Постанова № 74100740, 18.05.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/58/18

Провадження № 3/163/80/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2018 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

при секретарі Голядинець О.В.

з участю представника Волинської митниці ОСОБА_1,

розглянувши направлені Волинською митницею ДФСУ матеріали справи за протоколом №4602/20500/17 про притягнення до відповідальності за ст.ст.471, 472 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, водія ФОП ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, слідуючи 08.12.2017 року з України в ОСОБА_4 через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС автомобілем «Мерседес Бенц», номерний знак НОМЕР_2, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад встановлену постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року №148 норму 3350 євро загальною вартістю 107075,65 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

На розгляд справи 18.05.2018 року ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_5 не з’явились.

Адвокат ОСОБА_5 електронною поштою направила клопотання про відкладення судового засідання через її участь в інших судових процесах.

Від ОСОБА_2 заяви чи клопотання не надходили.

Неявка особи, що притягується до відповідальності, та її захисника розцінюються як зловживання процесуальними правами для затягування судового розгляду з таких міркувань.

Справа за протоколом про порушення митних правил №4602/20500/17 надійшла у суд 09.01.2018 року, розгляд протоколу було призначено на 19.01.2018 року.

За клопотанням захисника ОСОБА_5 про ознайомлення з матеріалами справи розгляд протоколу відкладено на 02.02.2018 року.

Таке засідання не відбулось через неявку ОСОБА_2 та його захисника. За клопотанням останньої розгляд протоколу відкладено на 16.02.2018 року через зайнятість адвоката в інших судових процесах.

Через хворобу адвоката призначене судове засідання не відбулось, розгляд протоколу відкладено на 02.03.2018 року.

На це засідання захисник надала письмові пояснення з правовою позицією про закриття провадження в справі і клопотання про виклик свідків.

За цим клопотанням розгляд протоколу відкладено на 29.03.2018 року, однак воно не відбулось через неявку ОСОБА_2, його захисника і заявленого ними свідка, що перебував за кордоном, відповідно до клопотання адвоката ОСОБА_5

У призначеному на 20.04.2018 року засіданні ОСОБА_2 дав пояснення, в яких свою винуватість заперечив.

За клопотанням захисника щодо забезпечення явки свідка розгляд засідання був відкладений на 18.05.2018 року. Дата і час засідання були узгоджені з усіма учасниками справи, якісь зауваження з цього приводу не заявлені. Викликаний судом свідок ОСОБА_6, в тому числі, через його роботодавця – батька ОСОБА_2, в суд також не з’явився.

Строк накладення стягнення за даним протоколом в разі доведеності вини особи збігає 08.06.2018 року.

З врахуванням зазначених обставин вбачаються підстави для розгляду протоколу в даному засіданні, в тому числі, з огляду на відсутність заяви особи, що притягується до відповідальності, про відкладення розгляду.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ст.471 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, актом огляду транспортного засобу з фото-таблицями, письмовими поясненнями самого ОСОБА_2, водія ОСОБА_7, службовою запискою.

Заперечення ОСОБА_2 своєї вини в судовому засіданні розцінюються як неправдиві і необ’єктивні.

ОСОБА_2 пояснив, що дійсно мав надлишок валюти, про що водій автомобіля ОСОБА_7 знав. На момент в’їзду в пункт пропуску спав і не приймав участі в обранні смуги митного контролю. Мав намір заїхати на «червоний коридор» і заповнити митну декларацію. Дозвільних документів з банківських установ не мав.

Такі пояснення ОСОБА_8 нелогічні і суперечливі. В судовому засіданні він заявив про обізнаність з правилами переміщення валюти і певний досвід з цього приводу. Такі обставини для стороннього спостерігача свідчать, що ОСОБА_8 повинен був мати з собою або до 10000 євро, або документи для проведення письмового декларування на «червоному коридорі». Ні одного, ні другого факту по справі не встановлено, і сам ОСОБА_8 цього не заперечує.

З письмових пояснень, власноручно написаних ОСОБА_8, вбачається, що він визнав наявність понаднормової валюти і пояснив це тим, що забув її викласти перед поїздкою.

У власноручних поясненнях ОСОБА_7 вказав про спільне з ОСОБА_2 обрання «зеленого коридору» і необізнаність із сумою переміщуваної останнім валюти.

Такі обставини повністю спростовують пояснення ОСОБА_2 в судовому засіданні і в сукупності з іншими, вищевказаними доказами достатньо повно підтверджують порушення ним порядку проходження митного контролю в зоні спрощеного контролю.

В той же час дії ОСОБА_2 за ст. 472 МК України кваліфіковані зайво.

З досліджених доказів встановлено, що під час митного контролю він пред’явив всю переміщувану валюту до перерахунку, що дає підстави для висновку про усне декларування. Письмова митна декларація ОСОБА_2 для заповнення не надавалась.

Згідно з рекомендованим правилом 9 розділу 1 спеціального додатку J Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, який на-брав чинності для України з 15.09.2011 року, потрібно, щоб пасажирам було дозволено усно декларувати товари, які вони перевозять. Однак митна служба може вимагати письмову або оформлену в електронному вигляді декларацію на товари, які перевозяться пасажирами та є об'єктом ввозу або вивозу комерційного характеру, або вартість чи кількість яких перевищують обмеження, встановлені національним законодавством.

Таким чином, з огляду на такі положення міжнародного договору та вимоги ч.6 ст.366 МК України у випадку усного декларування товарів на смузі спрощеного митного контролю працівник митниці мав право вимагати письмову декларацію, що в даній справі не було зроблено.

Відтак системний аналіз ст.ст.257, 366, 472 МК України приводить до висновку, що за умови усного декларування переміщуваних товарів при проходженні митного контролю на «зеленому коридорі» і ненаданні можливості чи відсутності вимоги зі сторони працівника митного органу заповнити письмову декларацію немає підстав для кваліфікації дій особи додатково за ст.472 МК України, оскільки відсутні підстави для висновку як щодо факту недекларування товарів, так і щодо заявлення неточних чи недостовірних відомостей про них.

Отже, з огляду на доведеність перевищення ОСОБА_2 встановленої постановою НБУ норми вивезення валюти його дії слід кваліфікувати за ст.471 МК України, а провадження за ст.472 МК України підлягає закриттю.

Враховуючи доведеність вини ОСОБА_2, стягнення на нього слід накласти у вигляді штрафу з конфіскацією валюти, оскільки для її понаднормової кількості при переміщенні через митний кордон встановлені обмеження.

З ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, за цим законом накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700(одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави 3350(трьох тисяч трьохсот п’ятдесяти) євро загальною вартістю 107075,65 гривень.

Штраф в розмірі 1700(одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області(МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Провадження в даній справі за ознаками ст.472 МК України щодо ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях складу порушення митних правил.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 352(триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області(МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_9