Вирок № 74103368, 21.05.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3770/17

Провадження № 1-кп/456/134/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючої-судді Гули Л. В. ,

при секретарі Петренко Н.О.

з участю прокурора Бежика А.М.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника Карпінець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017140130001794 від 06.10.2017 року, про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки села Білорецьке Веселівського району Запорізької області, зареєстрованої в АДРЕСА_1, жительки АДРЕСА_2, із середньою освітою, непрацюючої, вдови, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 в період часу з 14:00 год. по 15:30 год., знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, під час розпивання спиртних напоїв у ході конфлікту з чоловіком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, що виник раптово на грунті особистих неприязних відносин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно нанесла останньому один удар клинком ножа в ділянку правого стегна спереду, чим спричинила колото-різане ушкодження правого стегна з ушкодженням стегнової артерії, що згідно з висновком судового-медичної експертизи відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент його заподіяння. Внаслідок заподіяного тілесного ушкодження у ОСОБА_4 розпочалася гостра зовнішня кровотеча, в результаті чого ОСОБА_4 помер цього ж дня у квартирі АДРЕСА_2.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 на стадії з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами вину визнала частково та пояснила, що 05 жовтня 2017 року був день її народження, який вона почала відзначати з ОСОБА_5, що проживав у них на квартирі в АДРЕСА_2. Її чоловік ОСОБА_4 прийшов додому в обід, був дуже п'яний. Зразу ж вчинив сварку, почав кричати нецензурними словами, чому почали випивати без нього. Вона в цей час стояла біля мийки в кухні та чистила рибу, в руках тримала кухонний. Чоловік кинувся до неї з бійкою, намагався схопити за шию. Вона розвернулася і штрикнула його ножем, відчувши, що торкнулася ножем до нього. Побачивши ніж в її руках, чоловік зразу повернувся і сів за стіл, а потім ліг на куток у кухні. Вона подумала, що він заспокоївся і спить. А коли через деякий час підійшла до нього, побачила багато крові на підлозі. Чоловік був уже мертвий. Карету швидкої допомоги викликав ОСОБА_5, який зразу ж зник. Чому не пустила в квартиру лікарів швидкої допомоги та працівників поліції, пояснити не може, тому що була в стресовому стані. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чоловік постійно наносив їй побої по голові та обличчю, однак умислу вбивати його вона не мала. В цей день він тілесних ушкоджень їй не наносив. Поліцію викликала наступного дня близько 11 год.

Заслухавши правову позицію та покази обвинуваченої, з врахуванням норм ст.ст.368, 370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, суд, ухвалюючи вирок у даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності доказів, прийшов до висновку про винуватість обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення, що доведена зібраними в ході досудового слідства та підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами у справі:

даними в судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те, що йому зателефонували родичі та повідомили, що під час святкування дня народження ОСОБА_2 його брат отримав ножове поранення, яке вона йому спричинила. Просила в нього пробачення. Оскільки брата вже не повернути, просить її суворо не карати, призначивши умовну міру покарання;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7 - фельдшера швидкої медичної допомоги, яка за повідомленням диспетчера про ножове поранення 05.10.2017 року виїжджала на виклик за адресою : АДРЕСА_2, та вказала, що разом з лікарем стукали в двері вказаної квартири, які їм ніхто не відчиняв. Згодом підійшли працівники патрульної поліції, які також стукали в двері цієї квартири. Тоді стривожений жіночий голос повідомив їм, що все в порядку, ніякої допомоги не потрібно і двері відчиняти вона не буде. Близько 10 хв. умовляли жінку відчинити їм двері, однак вона відмовилася це зробити;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8 - молодшого інспектора Стрийського МРВ Управління поліції охорони, який вказав, що 05.10.2017 року близько 18 год. зі Стрия надійшло повідомлення про необхідність надання допомоги медичним працівникам, які виїхали на виклик за повідомленням про ножове поранення. Коли він разом з працівником поліції ОСОБА_9 піднявся на третій поверх будинку АДРЕСА_2, перед дверима квартири побачив медичних працівників, які стукали в двері до обвинуваченої та просили їх відчинити, проте їм ніхто не відповідав. Тоді він постукав до сусідів. Вийшли дві жінки, які повідомили, що в квартирі обвинуваченої святкували день народження, ця сім'я є неблагополучною, там часто випивають і влаштовують сварки. Тоді вони знову почали стукати в двері квартири обвинуваченої. Відгукнулася жінка, яку він питав, чи викликала вона медичних працівників і поліцію, на що та відповіла, що нікого не викликала, жодної допомоги їй не потрібно, відчиняти двері відмовилася, про що взяли пояснення в сусідів. Близько 7 хв. умовляли жінку відчинити двері, щоб переконатися, що в даній квартирі все в порядку, однак вона їх так і не відчинила;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що перебуває з ОСОБА_2 в дружніх стосунках, так як разом працювали в Моршинському комунальному підприємстві. Вранці 05.10.2017 року до неї телефонував ОСОБА_5, запрошував святкувати день народження ОСОБА_2 Вона пообіцяла зайти до неї після роботи. В цей день близько 16 год. до неї зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що ''замочила братика'', так вона називала ОСОБА_4 Через годину ОСОБА_2 зателефонувала до неї ще раз і повідомила, що її чоловік мертвий, на що вона порадила їй викликати карету швидкої допомоги і поліцію. Окрім того, до неї телефонував ОСОБА_5, просив прийти на вокзал, повідомив, що викликав карету швидкої допомоги, але сам побоявся залишатися в квартирі, щоб не подумали, що він наніс ОСОБА_4 ножове поранення. На її запитання, що ж там сталося, повідомив, що ОСОБА_2 зайшла з кухні в зал і сказала, що ОСОБА_4 стікає кров'ю. Наступного дня 06.10.2017 року близько 9 години знову зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що її чоловік лежить мертвий на кухні. Знає, що покійний ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, був дуже агресивний, часто наносив ОСОБА_2 побої. Одного разу була свідком того, як він розбив ОСОБА_2 голову сковорідкою, з приводу чого вона нікуди не зверталася. Тоді вона надавала їй першу медичну допомогу, витирала кров;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що проживав у квартирі ОСОБА_2 по АДРЕСА_2. 05.10.2017 року зранку ОСОБА_4 пішов на роботу, а він разом з ОСОБА_2 розпивали спиртні напої, святкуючи її день народження. Близько 13 год. 30 хв. повернувся ОСОБА_4 і вони втрьох продовжували розпивати спитні напої, випивши при цьому близько 0,7 л. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 почався сімейний конфлікт на побутовому грунті. Він пішов до своєї кімнати, так як не хотів бути присутнім при цьому. Через деякий час у кімнату зайшла ОСОБА_2 і повідомила, що ''прорізала'' ОСОБА_4. Він пішов на кухню і побачив ОСОБА_4, який лежав на кухонному кутку і не рухався, очі були напівзаплющені. ОСОБА_2 просила не викликати швидку допомогу, оскільки боїться, що її ''посадять''. Тоді він вийшов з квартири на вулицю та сам викликав швидку допомогу, повідомивши про ножове поранення. Приїзду карети швидкої допомоги не дочекався, а близько 19 год. зателефонував до ОСОБА_2, яка повідомила, що не відчинила двері лікарям та поліції. Через 15-20 хв. після цього він повернувся в квартиру і побачив ОСОБА_4, який був у тому самому положенні, що він його залишив, а ОСОБА_2 сиділа на ліжку в іншій кімнаті, з її лівої руки стікала кров. ОСОБА_2 пояснила, що хотіла порізати собі вени через те, що сталося. Окрім цього, він помітив, що ОСОБА_2 помила підлогу на кухні від крові ОСОБА_4, так як біля нього стояла посудина, в яку вона збирала кров. Близько 22 год. він знову повернувся в квартиру і ліг спати. ОСОБА_2 лягла біля нього на ліжко, сказавши, що їй страшно. При цьому між ними була статева близькість. Пішов з квартири близько 2 години. Часто був свідком конфліктів, що відбувалися між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, особливо під час вживання алкогольних напоїв, в ході яких вони хапали різні предмети, що були під руками (вилки, ножі), однак участі в їх припиненні він не брав, так як не хотів втручатися в їхні стосунки;

протоколом огляду місця події від 06.10.2017 року та фототаблицями, відповідно до якого подія мала місце в квартирі АДРЕСА_2, на стінах та підлозі якої виявлено сліди та фрагменти речовини бурого кольору, під час огляду місця події виявлено та вилучено ніж зі сдідами РБК (а.к.п. 86-116);

протоколом огляду трупа ОСОБА_4 та фототаблицями, відповідно до якого в ділянці правого стегна по передній поверхні у верхній третині виявлено рану з рівними, співставленими краями, довжиною близько 2,5 см, яка проходить майже перпендикулярно, при зондуванні глибина раневого каналу близько 9 см, інших тілесних ушкоджень не виявлено (а.к.п. 117-120);

протоколом слідчого експерименту від 09.10.2017 року та диском, в ході проведення якого ОСОБА_2 розповіла та показала, за яких обставин відбувся конфлікт між нею та ОСОБА_4, та зазначила, що 05 жовтня 2017 року в квартирі за місцем її проживання між нею та її чоловіком виник конфлікт, під час якого він ображав її нецензурними словами з приводу того, що вона почала випивати без нього. В той час як вона чистила рибу, до неї з погрозами кинувся ОСОБА_4 Вона виставила перед собою ніж, яким чистила рибу, тримаючи його в правій руці, та відчула, як проколола йому праву ногу. ОСОБА_4, побачивши ніж в її руці, одразу ж відійшов назад і сів за стіл, а потім приліг на куток у кухні (а.к.п. 121-123);

висновком судово-психіатричного експерта № 156 від 01.11.2017 року, згідно з яким ОСОБА_2 на даний час психічною хворобою не страждає і може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих їй дій також хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим розладом психічної діяльності не страждала, могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Під час інкримінованих їй дій ОСОБА_2 не перебувала у стані фізіологічного афекту та не перебувала в будь-якому іншому емоційному стані (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес та ін.), який міг би слугувати психологічною підставою для юридичного висновку про стан сильного душевного хвилювання (а.к.п. 124-127);

висновком експерта № 181 від 31.10.2017 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_4 наступила від гострої зовнішньої кровотечі, внаслідок колото-різаного проникаючого поранення правого стегна з пошкодженням стегнової артерії. При експертизі трупа ОСОБА_4 виявлено одне наскрізне колото-різане ушкодження правого стегна з ушкодженням стегнової артерії, яке утворилося від дії гострого, плоского колюче-ріжучого знаряддя, типу клинка ножа, який мав одне лезо та обух. Хід раневого каналу проходить горизонтально в передньо-задньому напрямку. Вказана травма є небезпечною для життя на момент утворення і за цією ознакою у живих осіб відноситься до тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Беручи до уваги анатомічне розміщення рани правого стегна на трупі ОСОБА_4, остання є доступною в межах дії власної руки. На момент отримання травми ОСОБА_4 міг знаходитись як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні. Беручи до уваги дані судово-медичної експертизи, не виключено, що після отримання ножового поранення правого стегна ОСОБА_4 міг деякий час самостійно вчиняти певні дії. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт у крові в кількості 3,95% (проміле). Така концентрація алкоголю в крові живої особи відповідає тяжкому отруєнню. При судово-імунологічній експертизі крові трупа ОСОБА_4 встановлено, що кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи 0 ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а.к.п. 128-129);

висновком експерта № 1302/2017-ім від 10.10.2017 року, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0 (а.к.п. 131);

висновком експерта № 3530/2017-т від 17.10.2017 року, відповідно до якого в крові з трупа ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в кількості 3,95% (проміле) (а.к.п. 132);

висновком експерта № 336 від 09.10.2017 року, відповідно до якого в ОСОБА_2 виявлені синець та на його фоні три рани на животі зліва та рана нижньої третини лівого передпліччя, які утворилися від дії гострого (их) предмета (ів) з обмеженою колюче-ріжучою поверхнею, за давністю причинення можуть відповідати даті 05.10.2017 року і відосяться до легкого тілесного ушкодження. Рани живота зліва та нижньої третини лівого передпліччя на тілі ОСОБА_2 є доступні в межах дії власної руки. На момент отримання травми ОСОБА_2 могла знаходитись як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні і, найбільш ймовірно, могла бути розміщена передньою поверхнею тіла до травмуючої сили (а.к.п. 137-138);

висновком експерта № 1358/2017-ім від 26.10.2017 року, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров від ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров від ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. В слідах на 2-х марлевих тампонах зі змивами з рук трупа ОСОБА_4 (об'єкти №№ 1, 2) виявлено кров людини та антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Антигени А і В та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В не виявлені. Таким чином, можна припустити походження виявленої крові від особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі й від трупа ОСОБА_4 (а.к.п. 139-142);

висновком експерта № 1416/2017-ім від 08.11.2017 року, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. В слідах на марлевій пов'язці зі слідами РБК (виявлено в кімнаті № 1 біля ліжка, права сторона) (об'єкт № 1), на марлевому тампоні зі змивами РБК з поверхні підлоги кімнати № 3 (праворуч від ліжка) (об'єкт №2), вилучених під час огляду місця події, виявлено кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н, яка може походити від будь-якої особи з такою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі й від ОСОБА_2 (а.к.п. 144-148);

висновком експерта № 1352/2017-ім від 08.11.2017 року, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. В слідах на марлевому тампоні, просоченому рідиною бурого кольору, вилученою з відра, що знаходилося в кухні на підлозі (об'єкт № 2), на марлевому тампоні, змиви РБК з поверхні підлоги кімнати № 1 (ліворуч від ліжка) (об'єкт № 5), вилучених під час огляду місця події, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н, яка може походити від будь-якої особи з такою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі й від ОСОБА_2 В слідах на марлевому тампоні, змивах з РБК з поверхні підлоги в кухні (об'єкт № 4), на частинках крупиноподібної речовини, зіскобах з підлоги кімнати (об'єкт № 6), вилучених під час огляду місця події, виявлена кров людини і антигени В і Н, що не виключає можливість походження крові від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н, в тому числі й від ОСОБА_2 В слідах на марлевому тампоні, змиві з РБК з поверхні стіни в коридорі (об'єкт № 3), на вирізці з лінолеуму зі слідами РБК з поверхні підлоги з кухні (об'єкт № 7), на вирізці з лінолеуму зі слідами РБК з поверхні підлоги з кухні (біля дверей на балкон) (об'єкт № 8), на ганчірці зі слідами РБК з кімнати кухні (з підлоги) (об'єкт №9), вилучених під час огляду місця події, виявлена кров людини і антиген Н. Антигени А і В та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В не виявлені, що не виключає можливість походження крові від будь-якої особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0, в тому числі й від потерпілого ОСОБА_4 В слідах на металевому лезі (об'єкт № 1), вилученому під час огляду місця події, крові не виявлено (а.к.п. 150-156);

висновком експерта № 1356/2017-ім від 25.10.2017 року, відповідно до якого в слідах на двох марлевих тампонах (об'єкти №№ 1, 2) зі змивами з рук ОСОБА_2 крові не виявлено (а.к.п. 158-159);

висновком експерта № 1354/2017-ім від 24.11.2017 року, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. В слідах на светрі (об'єкти №№ 1, 2, 3), на футболці (об'єкти №№ 4, 5, 12), на спортивних штанах темно-сірого кольору (об'єкти №№ 14, 19, 21), на спортивних штанах чорного кольору (об'єкт №25), одязі ОСОБА_2, вилученому під час огляду місця події, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н, яка може походити від будь-якої особи з такою ж групою крові за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі й від ОСОБА_2 (при умові в неї зовнішньої кровотечі), і не може походити від потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 В слідах на футболці (об'єкти №№6, 7,11), на спортивних штанах темно-сірого кольору (об'єкти №№ 15, 17, 18, 20, 22), одязі ОСОБА_2, вилученому під час огляду місця події, виявлена кров людини та антигени В і Н, що може походити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі й від ОСОБА_2 (при умові в неї зовнішньої кровотечі), і не може походити від потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 В слідах на футболці (об'єкти №№ 9, 10), на спортивних штанах темно-сірого кольору (об'єкти №№ 13, 16), одязі ОСОБА_2, вилученому під час огляду місця події, виявлена кров людини. Антигени А, В, Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0 не виявлені, тому висловитись про групову приналежність крові неможливо. В слідах на штанах в клітинку ОСОБА_2, вилучених під час огляду місця події, (об'єкт № 27), виявлена кров, видова приналежність якої не встановлена. В слідах на футболці (об'єкт №8), на спортивних штанах чорного кольору (об'єкти №№ 23, 24), на штанах у клітинку (об'єкт № 26), одязі ОСОБА_2, вилученому під час огляду місця події, крові не виявлено (а.к.п. 161-169);

висновком експерта № 1355/2017-ім від 29.11.2017 року, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. В слідах на светрі (об'єкти №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7), на футболці (об'єкти №№ 8, 9, 10, 11, 12), на спортивних штанах темно-сірого кольору (об'єкти №№ 14, 19, 21), на штанах (об'єкти №№ 14, 15, 16, 17, 18), на ремені (об'єкти №№ 19, 20), на спортивних штанах (об'єкти №№ 21, 22, 23, 24, 25, 26), на трусах (об'єкти №№ 27, 28), на двох парах шкарпеток (об'єкти №№ 29, 30, 31, 32), одязі ОСОБА_4, виявлена кров людини та антиген Н. Антигени А, В та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В не виявлені. Таким чином, можна припустити, що кров, виявлена у вищевказаних об'єктах, може походити від будь-якої особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі й від ОСОБА_4 (а.к.п. 171-177);

висновком експерта № 221/2017-мк від 24.11.2017 року та фототаблицями, відповідно до якого на передніх половинках двох пар штанів ОСОБА_4 справа виявлено по одному колото-різаному пошкодженню, які утворилися від дії плоского колючо-ріжучого предмета типу клинка ножа, який мав одне досить гостре лезо та обух П-подібної форми. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 195/2017-мк клаптя шкіри трупа ОСОБА_4 на клапті шкіри з правого стегна виявлено одне колото-різане ушкодження, яке утворилося від дії гострого, плоского колюче-ріжучого знаряддя, типу клинка ножа, який мав одне лезо та обух. Вищевказані колото-різані пошкодження на двох парах штанів та на клапті шкіри з правого стегна могли утворитись від дії клинка ножа, наданого на експертизу. Крім того, на передній половинці сорочки справа виявлено пошкодження, яке утворилось від дії якогось загостреного предмета. На правому плечовому шві сорочки з переходом на шов пришиву коміра справа та на тканину передка було виявлено розрив, який утворився внаслідок перерозтягування тканини. Колото-різане пошкодження на передній половинці вельветових штанів справа відповідає за локалізацією колото-різаному пошкодженню на передній половинці спортивних штанів справа та рані та тілі ОСОБА_4 на правому стегні по передньо-внутрішній поверхні у верхній третині (а.к.п. 179-186);

висновком експерта № 212/2017-мк від 15.11.2017 року та фототаблицями, відповідно до якого на штанах та футболці ОСОБА_2 були виявлені пошкодження, які, найімовірніше, утворилися в процесі тривалої експлуатації. Інших пошкоджень виявлено не було (а.к.п. 188-192);

висновком експерта № 299/2017ц від 09.11.2017 року, відповідно до якого кров трупа ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0. Кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. В накладеннях речовини сірого кольору в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок з пальців правої руки ОСОБА_2 /об'єкт № 1/ виявлено білок людини та клітини зроговілого плоского епітелію. Крові та її клітинних елементів у вищевказаному об'єкті не виявлено. В накладеннях речовини бурого кольору в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок з пальців лівої руки ОСОБА_11 /об'єкт № 2/ виявлено кров людини з антигенами В і Н ізосерологічної системи АВ0, клітини зроговілого плоского епітелію. Статева належність крові не встановлена через відсутність її клітинних елементів. Таким чином, виявлена кров з антигенами В і Н може походити від ОСОБА_2 або іншої особи з такою ж груповою характеристикою по ізосерологічній системі АВ0. Домішок крові від потерпілого ОСОБА_4 не виключається, так як йому притаманний антиген Н (а.к.п. 194-197);

висновком експерта № 297/2017ц від 09.11.2017 року, відповідно до якого кров трупа ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0. Кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. В накладеннях речовини темно-сірого та бурого кольорів в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук трупа ОСОБА_4 /об'єкти №№ 1, 2/ виявлено кров людини з антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, клітини зроговілого плоского епітелію. Статева належність крові не встановлена через відсутність її клітинних елементів. Отже, виявлена кров з антигеном Н найбільш імовірно походить від потерпілого ОСОБА_4 або іншої особи з такою ж груповою характеристикою по ізосерологічній системі АВ0 (а.к.п. 199-202);

висновком експерта № 300/2017ц від 09.11.2017 року, відповідно до якого кров трупа ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0. Кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. В змивах речовини бурого кольору з обох поверхонь клинка ножа /об'єкти №№ 1, 2/ виявлено одночасну присутність крові особи чоловічої генетичної статі та особи жіночої генетичної статі, антигени В і Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0, клітини зроговілого плоского епітелію, статева належність яких не встановлена через відсутність ядер. Враховуючи обставини справи та групи крові осіб, які проходять по справі, виявлена кров може походити від жінки з групою крові В з супутнім антигеном Н, в тому числі від ОСОБА_2, та від чоловіка групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі, від трупа ОСОБА_4 при умові її змішування (а.к.п. 204-208);

висновком експерта № 4/1899 від 13.11.2017 року, відповідно до якого слід пальця руки, відкопійований на відрізку прозорої клейової стрічки № 1, залишений безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_5, а три сліди пальців рук, відкопійовані на відрізках прозорої клейової стрічки №№ 2, 3, 5, залишені відповідно середнім і безіменним пальцями правої руки та великим пальцем лівої руки ОСОБА_2 (а.к.п. 212-221);

даними в судовому засіданні показаннями судово-медичного експерта Стрийського відділення КЗ ОСОБА_12 ОСОБА_13 про те, що всі виявлені на трупі ОСОБА_4 тілесні ушкодження описані у висновку № 181 від 31.10.2017 року, який він підтримує в повному обсязі. Смерть ОСОБА_4 наступила від гострої зовнішньої кровотечі внаслідок колото-різаного проникаючого поранення правого стегна з пошкодженням стегнової артерії. Малоймовірно, що ОСОБА_4 сам наткнувся на ніж, оскільки глибина раневого каналу свідчить про нанесення йому ножового поранення колюче-ріжучим знаряддям, типу клинка ножа. При своєчасному наданні медичної допомоги можна було запобігти смерті потерпілого.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, підтверджують вину обвинуваченої та спростовують її пояснення про те, що вона не заподіювала потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило його смерть.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, витлумачивши відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України усі сумніви на користь обвинуваченої, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_2 органом досудового слідства за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, кваліфіковано правильно, оскільки орган, котрий проводив досудове розслідування, за наявних для цього об'єктивних підстав вжив всіх необхідних заходів для з'ясування та встановлення істини у кримінальній справі, здобувши усіх можливих доказів та давши правильну оцінку як показанням свідків, так і висновкам проведених експертиз, і прийшов до правильного висновку про кваліфікацію дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження - це умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.

Об'єктивну сторону злочину утворюють: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2)наслідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження і 3) причинний зв'язок між зазначеними діянням і наслідками.

Тілесні ушкодження - це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів. Суспільно небезпечні дії при заподіянні тілесних ушкоджень виражаються у фізичному, хімічному, біологічному, психічному чи іншому впливі на потерпілого.

Небезпечними для життя є ушкодження, які в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і які без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене поданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв'язку.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, має місце тоді, коли в результаті описаного у ч. 1 ст. 121 КК України діяння настає смерть потерпілого. Особливістю цього кваліфікованого виду умисного тяжкого тілесного ушкодження є те, що у ньому присутні два суспільно небезпечні наслідки (первинний тяжкі тілесні ушкодження і похідний смерть), психічне ставлення до яких з боку винного є різним. До заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження він ставиться умисно, а до настання смерті потерпілого від такого ушкодження необережно. При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.

Суд вважає, що підстави для перекваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_2 з ч. 2 ст.121 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання тяжких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати за ст. 119 чи ст. 128 КК України.

Відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України може наставати у тому разі, коли тяжкий характер ушкодження охоплювався наміром винного і коли цей наслідок ним передбачався. Вбивство з необережності, виходячи із законодавчого його визначення, полягає у ненавмисному заподіянні смерті особі і передбачає необережну форму вини: злочинну самовпевненість або злочинну недбалість.

Відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України настає лише за умови, що при вчиненні діяння винний передбачав заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а також передбачав можливість настання смерті, але легковажно розраховував на її відвернення, або якщо не передбачав можливості настання смерті потерпілого, хоча повинен був і міг їх передбачити. А якщо умислом винного не охоплювалося спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а стосовно смерті потерпілого в його діях є необережна вина, вчинене слід кваліфікувати як вбивство через необережність за ст. 119 КК України.

Дослідженими в судовому засіданні доказами по справі (показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_5, висновком експерта № 181 від 31.10.2017 року, показаннями в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_13.) встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 під час розпивання спиртних напоїв у ході конфлікту з чоловіком ОСОБА_4 умисно нанесла останньому один удар клинком ножа в ділянку правого стегна спереду, чим спричинила колото-різане ушкодження правого стегна з ушкодженням стегнової артерії, внаслідок чого у ОСОБА_4 розпочалася гостра зовнішня кровотеча; причиною смерті ОСОБА_4 є гостра зовнішня кровотеча внаслідок колото-різаного проникаючого поранення правого стегна з пошкодженням стегнової артерії. Вказана травма є небезпечною для життя на момент заподіяння і за цією ознакою у живих осіб відноситься до тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.

Наведений висновок судово-медичної експертизи, проведеної висококваліфікованим експертом, роз'яснений останнім у судовому засіданні, належним чином аргументований, ґрунтується на ретельному дослідженні матеріалів кримінальної справи, зроблений на підставі діючого законодавства, містить відповідь на усі поставлені питання, висновки обґрунтовані дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновку відносяться до справи і мають доказове значення. Тому даний висновок можливо покласти в основу прийнятого рішення.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що ОСОБА_2, наносячи удар в життєво важливий орган - стегно потерпілого ОСОБА_4, діяла з прямим умислом, і заподіяння обвинуваченою вищевказаного тілесного ушкодження знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_4

При цьому суд враховує кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винної і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Судом встановлено, що між подружжям часто виникали сварки та сімейні конфлікти. Раніше були випадки побиття ОСОБА_2 її чоловіком ОСОБА_4 В день події, 05 жовтня 2017 року і потерпілий ОСОБА_4, і обвинувачена ОСОБА_2 були в стані алкогольного сп'яніння.

Також суд враховує і показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_5 про відносини подружжя, які передували злочину.

Характер, хронологія і послідовність дій обвинуваченої, а також об'єктивна спроможність дорослої осудної людини оцінювати життєву ситуацію, на думку суду, дає підстави вважати, що ОСОБА_2 дійсно вчинила злочин умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, тобто діяла з прямим умислом. Про наявність саме такого умислу свідчить і той факт, що обвинувачена після нанесення ножового удару, помітивши гостру зовнішню кровотечу в потерпілого ОСОБА_4, повідомила про це ОСОБА_5, який у цей час перебував у квартирі, сказавши, що ОСОБА_4 стікає кров'ю. Однак, медичної допомоги потерпілому ОСОБА_4 не надала. Натомість, відмовилася відчинити двері медичним працівникам, яких викликав ОСОБА_5, повідомивши їм та працівникам поліції, що ножового поранення нікому не завдано і допомога нікому не потрібна. Окрім того, намагалася знищити сліди кримінального правопорушення, так як помила підлогу на кухні від крові потерпілого. Наведене дає суду підстави дійти висновку, що умисел обвинуваченої був спрямований на заподіяння потерпілому ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження, а тому її дії вірно кваліфіковано органом досудового слідства за ч. 2 ст. 121 КК України.

Враховуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої доведена, її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 нанесла один удар клинком ножа в ділянку правого стегна спереду потерпілого ОСОБА_4, пошкодивши стегнову артерію, з метою умисного протиправного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, тобто заподіяла умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4

При призначенні покарання обвинуваченій слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженої є її виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли в суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженої.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, і це не заперечує сама обвинувачена, що на час вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінують, вона знаходилася в стані алкогольного сп'яніння. На думку суду, цю обставину згідно зі ст. 67 КК України слід визнати такою, що обтяжує покарання, так як підставою для такого рішення є наявність зв'язку відповідної обставини з характером вчиненого злочину.

Обираючи покарання обвинуваченій, суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних правопорушенням наслідків, а також те, що обвинувачена вину у вчиненні правопорушення визнала частково, розкаялася, раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, кримінальне правопорушення вчинила в стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання, активно сприяла розкриттю злочину, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, після вчинення правопорушення висловлювала потерпілому свої вибачення, і вважає за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, так як такий вид покарання обвинуваченій відповідно до вимог ст. 65 КК України буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати за залучення експертів при проведенні експертизи по справі, які складають 395,48 грн., суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь держави згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки їх розмір підтверджений довідкої експертної установи.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і призначити їй покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 7 /семи/ років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - домашній арешт до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати в розмірі 395 грн. 48 коп. на користь держави.

Речові докази : светр, спортивні штани чорного кольору, штани сіро-чорного кольору, спортивні штани темносірого кольору, футболку повернути ОСОБА_2; светр, футболку, штани з ременем, спортивні штани, труси, дві пари шкарпеток знищити; джинси синього кольору, светр чорного кольору, куртку темносинього кольору, кросівки, пару рукавиць повернути ОСОБА_5; 1 кухонний ніж, 7 слідів рук, 5 змивів з РБК, 1 зіскоб з РБК, 4 кухонні ножі, 2 вирізки лінолеуму, лезо бритви, розібраний станок для гоління, зразки букального епітелію ОСОБА_5 та ОСОБА_2, ганчірку, марлеву пов'язку, змиви з рук ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, зрізи нігтьових пластин з рук ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, змиви РБК з підлоги кімнати, змиви РБК зі стіни, змиви РБК з підлоги кухні, лезо для бриття знищити.

Вирок може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Л.В.Гула