Рішення № 74103752, 14.05.2018, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/409/17

29

2/339/28/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року м. Болехів .

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Головенко О. С.

сектетаря судового засідання ОСОБА_1

з участю позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Долинського управління по експлуатації газового господарства про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

В СТ А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених вимог просить:

- визнати заборгованість за спожитий газ в сумі 57206,03 грн., вказану ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» у повідомленні про припинення ОСОБА_2 газопостачання від 21.04.2017 року необгрунтованою;

- визнати дії ПАТ «Івано-Франківськгаз» та ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» по відключенню від газопостачання домоволодіння по вул. Симоненка,22 в м.Болехів незаконними та зобов’язати ПАТ «Івано-Франківськгаз» відновити газопостачання вказаного будинковолодіння;

- встановити факт наявності в сім’ї позивача трьох непрацездатних осіб та права на 100% знижку за користування газом для опалювання в подвійному розмірі наднормативної опалювальної площі ( 42 кв.м. на кожну особу, яка має право на знижку та 21 кв.м. на сім"ю);

- зобов"язати ПАТ «Івано-Франківськгаз» та ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» провести перерахунок за спожитий газ за період з 01.07.2015 року по 24.05.2017 року і проводити в подальшому щомісячні розрахунки після підключення до газопостачання у відповідності до ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постанови КМ У від 16.02.1994 року №94 з використанням корегуючого коефіцієнту 1,067 та розміру щомісячного пільгового об"єму газу та рішення суду по даній справі з посиланням на розмір пільгового об"єму газу для сім"ї ОСОБА_2 ;

- стягнути з ПАТ «Івано-Франківськгаз» та ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» на її користь по 150000 грн. відшкодування моральної шкоди за незаконне відключення будинку від газопостачання ;

- зобов"язати ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» для забезпечення постачання природного газу до будинковолодіння надіслати заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу за встановленою формою та щомісячно направляти розрахункові документи на оплату природного газу ( т.1 а.с.156, 194-206, т.2 а.с. 72).

Такі вимоги обгрунтовані тим, що рішенням суду від 09 серпня 2017 року за позовом ПАТ «Івано-Франківськгаз» стягнуто з неї заборгованість за газопостачання в сумі 13270 грн. Під час розгляду вказаної справи ПАТ «Івано-Франківськгаз» направив їй повідомлення про припинення газопостачання у разі непогашення заборгованості, але вже в сумі 57206 грн., яка нічим не підтверджена. Окрім того, 24 травня 2017 року бригада працівників Долинського УПЕГГ припинила газопостачання до будинку, в якому вона проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи наявною заборгованістю.

Позивач вважає, що в неї відсутній борг по оплаті послуг із газопостачання, так як їй неправомірно встановлено пільгу : 75-процентну знижку з оплати та неправомірно та зазначено, що її син не відноситься до категорії осіб, які передбачені ст.51 Бюджетного кодексу і на нього не поширюються пільги.

При цьому, не взято до уваги, що її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з нею, отримує з 24.09.2007 року пенсію по 3 групі інвалідності, а з 01.12.2015 року - як інвалід 2 групи та у відповідності до рішення Конституційного суду від 11 лютого 2014 року є непрацездатним.

Позивач вказує на те, що оскільки її сім"я складається з трьох непрацездатних осіб ( ОСОБА_2І- інвалід 1 групи, син ОСОБА_4 – інвалід 2 групи та ОСОБА_5 – інвалід війни Афганістан з 04.12.2015 року) , то відповідно до п.п.3 п.5 ч.1 ст.13 ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» повинна бути надана 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла в подвійному розмірі наднормативної опалювальної площі ( 42 кв.м. на кожну особу, яка має право на знижку та 21 кв.м. на сім'ю).

За її розрахунками відповідно до вказаного Закону з 04 грудня 2015 року пільга для оплати газу становить за кожний зимовий місяць 1056 м.куб. з 100- процентною знижкою за користування газом для опалювання житла. З 01 травня 2016 року – 835,5 м.куб. з 100-процентною знижкою- за кожний зимовий місяць, а з 01 травня 2017року – 762 м.куб. з 100-процентною знижкою за кожний зимовий місяць.

Посилаючись на те, що фактично за опалювальний період, сім"я позивача використовувала газ для опалення в будинку в межах встановлених пільгових кубічних метрів газу, то , відповідно, нарахована заборгованість в сумі 57206,03 грн. є необгрунтованою, а припинення газопостачання – незаконним.

