Ухвала суду № 74111862, 18.05.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8633/18

н/п 2-з/640/101/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2018 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Київський відділ державної виконавчої служби м. Харкова ГТУЮ Харківської області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

16.05.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Київський відділ державної виконавчої служби м. Харкова ГТУЮ Харківської області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та заява про забезпечення позову, в якій позивач ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом №4964, вчиненим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 14 червня 2016 року, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотне ускладнити чи унеможливлити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачені види забезпечення позову, а саме: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановлення обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Про те, що між сторонами існує спір, свідчить факт звернення позивача до суду за захистом його прав.

З огляду на викладене, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (мешкає за адресою: 61168, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом №4964, вчиненим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 14 червня 2016 року.

Копію ухвали для виконання направити відповідним органам, позивачу направити – для відома.

Ухвала виконується негайно у порядку, встановленому для судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя –