Рішення № 74104544, 18.05.2018, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/823/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді - Унятицького Д.Є.

за участю секретарів - Буларги Д.О., Щербакової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Немішаєвська селищна рада, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, які втратили право користування житловим приміщенням з надвірними будівлями,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що являється власником житлового будинку № 14 по вул.Південна в смт.Немішаєве Бородянського району Київської області. В травні 2017 року вона звернулась до відповідачів з проханням звільнення від користування її власністю та зняття з реєстрації. Відповідачі ніяким чином не відреагували. На даний час вона, як власник майна прийняла рішення про відчуження цього майна. Оскільки всі проживаючі, які користуються жилими приміщеннями власника житла по рішенню власника в будь-який момент повинні бути виселеними, просила визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, які втратили право користування будинком №14 по вул.Південна в смт.Немішаєве Бородянського району Київської області та виселити їх.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_5 позов підтримав, викладене підтвердив.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_8 в судовому засіданні проти позову заперечували, вважали, що підстави виселення членів сім'ї власника будинку (ОСОБА_3, ОСОБА_2І.), передбачені ст.157, ч.1 ст.116 ЖК відсутні. Також відсутні докази того, що відповідачі систематично руйнують чи псують будинок, використовують його не за призначенням або порушують правила співжиття, що робить неможливим проживання з ними інших в одному будинку.

Треті особи – ОСОБА_4, представник Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідачів, дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється з 2002 року власницею 3/5 частин житлового будинку № 14 по вулиці Південна в смт.Немішаєве Бородянського району, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом та копією свідоцтва про смерть (т.1 а.с.164).

Відповідачі ОСОБА_3 (мати позивачки) та ОСОБА_2 (чоловік відповідачки) користуються житловим приміщенням зазначеного житлового будинку, а ОСОБА_2 з 19 липня 2012 року зареєстрований за вказаною адресою, що підтверджується копією будинкової книги (т.1 а.с.168-169) та визнається сторонами.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Відповідно до ч.4 ст.156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Згідно зі ст.157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення проводиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Статтею 116 ЖК України передбачено, що якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною. Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно із ч.1, ч.5 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами або іншими учасниками справи.

Таким чином, оскільки відповідачі були вселені у житлове приміщення як члени сім'ї власника житлового приміщення, вимоги позивача, що обґрунтовуються його рішенням на підставі якого всі проживаючі, які користуються жилими приміщеннями в будь-який момент повинні бути виселеними не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а доказів, що підтверджують обставини, що відповідно до ст.116 ЖК України є підставою виселення та обставини, що за ст. 405 ЦК України, можуть бути підставою визнання осіб такими, які втратили право користування житловим приміщенням суду не надано, то підстав для визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, які втратили право користування житловим приміщенням з надвірними будівлями та виселення немає.

Керуючись ст.ст.156, 157, 161 ЖК України, ст.405 ЦК України, ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Немішаєвська селищна рада, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, які втратили право користування житловим приміщенням з надвірними будівлями відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 18 травня 2018 року.

Головуючий-суддяОСОБА_9