Вирок № 74113806, 14.05.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/30/16-к

Номер провадження 1-кп/699/4/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2018 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С. Л.,

за участю секретарів Таран О.В., Ященко О.М., Могильної І.В.,

прокурорів Кривошиї І.М., Лук’яненка Р.В., ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисника – адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсунь-Шевченківський кримінальне провадження № 12015250000000156 щодо обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, гр.України, невійськовозобов’язаного, раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 01.05.2015 року, близько 14 год. 30 хв. керуючи автомобілем Ford Transit Connect т.р.н. 24 AM 2121 та рухаючись по вулиці Леніна у м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, від вулиці 1-го Травня до вулиці Перемоги, поблизу будинку №241, порушив вимоги п.2.3.б) Правил дорожнього руху України, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну, порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України, перевищив максимально допустиму швидкість руху в населених пунктах та рухався із швидкістю, яка перевищувала 60 км/год., порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед зміною напрямку руху вліво не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, у момент виникнення перешкоди для руху у вигляді пішохода ОСОБА_7, який перетинав проїзну частину з права наліво відносно напрямку руху транспортного засобу та якого він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого скоїв наїзд на останнього.

Унаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 108 від 22.06.2015, смерть ОСОБА_7 настала від гострої крововтрати внаслідок травми грудної клітки із ушкодженням її внутрішніх органів та кісток її скелету. Смерть ОСОБА_7 стоїть у прямому причинному зв'язку із даними ушкодженнями. Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета і при ударі об такий, можливо за умов ДТП 01.05.2015, прижиттєві, по давнині спричинення можуть відповідати часу події, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля Ford Transit Connect т.р.н. 24 AM 2121 ОСОБА_5, а саме вимог п.п. 2.3 б), 10.1, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до висновку комісійної судової автотехнічної експертизи №4/495 від 29.12.2015 знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_7

Будучи допитаним у суді обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав частково, вважаючи, що в даній дорожньо-транспортній пригоді є вина і потерпілого ОСОБА_7 через порушення ним правил дорожнього руху, щиро розкаявся і показав, що має стаж водія 17 років і станом на 01.05.2015 року працював охоронником Корсунської дистанції колії Одеської залізниці ПЧ-8.

01.05.2015 року близько 14 год. 30 хв. по вул. Леніна в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області він рухався на автомобілі «Форд» із своєю сім’єю. Раптово, на дорогу справа вибіг чоловік, а далі стався удар чоловіка об його автомобіль. Побачивши чоловіка прийняв вліво але повністю об*їхати чоловіка він не міг, оскільки заважали дерева на узбіччі. Зіткнення з чоловіком відбулося не передньою частиною автомобіля, а серединою кузову. Чоловік практично «набіг» на його автомобіль. Екстрене гальмування застосував із запізненням, не заперечує своєї участі в ДТП, але вважає, що потерпілий сам винен в ДТП. Зустрічна смуга була вільною. Чоловік перебігав дорогу під гострим кутом, по напрямку його руху. Погода була тепла, дорога була суха, швидкість руху автомобіля була близько 60 км/год., у автомобілі була дружина та мала дитина.Чоловіка побачив, приблизно, за 5 метрів на краю проїзної частини. Побачивши чоловіка спочатку прийняв вліво, а потім загальмував. Справа по обочині було кілька дерев каштанів та кущів, тому не прийняв вправо, щоб уберегти свою сім’ю, а екстрене гальмування могло призвести до травмування пасажирів.

Потерпілий ОСОБА_4 у суді показав, що 01.05.2015 року був на роботі, де довідався про ДТП з участю свого батька ОСОБА_7 Прибув на місце ДТП, де побачив мертвого батька. На даний час обвинувачений ОСОБА_5 нічого не відшкодував. За гроші обвинуваченого була вирита могила та придбана труна. Обвинувачений ОСОБА_5 пропонував відшкодувати всі витрати на поховання. Батько міг опинитися на місці ДТП, оскільки проживав поруч. Просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_5 суворе покарання.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, доведена:

- показаннями експерта ОСОБА_8, заступника начальника Черкаського відділення КНДІСЕ, про те, що він проводив судову автотехнічну експертизу №523/15-23 від 25.09.2015 року. Водій повинен був в ситуації, що склалася, застосувати екстрене гальмування. Зміна напрямку руху не є порушенням ПДР України (п.12.3.) Невідповідність вимогам п.12.4. перевищення швидкості - 65 км/год. Рух відбувався після застосування гальмування, напрямок зберігся із напрямком руху автомобіля до гальмування, тобто прямо і вліво. Неточність даних вихідних для експертизи могли вплинути на висновки. Слідчий експеримент проводився із іншою особою, а не потерпілим. Швидкість руху вказаної особи могла відрізнятися від швидкості потерпілого. Отримані дані відрізняються від даних табличних для осіб віку потерпілого (методичні дані – 12,5 км/год.). Згідно вихідних даних швидкість пішохода 13,9 км/год. Більша швидкість пішохода, в даному випадку, зменшила час для дій водія. Дії ОСОБА_5 щодо маневрування, а не екстреного гальмування, знаходяться в причинному зв’язку із наслідками ДТП. Швидкість автомобіля не знаходиться в причинному зв’язку з урахуванням швидкості пішохода ОСОБА_7, який перебігав дорогу. Темп сповільнення автомобіля, визнаний слідчим, не узгоджується з методичними даними, що викликає сумнів у їхній достовірності (6,41 м/с.), оскільки є меншими навіть чим для автомобілів ВАЗ;

- показаннями експерта ОСОБА_9 про те, що за умови руху із швидкістю 60км./год. водій мав можливість уникнути зіткнення не змінюючи напрямку руху. При розрахунках була встановлена мінімальна фактична швидкість, яка становила 64 км./год. і розрахована із використаннями даних огляду місця події. В даному випадку водій не зменшив швидкість і не застосував гальмування;

- даними висновку судово-медичної експертизи №108 від 23.06.2015 року з якого вбачається, що смерть ОСОБА_7 настала від гострої крововтрати внаслідок травми грудної клітки із ушкодженням її внутрішніх органів та кісток її скелету. При судово-медичному дослідженні виявлені наступні ушкодження:

А) Переломи ребер: зліва - 3-7 по передньо-пахвовій лінії без розриву плеври, 9 по прихребтовій лінії із розривом плеври; справа - 1-6 по задньо-пахвовій лінії із розривом плеври, 4-8 по площині зверху вниз від середньо-ключичної до лопаткової лінії без розриву плеври, 6-10 по прихребтовій лінії без розриву плеври, крововиливи у прилеглі м'які тканини області переломів ребер, скалковий перелом тіла 9-го грудного хребця без ушкодження спинного мозку та із крововиливом у хребтовий канал і навколишні м'які тканини, скалковий перелом правої лопатки із крововиливом у прилеглі м'які тканини, переломи остистих відростків 6-9 грудних хребців із крововиливами у прилеглі м'які тканини,розрив дуги аорти, крововилив у грудні порожнини: зліва 1000 мл., справа 400 мл., крововилив у м'які тканини по ходу грудної частини аорти, підплевральні крововиливи на правій легені, поодинокі крововиливи у товщі правої легені, крововиливи у воротах обох нирок, масивний крововилив у м'які тканини переднього середостіння, садни області лівої лопатки і поперекової області, садно тазу зліва.

Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета і при ударі об такий, можливо за умов ДТП, що зазначені в постанові, прижиттєві, по давнині спричинення можуть відповідати часу події, що зазначена у постанові мають ознаку тяжкого тілесного ушкодження.

Смерть гр. ОСОБА_7 стоїть у прямому причинному зв’язку із даними ушкодженнями.

Б) Відкрита черепно-мозкова травма: перелом кісток основи і склепіння черепа, субарахноїдальні крововиливи на обох потиличних і правій скроневій частках головного мозку, суцільний крововилив на внутрішній поверхні м’яких тканин тім'яної області голови, носова кровотеча, рана тім'яної області голови, садни обличчя.

Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета і при ударі такий, можливо за умов ДТП, що зазначені в постанові, прижиттєві, по давнині спричинення можуть відповідати часу події, що зазначена у постанові, мають ознаку, примінюючи їх до живих людей, тяжкого тілесного ушкодження.

Закритий перелом лівої стегнової кістки із крововиливом у м’які тканини.

Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета і при ударі об такий, можливо за умов ДТП, що зазначені в постанові, прижиттєві, по давнині спричинення можуть відповідати часу події, що зазначена у постанові, мають ознаку, примінюючи їх до живих людей, середнього ступеню тяжкості тілесного ушкодження.

Г) Крововилив у м'які тканини правої підколінної ямки, крововилив у м’які тканини задньої поверхні лівої нижньої кінцівки, садни обох кистей, садни нижніх кінцівок, поширене садно лівої нижньої кінцівки із раною на своїй поверхні.

Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета і при ударі об такий, можливо за умов ДТП, що зазначені в постанові, прижиттєві, по давнині спричинення можуть відповідати часу події, що зазначена у постанові, мають ознаку, примінюючи їх до живих людей, легкого тілесного ушкодження.

5. Не виключено, враховуючи дані медико-криміналістичної експертизи, що первинний контакт травмуючого предмета відбувся із задньої поверхнею потерпілого, а травмуючи сила була направлена ззаду наперед та дещо ззовні до середини (зліва направо).

6. В крові виявлено етиловий спирт, концентрація якого, промінюючи до живих людей, відповідає субклінічному оп’янінню (а.к.п. 184-187, том 1);

- даними висновку судової експертизи №1/444 від 29.05.2015 року про те, що на лівому туфлі (його підошві), що вилучений з потерпілого ОСОБА_7, під час огляду місця події 01.05.2015, було виявлено сліди зсуву (тертя). Сліди зсуву (тертя), які було виявлено на поверхні підошви лівого туфля гр. ОСОБА_10, направлені з переду (від внутрішньої частини) під кутом близько 120˚ назад (до зовнішньої частини) (а.к.п.188-191, том 1);

- даними висновку судової експертизи №4/187 від 20.05.2015 року про те, що до моменту ДТП деталі ходової частини, рульового керма та робочої гальмівної системи автомобіля «Форд-Конект» т.р.н. 24 АМ 2121 знаходились в працездатному стані (а.к.п. 192-206, том 1);

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.05.2015 року зі схемою та фототаблицею до нього, згідно яких зафіксовано місце події, місце зіткнення, вид покриття - асфальтобетон, стан покриття - сухе, розмітка на проїзній частині відсутня; зафіксовані сліди шин та гальмування на дорожньому полотні; зафіксовано положення та візуальні пошкодження трупа ОСОБА_7, його хустинки, потертості речовини бурого кольору та хустинки; зафіксовано положення та візуальні пошкодження автомобіля «Ford Transit Connect», державний номер – 24 АМ 2121 (а.к.п. 169-183, том 1);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15.05.2015 року з план-схемою та фототаблицею до нього, за участю свідка ОСОБА_11, згідно яких зафіксовано гальмівний шлях автомобіля Ford Connect т.р.н. 24 AM 2121, місце виходу пішохода на проїжджу частину, місце наїзду на пішохода, темп у якому пішохід подолав відстань з моменту виходу на проїжджу частину до місця наїзду, проведено вимірювання розташування трупа ОСОБА_7 відносно утворення сліду гальмування (а.к.п. 207-212, том 1);

- даними висновку комісійної судової автотехнічної експертизи №4/495 від 29.12.2015 року, зі схемою до нього, про те, що у момент виникнення небезпеки для руху, який вказаний у вихідних даних постанови слідчого про призначення екпертизи, водій автомобіля «Ford Transit Connect» т.р.н. 24 AM 2121 ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_7 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди при максимально дозволеній швидкості руху транспортних засобів в населених пунктах 60 км/год, не змінюючи напрямку свого руху на зустрічну смугу. Дослідження, проведені по обставинах ДТП, які зазначені у постанові слідчого про призначення експертизи, вказують на те, що у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, знаходилось перевищення водієм автомобіля «Ford Transit Connect» т.р.н. 24 AM 2121 ОСОБА_5 максимально дозволеної швидкості руху у населеному пункті та зміна напрямку руху керованого транспортного засобу на зустрічну смугу у момент виникнення небезпеки для руху, коли він мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_7 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди при максимально дозволеній швидкості руху транспортних засобів в населених пунктах 60 км/год, не змінюючи напрямку свого руху на зустрічну смугу (а.к.п. 217-223, том 1).

Суду не представилося можливим допитати свідка ОСОБА_11, оскільки органи досудового розслідування не спромоглися забезпечити явку останнього у суд, а неодноразові ухвали суду щодо здійснення приводу вказаного свідка до зали суду були невиконані без поважних причин, у зв*язку з чим прокурор відмовився від участі даного свідка в судовому розгляді.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.2 цієї статті Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази винуватості ОСОБА_5 у їхній сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість останнього у вчиненні інкримінованого діяння доведена повністю.

За таких обставин суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як тяжкий злочин, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, характеристику обвинуваченого по місцю проживання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_4, думку потерпілого про сувору міру покарання, наявність матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

По місцю проживання обвинувачений характеризується позитивно (а.к.п.154, том 1).

Обвинувачений ОСОБА_5 на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, що підтверджується довідкою № 197 виданою 30.11.2015 року Корсунь-Шевченківською ЦРЛ (а.к.п. 156, том 1).

З урахуванням всіх цих обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, шляхом призначення основного покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі.

