Рішення № 74100057, 16.05.2018, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/313/18

Провадження №2/173/460/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018

Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

У складі: головуючої - судді Петрюк Т.М

При секретарі - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до приватного підприємства «СТД-АГРО», товариства з обмеженою відповідальністю «Любомирівка - Агро», відділу з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської райдержадміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2018 року до суду звернулися позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 ., з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати до відповідачів ПП « СТД Агро», ТОВ «Любомирівка-Агро» та відділу з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.02.2018 року позовну заяву залишено без руху в зв'язку з виявленими судом недоліками.

27.02.2018 року позивачами усунені виявлені судом недоліки

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2018 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засідання на 16.05.2018 року.

16.05.2018 року проведене підготовче судове засідання та справа призначена до розгляду на 16.05.2018 року

16.05.2018 року справа розглядалась у відсутність сторін. Від позивача та представника позивача надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність та письмові пояснення на позовну заяву.

Згідно позовних вимог позивачі просять: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений від імені ОСОБА_4, та відповідачем ПП «СТД-АГРО» 15.10.2009 року, зобов'язати відповідача відділ з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладений від імені ОСОБА_4, з відповідачем ПП «СТД-АГРО» та скасувати реєстрацію договору суборенди, укладеного між ПП «СТД-АГРО» та ТОВ «Любомирівка-Агро», стягнути з відповідача ПП «СТД-АГРО» понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 03.07.2009 року померла їх мати ОСОБА_4, яка постійно проживав у АДРЕСА_2.

Після її смерті залишилась спадщина, що складається із земельної ділянки (паю) площею 5.0630 га, кадастровий номер НОМЕР_4 (поле 24), яка належала матері на підставі Державного акту про право приватної власності на землю НОМЕР_5 від 07.10.2005 року, на території Новомиколаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

20.07.2010 року вони отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно якого кожному з них належить після смерті матері по Ѕ частики земельної ділянки площею 5.0630 га., кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої на території Новомиколаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Але розпоряджатись даною земельною ділянкою вони не можуть, оскільки 15.10.2009 року від імені їх матері був укладений договір оренди земельної ділянки з ПП «СТД АГРО», який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № НОМЕР_6 від 15.04.2010 року.

Проте даний договір оренди земельної ділянки є недійсним. Оскільки їх мати померла 03.07.2009 року, тому підписати договір оренди земельної ділянки 15.10.2009 року, тобто через три місяці після смерті, мати ніяк не могла.

Але незважаючи на те, що орендодавець померла, відповідач ПП «СТД-АГРО» зареєстрував даний договір оренди земельної ділянки, укладений від імені їх матері у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № НОМЕР_6 від 15.04.2010 року.

Потім у лютому місяці 2016 року відповідач ПП «СТД-АГРО» передав належну їм земельну ділянку в суборенду відповідачу ПП «Любомирівка - Агро», що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивачі та представник позивача не з'явились подавши заяву про розгляд справи у їх відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримали в повному обсязі, давши письмові пояснення, згідно яких посилаються на те, що договір оренди земельної ділянки є недійсним, оскільки підписаний та зареєстрований після смерті орендодавця відповідно ніяким чином не міг відповідати волі орендодавця, яка на час укладення договору вже померла. Крім того відповідач без відома та згоди орендодавця, тобто позивачів, передав належну позивачам земельну ділянку в суборенду, що також має наслідком розірвання договору оренди земельної ділянки.

Представник відповідача ПП «СТД-АГРО» в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки від 23.03.2018 року.

Представник відповідача ТОВ «Любомирівка - Агро» в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки від 23.03.2018 року

Відповідач, представник відділу з питань реєстрації прав на нерухоме майно в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином під розписку від 19.03.2018 року.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини..

Судом встановлено, що 03.07.2009 року померла мати позивачів ОСОБА_4, яка постійно проживав у АДРЕСА_2.

Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина, що складається із земельної ділянки (паю) площею 5.0630 га, кадастровий номер НОМЕР_7 (поле 24), яка належала ОСОБА_5, на підставі Державного акту про право приватної власності на землю НОМЕР_5 від 07.10.2005 року, на території Новомиколаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією державного акту на землю.

20.07.2010 року позивачі отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно якого кожному з позивачів належить після смерті матері по Ѕ частики земельної ділянки площею 5.0630 га., кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої на території на території Новомиколаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується копіями свідоцтва про право спадщину.

Позивачі посилаються на те, що розпоряджатись даною земельною ділянкою вони не можуть, оскільки 15.10.2009 року від імені їх матері був укладений договір оренди земельної ділянки з ПП «СТД АГРО», який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № НОМЕР_6 від 15.04.2010 року.

Проте мати позивачів на могла підписати даний оренди земельної ділянки так як на час його укладення вже померла.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В ст. 203 ЦК України передбачені умови дійсності правочину, а саме Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Як встановлено в судовому засіданні мати позивачів ОСОБА_4, від імені якої укладений договір оренди земельної ділянки, померла 03 липня 2009 року, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 22.07.2010 року.

Договір оренди земельної ділянки від імені ОСОБА_4, з ПП «СТД-АГРО», укладений 15.10.2009 року про що свідчить дата його укладання, зазначена в договір оренди земельної ділянки, а зареєстрований даний договір був 15.04.2010 року. Таким чином судом встановлено, що на як час укладення договору оренди земельної ділянки так і на час його підписання орендодавець вже померла і нье могла ук4ладати даний договір.

Обов'язковою умовою дійсності правочину є відповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі. Проте ОСОБА_4, не могла виразити свою волю щодо укладеного правочину так як на час його укладення вже померла.

Таким чином на час укладення договору оренди земельної ділянки ОСОБА_4, не мала правоздатності, яка припиняється зі смертю фізичної особи.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який не міг бути укланим орендоавцем. Та погоджується з обраним позивачами способом захисту їх порушених прав, який передбачений ст. 16 ЦК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_4 ПП «СТД-АГРО» 15 жовтня 2009 року, який зареєстрований у Верхньодніпровському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № НОМЕР_6 від 15.04.2010 року, відносно земельної ділянки площею 5.0630 га., розташованої на території Новомиколаївської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області для ведення сільськогосподарського виробництва за підставою систематичної невиплати орендної плати підлягають задоволенню.

Крім того. судом встановлено, що відповідачем ПП «СТД-АГРО» передано належну позивачам земельну ділянку в суборенду ТОВ «Любомирівка -АГРО», так як передача земельної ділянки відбулась вже після оформлення на неї спадщини позивачами. Договір суборенди зареєстрований 10.02.2016 року державним реєстратором Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про оренду землі» - договір суборенди може бути укладено, якщо про це зазначено в договорі оренди, або за згодою орендодавця, повідомивши його про намір укласти договір суборенди.

Виходячи з того, що судом приймається рішення про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 15.10.2009 року від імені ОСОБА_4, з ПП «СТД-АГРО», відповідно припиняє свою дію і укладений договір суборенди земельної ділянки, який має похідний характер від договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Верхньодніпровської державної адміністрації Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного від імені ОСОБА_4, та відповідачем ПП «СТД-АГРО» 15.10.2009 року задоволенню не підлягають, так як прийняття рішення про визнання недійсним вищезазначеного договору оренди земельної ділянки є підставою про скасування його державної реєстрації.

Проте, на відповідача відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Верхньодніпровської державної адміністрації Дніпропетровської області повинно бути покладено зобов'язання про скасування державної реєстрації договору суборенди земельної ділянки, укладеного між відповідачем ПП «СТД-АГРО» та відповідачем Любомирівка –Агро», який зареєстрований 10.02.2016 року державним реєстратором Васильківського районного управління юстиції в Дніпропетровській області так як судом приймається рішення про розірвання основного договору, договору оренди земельної ділянки, відповідно і похідний від нього договір суборенди земельної ділянки також припиняє свою дію

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, приймаючи до уваги, що позивачами були понесені судові витрати на сплаті судового збору, суд приходить до висновку, що з відповідача ПП «СТД-АГРО» на користь позивачів підлягають стягненню понесені позивачами судові витрати по сплаті судового збору, так як порушення прав позивача відбулось саме з вини відповідача ПП «СТД-АГРО»

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до приватного підприємства «СТД-АГРО», товариства з обмеженою відповідальністю «Любомирівка - Агро», відділу з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської райдержадміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - задовольнити частково

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений від імені ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ), з приватним підприємством «СТД - АГРО» (ЄДРПОУ 33293106, вул. Гвоздовського, 1 офіс 1 с. Соколівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області) 15 жовтня 2009 року, який зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № НОМЕР_6 від 15 квітня 2010 року, відносно земельної ділянки площею 5.0630 га., кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області для ведення сільськогосподарського виробництва.

Зобов'язати відділ з питань державної реєстрації речових прав нерухомого майна Верхньодніпровської районної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію договору суборенди земельної ділянки площею 5.0630 га., кадастровий номер НОМЕР_7, укладений між приватним підприємством СТД «Агро» та товариством з обмеженою відповідальністю «Любомирівка - Агро», зареєстрований державним реєстратором Васильківського управління юстиції Дніпропетровської області 10.02.2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Стягнути з приватного підприємства «СТД-АГРО» ЄДРПОУ 33293106, вул. Гвоздовського, 1 офіс 1 с. Соколівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІПН НОМЕР_2), зареєстрованого за адресою: м Кам'янське АДРЕСА_1 на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1409.60 грн.

Стягнути з приватного підприємства «СТД-АГРО» ЄДРПОУ 33293106, вул. Гвоздовського, 1 офіс 1 с. Соколівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН НОМЕР_3), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1409.60 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою завою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем та/або подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 16.05.2018 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване: 16.05.2018 року

Оприлюднене: 21.05.2018 року

Дата набрання законної сили 16.06.2018 року