Постанова № 74103139, 15.05.2018, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/663/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року слідчий суддя Золочівського районного суду Львівської області Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Притули І.В., прокурора Рогальського Р.В., слідчого Яворського Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області клопотання заступника начальника слідчого відділення Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, українцю, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимого, -

в с т а н о в и в :

11 травня 2018 року до слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області звернувся заступник начальника слідчого відділення Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській ОСОБА_3 з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Подане клопотання погоджене прокурором Золочівської місцевої прокуратури ОСОБА_5

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, зокрема в тому, що 24 квітня 2018 року, близько 19 години 10 хвилин, він, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та неповнолітнім ОСОБА_7, знаходячись неподалік магазину автомобільних запчастин, що на вул. Бродівській у м. Золочеві Львівської області, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка полягала в тому, що вони ігноруючи існуючі у суспільстві загальноприйняті правила поведінки і норми моралі, маючи на меті протиставити себе загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, намагаючись самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб і нахабно показуючи своє зневажливе ставлення до оточуючих, ігноруючи присутніх на вулиці осіб, з малозначимого приводу розпочали конфлікт з потерпілим ОСОБА_8, який переріс у бійку, в ході якої умисно нанесли декілька ударів руками та взутими ногами по голові, різних частинах тіла, спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді синця на повіках правого та лівого очей, в правій скроневій ділянці, на передній поверхні грудної клітки справа, садна в ділянці лівої орбіти, на спинці носа, в ділянці правого та лівого колінних суглобів, крововилив в білкову оболонку правого ока, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень.

10.05.2018 року заступником начальника слідчого відділення Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській ОСОБА_3, що входить до групи слідчих у кримінальному провадженні, повідомлено ОСОБА_4 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.

У поданому клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами, ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення майнового злочину, обвинувачується у скоєнні інших кримінальних правопорушень, які перебувають в провадженнях різних районних судів Львівської області, до нього вже обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, незважаючи на який, та на існуючий встановлений іспитовий строк, підозрюваний продовжує вчиняти протиправні дії, стійких соціальних зв’язків ОСОБА_4 не має, існують обґрунтовані ризики продовження ним злочинної діяльності, останній може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а тому, вважає, що обрання більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, що передбачені ст. 177 КПК України. Альтернативний розмір застави для підозрюваного просить визначити у розмірі 20 прожиткових мінімумів для осіб працездатного віку, з покладенням, у разі внесення застави, на підозрюваного обов’язку з’являтись до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом, не відлучатись за межі м. Золочева Львівської області, утриматись від спілкування з потерпілим, свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просять його задовольнити, надали пояснення аналогічні доводам, що викладені в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_2 щодо заявленого клопотання заперечили, вважають підозру необґрунтованою, свою вину у інкримінованому йому правопорушенні ОСОБА_4 заперечив, вказавши, що на місці ймовірного кримінального правопорушення він був відсутній, свідків та потерпілого не знає. Щодо показів ОСОБА_4, які він раніше надав слідчому, вказують, що такі покази останній надав у відсутності захисника та під тиском органу досудового розслідування.

Заслухавши пояснення та доводи слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, допитавши потерпілого ОСОБА_8, оглянувши та дослідивши матеріали долучені до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається із оголошеної підозри, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Санкція інкримінованої підозрюваному статті передбачає покарання у виді позбавлення волі до чотирьох років, тобто вказане правопорушення, згідно приписів ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2018 року за № 12018140210000238.

За приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як на підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання, слідчим надано слідчому судді наступні докази, що на його погляд свідчать про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КПК України, а саме:

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 25.04.2018 року, який, будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, надав покази, що 24.04.2018 року, під мало значимим приводом, в присутності його знайомих, його побили троє невідомих осіб, які в подальшому викрали його мобільний телефон.

