Ухвала суду № 74104340, 18.05.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5174/18

2-о/357/140/18

У Х В А Л А

18.05.2018 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Білоцерківський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Київській області, про встановлення факту про постійне проживання на території України, -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2018 року заявник звернувся до суду з вказаною заявою та просить встановити факт, що він ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав на території України до 24.08.1991 року (13.11.1991 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданихучасниками справи або витребуваних судом у передбаченихцим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Встановлено, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам встановленим в ЦПК України.

Відповідно до ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Заявник в заяві зазначив, що він проживає в м. Біла Церква, за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору оренди квартири від 13.02.2016 року.

Відповідно до ст. 158 ЖК України наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно

до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється.

Як вбачається з копії договору оренди від 13.02.2018 року, він не зареєстрований у визначеному законом порядку, що позбавляє можливості визначитись з підсудністю справи саме цьому суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Відповідно до ч. 2 ст. 318 ЦПК України до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Як роз’яснено в п.3 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами), якщо в заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляя є ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

Однак, в заяві не зазначено будь-яких доказів щодо неможливості одержання та відновлення документів, що посвідчують цей факт, не надано докази, що підтверджують викладені в заяві обставини та не додано докази, що підтверджують цей факт.

З системного аналізу положень Закону України «Про імміграцію» та Закону України «Про громадянство України» вбачається, що реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території, яка стала територією України, станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення.

Разом з тим, подана заява не відповідає вимогам п. 1 ч.1 ст. 318 ЦПК України, оскільки заявник просить встановити факт його постійного проживання на території України до 24.08.1991 року, тобто до проголошення незалежності України та на протязі невизначеного періоду часу, при цьому заява не містить викладу обставин, якими заявник обґрунтовує саме вимоги про встановлення факту постійного проживання на території України до 24.08.1991 року.

А також не надано жодного доказу на підтвердження цих обставин.

Крім того, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 318 ЦПК України заява не містить посилань на докази, що підтверджують даний факт, виходячи з наступних підстав.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України від 18.01.2001 року « Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України. Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991р.) або набрання чинності Законом № 2235-ІІІ (13 листопада 1991р.).

Таким чином, для встановлення факту належності до громадянства України, відповідно до положень ЦПК України, предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів:

- постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року;

- постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р.;

- постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року;

- постійного проживання дитини на території України станом на 13 листопада 1991 року.

Виходячи зі змісту вимог, заявник просить встановити – факт постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року, з метою отримання паспорта громадянина України, а не з метою встановлення факту належності до громадянства України.

Також, в порушення ст. 318 ЦПК України, до заяви не додано докази на підтвердження звернення заявника до Білоцерківського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Київській області, а також на підтвердження письмової відповіді про відмову Білоцерківського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Київській області в оформленні паспорта громадянина України, не надано доказів щодо зобов'язання припинення попереднього громадянства.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, де зазначено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатськудіяльність".

Однак, представник заявника ОСОБА_2 надала до заяви лише копію ордеру виданого на підставі договору про надання правової допомоги. Таким чином, до заяви необхідно надати оригінал ордеру та оригінал договору про надання правової допомоги укладений з ОСОБА_1 або оригінал довіренісості від ОСОБА_1.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, заявнику надається строк для усунення зазначених вище недоліків, в іншому випадку вона буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Керуючись ст. 185, 294, 318 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Білоцерківський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Київській області, про встановлення факту про постійне проживання на території України, залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо заявник не усуне недоліки позовної заяви у зазначений вище строк, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_3