Ухвала суду № 74112885, 15.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/4034/17 Головуючий у 1 інстанції – Бабенко Ю.П.

Провадження № 11кп/790/412/18 Суддя-доповідач – ОСОБА_1

Категорія: ч.2 ст. 121, ч.2 ст.186 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого – судді - Савченко І.Б.,

суддів - Плетньова В.В., Шабельнікова С.К.,

при секретарі - Боровській О.В.,

за участю прокурора - Левчені Г.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_4 на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17.08.2017 року, стосовно ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Орджонікідзевького районного суду м.Харкова від 17 серпня 2017 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, учень 2 курсу Харківського професійного ліцею будівельних технологій, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий: 07.04.2017 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,104 КК України з іспитовим строком 1 рік,

визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст. 186 КК України з призначенням покарання:

- за ч.2 ст.121 КК України у виді 7 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_2 за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07.04.2017 року, та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 7 років 2 місяців позбавлення волі.

Вказаним вироком встановлено, що 21 травня 2017 року приблизно в 17 годин ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в приміщенні гаражу, розташованому поблизу будинку №6 по проїзду Плитковому в м.Харкові, під час сумісного вживання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, в ході сварки з ОСОБА_5, діючи з умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, штовхнув ОСОБА_5, від чого той впав. Потім ОСОБА_2 навмисно наніс ОСОБА_5 два удари ногою по голові та три удари ногою по тулубу, після чого пішов із гаражу. Приблизно о 21 годині 21 травня 2017 року ОСОБА_2 повернувся до вказаного вище гаражу, та продовжуючи свої умисні дії на заподіяння тілесних ушкоджень, виштовхнув ОСОБА_5 з вказаного гаражу, повалив його на землю, та наніс ОСОБА_5 чотири удари ногою по голові, чотири удари ногою по тулубу та кінцівкам, після чого пішов додому, залишивши ОСОБА_5 лежачим на землі. Вказаними вище протиправними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_5 важку черепно-мозкову травму у вигляді забою головного мозку з контузійним осередком правої чолової долі, внутрішньочерепними крововиливами, множинними саднами, синцями обличчя, забійної рани чола; закриту травму грудної клітини у вигляді перелому ребер з обох боків, забою правої легені; множинні садни та синці кінцівок, тобто умисно спричинив тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. 22 травня 2017 року ОСОБА_5 був доставлений до лікарні, де 22 травня 2017 року помер. Причиною смерті ОСОБА_5 стала важка черепно-мозкова травма та її ускладнення – набряк- дислокація стовбуру головного мозку. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_5 перебували у прямому причинно-наслідковому зв’язку із настанням його смерті.

10 червня 2017 року приблизно в 19 годин 30 хвилин ОСОБА_2, знаходячись неподалік від будинку №9 по вул.Роганській в м.Харкові, побачив у неповнолітнього ОСОБА_6 мобільний телефон «Samsung Galaxy core Prime”, який той дістав із карману свого одягу. Реалізуючи раптово виниклий умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, ОСОБА_2 вирвав з рук потерпілого ОСОБА_6 належний останньому мобільний телефон «Samsung Galaxy core Prime” вартістю 1370 грн., який знаходився в протиударному чохлі вартістю 138 грн., після чого з викраденим майном зник.

Не погодившись з рішенням районного суду захисник обвинуваченого ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_4 подав на нього апеляційну скаргу в якій просить вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17.08.2017 року змінити в частині призначеного покарання, та призначити його підзахисному більш м’яке покарання з застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України

В обгрунтування апеляційних вимог вказує, що суд першої інстанції не в повному обсязі прийняв до уваги данні про особу обвинуваченого та пом’якшуючі його вину обставини та не надав належну оцінку тому, що ОСОБА_2 скоїв правопорушення у неповнолітньому віці , раніше не відбував покарання у місцях позбавлення волі, у скоєнному щиро розкаявся та активно сприяв розслідуванню злочину, по місцю мешкання характерезується задовільно, мешкає з батьками у повній родині, навчається у будівельному коледжі де характерезується позитивно, проходе реабілітацію в благодійному фонді «Компас» де також харктерезується позитивно.

Вислухавши доповідь судді; пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу і просив пом’якшити покарання; обвинуваченого та його законного представника, які підтрамали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника; вивчивши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

Дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України, не перевіряє.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд діяв з дотриманням вимог ст.65 КК України, а саме. Врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів; стан здоров’я, вік, умови життя та виховання неповнолітнього обвинуваченого; рівень розвитку та особу обвинуваченого, який за місцем навчання та проживання характерезується задовільно, виховується у родині з обома батьками.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом враховано наявність обставин, що пом’якшують покарання, а саме: щире каяття у скоєнному та вчинення злочину у неповнолітньому віці та обставин, що обтяжують покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Крім того судом прийнято до уваги, що ОСОБА_2 скоїв злочин в період іспитового строку, та призначено мінімальне покарання за сукупністю скоєнних злочинів та за сукупністю вироків, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання скоєння ним нових злочинів.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення корисливого злочину, але відповідних висновків для себе не зробив, довіру суду не виправдав та продовжуючи злочинну діяльність вчинив нові тяжкі злочини проти життя та здоров’я та проти власності протягом іспитового строку за попереднім вироком, що свідчить про стійку антисоціальну направленість його особи та установку на особисте збагачення шляхом скоєння злочинів.

При таких обставинах та з врахуванням того, що наслідком скоєного ОСОБА_2 злочину стала смерть людини, доводи апеляційної скарги захисника, щодо наявності обставин, що пом’якшують покарання, а саме: скоєння злочинів у неповнолітньому віці, щире каяття та активне сприяння розслідуванню злочинів, а також характерезуючих особу даних, в достатній мірі не впливають на суспільну небезпечність особи обвинуваченого та скоєних ним злочинів і не дають підстав для пом’якшення призначеного покарання та застосування до обвинуваченого ст.ст. 69,75 КК України.

Тому колегія суддів вважає, що покарання, призначене судом першої інстанції ОСОБА_2 відповідає тяжкості скоєнних ним кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, підстав вважати призначене покарання явно несправедливим у зв’язку із суворістю колегія суддів не має.

Керуючись ст.ст.405,407 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2017 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий:

Судді: