Рішення № 74104417, 16.05.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14876/17

2-а/357/11/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Бондаренко О. В. ,

при секретарі –Бондаренко Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду № 4 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з даним позовом 07.12.2017 року мотивуючи тим, що відповідно до свідоцтва про народження серії І-БК №465822, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області 09.04.1996 року вона є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до медичного висновку про дитину інваліда віком до 18 років від 29.04.2005 року, виданого Білоцерківською міською дитячою лікарнею, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має захворювання на цукровий діабет 1 типу, тяжка форма, дифузний зоб ІІ ст., наявне захворювання відповідає розділу ІІ пункту 3 підпункту 3.3 Переліку медичних показань, які дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів, віком до 18 років, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства фінансів України від 08.11.2004 року №454/47і/516. 12.09.2017 року нею було направлено до Білоцерківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області заяву про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, як матері інваліда з дитинства на підставі п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 02.10.2017 року №764/6670 Білоцерківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області в задоволенні її заяви було відмовлено в зв’язку з відсутністю законних підстав. Вказане рішення нею особисто було отримано 19.10.2017 року. Підставою відмови в задоволені заяви про призначення пенсії Білоцерківським об’єднаним управлінням Київської області вказано, що на запит Управління ПФУ Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради надано копію медичного висновку №58 від 29.04.2005 року про дитину інваліда до 18 років ОСОБА_2, 27.06.1994 року та копію посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, виданого на її ім’я. У висновку лікарсько-консультаційної комісії Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2» від 15.08.2017 року №482 зазначено, що ОСОБА_2 29.04.2005 року вперше оформлено висновок про дитину інваліда. На запит управління від 28.08.2017 року №17638/02 про надання висновку, що ОСОБА_2 мав медичні показники для визнання його інвалідом з дитинства до досягнення 6 років, надійшов лист з Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-соціальної допомоги №2» про те, що через відсутність медичної документації не можливо надати інформацію щодо ОСОБА_2 Листом №01-07/04-516 від 05.09.2017 року адміністрація Білоцерківської центральної районної лікарні повідомили про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, не міг бути інвалідом до шестирічного віку, так як захворювання було виявлено вперше 31.03.2005 року коли хворому було 11 років. В розписці-повідомленні були зазначені документи, яких недостатньо для призначення пенсії та термін їх донесення, а саме виписки з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття з обліку або зміну групи інвалідності до 6-річного віку. Вона в заяві від 27.09.2017 року повідомила про неможливість надати документи, які зазначені в розписці-повідомлення. Загальний трудовий стаж заявниці складає 32 роки 4 місяці 13 днів. Зважаючи на викладене, підстав для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як матері інваліда з дитинства відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не має. Вона вважає рішення Білоцерківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 02.10.2017 року №764/6670 необгрунтованим та протиправним, таким що не базується на нормах чинного законодавства України та фактичним матеріалам справи, тому просила визнати рішення Білоцерківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 02.10.2017 року №764/6670, яким відмовлено їй в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років як матері інваліда з дитинства – протиправним та скасувати його, зобов’язати Білоцерківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити їй пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років як матері інваліда з дитинства з 12.09.2017 року.

Представник позивача, за довіреністю у справі, ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримала, надала до суду відповідь на відзив, письмові пояснення у справі, та зазначила, що зі змісту заперечень на позов вбачається, що однією із підстав відмови в призначенні пенсії відповідач вражає ненадання ОСОБА_1 документів про місце проживання (реєстрації) особи. В той час, як при направленні 12.09.2017 року до Білоцерківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області заяви про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як матері інваліда з дитинства на підставі п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування був наданий в копії паспорт/посвідка, про що було зазначено в п.3 переліку документів, доданих до заяви, про що зазначено в розписці повідомленні. Таким чином, позивач виконала вимоги та надала документи про місце проживання (реєстрації) особи, які зазначені в п.2.1 Порядку, а саме копію паспорту, а твердження відповідача, викладені в запереченнях на позов про відсутність необхідних документів, які підтверджують місце проживання позивача є хибними та помилковими, та не узгоджуються з вищевказаними нормами законодавства України. Відповідно до ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховували їх для цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із урахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії. Відповідно до посвідчення серії ААБ №055966, виданого ОСОБА_1 від 15.06.2005 року надавалась державна соціальна допомога інваліду з дитинства до 16 років. Відповідно до п.2.18 порядку, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною інвалідом засвідчується випискою з акту огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров’я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. Таким чином, посилання відповідача на те, що у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років(висновок про час настання інвалідності), - стосується виключно випадків у яких дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку. Тобто, інвалідність ОСОБА_2 була встановлена до 18 років, а тому в даному випадку вона повинна була підтверджена переліком документів, які визначені в першому реченні п.2.18 Порядку – випискою з акту огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров”я. Факт надання Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради копії медичного висновку №58 від 29.04.2005 року про дитину-інваліда до 18 років ОСОБА_2 та опії посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, виданого на ім’я матері ОСОБА_1, а також висновку лікарського-консультаційної Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2» не заперечується і самим відповідачем у запереченнях на позов. Отже, підстави відмови Білоцерківського об”єднаного управління ПФУ Київської області в призначенні пенсії з тих підстав, що позивачем не надані документи на підтвердження факту інвалідності дитини до досягнення ним 6 років є незаконним, оскільки ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не містить обов’язкової умови про те, що інвалідність з дитинства повинна настати до досягнення нею 6-літнього віку, а по – друге, такі вимоги не містяться і в порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) та є наслідком помилкових та хибних тверджень відповідача, що ґрунтуються на підміні визначених законодавцем понять, відповідач вдався до маніпулювань нормами закону ста до хибного його трактування, тому просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, за довіреністю у справі, ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, надала заперечення ( відзив) проти позову та заперечення на відповідь, з яких вбачається, що 12.09.2017 року позивач звернулася до Управління із заявою встановленого зразка (Додаток 2) про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як матері інваліда дитинства, надала пакет документів та отримала розписку – повідомлення, де в графі «перелік документів, які необхідно додати до заяви», вказано, що потрібно подати виписку з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності (до 6-го віку) та документи про місце проживання (реєстрації) особи. Протягом трьохмісячного терміну вказаний документ до Управління не був наданий, а тому рішенням Управління №764/6670 від 02.10.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку. В заяві від 27.09.2017 року ОСОБА_1 повідомила про неможливість надати документи, які зазначені в розписці – повідомленні. На запит Управління від 31.07.2017 року №15542/05, Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради надано копію медичного висновку №58 від 29.04.2005 року про дитину – інваліда до 18 років ОСОБА_2, 27.06.1994 року та копію посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, виданого на ім”я матері дитини-інваліда ОСОБА_1 У висновку лікарсько-консультаційної комісії Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2» від 15.08.2017 року №482 зазначено, що ОСОБА_2 29.04.2005 року вперше було оформлено медичний висновок про дитину-інваліда. На запит управління від 28.08.2017 року №17638/02 про надання висновку, що ОСОБА_2 мав медичні показники для визнання його інвалідом з дитинства до досягнення 6 років надійшов лист з Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2» про те, що через відсутність медичної документації не можливо надати інформацію щодо ОСОБА_2 Листом №01-07/04-516 від 05.09.2017 року адміністрація Білоцерківської центральної районної лікарні повідомило, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, не міг бути інвалідом до шестирічного віку, так як захворювання було виявлено вперше 31.03.2005 року, коли хворому було 11 років, та зазначила, що підставою винесення рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, стало те, що дитина ОСОБА_1 була визнана інвалідом після досягнення шестирічного віку, у віці 11 років. Щодо подання документів про проживання, то вони були вказані помилково та не слугували підставою для відмови у призначенні пенсії. Відповідно до зазначеного просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився 27.06.1994 року у м. Біла Церква Київської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-БК №465822 від 09.04.1996 року, що видане відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області, актовий запис №1217. Батьками дитини є батько – ОСОБА_5 та мати - ОСОБА_1.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 має захворювання Е10, цукровий діабет І типу тяжка форма, дифузний зоб ІІ ст., що підтверджується медичним висновком №58 про дитину інваліда до 18 років, яка видана Білоцерківською міською дитячою лікарнею 29 квітня 2005 року (а.с.8-9).

15.06.2005 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, Управління соціального захисту населення видало посвідчення серії ААБ №055966 від 15.06.2005 року, про те, що вона має дитину інваліда. Державна соціальна допомога: інвалідність з дитинства до 16 років. На термін з 05.05.2005 року по 26.06.2012 рік (а.с.32).

Позивач ОСОБА_1 має загальний трудовий стаж 32 роки 4 місяці 13 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці серії БТ-ІІ №1746744 (а.с.6) та визнається відповідачем.

12 вересня 2017 року, ОСОБА_1, після досягнення 50-річного віку, подала до Білоцерківського об'єднаного УПФУ Київської області заяву про призначення достроково пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства.

02.10.2017 року Білоцерківське об’єднанне Управління Пенсійного фонду України Київської області винесло рішення №764/6670 (а.с.13), з якого вбачається, що розглянувши заяву та пакет документів, поданих ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, як матері інваліда з дитинства, відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначені даного виду пенсії. Посилаючись на те, що відповідно п.2.18 Порядку визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду МСЕК, медичним висновком установи охорони здоров’я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період її призначення. У разі, якщо дитина визнана дитиною – інвалідом після досягнення шестирічного віку, надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Листом № 01-07/04-516 від 05.09.2017 року адміністрація Білоцерківської центральної районної лікарні повідомила, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6/2 не міг бути інвалідом до шестирічного віку, так як захворювання було виявлене вперше 31.03.2005 року, коли хворому було 11 років. В розписці-повідомленні ОСОБА_1 були зазначені документи, яких недостатньо для призначення пенсії за термін їх донесення, а саме: виписка з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності до 6-го віку. В заяві від 27.09.2017 року ОСОБА_1 повідомила про неможливість надати документи, які зазначені в розписці повідомленні. Загальний трудовий стаж заявниці складає: 32 роки 4 місяці 13 днів. Враховуючи викладене, підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як матері інваліда з дитинства відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не має. ОСОБА_1 матиме право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» після досягнення 55 років.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, до прийняття відповідного закону жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Згідно статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

Згідно пункту 2.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, при призначенні пенсій жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

Відповідно до п.2.18 вказаного поряду, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Згідно з пунктом 25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за № 1566/11846; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

В Постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2014 року у справі № 21-321а14, суд вказав на те, що при призначенні дострокової пенсії матері дитині інваліда з дитинства обов'язковою умовою є надання висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 13.02.2018 року (справа №295/7276/17).

Тому, суд прийшов до висновку, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років, у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, на день звернення до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області позивач досягла 50 років, загальний стаж становить понад 15 років, має дитину - інваліда, якому встановлена інвалідність після досягнення 11 років, а висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку позивач не надала.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач довів в судовому порядку правомірність рішення від 02.10.2017 року №764/6670, тому позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. ст.2, 6-10, 19, 77, 78, 229, 241-246,255, 295 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Білоцерківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення.

СуддяОСОБА_6