Рішення № 74112811, 14.05.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4630/16-ц

Провадження № 2/645/87/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючий суддя Сілантьєва Е.Є..

За участю секретаря судового засідання Момот О.І.

Учасники справи:

представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3, яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги адвокатом від 01.01.2018 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа -Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_6 міської ради про визнання приватизації частково недійсною, визнання незаконним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнив до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання приватизації частково недійсною, визнання незаконним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що на квартиру № 44 в будинку №171 «А» по вул. Краснодарська в м. Харкові Виконавчим комітетом Московської районної ради народних депутатів м. Харкова 22.02.2001р. видано Ордер на житлове приміщення №114629 на 4 члена сім’ї, серед яких є і Позивач. Вказана квартира надавалась для вселення їх сім’ї в повному складі відповідно до витягу з протоколу №14 від 29.12.2001 р., затвердженого командиром військової частини Д 0050 полковником ОСОБА_7, тобто враховувалось те, що у матері та батька є двоє дітей різної статі. Тобто, отримана в користування батьками позивача квартира була з більшою житловою та загальною площею, аніж відповідно до законодавства у зв*язку з тим, що на їх утримання перебувають діти різної статі.

08.01.2008р. вказана квартира була приватизована без відома, дозволу та згоди Позивача іншими трьома членами сім’ї: ОСОБА_8 (помер 13.10.2013р.), ОСОБА_1, ОСОБА_5 Після смерті батька відкрилась спадщина, а саме 1/3 частини квартири № 44 в буд. 171 А по вул. Краснодарській в м. Харкові, яка належала йому відповідно до Свідоцтва про приватизацію. Після відкриття спадщини до нього звернулась його мати з сестрою з пропозицією про те, щоб він відмовився від спадщини на користь матері, а в подальшому квартира буде поділена між ним та сестрою в рівних частках. Із цього позивачу стало відомо, що квартира була приватизована в той час, коли позивач проходив службу в органах міліції, про що він не був повідомлений. Позивач вважає що його право на приватизацію порушене, під час приватизації житла він був тимчасово відсутнім та за ним збереглося право на житло. В позові зазначав що жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем понад шість місяців у випадках призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років – протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби – протягом перших п’яти років перебування на дійсній військовій службі.

У зв’язку з викладеним, позивач просить відновити порушене право на приватизацію, визнати за ним право на участь в приватизації квартири №44 в буд. 171»А» по вул. Краснодарській в м. Харкові, визнати частково недійсною приватизацію та скасувати розпорядження органу приватизації від 08.01.2008 №8-08-001 щодо приватизації спірної квартири.

Позивач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_9, яка діяла на підставі довіреності від 22.08.2015 року в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_1 (Назаренко) ОСОБА_2 ОСОБА_3, яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги адвокатом від 01.01.2018 р. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Через канцелярію суду від відповідачів надійшли заперечення на позовну заяву, в яких зазначено, що позивач ніколи не проходив строкової військової служби, в спірній квартирі ніколи не проживав та не був в ній прописаний на час її приватизації, а тому не має жодних підстав вважати, що за позивачем, як за тимчасово відсутнім зберігалося право на користування спірною квартирою під час її приватизації. Також представник відповідача зазначає, що ОСОБА_5 вдруге подав заяву про приватизацію недійсною. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.05.2016 року позовну заяву ОСОБА_5 було залишено без розгляду. Відповідачі також подали суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначили на те, що приватизація відбулася більше ніж за 9 років до звернення позивача до суду. Вже після приватизації квартири позивач був зареєстрований у спірній квартирі, але підставою для цієї реєстрації було Свідоцтво про право власності на житло від 08.01.2008 р. та згода співвласників – відповідача-1 та відповідача-2. Тому позивач починаючи із 02.06.2008р. (дата реєстрації його в спірному житлі) не міг не знати що квартира приватизована на трьох.

Представник третьої особи - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_6 міської радиОСОБА_10, яка діяла на підставі довіреності від 11.01.2018 року в судове засідання не з’явилась, повідомлялась про час та місце слухання справи належним чином. Через канцелярію суду надала пояснення, в яких просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 в повному обсязі. Також зазначила, що свідоцтво про право власності на квартиру №АДРЕСА_1 А видане навчальним центром Оперативно – рятувальної служби цивільного захисту МНС України. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_6 міської ради не володіє інформацією щодо приватизації зазначеної квартири.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині, у якій вони не встановлюють нових обов’язків, не скасовують чи не звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи не обмежують їх використання.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження (п.п.4 ч.2 ст.187 ЦПК України).

Враховуючи положення ст.ст.19 ЦПК України, суд вважає, що справа повинна бути розглянута за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.12.2016 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

15.03.2017 року згідно розпорядження щодо призначення повторного авто розподілу судової справи відповідно до п. 2.3.3 та п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання приватизації частково недійсною, визнання незаконним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності, автоматичним розподілом 13.03.2017 р. розподілена в провадження судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Сілантьєвої Е. Є.

02.11.2017 року в судовому засіданні за клопотання представника позивача ОСОБА_9 залучено в якості третьої особи Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_6 міської ради.

Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

22.02.2001р. Виконавчим комітетом Московської районної ради народних депутатів м. Харкова видано Ордер на квартиру №44 в будинку №171 «А» по вул. Краснодарська в м. Харкові Семенченко ОСОБА_11 на сім’ю що складається із 4 осіб: ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.11).

08.01.2008 р. Навчальним центром Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України видано Свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого спірна квартира приватизована ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_5. ОСОБА_8 помер 13.10.2013р., про що свідчить Свідоцтво про смерть ОСОБА_12 І-ВЛ №415394 від 15.10.2013р.

Позивач не проживав та не був прописаний у спірній квартирі на час приватизації, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: копією паспортом позивача, який свідчить, що на дату приватизації квартири – 08.01.2008р. позивач був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, Військовий гуртожиток (а.с.5-6); листом Фрунзенського районного відділу ОСОБА_6 міського управління ГУМВС України в Харківській області №59/1367 від 30.12.2015р.; довідкою ОСМБ «Вікторія» №90 від 12.01.2016р., (а.с.113); заявою сусідки (кв.42) ОСОБА_13 від 20.01.2016р. (а.с.121), відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_5 фактично не проживає в вищевказаній квартирі та заявою сусіда (кв.46) ОСОБА_14 від 29.12.2015р. (а.с.122)

В матеріалах справи наявна довідка Головного Управління національної поліції в Харківській області від 18.01.2016р. №12/С-1аз, відповідно до якої позивач в період з 07.09.2007р. по 03.03.2009 р. працював Оперуповноваженим Лозівського відділу по боротьбі з організованою злочинністю (м.Лозова) УБОЗ ГУМВС України в Харківській області (а.с. 114-115).

Відповідно до ОСОБА_6 обласного військового комісаріату (у відповідь на адвокатський запит №1 від 16.01.2017р.) позивач на військовому обліку не перебував та не перебуває, інформація про проходження військової служби відсутня (а.с.116).

Позивачем не надано доказів того що за ним, як за тимчасово відсутнім зберігалося право на користування спірною квартирою під час її приватизації.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Таким чином, позивачем в обґрунтування позовних вимог не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів.

Крім того, судом встановлено, що п.2 ст.8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції від 17.02.2006р. - станом на дату приватизації) пов’язує право на приватизацію квартири із фактом постійного проживання особи у цій квартирі, а не з фактом реєстрації особи у зазначеній квартирі.

Така позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України викладеної у Постанові від 13.12.2013р. по справі №6-121цс13, згідно якою право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством». А також з правової позиції Верховного Суду України, викладеної у Постанові від 30.01.2013р. по справі №6-125цс12, згідно якої відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон) наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир шляхом передачі їм цих квартир в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, на підставі рішення відповідного органу приватизації. Згідно із ч. 3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Тому, виходячи з аналізу змісту Закону у поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію разом з іншими членами сім’ї. Враховуючи викладене, не потрібно пов’язувати право осіб на приватизацію з фактом їх реєстрації у спірній квартирі, яка здійснюється на підставі Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а потрібно - з їх правом на житло та фактом проживання у квартирі».

Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем покладаються на нього, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки рішення ухвалюється не на його користь.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа -Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_6 міської ради про визнання приватизації частково недійсною, визнання незаконним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серії МК 333448, виданий 01.04.1996 року Нововодолазьким РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 б. 171-А кв. 44.

Відповідач - ОСОБА_1, паспорт громадянина України серії МК 057465, виданий 22.02.1996 року Нововодолазьким РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 б. 171-А кв. 44.

Відповідач – ОСОБА_5, паспорт громадянина України серії МТ 184744, виданий 18.10.2011 року Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 б. 171-А кв. 44.

Третя особа - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_6 міської ради, юридична адреса м. Харків, пл.. Конституції, 16, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04059243.

Повне судове рішення складено 21.05.2018 року.

Головуючий-суддя: