Рішення № 74104240, 14.05.2018, Яремчанський міський суд

Справа № 354/264/18

Провадження по справі № 2/354/386/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: Іванова А.П.

при секретарі: Савчук М.І.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Яремче цивільну справу за позовом органу опіки і піклування в особі виконавчого комітету Яремчанської міської ради, третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Микуличинської сільської ради, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

21.03.2018 р. орган опіки і піклування в особі виконавчого комітету Яремчанської міської ради звернувся в суд з позовом до відповідача про позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що неповнолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є вихованцями Микуличинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. Мати дітей - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Батько дітей - ОСОБА_2 не проживає з сім'єю з 2003 року. Згідно рішення Яремчанського міського суду від 11.05.2012 року (справа №0917/233/2012) шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до характеристик, виданих Микуличинською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат, ОСОБА_3 прибула в 1-й клас даної школи у 2009 році, а ОСОБА_4 навчається у 8 класі даної школи. Протягом навчання дітей у вказаній школі, батько - відповідач по справі, жодного разу їх не відвідував, не цікавився їх долею, життям та навчанням.

Оскільки відповідач не дбав про фізичний та духовний розвиток дітей, не забезпечував їх матеріально, з метою захисту прав та інтересів дітей, на засіданні виконавчого комітету Яремчанської міської ради затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей. Тому позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Представник просив задовольнити позов.

Відповідач повідомлявся про час і місце судового розгляду, в судове засідання на виклик суду не з'явився, причини неявки не повідомив. 14.05.2018 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник третьої особи: органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Микуличинської сільської ради, в судове засідання не з'явився, але направив суду заяву про розгляд справи без представника.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, свідка ОСОБА_6, дослідивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Записами в свідоцтвах про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с.4. 5) встановлено, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_5 та відповідач - ОСОБА_2.

Згідно рішення Яремчанського міського суду від 11.05.2012 року (а.с.7) встановлено, що шлюб між ОСОБА_5 та відповідачем розірвано.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_3 (а.с.6) встановлено, що мати дітей - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, про що виконавчим комітетом Микуличинської сільської ради зроблено відповідний актовий запис №2.

Згідно повідомлення Микуличинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату (а.с.9) встановлено, що діти після смерті матері залишилися без батьківської опіки. Батько - ОСОБА_2, за ввесь час перебування дітей у закладі, не відвідував їх і не цікавився долею ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Записами в характеристиках (а.с.10, 11) встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 прибула в 1-й клас даної школи у 2009 році, а ОСОБА_4 навчається у 8 класі даної школи. Протягом навчання дітей у вказаній школі, батько - відповідач по справі, жодного разу їх не відвідував, не цікавився їх долею, життям та навчанням.

Представник органу опіки та піклування ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що відповідно до повідомлення дирекції Микуличинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат від 25.01.2018 р. та за результатами обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_4 від 24.01.2018 р. встановлено, що діти - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишилися без батьківської опіки. На сьогоднішній день вони є утриманцями Микуличинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат. Мати дітей померла, а батько - ОСОБА_2 з 2003 р. із сім'єю не проживає, жодного разу не відвідував дітей, не дбав про їх фізичний та духовний розвиток, не забезпечував матеріально. Тому члени комісії з питань захисту прав дітей одноголосно проголосували за доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей та погодили висновок служби у справах дітей, що підтверджується копією висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (а.с.12).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що є рідною сестрою померлої ОСОБА_5 та тіткою неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Їй відомий той факт, що відповідач ОСОБА_2 з 2003 року не проживає разом із сім'єю та жодного разу не навідувався до родини, в тому числі і не відвідував дітей в інтернаті, не цікавився їх життям та матеріально не допомагав.

Згідно положень ст. 164 СК України, батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. В судовому засіданні було встановлено, що відповідач систематично ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4, що підтверджено в судовому засіданні показаннями представника позивача, свідка ОСОБА_6, які узгоджуються з наданими суду письмовими доказами та дають змогу суду прийняти однозначне рішення про те, що вимога представника позивача про позбавлення батьківських правОСОБА_2 обґрунтована, законна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст.18 Конвенції ООН «Про права дитини», держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. №3 «Про

практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п.16 вказаної Постанови особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Однак, вищезазначених вимог закону відповідач не виконував.

В судовому засіданні доведено, що ОСОБА_2 систематично ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню ОСОБА_3 і ОСОБА_4, тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України у суду є всі підстави позбавити його батьківських прав,та виключити про нього дані як батька із актових записів про народження: №6, зареєстрованого 01.03.2002 року виконкомом Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (свідоцтво про народження НОМЕР_4) та №44, зареєстрованого 29.08.2005 року виконкомом Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (свідоцтво про народження НОМЕР_5).

Питання судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 164-167, 180 СК України та керуючись ст.ст.12, 13, 18, 76, 78, 89, 95, 141, 206, 229, 259, 263-265, 268, 282 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та виключити запис про ОСОБА_2 як батька з актового запису №6 про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований 01.03.2002 року виконкомом Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (свідоцтво про народження НОМЕР_4);

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та виключити запис про ОСОБА_2 як батька з актового запису №44 про народженняОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований 29.08.2005 року виконкомом Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (свідоцтво про народження НОМЕР_5).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України, місце знаходження: вул.Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795, з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код

за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУДКС України в м.Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106 - 704, 80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) гривні несплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до вимог п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21.05.2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Іванов