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції в усіх необхідних випадках застосовувати її як акт прямої дії.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 17-рп/2010 від 29 червня 2010 року зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3).

Згідно з ч. 1 ст. 3 КПК законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

У силу ч. 2 ст. 4 КК злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Згідно з ч. 5 статті 72 КК в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст.72 КК викладено у такий редакції: «попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами передбаченими у частині першій цієї статті.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для задоволення клопотання захисника в частині зарахування засудженому ОСОБА_2 на підставі ч.5 ст. 72 КК України у строк покарання строку попереднього ув’язнення з 21.06.2017 року по 26.09.2017 року, тобто до прийняття рішення Апеляційним судом Черкаської області за результатом розгляду апеляційних скарг прокурора і захисників на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2017 року, на підставі вимог ст.ст. 4,5 КК України. Аналогічна позиція викладено у Постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 440/853/17; провадження № 51-722км17.

Одночасно, беручи до уваги відповідні вимоги чинного законодавства України (в тому числі ч.1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув’язнення» від 30.06.1993 року - попереднє ув’язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили) та враховуючи те, що строк з дати набрання вироком законної сили до дати прибуття в установу виконання покарання не є строком попереднього ув’язнення - відповідний період не може бути віднесений до попереднього ув’язнення. Тому клопотання захисника – адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, в частині перерахунку строку відбуття покараннязасудженому за період з 27.09.2017 року по 18.11.2017 року ( тобто до моменту етапування із слідчого ізолятора у місця позбавлення волі ) не підлягає до задоволення.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 4,5, 72 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника – адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про зарахування строку попереднього ув’язнення в строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року), - задовольнити частково.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в строк відбування покарання за вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2017 року, строк попереднього ув’язнення з 21.06.2017 року по 26.09.2017 року включно у відповідності до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Ю.В. Мазуренко