З урахуванням обставин вчиненого злочину, який є тяжким та від якого настала смерть потерпілого, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого і додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, який рахується з часу вилучення у засудженого посвідчення водія РКА №116393 від 03.06.2000 року, оскільки таке не вилучалося. Призначаючи додаткове покарання суд виходить з того, що керування транспортним засобом не є джерелом доходу обвинуваченого ОСОБА_5 та не пов'язано з його трудовою діяльністю.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_5 у суді просив звільнити його від відбування покарання на підставі п. «В» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», про що надав відповідну письмову заяву.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти застосування амністії відносно обвинуваченого ОСОБА_5

Статтею 85 КК України передбачено, що на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року №1810-VIIІ. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.13 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Пунктом в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачає, що особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_5 має неповнолітню дочку ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка перебуває на його утриманні і відносно якої він не позбавлений батьківських прав на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» ( а.к.п.8, том 2).

Відповідно до п. «е» ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», а також до осіб, яких засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України без обтяжуючих обставини, тобто на момент вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, він не перебував.

З постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року) вбачається, що відповідальність за статтею 286 КК України настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення певних правил спричинила з необережності потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або його загибель.

Отже, злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, є тяжким злочином, вчиненим з необережності, і підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році».

Крім цього, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 раніше не судимий, акт амністії до нього раніше не застосовувався.

Згідно ст.13 Закону України «Про амністію у 2016 році» його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_5 вчинив злочин 01 травня 2015 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році». При цьому, ОСОБА_5 підпадає під критерії, визначені п. «В» ст. 1 цього Закону і обмежень щодо застосування відносно нього акту амністії не існує.

Судом було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_5 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом десяти років до нього не може бути застосовано.

А тому, суд приходить до висновку, що останній підлягає звільненню від відбування призначеного йому основного і додаткового покарань на підставі п. «В» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Потерпілим ОСОБА_4 заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої злочином в загальній сумі 165747,97 грн., в якому позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 15747,97 грн. та моральну шкоду в розмірі 150000,00 грн. У підтвердження завданої матеріальної шкоди позивач надав суду фінансові чеки (а.к.п. 64-68, том 1). Розмір моральної шкоди позивач мотивує тим, що зазнає постійних моральних страждань від усвідомлення того, що його батько безневинно загинув, пережив шок коли дізнався про його загибель та обставини, істотні зміни в житті його сім’ї.

ОСОБА_5 цивільний позов визнав частково, зокрема в частині відшкодування матеріальних витрат в розмірі 15747,97 грн. визнав повністю, моральну шкоду визнав у розмірі 45000,00 грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити частково цивільний позов та стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 15747,97 грн. та моральну шкоду в сумі 60000,00 грн., виходячи з принципу розумності та справедливості, приймаючи при цьому до уваги те, що батько потерпілого, перебуваючи в стані алкогольного сп*янніння, раптово вибіг на дорогу, тобто не в повній мірі дотримався вимог правил дорожнього руху.

Арешт на майно не накладався.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-автомобіль «Форд-Конект», реєстраційний номер 24 АМ 2121, який передано на зберігання ОСОБА_5 на підставі зберігальної розписки - підлягає залишенню у розпорядженні останнього;

-взуття загиблого ОСОБА_7, що передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів СУ ГУ НП в Черкаській області – підлягає поверненню сім*ї останнього.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в загальній сумі 5468,82 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України,

Суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі п. «В» ст.1, ст.13 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільнити ОСОБА_5 від відбування основного і додаткового покарання, призначеного йому за даним вироком.

Цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування із ОСОБА_5 матеріальних та моральних витрат задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НС №727523 виданий 26.12.1999 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, інші відомості про особу суду не відомі, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_9, паспорт серії НЕ №631154 виданий 18.06.2011 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, інші відомості про особу суду не відомі, в загальній сумі 75747,97 грн у відшкодування майнової і моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль «Форд-Конект», реєстраційний номер 24 АМ 2121, який передано на зберігання ОСОБА_5 на підставі зберігальної розписки – залишити у його розпорядженні;

- взуття загиблого ОСОБА_7, що передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів СУ ГУ НП в Черкаській області – повернути ОСОБА_4

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НС №727523 виданий 26.12.1999 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, інші відомості про особу суду не відомі, - в дохід держави документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 5468,82 грн. за проведення судових експертиз (отримувач УК у м.Черкасах /Черкаси/24060300, код отримувача: 38031150, р/р 31116115700002, банк: ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Головуючий Свитка С. Л.