Рішення № 74112569, 19.04.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5874/17

Провадження № 2/645/925/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді - Шарка О.П.

секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просить суд стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і.к. НОМЕР_1, на її користь, аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі 2000 грн. щомісячно з усіх видів заробітку, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

В обґрунтування позову зазначила, що з 14 квітня 2000 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка постійно проживає з нею. У 2014 році сторони припинили подружні стосунки.

Відповідач матеріальну допомогу на утримання доньки не надавав або надав маленьку суму, не приймав ніякої участі у вихованні та лікуванні дитини, не цікавився її життям та розвитком, не створював належні умови для її виховання і розвитку, не слідкував за її станом здоров'я, як повинен робити це батько дитини. 30 червня 2016 року Фрунзенським районним су лом м. Харкова було прийнято рішення про розірвання шлюбу між сторонами. За весь цей час відповідач не приймав активну участь у вихованні, піклуванні, лікуванні дитини, у її розвитку та підтриманні здоров'я. Жодного разу відповідач за власним бажанням не передавав гроші на утримання доньки, на новий одяг, їжу та розваги для дитини. Всі розмови про допомогу у вигляді грошей для дитини, приводило дитину в принизливе становище. На сьогоднішній день, позивач разом з донькою та сином від першого шлюбу проживають за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_4 з 2015 року навчається у Харківському радіотехнічному технікумі денного відділення 3 курсу, доньці необхідно щодня їздити до технікуму і назад на громадському транспорті. В технікумі по кожному предмету вони пишуть лабораторні роботи, контрольні та курсові, які повинні бути обов'язково надруковані, в обов'язковому кількості листів, відповідного шрифту, в зв'язку з чим необхідно звертатися до копіювального центру для виконання друкованої роботи, що призводить до витрат. У доньки склався відповідний розклад дня для отримання певних знань та фізичної підготовки, вона додатково займалася вивченням іноземної мови, однак на сьогоднішній день не вистачає грошей. Для її віку існує відповідний раціон харчування для отримання необхідних корисних вітамінів, за рекомендацією дитячого педіатра. З літа 2017 року ОСОБА_4 знаходиться під постійним наглядом та перебуває на обліку у ортопеда, окуліста та педіатра, потребує постійний нагляд, консультації лікаря та лікування. Відповідач жодного разу не цікавився життям та розвитком дитини, жодного разу не відвідував батьківські збори та не спілкувався з класним керівником а ні в школі, а ні у технікумі. За час навчання доньки у школі, відповідач жодного разу не підходив до класного керівника, для вирішення шкільних або навчальних питань, жодного разу не приймав участь у забезпеченні навчальними підручниками, зошитами для навчання, канцелярськими товарами, інших витрати для класу, шкільних внесків, тощо. Відповідач має повне право брати у цьому участь та цікавитися безпосередньо про досягнення його дитини. Позивач ніде не працює, ні якої допомоги, соціальної допомоги від держави не отримує.

У ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, надала суду пояснення аналогічні викладеним вище.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_2 не довела обставини, які повинна була довести, згідно вимог ст. 182 СК України, а саме, в своєму позові вказала, що «відповідач матеріальну допомогу на утримання доньки не надавав або надавав маленьку суму, не приймав ніякою участі у вихованні та лікування дитини, не цікавився її життям та розвитком, не створював належні умови для її виховання і розвитку, не слідкував за її станом здоров 'я» Ці твердження позивача є повністю надуманими та такими, які не відповідають дійсності, оскільки з дати розірвання шлюбу, тобто з 30 червня 2016 року, по даний час надає матеріальну допомогу доньці ОСОБА_4, 2000 р.н., в сумі від 400 до 1000 гривень щомісячно. Це частково підтверджується чеками про поповнення картки доньки за № НОМЕР_3. Крім того, він періодично забезпечував доньку одягом, взуттям, предметами гігієни, фруктами, тощо, відповідач регулярно спілкується з дитиною особисто чи по телефону. Окрім того, ОСОБА_2 має свій дохід, оскільки працює косметологом, здає в оренду однокімнатну ізольовану квартиру по Садовому проїзду в м. Харкові, яка належить їй на праві власності в порядку спадкування. Таким чином, доходи позивача є в повній мірі достатніми для забезпечення матеріального стану її сім'ї. Також відповідач зазначив, що за станом здоров'я він потребує постійного лікування, на що потрібні значні кошти.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надана сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи за наступного.

Судом встановлено, що сторони з 14 квітня 2000 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 30 червня 2016 року (справа 645/2423/16).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідач є батьком дитини (свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 від 6 грудня 2000 року).

Як вбачається з довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку від 12.12.2017 року, неповнолітня ОСОБА_4, 2000 року народження, зареєстрована та проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст.180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку у частці від доходу батьків чи у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з п.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789 - ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 27 Конвенції «Про права дитини», дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач може сплачувати аліменти у розмірі 1000 гривень щомісяця на утримання дитини, оскільки є працездатним та зобов'язаний утримувати дитину до досягнення повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і оплата праці (грошове забезпечення), з якої відраховують аліменти.

Обов'язок проведення індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме, положеннями ст. 184 СК України, що зобов'язує державного виконавця проводити таку індексацію без додаткового судового рішення, керуючись при цьому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за № 1078, з наступними змінами та доповненнями

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми виплати за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 77, 79, 80, 84, 180 - 183 СК України, ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. 00 коп. (одна тисяча п'ятсот гривень) щомісячно, починаючи з 21 грудня 2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення в частині стягнення з в межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Головуючий-суддя: