Постанова № 74113682, 15.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

м.Харків

справа № 619/2559/16-ц

провадження № 22-ц/790/1996/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

Головуючого : Колтунової А.І.,

суддів: Кругової С.С., Маміної О.В.

за участю: секретаря - Семикрас О.В.

учасників справи –

представника позивача – ОСОБА_1 – ОСОБА_2

представник відповідача – ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою директора товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» - ОСОБА_7 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2017 року, ухвалене суддею - Жорняком О.М. в залі суду в м. Дергачі, Харківської області,-

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2016 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_8 звернувся в суд з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (далі ТДВ «СК «Київ РЕ»), ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позивних вимог посилався на ті обставини, що 01 липня 2015 року о 13 год. 00 хв. на автодорозі Харків Вовчанськ – КПП «Чугунівка», ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Opel Astra» державний номерний знак АХ 1600АХ, що належить позивачу на праві власності, потрапив у ланцюгову дорожньо – транспорту пригоду, в результаті чого сталося зіткнення 4 автомобілів – НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, автомобіля «ВАЗ – 21061» державний номерний знак АХ 6415СН під керуванням ОСОБА_6, автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та вищезазначеного автомобілю під його управлінням.

В результаті ДТП вказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановами Вовчанського районного суду Харківської області від 28 липня 2015 року у вказаній транспортній пригоді визнано винними водіїв ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та притягнуто кожного до адміністративної відповідальності.

На другий день після дорожньо – транспортної пригоди власник автомобілю «Folkswagen Transporter» повідомив ТДВ «СК «Київ Ре», яке є страхувальником цього автомобілю, про настання страхового випадку.

ОСОБА_1 02 вересня 2015 року звернулась до страхової компанії із заявою про відшкодування шкоди.

Листом № 1462 від 30 жовтня 2015 року директором ТДВ «СК «Київ Ре» позивача повідомлено, що страхова компанія не вбачає правових підстав для відшкодування заподіяної йому шкоди, так як його автомобіль на час огляду представником страхової компанії був частково відновлений.

Відповідно до висновку товарознавчого дослідження № 7121 від 28 липня 2015 року, сума збитків, завданих позивачу від пошкодження автомобіля «Opel Astra», становить 142 928,62 грн.

У зв’язку з чим, з урахуванням заяви про зменшення суми позову, представник позивача просив суд стягнути солідарно з ТДВ «СК «Київ Ре» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму матеріальних збитків у розмірі – 107 259,57 грн., з яких 75 288,33 грн. – основний борг, 31 971,24 грн. – сума пені, а також стягнути солідарно з ТДВ «СК «Київ Ре» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5 154,32 грн.

Представником ОСОБА_3 – ОСОБА_9 було подано заперечення проти позову, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_3 не надавав своєї згоди на проведення відшкодування заподіяної шкоди ОСОБА_1 замість своєї страхової компанії. Однак позивач у своїх позовних вимогах не розмежував розмір шкоди, яка має покриватися страховиком та яку, на його думку, як різницю, має відшкодовувати особа, яка керувала транспортним засобом та спричинила йому певний розмір шкоди. Зазначає, що при дослідженні не проводилося додаткове вивчення розміру спричиненої шкоди автомобілю «Opel Astra» окремо, виходячи із пошкодженої передньої та задньої частини автомобіля. Оскільки, вина за заподіяння шкоди своєму автомобілю з передньої (лобової) частини лежить саме на ОСОБА_2 та жодного відношення до ОСОБА_3 не має, то на цю суму відшкодування шкоди повинно бути зменшено.

