Вирок № 74108212, 21.05.2018, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 677/442/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2018м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Федишина І.В.,

з участю секретаря Коломієць Л.В.,

прокурорів Заболотного Д.С., Арсенюка В.М., Божка Р.В.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілих ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240170000060 від 28.01.2018 про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні малолітня дитина, непрацюючого, несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 28.01.2018 близько 17 год. 10 хв. у порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України керував автомобілем НОМЕР_1, у стані алкогольного сп’яніння. Рухаючись вказаним автомобілем автодорогою Т-23-14 Теофіполь-Красилів (Н-03) зі сторони м.Красилова в напрямку смт. Теофіполь, на 23 км + 660 м. неподалік повороту в с.Терешки Красилівського району, в порушення вимог пп. 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху України ОСОБА_5 не врахував дорожньої обстановки у вигляді погіршення умов видимості елементів дороги внаслідок темної пори доби, а також стан проїзної частини у вигляді мокрого дорожнього покриття, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впоравшись із керуванням автомобілем, у порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України не переконався, що перед зміною напрямку руху це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яку перетинати забороняється, виїхав на зустрічний напрямок руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «RENAULT KANGOO РНА-4», р.н. ВХ 0861 BE під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався в зустрічному напрямку по смузі руху в напрямку м.Красилова.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «RENAULT KANGOO РНА-4», р.н. ВХ 0861 BE ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливів бокової поверхні грудної клітини зліва, передньої стінки черевної порожнини, розриву печінки, забою серця, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному зв’язку із настанням смерті. Від отриманих травм ОСОБА_7 помер на місці події.

Пасажир автомобіля «CHEVROLET AVEO» ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці 3-4-го зубів справа та в ділянці кута зліва, набряків м’яких тканин у ділянці переломів, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

Пасажири автомобіля «RENAULT KANGOO РНА-4» ОСОБА_1 та ОСОБА_8 отримали легкі тілесні ушкодження.

У суді ОСОБА_5 свою вину визнав повністю і пояснив, що 28.01.2018 він з ОСОБА_3 поїхали на рибалку. Він випив 1 л. пива десь об 11-12 год. О 16 год. почали збиратися додому. Демцун їхав разом з ним та ОСОБА_3. Не доїджаючи до Терешок, автомобіль винесло на зустрічну смугу. Він подумав, що щось сталось із автомобілем, його автомобіль різко занесло і понесло на зустрічну смугу. Було обледеніння половини смуги, по якій він рухався. Що було після ДТП, він не пам’ятає. Обставин справи він не заперечує. Свою поведінку засуджує. Раніше до відповідальності не притягувався за порушення правил дорожнього руху. Відшкодував потерпілим шкоду частково. Дружина вагітна. Батько інвалід 2 групи. Себе не відчував у стані алкогольного сп’яніння. Отримав забій голови, було розбите коліно. Він не пам’ятає добре, що було після ДТП. Не може розповісти. Обставин ДТП не пам’ятає. Отямився за кермом, не міг вилізти. Його витягнули, знаходився біля машини. Потерпілим не допомагав. Швидку не викликав. Усвідомлювати себе він почав наступного дня. У ході судового розгляду справи спричинену потерпілим внаслідок ДТП шкоду відшкодував у повному обсязі за винятком шкоди за пошкодження автомобіля, яку відшкодувати не має можливості в зв'язку з відсутністю коштів, однак розмір заявленої потерпілою ОСОБА_1 цієї шкоди в сумі 133620 грн. визнає і сплатить після продажу ушкоджених автомобілів після зняття з них судом арешту. У вчиненому щиро розкаюється. Просив вибачення у потерпілих, вину визнав повністю.

