Постанова № 74113345, 16.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 33/790/438/18 Головуючий І інстанції -

Справа № 642/1397/18 Вікторов В.В.

Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач - Бездітко В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області - Бездітко В.М.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року про притягнення ОСОБА_4до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Працівником поліції 29.03.2018 року складений протокол відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії БР № 073166, 04.02.2018 року о 18-15 год. в м. Харкові по вул. Озерянській, 32 водій ОСОБА_4 керував автомобілем «Nissan X Trail» д.н.з. НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на (перешкоду) припаркований автомобіль НОМЕР_2. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, піддано адміністративному стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340 грн., стягнуто судовий збір в сумі 352, 40 грн. в дохід держави.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначив наступне.

Суд першої інстанції формально підійшов до встановлення обставин справи, всебічно і об'єктивно не дослідив всіх обставин справи в їх сукупності. Висновки суду базуються на даних протоколу про адміністративне правопорушення, судом не взято до уваги письмові пояснення у свідка ДТП ОСОБА_5, не проведена судова автотехнічна та трасологічна експертиза ДТП, не проведено аналіз дій другого учасника ДТП.

Постанова суду першої інстанції винесена з грубим порушенням норм процесуального права з невірним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суд не встановив порушень в діях водія ОСОБА_3, який створив аварійну обстановку, припарковавши автомобіль НОМЕР_2, на вул. Озерянській, 32 в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості.

Вважає, що дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам ПДР та створили аварійну обстановку.

Просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року щодо визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

ОСОБА_4 в призначене судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП (а.с. 53).

07.05.2018 року подав заяву в якій просить проводити розгляд справи без його участі (а.с. 51).

В ч. 4 ст. 294 КУпАП встановлені строки перегляду постанови суду першої інстанції відповідно до яких, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Виходячи з положень ст. 294 КУпАП, щодо строків перегляду постанови, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними матеріалами справи за відсутністю належним чином повідомленої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявності від нього клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3, який апеляційну скаргу не визнав та зазначив, що вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі за змістом - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п.13.1 ПДР України).

За порушення вимог п. 13.1 ПДР України передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується:

- схемою місця ДТП з якої видно, що ОСОБА_4 керував автомобілем НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на (перешкоду) припаркований автомобіль НОМЕР_2.

Загальна ширина дорожнього покриття складає 9, 75, м, для двох напрямків руху, ширина однієї смуги складає 4.8 м, ширина розподільчої смуги 0.15 м. Стан дорожнього покриття - мокре, видимість конкретної перешкоди транспортного засобу не менше 150 м.

Автомобіль «ВАЗ 11183» д.н.з. НОМЕР_2, припаркований на узбіччі з правої сторони по вул. Озерянській в районі буд. 32 (а.с. 5,10).

Механізм утворення ДТП відповідає механічним пошкодженням автомобілів у «Nissan X Trail» д.н.з. НОМЕР_1: частково зруйнований передній з правої сторони капот, крило, бампер, блок - фара, у автомобіля НОМЕР_2:зруйнована ліва задня блок - фара, ліве заднє крило, задній бампер з лівої сторони, відсутній глушитель, деформовані ліві стійки (а.с. 7).

Також, в своїх поясненнях ОСОБА_4 зазначив, що 04.02.2018 року о 18-15 год. рухався у м. Харкові по вул. Озерянській, година була вечірня, вулиці достатньо вузька, освітлена ліхтарями з протилежної сторони вулиці. З боку його руху освітлення не було. По стороні його руху густо ростуть дерева, створюючи додаткове затемнення. Рухався зі швидкістю 35-40 км на годину. На зустріч рухався потік машин, освітлення яких відбивалось на мокрому асфальті. У таких умовах не зразу побачив припаркований повністю на проїзній частині автомобіль без габаритного освітлення з вимкнутими аварійними вогнями. Автомобіль темно-сірого кольору злився з мокрим асфальтом і брудно-сірим снігом. Автомобіль помітив за 5-7 м, зреагувати різко не встиг, навіть не натиснув на гальма, тільки взяв руля в ліво (а.с. 11).

Таким чином, ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ 11183», дотримуючись швидкості руху визначених п. 12.4 ПДР України та виконуючи вимоги положень п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, оскільки згідно даних схеми місця ДТП автомобіль «ВАЗ 11183»припаркований на узбіччі, загальна ширина смуги руху в одному напрямку є достатньою для уникнення зіткнення. Крім того, як зазначено в протоколі огляду місця ДТП загальний стан видимості дороги складає 150 м.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП за змістом якого орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція), Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_4 своїм правом скористався, надав пояснення, заперечень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу, невідповідності щодо внесених відомостей до схеми місця ДТП не заявляв (а.с. 1).

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_4 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_4 суду не надав.

Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення БР № 073166 від 29.03.2018 року стосовно ОСОБА_4 складений в установленому законом порядку, протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, VІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відповідно, у районного суду та суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 районним судом повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Посилання в апеляційній скарзі на те що районним судом не призначена судова автотехнічна та трасологічна експертиза є безпідставним.

Клопотання про призначення судової експертизи з метою встановлення технічного стану транспортного засобу, причину ДТП, інших фактів, що пов'язані з технічними особливостями автотранспортних засобів ОСОБА_4 не заявляв.

Згідно з нармами КУпАП суду належить вирішити правове питання щодо факту порушення ПДР України.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 складений за порушення п. 13.1 ПДР України, причиною ДТП стало саме невиконання вимог ПДР України, за що передбачено адміністративна відповідальність, встановлена ст. 124 КУпАП, яка настає в разі неврахування водієм дорожньої обстановки, а також особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, недотримання безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Доводи апеляційної скарги про наявність в діях ОСОБА_3 порушення вимог ПДР України, апеляційний суд позбавлений можливості розглянути.

Предметом перегляду в суді апеляційної інстанції є дані протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 073166 від 29.03.2018 року стосовно ОСОБА_4 у зв'язку з порушенням вимог п. 13.1 ПДР України, та вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, інші матеріали саме цієї справи.

Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 не складався.

Відтак, у розумінні положень ст. ст. 254, 256, 278, 279, 280, 294 КУпАП даний факт позбавляє суд апеляційної інстанції можливості надати оцінку діям водія ОСОБА_3 в межах провадження по даній справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, в момент ДТП ОСОБА_3 не був учасником події, оскільки його автомобіль був припаркований, а він знаходився вдома (а.с. 12).

Доказів при апеляційному перегляді постанови суду, які б свідчили про відсутність події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_4 не встановлено.

Застосування Ленінським районним судом м. Харкова до ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення, є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.

Враховуючи наведене апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року.

Керуючись ст. ст. 245, 278, 280, 283, 294, 295, 298, 299 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Харківської області В.М. Бездітко