Рішення № 74101401, 11.05.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3880/17

2/212/216/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Пустовіта О.Г.,

секретаря судового засідання Нестеренко Г.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за затримку при розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду із позовом, про стягнення з ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «ЦГЗК») середнього заробітку за час затримки при розрахунку. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що в період з 20.02.1984 року по 08.07.2013 рік пропрацював у відповідача - ПрАТ «ЦГЗК» за професіями - працював підземним електрослюсарем та гірничоробітником на шахті Орджонікідзе. Звільнений був із підприємства по ст. 38 КЗпП України в зв'язку із виходом на пенсію за віком. В 2017р. він дізнався, що пунктом 6.1 Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 рр. встановлено, що підприємство зобов'язується залежно від стажу роботи на підприємстві виплачувати працівникам при виході на пенсію одноразову допомогу в розмірі залежно від стажу його роботи на підприємстві, але не менше: тримісячної середньої заробітної плати. При звільненні із підприємства йому була виплачена вихідна допомога лише у розмірі середньомісячної заробітної плати, а саме 3 096 грн. 90 коп. Позивач в 2017р. звернувся із позовом до суду. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 квітня 2017 року його позов був задоволений частково, стягнуто на його користь вихідну допомогу в розмірі 6 193грн. 80коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 23 436 грн. за період з 11.04.2017р. по 30.06.2017р. Розмір невиплаченої вихідної допомоги був визначений виходячи із його середньомісячної заробітної плати за останні два місяці перед звільненням. Зазначене рішення суду було оскаржене, але Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.06.2017р., рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 квітня 2017р. була залишена без змін. Позивач зазначає, що після цього отримав та здав до виконання виконавчий лист до Жовтневого відділу державної виконавчої служби КМУ юстиції. Не зважаючи на те, що рішення суду набрало законної сили, відповідач рішення суду не виконував. В зв'язку з невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, позивач змушений був звернутися до суду з відповідним позовом та просити стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки повний розрахунок із позивачем не було проведено, а рішення суду не є підставою для відмови у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку. Позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку з моменту винесення рішення Жовтневим районним судом м. Кривого Рога від 11 квітня 2017 року до 30.06.2017 року в розмірі 13 950 гривень.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі, просить стягнути на користь позивача - ОСОБА_3 з ПрАТ «ЦГЗК» середній заробіток за час затримки при розрахунку в розмірі 12555,00 гривень, з урахуванням довідки, наданою представником відповідача.

Представник відповідача - ПрАТ «ЦГЗК» проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просила суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях. Крім того просила суд у разі задоволення позовних вимог, зобов'язати ПрАТ «ЦГЗК» при виконанні судового рішення утримати з нарахованої суми податок фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

Вислухавши в судовому засіданні учасників процесу, проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

Із трудової книжки на ім'я ОСОБА_3 встановлено, що він пропрацював в ПрАТ «ЦГЗК» в період з 20.02.1984р. по 08.07.2013р за професіями: підземним електрослюсарем та гірничоробітником на шахті Орджонікідзе. 08.07.2013р. позивач був звільнений із підприємства по ст. 38 КЗпП України в зв'язку із виходом на пенсію за віком.

Відповідно до Ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2017р. (справа №212\440\17-ц) в січні 2017р. позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу із позовом в якому просив стягнути з ПрАТ «Центрального гірничо-збагачувального комбінату» на його користь одноразову допомогу при звільненні в розмірі 6193грн. 80коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.07.2013р. по 09.01.2014р. в розмірі 34224гривні. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 квітня 2017р. його позов був задоволений частково стягнуто з ПрАТ «Центрального гірничо-збагачувального комбінату» одноразову вихідну допомогу в сумі 6193грн. 80коп. та 23436грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 квітня 2017р. було відповідачем оскаржено, але Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2017р. (справа №212\440\17-ц) апеляційна скарга була відхилена а рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 квітня 2017р. без змін.

Відповідно до довідки ПрАТ «ЦГЗК» за № 267 від 16.02.2017 року, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_3 за два останні місяці перед звільненням травень- червень 2013 року склала: 3096,90 грн., середньогодинна заробітна плата за останні два місяці перед звільненням склала 23,25 грн.

Позивач в липні 2017р. із настояним позовом звернувся до суду.

Із довідки наданої Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Кривого Рогу ОСОБА_3 були виплачені кошти в розмірі 6193грн. 80коп. та 23436грн. відповідно до виконавчого листа № 212/440/17-ц від 11.04.2017р.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд виходив із наступного:

Ст. 117 КЗпП України встановлено обов'язок власника або уповноваженого органу виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що у разі якщо працівникові не були виплачені належні йому суми при звільнені, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а не при проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому його вини. Сам по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі за Конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодекс), а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові о середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Такої правової позиції дійшов Верховний Суд України у постанові від 29 січня 2014 року у справі № 6-144цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами цивільної юрисдикції.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день звільнення позивача із займаної посади, відповідач ПАТ «ЦГЗК» не провів виплату всіх належних сум, а саме не виплатив одноразову вихідну допомогу при виході на пенсію.

Враховуючи викладене, суддів вважає, що так як ОСОБА_3 не були виплачені всі належні йому суми у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, повного розрахунку на момент ухвалення рішення судом проведено не було, суд дійшов вірного висновку про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за яких просить позивач.

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р. затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати. Відповідно до абз. 3 п.2 Порядку середньоденна та середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи.

Суд вважає, строк звернення до суду про стягнення середнього заробітку, за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_3, не пропущений, оскільки повного розрахунку підприємство відповідач не провів з позивачем, а ні 2013 року при його звільненні з підприємства, а ні після ухвалення рішення Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу від 11 квітня 2017р., а ні після розгляду апеляційної скарги відповідача та винесення рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2017р.

Суд вважає, що несвоєчасною виплатою відповідачем заробітної плати за час затримки при розрахунку порушено право позивача передбачено ст. 116 та 117 Закону України «Про оплату праці».

Середньомісячна заробітна плата перед звільненням становила 3 096 грн. 90 коп., позивач звільнився із підприємства 08.07.2013р. Середньо-годинна заробітна плата позивача перед звільненням за два останні місяці перед звільненням становила 23 грн. 25 коп. при 7,2 годинному робочому дні, середньоденна заробітна плата становить 167,4 грн. За період не проведення повного розрахунку, а саме з дня винесення судом рішення 11.04.2017р. по 30.06.2017р. минуло 75 днів, при середньоденній заробітній платі 167,4 гривень та 75 днях затримки розрахунку сума середнього заробітку становить 12555,00 гривень (167,4 х 75днів).

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позовній заяві, знайшли документальне підтвердження, встановлено факт затримки зі сторони відповідача виплати заробітної плати за період з 11.04.2017р. по 30.06.2017р., що призвело до заборгованості, тому позивачу ПрАТ «ЦГЗК» повинно виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 12555 гривень, без утримання податку з доходів фізичних особі та інших обов'язкових платежів.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.2 ст. 124 Конституції України, ст.1167 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про оплату праці», ст. 116, 117, 238 КЗпП України, ст.ст. 11, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПКУкраїни, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за затримку при розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190977) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 квітня 2017 року по 30 червня 2017 року в розмірі 12555 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00190977) на користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. Г. Пустовіт