24 жовтня 2016 року та 30 жовтня 2017 року представником відповідача ТДВ «Страхова компанія «Київ Ре» подано заперечення проти позову, в якому він просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, страхова компанія протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП направила свого представника суб’єкта оціночної діяльності ТОВ «Юніверсал Асістанс» ОСОБА_10 на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, який 04 вересня 2015 провів огляд та встановив, що зазначений транспортний засіб «ОРЕL ASTRA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить позивачу, був частково відновлений, про що було складено акт, з яким погодилась позивач, яка порушила свій обов’язок щодо зберігання пошкодженого майна у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник. Отже страховику було неможливо встановити розмір заподіяного збитку, у зв’язку з невиконанням потерпілою своїх обов’язків, визначених Законом. Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені) застосовується позовна давність в один рік. Тобто розмір пені в будь-якому разі має бути розрахований в межах одного року з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТДВ «Страхова компанія «Київ Ре» та ОСОБА_3, треті особи : ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволені частково. Стягнено з ТДВ «Страхова компанія «Київ Ре» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 81 971, 24 грн., з яких 50 000,00 грн. сума основного боргу і 31 971,24 грн. сума пені. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 8 032,10 грн. Стягнено солідарно з ТДВ «Страхова компанія «Київ Ре» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5 154,32 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, директором товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» - ОСОБА_7В подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі. Вказує, що ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 було порушено п.33.3 ст. 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до якого водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної

пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком

(у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ)

представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також

забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна

(транспортних засобів). Зазначають, що всі дії потерпілої особи не відповідають вимогам чинного законодавства України, як щодо строків звернення до страховика, так і щодо обов’язку зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо – транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник.

ОСОБА_2 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити без задоволення апеляційну скаргу ТДВ «СК «Київ Ре», а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначав, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Представник ТДВ «СК «Київ Ре» та треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 78).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Київ Ре» та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди та стягуючи з ТДВ «СК «Київ Ре» в межах страхової суми у відшкодування майнової шкоди 50 000,00 грн. та 31 971,24 грн. – пені, а з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 8 032,10 грн., а також судові витрати у сумі 5154,32 грн. з відповідачів солідарно, суд першої інстанції виходив із того, що дорожньо – транспортна пригода, яка мала місце 01 липня 2015 року о 13-00 годин на автодорозі Харків – Вовчанськ КПП «Чугунівка» за участю автомобілів «Opel Astra» державний номерний знак АХ 1600АХ, автомобіля НОМЕР_4, автомобіля «ВАЗ – 21061» державний номерний знак АХ 6415СН, «Folkswagen Transporter» державний номерний знак АХ 1527СР під керуванням ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 и ОСОБА_3 є страховим випадком.

З урахуванням вини водія ОСОБА_2 суд визначив суму майнової шкоди, завданої пошкодженнями автомобілю «Opel Astra», в сумі 58 032,10 грн.

Зазначена сума майнової шкоди підлягає стягненню з ТДВ «СК «Київ Ре» у межах страхової суму, передбаченої страховим полюсом, та з ОСОБА_3 – різниця майнової шкоди, яка перевищує суму страхового відшкодування.

Оскільки ТДВ «СК «Київ Ре» порушила строки виплати страхового відшкодування, то з ТДВ «СК «Київ Ре» підлягає стягненню також і пеня з 31 жовтня 2015 року по 19 липня 2016 року у сумі 31 971, 24 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 майнової шкоди.

Рішення суду в частині стягнення пені та судового збору підлягає зміні з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що 01 липня 2015 року о 13 годині 00 хвилин на автодорозі Харків Вовчанськ - КПП «Чугунівка» 36км + 200м., ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ОРЕL ASTRA», державний номер НОМЕР_3, що належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності, потрапив у ланцюгову дорожньо-транспортну пригоду, в результаті чого сталося зіткнення 4-х автомобілів: автомобіля «ВАЗ 2121» державний номер АХ6265AI під керуванням ОСОБА_5, що раптово зупинився посеред дороги, та автомобілів, які рухались позаду та послідовно зіткнулись, «ВАЗ -21061» державний номер АХ 6415СН під керуванням ОСОБА_6, «ОРЕL ASTRA» державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, «FOLKSWAGEN TRANSPORTER» державний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, вказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень, водії та пасажири пошкодження не отримали. Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду в ТДВ «Страхова компанія «Київ Ре» зареєстровано за №529/15 від 02 липня 2015 року.

Відповідно постанов Вовчанського районного суду Харківської області від 28 липня 2015 (справи № 617/1228/15-п, № 617/1232/15-п , №617/1226/15-п) у вказаній транспортній пригоді визнано винними водіїв ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та притягнуто кожного до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень кожному.

Згідно висновку товарознавчого дослідження №7121 від 28 липня 2015, сума збитків завданих позивачу від пошкодження автомобіля «ОРЕL ASTRA» становить 142 928,62 грн., які ОСОБА_1О не відшкодовано як страховою компанією, так і винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, водієм автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_3 (а.с. 13-36 том 1).

Судом було призначено повторну автотоварознавчу експертизу.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 4546 від 31 травня 2017 року встановлено, що:

-величина матеріального збитку спричинена власнику автомобіля НОМЕР_7 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, скоєної 01 липня 2015, на підставі пошкоджень передньої частини автомобіля за станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, складає – 43 931,87 гривень;

-величина матеріального збитку спричинена власнику автомобіля НОМЕР_7 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, скоєної 01 липня 2015, на підставі пошкоджень задньої частини автомобіля за станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, складає -58 032,10 гривень;

-величина матеріального збитку спричинена власнику автомобіля НОМЕР_7 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, скоєної 01 липня 2015, на підставі пошкоджень передньої частини автомобіля за станом на момент проведення експертизи, складає – 63 723,98 гривень;

-величина матеріального збитку спричинена власнику автомобіля НОМЕР_7 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, скоєної 01 липня 2015, на підставі пошкоджень задньої частини автомобіля за станом на момент проведення експертизи, складає -75 288,33 гривень;

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки» , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов’язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, – незалежно від наявності вини.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням транспортних засобів, а згідно з ч.2 цієї статті шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб «Folkswagen Transporter», який належить на праві власності ОСОБА_3, був застрахований в ТДВ «СК «Київ Ре» (а.с. 64 том 1).

Сума страхового відшкодування визначена у сумі 50 000,00 грн.

02 липня 2015 року, тобто на наступний день після дорожньо – транспортної пригоди, ОСОБА_3 повідомив ТДВ «СК «Київ Ре» про дорожньо – транспортну пригоду (а.с. 65 том 1).

Зазначене повідомлення зареєстроване в СК «Київ Ре» за № 529/15 02 липня 2015 року.

02 вересня 2015 року із заявою про страхове відшкодування до ТДВ «СК «Київ Ре» звернулась ОСОБА_1 (а.с. 7 том 1).

Листом від 30 жовтня 2015 року за № 1462 ОСОБА_1 було відмовлено у відшкодуванні заподіяної шкоди з посиланням на ті обставини, що на час огляду пошкодженого транспортного засобу марки «Opel Astra » з номерним знаком АХ1600АХ він був частково відновлений (а.с. 8 том 1).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені доводи, викладені в листі СК «Київ Ре», не можуть бути визнанні правовими підставами для відмови щодо стягнення з ТДВ «СК «Київ Ре» суми у відшкодуванні шкоди заподіяної пошкодженням автомобілю.

За змістом статті 979 ЦК України та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов’язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 989 ЦК України страхувальник зобов'язаний: повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Як зазначалось раніше, при розгляді справи було встановлено, що страхувальник своєчасно повідомив страховика про настання страхового випадку (а.с. 65).

Та обставина, що позивач з заявою про виплату страхового відшкодування звернувся лише 02 вересня 2015 року (а.с. 7), не свідчить про порушення вимог Закону України «Про страхування», оскільки зазначені вимоги закону були виконані страхувальником.

Доводи СК «Київ Ре» відносно того, що вони не мали можливості визначити розмір збитків, завданих пошкодженням автомобіля, оскільки на час його огляду цей автомобіль був частково відновлений, правильно судом першої інстанції не взяті до уваги.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону) зазначено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо – транспортну пригоду страховик зобов’язаний направити свого представника на місце настання страхового випадку та /або до місця знаходження пошкодженого майна для визначення причин погашення страхового випадку та розміру збитків.

Проте, в порушення вищезазначеного Закону ТДВ «СК «Київ Ре» свого представника для проведення огляду пошкодженого автомобіля після отримання повідомлення від ОСОБА_3 не направив.

Представник ТДВ СК «Київ Ре» прибув для огляду пошкодженого автомобілю 04 вересня 2015 року, калькуляція відновлювального ремонту не була складена, посилаючись на ті обставини, що спірний автомобіль частково відновлений.

Із акту від 04 вересня 2015 року вбачається, що автомобіль частково розібраний, а саме, знято передні фари, а також передній капот з радіатором (а.с. 94-95 том 1).

В матеріалах справи є відомості, що первісна оцінка пошкодженого автомобіля була проведена за заявою позивача ОСОБА_11 науково – дослідним інститутом судових експертних 27 липня 2015 року та згідно висновку № 7121 від 27 липня 2015 року визначена сума заподіяної шкоди (а.с. 14-26 том 1).

Розмір заподіяної шкоди позивачу внаслідок дорожньо – транспортної пригоди з урахуванням ступеня вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також підтверджується висновком судової автотоварознавчої експертизи № 4546 від 31 травня 2017 року (а.с. 161-181 том 1).

Із зазначених висновків експертного автотоварознавчого дослідження № 7121 від 27 липня 2015 року та судової автотоварознавчої експертизи вбачається, що автомобіль «ОРЕL ASTRA» OTG E69 має пошкодження, які також зазначені в акті № 48152 огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість ) від 04 вересня 2015 року, складеного представником ТДВ «СК «Київ Ре» (а.с. 9-10, 14-32, 161-181 том 1).

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п.19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що у разі настання страхового випадку підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування може бути допущене страхувальником порушення, якщо воно позбавило страховика дізнатися чи є ця подія страховим випадком.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем та наявними в матеріалах справи доказами доведено, що вищезазначена подія, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль, належний позивачу, є страховим випадком, а тому сума відшкодування шкоди підлягає стягненню з ТДВ «СК «Київ Ре» у межах страхової суми – 50 000,00 грн.

З ОСОБА_3 підлягає стягнення 8 032,10 грн.

Що стосується рішення суду в частині стягнення пені за порушення строків здійснення страхового відшкодування, то колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні, а сума пені зменшенню.

Із уточненої позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона просить суд стягнути пеню за період з 31 жовтня 2015 року по 02 жовтня 2017 року у сумі 31 971,24 грн., тобто за 2 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до правовідносин про стягнення пені застосовуються спеціальні строки позовної давності – 1 рік.

Отже, пеня за порушення строків здійснення страхового відшкодування підлягає стягненню за період з 31 жовтня 2015 року (з часу відмови виплати відшкодування) до 19 липня 2016 року (часу звернення до суду) та складає 14 825,14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати стягуються зі сторін не у солідарному порядку, а частково, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1 572,32 грн. (а.с. 2 том 1), експертного дослідження автомобіля та проведення судової автотаворознавчої експертизи відповідно у сумах 1 107,00 грн. та 2 475,00 грн., а всього 5 154,32 грн. (а.с. 13, 160 том 1).

Отже, пропорційно задоволеним позовним вимогам з ТДВ «СК «Київ Ре» підлягає стягненню судовий збір у сумі 4 515,68 грн., а з ОСОБА_3 у сумі 638,64 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 367, 368, 371, п.2. ч.1 ст. 374, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384, ст. 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу директора товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» - ОСОБА_7 – задовольнити частково.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2017 року в частині стягнення з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» пені за період з 31 жовтня 2015 року по 19 липня 2016 року та стягнення судових витрат – змінити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» на користь ОСОБА_1 64 825,14 грн., із яких 50 000,00 грн. у відшкодування майнової шкоди, 14 825,14 грн. – пеня.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 4 515,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 638,64 грн.

В іншій частині рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 травня 2018 року.

Головуючий: А.І. Колтунова

Судді: С.С. Кругова

ОСОБА_12