Припинивши 24.05.2017 року газопостачання до будинку, в якому проживають троє інвалідів, її сім"ю незаконно позбавлено можливості приготувати їжу, випрати одяг, запастися дровами, яких необхідно було поколоти, що спричинило їм значні побутові незручності, що на її погляд, є цинічним знущанням над сім"єю, яка складається виключно з інвалідів.

Внаслідок таких дій, відповідачі фактично поставили сім"ю на грань виживання в осінньо-зимовий період та під загрозу життя та здоров"я членів сім"ї, а тому просить стягнути з кожного з відповідачів по 150000 грн. моральних збитків.

Ухвалою суду 23.01.2018 року до участі в справі залучено як співвідповідача -ТОВ «Івано-Франківськгаз збут», який надав доручення ПАТ "Івано-Франківськгаз" на проведення робіт по припиненню газопостачання позивачу через заборгованість за спожитий газ.

Співвідповідач ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за надані послуги з постачання газу в розмірі 44027.39 грн.

Ухвалою суду обидві справи об"єднані в одне провадження.

В зв"язку з повторною неявкою представника зустрічну позовну заяву ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» до ОСОБА_2 про стягнення боргу з газопостачання залишено без розгляду та роз’яснено право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Позивач ОСОБА_2 та її представник підтримали позовні вимоги з наведених підстав. Зокрема, вказували на те, що обставини, викладені в акті від 02.07.2015року та службовій розписці від 30.06.2015року представниками Долинського УЕГГ з приводу недопуску ОСОБА_2 до будинковолодіння для зняття показників лічильника газу та підписання типового договору про надання послуг з газопостачання є сфальсифікованими, оскільки на той час позивач перебувала на санаторному лікуванні в м.Трускавець.

Також поза увагою залишена її заява від 04.12.2015 року про перереєстрацію пільгового постачання газу в зв"язку із зміною складу сім"ї (інвалід війни ОСОБА_5), що призвело до неправильного нарахування боргу.

Окрім того, позивач та її представник просили допустити рішення до негайного виконання в частині вимог про відновлення газопостачання до будинковолодіння позивача.

Представники відповідачів в судове засідання не з"явилися повторно, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ( а.с.138, 144.145) та подали відзив на позов.

Умови проведення заочного розгляду справи викладені в ст.280 ЦПК України, згідно якої суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З врахуванням того, що представники відповідачів не з"явилися в судове засідання повторно без поважних причин, надавши відзив на позов, а позивач та її представник заперечували щодо заочного розгляду справи, суд, керуючись вимогами ст. 280, 223 ЦПК ухвалив проводити розгляд справи у відсутності представників відповідача на підставі наявних даних та доказів.

Відповідач "Івано-Франківськгаз" , заперечуючи позовним вимогам, надав відзив на позов, в якому вказує на те, що видом його діяльності є розподілення газоподібного палива через місцеві трубопроводи та видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, нафтового газу і газу, вугільних родовищ, терміном дії з 31.03.2015 року по 30.03.2020 року. Оператором ГРМ послуги з газопостачання позивачу надавалися відповідно до Кодексу та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498 (далі Договір).

ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ є Постачальником (далі Постачальник) природного газу у Івано-Франківській області, згідно наданої ліцензії з 01.07.2015 року.

Положенням п.1.3 Договору встановлено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається на невизначений строк. Однією з особивостей Договору є те, що він публічний і не потребує двохстроннього підписання. Фактом згоди Споживача на приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов Договору постачання природного газу та/або квитанція про оплату за поставлений Постачальником природний газ. Тому, вважає, що провівши оплату за надані послуги, ОСОБА_2 тим самим підтвердила факт згоди на приєднання до умов цього Договору.

У зв’язку з наявною заборгованістю в сумі 57206.03 грн. по абонентському рахунку 07100060397 постачальник ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» 21.04.2017 року направив позивачу повідомлення про припинення газоспоживання та погашення простроченої заборгованості, яке ОСОБА_2 отримала 25.04.2017 року, про що свідчить відмітка про вручення. У випадку не оплати за надані послуги з постачання газу споживач зобов’язаний виконати вимогу та самостійно припинити або обмежити споживання природного газу.

ОСОБА_2 повністю проігнорувала вказані вимоги Постачальника і він на підставі договору №02.3-16-026 від 01.04.2016 року на виконання робіт, пов’язаних з припиненням газопостачання укладеного між Постачальником та оператором газорозподільної системи ПАТ «Івано-Франківськгаз» (далі Оператор ГРМ ) надав доручення (ІD 4622046 від 15.05.2017 року) Оператору на проведення робіт по припиненню газопостачання побутовим споживачам, в якому під №28 була позивач.