Ці фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, визнав цивільний позов, а прокурор та потерпілі не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, переконавшись у тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, в добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, ухвалою обмежив обсяг доказів, які досліджуватимуться, допитом обвинуваченого відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, а вину обвинуваченого доведеною повністю у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, слід визнати його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обтяжуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_5 обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд також враховує те, що вчинений обвинуваченим злочин не є умисним, наслідки злочину, характер та мотиви допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху, його ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, відсутність вини інших причетних осіб, позиції потерпілих, які просили призначити обвинуваченому покарання, не пов’язане з позбавленням волі, та особу винного. Кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України є тяжким злочином, ОСОБА_5 несудимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, дружина знову вагітна, за місцем проживання він характеризується позитивно, несудимий, до адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху раніше не притягувався, добровільно відшкодував спричинену потерпілим моральну та матеріальну шкоду, відповідно до наданого висновку орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого, попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання можливо без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті Кримінального Закону із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а тому застосування звільнення від покарання з випробуванням у даному випадку є більш дієвим заходом впливу на обвинуваченого ОСОБА_5, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та запобігання вчиненню останнім нових злочинів.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 06.02.2018 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому час його перебування під вартою з 06 лютого 2018 року підлягає зарахуванню до строку призначеного покарання.

Вирішуючи питання про відшкодування завданої потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної шкоди, суд виходить з вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтями 128, 129 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли в зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства; ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Щодо відшкодування завданої потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди суд виходить з вимог стст. 23, 1167 ЦК України, пп. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 ''Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди'', відповідно до яких особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, з порушенням права власності, та відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

У ході судового розгляду справи обвинувачений повністю відшкодував спричинену потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальну та моральну шкоду. Обвинувачений повністю відшкодував також спричинену потерпілій ОСОБА_1 моральну шкоду. Залишилась невідшкодована потерпілій матеріальна шкода в частині ушкодження автомобіля в розмірі 133620 грн., яку обвинувачений зобов'язався відшкодувати після зняття судом арешту з пошкоджених внаслідок ДТП автомобілів та їх продажу, що суд сприймає як цілком реальну та обгрунтовану можливість відшкодування цієї шкоди.

За таких обставин суд вважає, що цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_1, підлягає частковому задоволенню в розмірі вартості ушкодженого автомобіля і з обвинуваченого необхідно стягнути на її користь матеріальну шкоду в розмірі 133620 гривень.

У задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_2, з урахуванням його твердження про відсутність будь-яких матеріальних чи моральних претензій до обвинуваченого, слід відмовити в зв'язку з повним відшкодуванням у ході судового розгляду справи завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Пунктом 3 частини 1 статті 118 КПК України передбачено, що процесуальні витрати складаються з витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до довідки № 10.2-0048 Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 13.03.2018 витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи склали 1430 гривень.

Згідно довідки № 10.2/10.1-0081:18 Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 20.03.2018 витрати на проведення комплексної інженерно-транспортної експертизи склали 1144 гривні.

Враховуючи викладене, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати у вигляді витрат на залучення стороною обвинувачення експертів у розмірі 2574 гривні.

Керуючись стст. 75, 76, ч. 2 ст. 286 КК України, стст. 100, 370, 371, 373, 374, 376, 393-395, 532 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням у вигляді іспитового строку тривалістю три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_5 обчислювати з дня постановлення вироку.

У строк відбування покарання ОСОБА_5 зарахувати час його перебування під вартою з 06 лютого 2018 року.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Речові докази:

- автомобіль ''CHEVROLET AVEO'' повернути ОСОБА_5;

- автомобіль «RENAULT KANGOO РНА-4» повернути ОСОБА_1;

- уламки скла та пластмаси від транспортних засобів, кермо від автомобіля ''CHEVROLET AVEO'' повернути ОСОБА_5.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 133620 (сто тридцять три тисячі шістсот двадцять) гривень.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави відповідно до довідок №№ 10.2-0048 та 10.2/10.1-0081:18 Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати на проведення судової експертизи в розмірі 2574 гривні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Красилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили через 30 днів після його проголошення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено КПК України, звертається до виконання не пізніш, як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору. Якщо учасник судового провадження не був присутнім у судовому засіданні, копія вироку йому надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_9