Рішення № 74104006, 21.05.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16183/17

Провадження № 2/344/1854/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м.Івано-Франківськ Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі

головуючого-судді: Островського Л.Є.

секретаря с/з: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ « Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ « Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав письмову заяву, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не сповістив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з кредитного договору № 5408К16 від 23.05.2008 року,ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 604 680,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості 22.05.2013р.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

ОСОБА_2 своїх зобов’язань не виконав і станом на 01.11.2017р. за ним рахується заборгованість по договору кредиту №5407С18 від 12.07.2007р., а саме: по нарахованим та не сплаченим відсоткам за період з 01.07.2014 року по 31.10.2017року в розмірі 313 677,75 грн.; по нарахованій та не сплаченій комісії за управління кредитом за періо з 01.07.2014 року по 31.10.2017року в розмірі 4 200,00 грн.; пеня за прострочення сплати процентів за період з 01.07.2014р. по 31.10.2017р.-56 907,11 грн.; пеня за прострочення сплати комісії за період з 01.07.2014р. по 31.10.2017р.-714,26 грн. А всього заборгованість за період з 01.07.2014р. по 31.10.2017р. становить 375 499,12 грн., про що свідчить разрахунок, який долучений до матеріалів справи.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, оскільки судом було встановлено, що між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та ОСОБА_2було укладено кредитний договір № 5408К16 від 23.05.2008 року, умови якого позивачем були виконані, шляхом надання відповідачу кредитних коштів, останній взяті на себе за договором зобов'язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» заборгованість за кредитним договором № 5408К16 від 23.05.2008 року в сумі 375 499,12 грн.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору згідно квитанції ( а.с. 3) в сумі 5632,49 грн.

Керуючисьст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12,13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість по кредитній угоді №5408К16 від 23.05.2008р. в розмірі 375 499,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» витрати по сплаті судового збору в розмірі 5632,49 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Островський Л.Є.

Повний текст рішення виготовлено 21 травня 2018 року.