Споживач зобов’язаний допустити представників Оператора ГРМ на власні об’єкти та не протидіяти їм при здійсненні заходів з припинення (обмеження) природного газу . 21.04.2017 року Оператором ГРМ надіслано повідомлення про припинення газопостачання з підтвердженням про вручення абоненту. За неоплату послуг з газопостачання будинок позивача 18.05.2017 року повинен був бути відключений від системи газопостачання, шляхом опломбування крана на стояку газопроводу вводу до будинку. Однак ОСОБА_2 доступу для відключення не надано, про що складено комісією акт №81-б.

Відповідно до вимог Кодексу Газопровідних систем ( далі Кодекс) при відмові в доступі до об’єкта споживача. Оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання шляхом механічного від’єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи. Оператором ГРМ 24.05.2017 року здіснено відключення житлового будинку позивача від системи газопостачання методом механічного від’єднання, про що складено акт, який позивач відмовилася підписати, факт відмови зіфіксовано. Відключення відбулося з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, затверджених постаною НКРЕКП від 30.09.2015 року №2496 далі Правил) та Кодексу ( том.1 а.с. 48-50)

Стосовно порядку проведення нарахування за надані послуги з газопостачання, то Постачальник здійснює нарахування за надані послуги з газопостачання, а тому позивач повинен був звернутися з відповідним позовом до Постачальника. (том. 1 а.с. 184-188).

Співвідповідач ТОВ "Івано-Франківсьгаз збут", заперечуючи позовним вимогам, подав зустрічну позовну заяву, в якій зазначив, що відповідно до ст. 11 ЗУ " Про ринок природного газу" ТОВ "Івано-Франківсьгаз збут" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу споживачам та релігійним організаціям на території Івано-Франківської області з 01.07.2015 року по 30.06.2020 року. В зв"язку із зміною постачальника газу , як то передбачено постановою КМУ №758 від 01.10.2015 року на офіційному сайті ПАТ "Івано-Франківськгаз" 25.06.2015 року розміщено відповідне повідомлення, в якому зазначено про нові реквізити для зарахування коштів за природний газ, а також про необхідність укладення нового договору з ТОВ "Івано-Франківсьгаз збут" . Типовий договір , на підставі якого надаються послуги з постачання природного газу з 01.07.2015 року , затверджений Постановою КМ від 05.07.2006 року між ТОВ "Івано-Франківсьгаз збут", ПАТ «Івано-Франківськгаз» та ОСОБА_2 не укладено, хоча про необхідність переукладення вона повідомлялася ( службова записка контролера від 30.06.2015 року, акт комісії від 02.07.2015 року). Оскільки ОСОБА_2 надавалися послуги з газопостачання, які вона споживала, то відсутність договору на надання послуг не може бути підставою для звільнення від оплати в повному обсязі . У зв"язку із виникненням боргу за надані послуги, ОСОБА_2 надіслано повідомлення про припинення газопостачання та погашення заборгованості. Станом на 01.02.2018 року заборгованість становить 44027.39 грн. показник лічильника 80820 .

Що стосується проведеного нарахування за надані послуги за період з 01.07.2015 року по квітень 2017 року, то вказують, що роздрібна ціна на природний газ для потреб населення :

З 01 квітня 2015 року встановлюється відповідно до Постанови НКРЕКП №583 від 03.03.2015 року:

-для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води):

у період з 01 травня по 30 вересня (включно) – 7,188 грн за 1 м3;

у період з 01 жовтня по 30 квітня (включно):

за обсяг, спожитий до 200 м3 природного газу на місяць (включно), – 3,600 грн за 1 м3;

за обсяг, спожитий понад 200 м3 природного газу на місяць, – 7,188 грн за 1 м3.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року №758 ( Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)») « з метою забезпечення соціального захисту громадян установити на період з 10.2015 року по 31.03.2016 року (включно) пільгову граничну роздрібну ціну на природний газ, який використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води), в розмірі 3.6 грн за 1 куб метр, у разі використання до 1200 куб. метрів природного газу (включно) протягом зазначеного періоду».

Проте, при розрахунках за жовтень ціна 3,60 грн за куб. м. газу застосовувалась на обсяг споживання до 200 куб.м., решта спожитого у жовтні газу сплачується за ціною 7.188 грн. за куб.м. Справа в тому, що Постанова КМУ від 30.10.2015 року №872, якою внесено зміни у постанову Постанова КМУ від 01.10.2015 року №758 щодо застосування ціни 3.60 грн. за куб. м. на обсяг в межах 1200 куб.м. на спожитий у період з 01.10.2015 року по 31.03.2016 року природний газ, набрала чинності 4 листопада 2015 року (див. постанову у редакції від 04.11.2015 року та у редакції від 10.10.2015 року). Тож сплачені за ціною 7.188 грн. за куб. м. обсяги, які було спожито у жовтні, за споживання у жовтні-березні (загалом) не більше 1200 куб.м. будуть перераховані за ціною 3.60 грн. за куб. м.

