Ухвала суду № 74113861, 18.05.2018, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 710/378/18

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"18" травня 2018 р. м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д. І., вивчивши позовну заяву заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Шполянської районної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної злочином, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Шполянської районної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної злочином.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.185 ЦПК України.

Між тим, заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури не вказав підстави для такого представництва, зокрема, не подав належних та допустимих доказів про те, що Черкаська обласна рада та Шполянська районна рада не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Так, роль прокурора у сфері представництва інтересів держави має допоміжний характер і основну роль згідно чинного законодавства України відіграють профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які самостійно звертаються до суду.

Згідно положень ч. 1ст. 167 ЦК України держава діє у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

З метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з дотриманням вимог процесуального закону, та зобов’язаний надати суду документи, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) повинен визначити, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві (заяві) необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99).

Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або 3ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду.

Таке право, в т.ч. право подавати позов (заяву), прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

За положеннями ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Так, Європейський суд у низці справ роз'яснював, що одна лише участь ("активна" чи "пасивна") прокурора або іншої співмірної посадової особи може розглядатися як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Мартіні проти Франції" від 12.04.2006 року). Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони почуття нерівності (рішення у справі "Кресс проти Франції" від 07.06.2001 року). Підтримка прокуратурою однієї зі сторін, безумовно, може бути виправданою за належних обставин, наприклад, зокрема, коли захисту потребують державні інтереси.

Саме лише посилання в заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для прийняття судом цієї заяви та ухвалення рішення по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після встановлення судом правових підстав для представництва.

Суд вважає, що наведені прокурором обґрунтування щодо наявності підстав для такого представництва, а саме бездіяльність Черкаської обласної ради, Шполянської районної ради, яка полягає у ненадходженні до бюджету коштів не є достатньою підставою для звернення в суд в інтересах держави саме прокурора.

Крім того, не зазначено причин неможливості Черкаською обласною радою, Шполянською районною радою, які є самостійними юридичними особами з відповідною процесуальною дієздатністю, самостійно здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку.

Також позивачем не зазначено процесуального статусу Черкаської обласної ради, Шполянської районної ради.

В порушення вимог викладених у ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, не додано документ, що підтверджує повноваження представника позивача (наказ про призначення на посаду).

Крім того за приписами ч.2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Частина 4 статті 95 ЦПК України встановлює, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Частина 5 ст. 95 ЦПК України встановила, що учасник, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмовому оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, додані до позовної заяви документи не завірені у процесуальний спосіб, оскільки містять підпис іншої особи.

Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати прокурору строк для усунення недоліків п’ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись ч.4 ст.56, ч.1 ст. 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Шполянської районної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної злочином - залишити без руху.

Повідомити заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури про необхідність виправити у строк, що не перевищує десять днів з дня отримання ним копії ухвали недоліків позовної заяви.

Роз'яснити заступнику керівника Смілянської місцевої прокуратури, що у випадку невиконання вимог суду у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та її буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Д. І. Сакун