-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 26.04.2018 року, який, будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, надав покази, що 24.04.2018 року, під мало значимим приводом, в його присутності, троє невідомих осіб нанесли тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8, останній, в подальшому повідомив, що у нього зник мобільний телефон. У своїх показах, свідок ОСОБА_9 вказав, що йому відомо, що потерпілий передав комусь із тих трьох хлопців 200,00 грн. за повернення мобільного телефону, однак ні коштів, ні телефону ОСОБА_8 не повернули;

-протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 25.04.2018 року, який, будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, надав покази, що 24.04.2018 року, під мало значимим приводом, в його присутності, троє невідомих осіб нанесли тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8, останній, в подальшому повідомив, що у нього зник мобільний телефон. У своїх показах, свідок ОСОБА_9 вказав, що йому відомо, що потерпілий передав комусь із тих трьох хлопців 200,00 грн. за повернення мобільного телефону, однак ні коштів, ні телефону ОСОБА_8 не повернули;

-висновок судово-медичної експертизи № 48/2018 від 26.04.2018 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_8 виявлені синці на повіках правого та лівого очей, в правій скроневій ділянці, на передній поверхні грудної клітки справа, садна в ділянці лівої орбіти, на спинці носа, в ділянці правого та лівого колінних суглобів, крововилив в білкову оболонку правого ока. Вказані ушкодження являються наслідком дії тупих предметів, до яких відносяться руки та ноги людини, могли утворитись 24.04.2018 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження;

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4, від 10.05.2018 року, який в своїх показах підтвердив факт вчинення ним інкримінованих йому діянь, за обставин, що викладені у підозрі про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України;

-протокол огляду документів, а саме відеозапису, в ході перегляду якого, слідчим вказано, що ним ідентифіковано ОСОБА_4, як особу, що перебувала на вулиці, поруч із місцем, де мала місце подія злочину. Окрім цього, вказаний запис було переглянуто також і в судовому засіданні;

-протокол слідчої дії - пред’явлення для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_8, який в ході проведення цієї слідчої дії, опізнав ОСОБА_4, як особу, що була присутня на місці вчинення злочину, а в подальшому, саме цій особі він передав 200,00 грн. за повернення свого мобільного телефону.

Оцінюючи всі вищевказані доводи та докази в сукупності, слідчий суддя вважає, що вирішальним фактором та обставиною, які дають підстави обирати підозрюваному запобіжний захід є - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу, що жоден із перелічених доказів як окремо, так і в їх сукупності, не вказують на те, що кримінальне правопорушення вчинено саме підозрюваним ОСОБА_4

Більше того, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8, вказав, що він впізнає ОСОБА_4, як особу, що була на місці вчинення кримінального правопорушення, однак не зміг ствердити, що саме ця особа наносила йому будь-які тілесні ушкодження чи вчиняла інші хуліганські дії. Потерпілий зазначив, що перший удар йому наніс не ОСОБА_4, а інша особа, в подальшому він не бачив, хто саме наносив йому удари. Він впізнає підозрюваного, як особу, якій вже ввечері того дня, він передав 200,00 грн. за повернення мобільного телефону, однак, ні телефону, ні грошових коштів ОСОБА_4 йому не повернув.

З приводу цих обставин, слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_4 не оголошувалась на даний час підозра у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, яке було б пов’язане із неправомірним заволодінням грошовими коштами чи мобільним телефоном, а сам по собі факт присутності підозрюваного на місці події, не може вважатись вагомим доказом вчинення кримінального правопорушення.

Досліджені в судовому засіданні відеозаписи з камер відеоспостереження, слідчим суддею до уваги не беруться, оскільки чітко ідентифікувати на відеозаписі підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає можливим. Вказане дає підстави не брати уваги також протокол огляду документів, яким зафіксовано результати огляду відеозапису слідчим.

Більше того, сама подія злочину на відеозаписах не зафіксована.

Пред’явлення для впізнання підозрюваного свідкам ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які безпосередньо були на місці вчинення правопорушення, не проводилось. У своїх показах, які зафіксовані протоколами допиту свідків, останні також не ідентифікували підозрюваного, як особу, що здійснила хуліганські дії.

За вказаних обставин, за відсутності, на час розгляду клопотання, інших вагомих доказів вчинення саме підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, одні лише викривальні покази підозрюваного, зафіксовані в протоколі його допиту, не можуть братись до уваги, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_4, в присутності захисника, надано протилежні покази, а відтак, з врахуванням приписів ч. 1 ст. 23 КПК України, слідчим суддею не можуть братись до уваги покази ОСОБА_4, надані ним не в судовому засіданні.

З врахуванням наведеного, на час розгляду клопотання, органом досудового розслідування не представлено слідчому судді вагомих доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194 309, 372,376 КПК України, слідчий суддя –

у х в а л и в :

в задоволенні клопотання заступника начальника слідчого відділення Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 16.05.2018 року.

Слідчий суддя О. М. Кіпчарський