В період з 1 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року відповідно до Постанови КМУ №234 від 30.03.2016 року ціна газу для індивідуального опалення або комплексного (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води) – 7.1880 грн. за 1 куб.м.

З 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року роздрібні ціни на природний газ затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. №758 ( Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)») зі змінами відповідно до Постанови КМУ від 27.04.2016 року №315.

Ціна газу за 1 куб.м. за наявності лічильника (з ПДВ) – 6, 879 грн.

З квітня 2017 року незалежно від обсягів та періоду споживання, згідно Постанови КМУ від 22.03.2017 року №187, Постанов НКРЕКП №3159 від 29.12.2015 року №430 від 24.03.2016 року ( зі змінами та доповненнями постанови НКРЕКП №2288 від 15.12.2016 року), №448 від 24.03.2016 року ( зі змінами та доповненнями постанови НКРЕКП №2307 від 15.12.2016 року) та постанови НКРЕКП №494 від 10.04.2017 року ціна газу (за 1 куб.м.) за наявності лічильника (з ПДВ)- 6.9579 грн. ( том. 2 а.с.8-9).

Щодо порядку нарахування пільг, то вказують, що оскільки разом з ОСОБА_2 проживає її син ОСОБА_4, який не є неповнолітнім, інвалідом 1 та 2 групи, то площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках оплати за опалення становить 21 кв.м. опалювальної площі на особу пільговика та додатково 10,5 кв.м. на сім"ю, що підтверджено рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.09.2017 року. Відтак, вважають, що з 01.07.2015 року соціальна норма, в межах якої нараховувалась пільга на 1 особу пільговика становить : в опалювальний період : 244,27 куб.м (21 кв.м+ 10,5 кв.м.)*7,0 куб.м. * 1.067 + 9 куб.м.) , в міжопалювальний період - 9 куб.м.

З 01 травня 2016року така соціальна норма становить: в опалювальний період 191,96 куб.м (21 кв.м+ 10,5 кв.м.)*5.5 куб.м. * 1.067+7,1 куб.м.) , в міжопалювальний період - 7,1 куб.м.

18 січня 2017 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до ПАТ "Івано-Франківськгаз» через Долинське УЕГГ із заявою про перереєстрацію пільгового постачання і з вказаної дати пільги вже надаються ОСОБА_2, як учаснику бойових дій - 75%, ОСОБА_5- інваліду війни - 100% . Соціальна норма, в межах якої нараховується пільгова знижка за природний газ становить :- 100% пільга в опалювальний період 191,96 куб.м (21 кв.м+ 10,5 кв.м.)*5.5 куб.м. * 1.067+7,1 куб.м.) , в міжопалювальний період - 7,1 куб.м., 75% пільга 130,34 куб.м. (21 кв.м+ 5,5 кв.м.)* 1.067+7,1 куб.м.), в міжопалювальний період - 7,1 куб.м. Всього: в опалювальний період 322,30 куб.м., в міжоплювальний період-14,2 куб.м.

Згідно обсягів споживання природного газу, наданих оператором ГРМ за період з 01.07.2015 р. по 24.05.2017 р. (дата припинення газопостачання) абоненту ОСОБА_2 проведено нарахування за 9775 куб.м. газу на суму 63860 грн. З них відшкодовано управлінням соціального захисту населення Болехівської міської ради -16247,13 грн. компенсації пільг в межах соціальних норм на 3585,71 грн. і до сплати належить 44027,39 грн. (показник лічильника 80820). Тому за наведених підстав просив відмовити в задоволенні позовних вимог первісного позову та стягнути з ОСОБА_2 44027,39 грн. заборгованості.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2 та її представника, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до такого висновку.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Як зазначено в ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 ОСОБА_6 України).

На суд покладається обов'язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов"язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та клопотань.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду спору по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд ( ст.13 ЦПК України).

Як встановлено судом, спір між сторонами виник з приводу надання споживачу послуг з постачання та розподілу природного газу, правомірності проведення розрахунків та припинення газопостачання.

Вказані відносини щодо надання послуг з постачання природного газу врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2, інвалід 1 групи та учасник бойових дій, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. Разом з нею в будинку зареєстровані на проживання її син - ОСОБА_4, інвалід 2 групи, а з 04.12.2015 року ОСОБА_5, інвалід війни та до 24 травня 2017 року вони були споживачами газопостачання до вказаного житлового будинку (том. 1 а.с. 22,23, 27).

Газопостачання споживачем здійснюється відповідно до ЗУ " Про ринок природного газу", Кодексу газороподіних систем та Правил постачання природного газу від 30.09.2015 року.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 року "Про затвердження положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", Постанови НКРЕКП №1679 від 04.06.2015 року на виконання ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу", визначено, що на території Івано-Франківської області постачальником природного газу із спеціальними обов'язками для забезпечення загальносуспільних інтересів є ТОВ " Івано-Франківськгаз збут" та видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом терміном дії з 01.07.2015 року по 30.06.2020 року (т.2 а.с.29).

А згідно Постанови НКРЕКП №815 від 19.03.2015 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу метану вугільних родовищ на території Івано-Франківської області в зоні розташування розподільних газопроводів терміном з 31.03.2015 р. по 30.03.2020 р. ( т.1 а.с.231).

З врахуванням наведеного, з липня 2015 року єдиним постачальником природного газу в Івано-Франківській області є саме" Івано-Франківськгаз Збут».

З 01.07.2015 року послуги з газопостачання природнього газу надаються на підставі Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року № 2500, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1386/27831 ( т.2 а.с.43).

У п. 1.3 Типового договору передбачено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов договору, зокрема, щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.

Згідно п. 2.1 Типового договору за договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п.п. 2, 3, 5 розділу І Правил постачання природного газу , затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 рок, їх дія поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС. Постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Побутовим споживачем є фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

За договором постачання природного газу постачальник зобов"язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об"ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України, шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, постачальник надcилає кожному побутовому споживачу заяву -приєднання до умов договору постачання природного газу за відповідною формою. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднання та її змісту побутовий споживач зобов"язаний підписати заяву-приєднання та повернути один примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача щодо приєднання умов договору є сплачений позивачем рахунок (квитанція) за поставлений природний газ.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2015року та 02.07.2015року посадовими особами ПАТ "Івано-Франківськгаз" складено акт та службову записку про те, що ОСОБА_2 не допустила працівників для зняття показника лічильника та підписання типового договору ( т.2 а.с.54,55).

Викладені в заяві обставини викликають сумнів у їх достовірності, оскільки позивач надала суду докази про те, що у вказаний період вона перебувала на санітарно-курортному лікуванні, а відтак, не могла вчиняти дії, про які твердив відповідач ( т.2 а.с.130).

Як слідує із змісту п. 4 Розділу І Правил №2496 та п. 1.3 Типового договору №2500, умовою приєднання до Типового договору на постачання є факт споживання природного газу.

Як встановлено судом, після опублікування Типового договору позивач здійснювала фактичне споживання природного газу та частково здійснювала проплату за спожитий газ.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 05 жовтня 2016 року по справі № 6-1995цс/16, відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги.

При таких обставинах, коли газопостачання позивачу припинено, вимога зобов"язати ТОВ «Івано-Франківськгаз» для забезпечення постачання природного газу до будинковолодіння надіслати заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу за встановленою формою та щомісячно направляти розрахункові документи на оплату природного газу є передчасною (а тому не підлягає до задоволення) і може бути пред"явлена після відновлення газопостачання та умисного невчинення відповідачем вказаних дій.

Із зазначених позивачем предмету та підстав позову вбачається, що позивач оспорює правомірність нарахування плати за використаний природний газ.

Так, позивач просилала встановити факт наявності в сім’ї трьох непрацездатних осіб та права на 100% знижку за користування газом для опалювання в подвійному розмірі наднормативної опалювальної площі ( 42 кв.м. на кожну особу, яка має право на знижку та 21 кв.м. на сім"ю) та зобов"язати відповідача та співвідповідача провести перерахунок за спожитий газ за період з 01.07.2015 року по 24.05.2017 року ( т.1 а.с.205-206, т.2 а.с.72).

Згідно з ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз"яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів, встановлення яких віднесено до компетенції відповідних органів виконавчої влади.

Статтею 46 ОСОБА_6 України передбачено право громадянина на соціальний захист, якому кореспондується обов'язок держави щодо його фактичного забезпечення, зокрема, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Фінансування вказаних пільг здійснюється з Державного бюджету України через управління праці та соціального захисту населення районних адміністрацій відповідно до Порядку фінансування витрат місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256.

Законодавчим актом, який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених ОСОБА_6 України та законами України основних соціальних гарантій є Закон України від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон).

Вказаним Законом визначено, що державні соціальні гарантії - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються різновидність основних державних соціальних гарантій та нормативи витрат (фінансування) - показники поточних і капітальних витрат з бюджетів усіх рівнів на забезпечення задоволення потреб на рівні, не нижчому від державних соціальних стандартів і нормативів (ст. 1 цього Закону).

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, зокрема, встановлення державою нормативів користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги.

Згідно зі ст. 5 цього Закону державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено ОСОБА_6 України та законами України.

Кабінетом Міністрів України для забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, приведення існуючих норм споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій, відповідно до ст. 5, 9 Закону видано постанову Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних послуг» (далі - Постанова Кабінету Міністрів України № 409).

Підпунктами 2, 4 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України №409 встановлені соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії для користування послугами.

Порядок збирання, систематизації і зберігання загальних відомостей про пільговика та забезпечення автоматизованого використання даної інформації для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги відображається у постанові Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» із змінами і доповненнями.

Так, відповідно до п. 2 «Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, як мають право на пільги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. N 117, до Реєстру включається така інформація: загальні відомості про пільговика (прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік народження, адреса, склад сім'ї), реквізити паспорта та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами він реально користується.

Згідно з п. 5 вказаного Положення, для включення до Реєстру інформації про пільговика він подає уповноваженому органу довідку про склад сім'ї, копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім'ї на пільги (з пред'явленням оригіналів цих документів), копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, пред'являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується.

Згідно з п. 6 цього Положення пільговик, який має право на конкретну пільгу згідно з кількома законами України, включається до Реєстру як пільговик, що користується цією пільгою згідно з одним Законом України за його вибором.

Якщо фізична особа має право на пільги згідно з кількома законами, до Реєстру включається така інформація, про пільговика.

У разі коли фізична особа, яка має і використовує право на пільга на підставі одного із законів України, використовує також своє право на інші пільги як член сім'ї пільговика, який має право на пільги згідно з іншими законами, ця фізична особа включається до Реєстру також як член сім'ї пільговика.

Згідно з п. 3 вказаного Положення управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад ведуть облік пільговиків, організовують збирання, систематизацію і зберігання визначеної інформації.

З персональної картки позивача вбачається, щодо вона занесена посадовими особами Болехівського міського управління соціального захисту населення до Реєстру пільговиків, як учасник бойових дій та зазначено її право на 75 % знижку на газопостачання та опалення, 100% знижку на проїзд транспортом, та ін. Склад сім"ї складає син : ОСОБА_4 ( а.с.132 т.1).

Із змісту заперечень, викладених особистими записами позивача на персональній картці вбачається, що позивач незгодна з діями працівників соціального захисту і вважає неправильним нарахування пільги та внесення відомостей у Єдиний державний реєстр осіб, які мають право на пільги, вважаючи, що її повнолітній син, інвалід 2 групи, який проживає разом із нею, також має право на пільгу, і вони мають право на 100% знижку з оплати за газ.

Однак, такі дії позивач не оскаржувала в адміністративному порядку, які, на її думку, порушують її права, а , відтак, до компетенції суду не належить встановлювати факт наявності права на пільгу, як то просить позивач і тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим , слід зазначити наступне.

Відповідно до п. п. , 5 ч.1 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги: 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю); 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються інвалідам війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього (ч.2 ст.13 Закону).

В цьому ж Законі п.5 ст. 12 зазначено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.

Відповідно до п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. №2456-VI при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним, за умови що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним. Зазначений перелік є вичерпаним.

Як зазначено в ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2017 року, яка набрала законної сили, в справі за позовом ПАТ «Івано-Франківськгаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання, так як ОСОБА_4 є повнолітнім, не являється ні інвалідом з дитинства І та II групи, ні інвалідом І групи, то у нього відсутні права на знижку, передбачену ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому цей факт є преюдиціальним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто - Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів. При цьому, посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 11 лютого 2014 року у справі 1-1/2014, суд вважає безпідставними, з огляду на те, що Конституційний суд розглядав конституційні подання щодо офіційного тлумачення положень "повнолітні непрацездатні діти" в інших правовідносинах - щодо права на обов"язкову частку у спадщині. Тому застосувати зазначене рішення на правовідносини, що регулюються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в даному випадку є неприйнятним. Оскільки, як встановлено судом, з 01 липня 2015 року єдиним постачальником природного газу в Івано-Франківській області є " Івано-Франківськгаз Збут», то з наданого ним розрахунку заборгованості ( а.с.11-15 т.2 ), вбачається, що нарахування заборгованості за період з 01.07.2015 року по 24.05.2017 року в сумі 44027 грн. 39 коп. щодо ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_4 здійснено відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з врахуванням цін, які діяли у відповідний період в межах соціальних норм та пільг .

Разом з тим, обгрунтованим є доводи позивача та її представника під час розгляду справи про неправильність нарахування пільги згідно її заяви щодо ОСОБА_5. який зареєстрований на проживання в будинку разом з позивачем.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 08.12.2015 року позивач подала заяву у Управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради та начальнику Долинського УЕГГ з приводу реєєстрації за місцем проживання Замуліна В.М. та в зв"язку з чим просила провести перераєстрацію пільгового постачання газу на підставі ст.12 ЗУ "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" , надавши пакет документів : акт обстеження , довідку про реєстрацію, та посвідчення інваліда віни Замуліна В. (т.1 а.с.21-24).

Із персональної картки ОСОБА_5 вбачається, що він внесений посадовими особами Болехівського міського управління соціального захисту населення до Реєстру пільговиків, як інвалід війни, зареєстрований на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 (дані про членів сім"ї відсутні), як інвалід війни та зазначено його право на 100% знижку на газопостачання та електроенергію ( а.с.24. т.1).

Разом з тим, як встановив суд і таке вбачається з наданого розранку ( т.2 а.с.11-14) відповідач "Івано-Франківськгаз збут" здійснює нарахування пільги (100%) щодо ОСОБА_5 з 18.01.2017 року, в той час, як позивачем заява подана 08.12.2015 року.

А відтак, слід зобов"язати ТОВ «Івано-Франківськгаз збут" ( а не ПАТ «Івано-Франківськгаз, що не є його компетенцією) здійснити перерахунок за спожитий газ за період з грудня 2015 року по січень 2017 року (особовий рахунок НОМЕР_1).

Що ж стосується вимог позивача ( т.2 а.с. 72) проводити в подальшому щомісячні розрахунки за спожитий газ після підключення до газопостачання у відповідності до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постанови КМ У від 16.02.1994 року №94 з використанням корегуючого коефіцієнту 1,067 та розміру щомісячного пільгового об"єму газу та рішення суду по даній справі з посиланням на розмір пільгового об"єму газу для сім"ї ОСОБА_2, то вони є передчасними і не підлягають до задоволення, оскільки стосуються відносин, що матимуть місце в майбутньому після прийнятого судом рішення.

Водночас, згідно ст. 4 ЦПК України захисту підлягає право особи, яка вже порушено чи, невизнане.

Так, суд погоджується з доводами позивача, оскільки вони підтверджені матеріалами справи про те, що направляючи позивачу повідомлення про припинення газопостачання з приводу несплати боргу, посадові особи ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" зазначили, що прострочена заборгованість станом на 21.04.2017 року становить 57206,03 грн. (т.1 а.с.17).

В той же час, даючи розрахунок за вказаний період, заборгованість зазначили меншу - 44027, 39 грн.( т.2 а.с.12-14) і саме цю суму просили стягнути з позивача в зустрічному позові, який залишений без розгляду.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги і те, що суд встановив, що ТОВ «Івано-Франківськгаз збут" з порушенням строків здійснив нарахування заборгованості за газопостачання позивачу (щодо споживача ОСОБА_5М.), то слід визнатим обгрунтованою вимогу позивача визнати заборгованість за спожитий газ в сумі 57206,03 грн., вказану ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» у повідомленні про припинення газопостачання від 21.04.2017 року ОСОБА_2 необгрунтованою, оскільки вказана сума є завищеною і тому зобов"язано ТОВ «Івано-Франківськгаз збут" здійснити перерахунок .

Направляючи повідомлення про припинення газоспоживання позивачу ТОВ «Івано-Франківськгаз збут", окрім того, що неправильно зазначив суму заборгованості, не звернув увагу і на те, що позивач оспорювала в суді вказану заборгованість і не отримавши результатів вирішення спору, вчинив дії щодо припинення газопостачання позивачу.

Пунктами 14, 16, 17 розділу ІІІ Правил передбачено, що розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. При розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) оплата за послуги з газопостачання має бути здійснена споживачем у терміни, визначені в рахунку, який не може бути меншим п"яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку.

Якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред"явленням службового посвідчення на об"єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.

Направивши повідомлення про припинення газопостачання позивачу 21.04.2017року , ТОВ «Івано-Франківськгаз збут" не зазначив дату припинення газопостачання та згідно акту від 21.05.2017року ПАТ "Івано-Франківсьгаз" на підставі договорів на виконання робіт з припинення газопостачання та доручення, укладених між ними, припинив постачання газу позивачу ( т.1 а.с.232-237).

Даючи оцінку таким діям відповідача та співвідповідача суд виходить з наступного.

За положеннями Преамбули та статті 1 ОСОБА_6 України в країні проголошений принцип соціальної та правової держави.

