Ухвала суду № 74109770, 17.05.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4131/17

Провадження № 1-кп/524/72/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018 року Автозаводський районний суд м.Кременчука у складі:

головуючого судді Предоляк О.С.,

при секретарі судового засідання Тараненко А.Г.,

за участю прокурора Мельника В.О.,

у присутності обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку та одночасно питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12017170090001831 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 20.02.2018 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів.

Ухвалою від 16.04.2018 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено до 14 червня 2018 року.

Захисник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку. В обґрунтування клопотання зазначає, що відсутні ризики які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, обставини які склалися не перешкоджають досудовому розслідуванню, адже воно вже завершилось і кримінальне провадження передано до суду.

Прокурор Мельник В.О. заперечує проти задоволення клопотання, посилаючись на ризики, передбачені ст.177 КПК України, які слугували для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варто.

Обвинувачений ОСОБА_1 наголошував суду що перебування за гратами змусило його переоцінити життя та зробити певні висновки. Просить надати можливість працювати та поведінкою довести своє виправлення.

Потерпілий ОСОБА_3 покладається на розсуд суду.

Суд, вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження щодо ініційованого судом питання, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, приходить до наступного.

Відповідно до п. п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як встановлено під час розгляду клопотання ризики, які мали місце на час обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, залишаються наявними та дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на волі може переховуватись від суду, не працює, перебував у розшуку, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про такі ризики свідчать тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винним у вчиненні такого кримінального правопорушення, характеризуючи дані обвинуваченого та обставини його життєдіяльності, особливості події злочину, а також те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні встановлено, що ступень значущості обставин, які обумовили застосування до обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу, також не зменшилася.

При наданні оцінки виправданості продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що особиста порука не забезпечить усунення ризиків негативної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1, батько не має впливу на сина, внаслідок тих обставин, що він своїми діями довів, що не може дотримуватись правослухняної поведінки, а також внаслідок ступеню небезпечності ризику продовження обвинуваченим протиправної поведінки.

Не встановлено й обставин яким не було надано оцінки під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу і які на теперішній час свідчили б про можливість запобігання ризикам негативної поведінки обвинуваченого шляхом застосування до нього такого запобіжного заходу як особиста порука.

Таким чином, беручи до уваги стан здоров’я обвинуваченого, його майновий стан, особливості життєдіяльності, вагомість доказів обґрунтованості обвинувачення, обставини кримінального правопорушення, суд вважає, що подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим, оскільки тільки такий захід здатний належним чином забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов’язків та надасть змоги запобігти ризикам передбаченим ст.. 177 КПК України, для досягнення реалізації завдань кримінального провадження.

За таких обставин клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисту поруку непідлягає задоволенню.

Суд вважає за доцільне продовжити обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів.

Керуючись ст. 331, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисту поруку відмовити

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід - тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 15 липня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.С. Предоляк