Приписами статті 3 ОСОБА_6 України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі статтею 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

ОСОБА_6 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_6 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_6 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_6 України гарантується.

Тому принцип верховенства права є одним із головних принципів і цивільного судочинства. В цивільному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні «ОСОБА_7 Греції та інші проти Греції» зазначає, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати законну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар. Аналогічна позиція викладена в рішення Європейського суду з прав людини у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа Кривіцька та Кривіцький проти України (заява № 30856/03, рішення від 02 грудня 2010 року п.44, п.п.49-52), як і в багатьох інших рішеннях вказується на те, що втручання в права людини має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичним суспільстві». Інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою.

Слід враховувати, що сама по собі наявність заборгованості з оплати послуг газопостачання не може служити безумовною підставою для обмеження надання такої послуги.

Дії виконавця комунальної послуги з припинення або обмеження надання комунальних послуг повинні бути відповідні допущеному (власником) порушення, не виходити за межі дій, необхідних для його припинення, не порушувати прав та законних інтересів інших осіб і не створювати загрозу життю та здоров'ю оточуючих.

У даній ситуації, відповідачі, які є монополістами на ринку газопостачання, припиняючи газопостачання сім"ї, яка складається з трьох інвалідів, завищивши в повідомленні про припинення газопостачання суму заборгованості (що встановлено судом), залишивши поза увагою оспорення позивачем в суді на момент припинення газопостачання розміру заборгованості, не зазначивши дату припинення газопостачання, не запропонували позивачу реструктуризацію боргу чи можливості його стягнення в примусовому порядку та не врахували, що споживачі, які є всі троє інвалідами, вважаються слабкою стороною у договорі та підлягають особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Навіть, якщо відповідачі й мали підстави відключення позивача від газопостачання у тій ситуації, у якій воно відбулося, то суд вважає їх дії такими, що порушує принцип людяності.

Зокрема, відповідач та співвідповідач зобов'язані були врахувати статус позивача в якості інваліда та осіб, з якими проживає (теж двох інвалідів) , конституційні соціальні права яких підлягають особливому захисту на підставі положень статей 1, 3, 46, 48 ОСОБА_6 України, а також Міжнародного пакту про економічні, соціальні права людини (ООН, 1966), Європейської соціальної хартії (Рада Європи, 1996) та ст.6 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України».

Таким чином, суд вважає вкрай непропорційними та неправомірними їх дії щодо відключення будинковолодіння від газопостачання, в якому проживають троє інвалідів, які хворіть та потребують особливого догляду, залишивши їх без тепла та комфортних умов для приготування їжі, особилво в зимово-осінній період.

А тому, вважає необхідним захистити права позивача шляхом зобов’язання ПАТ «Івано-Франківськгаз» (до компетенції якого згідно укладених договорів з ТОВ "Івано-Франківськгагзбут" належить припинення та газопостачання) відновити газопостачання до будинковолодіння ОСОБА_2 по вул. Симоненка,22 в м.Болехові.

У відповідності до вимог ст. 430 ЦПК УКраїни суд не вбачає підстав для негайного виконання рішення в цій частині вимог.

Окрім цього, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року N 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Проте, задоволення такої вимоги можливе з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі заподіяння її небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України позивач не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження обставин щодо порушення своїх прав як споживача. Судом не встановлено причинно - наслідкового зв'язку між діями відповідачів та зверненням позивача до лікарні у зв'язку з погіршенням здоров'я.

Окрім цього, безпідставним є і посилання позивача і на ст.1167 ЦК України, які регулюють зобов"язання, що випливають із заподіяння шкоди, і до правовідносин, що випливають із захисту права споживача, не застосовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 79, 81, 264-268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Долинського управління по експлуатації газового господарства, ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди задоволити частково.

Визнати заборгованість за спожитий газ в сумі 57206,03 грн., вказану ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» у повідомленні про припинення газопостачання від 21.04.2017 року ОСОБА_2 необгрунтованою (завищеною) та зобов"язати ТОВ «Івано-Франківськгаз збут" здійснити перерахунок за спожитий газ за період з грудня 2015 року по січень 2017 року (особовий рахунок НОМЕР_1).

Зобов’язати ПАТ«Івано-Франківськгаз» відновити газопостачання до будинковолодіння ОСОБА_2 по вул.Симоненка,22 в м.Болехові Івано-Франківської області.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_2 – реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4.

ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» - місцезнаходження вул. Ленкавського, 20 м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39595350.

ПАТ «Івано-Франківськгаз» - місцезнаходження вул. Ленкавського, 20 м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 03361046.

Дата складання повного тексту рішення - 21 травня 2018 року.

Суддя Головенко О.С.