Рішення № 74099945, 13.04.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

13.04.2018 Єдиний унікальний номер 205/6559/17

Провадження № 2/205/931/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

за участю секретаря Джурко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, у якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.12.2010р. у розмірі 18 604,65 грн. Позовна заява мотивована тим, що відповідно до вказаного кредитного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки, однак відповідач порушує взяті на себе зобов’язання щодо повернення кредитних коштів позивачу.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте матеріали справи містять від нього заяву, у якій він позовні вимоги підтримує та просить проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач надала суду заперечення, в яких посилаючись на те, що у наданому суду розрахунку заборгованості від 11.09.2017р. не враховано здійснених нею платежів після звернення позивача до суду, а також на неправомірність нарахування позивачем штрафу, просила суд позовні вимоги задовольнити частково. Окрім того, посилаючись на скрутне матеріальне становище просить суд зменшити розмір пені.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

09.12.2010р між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н (далі – Кредитний договір), згідно умов якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості, а відповідач зобов’язалась кошти прийняти, належним чином їх використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених договором (а.с.10-11).

Відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Згідно з ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит – будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

На підставі ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позивач звертаючись до суду з вказаним позовом, посилається на те, що всупереч вищевикладеним положенням, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконала, допустила прострочення повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.12.2010р, яка відповідно до розрахунку станом на 11.09.2017р. становить 18 604,65 грн. та складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 3 630,05 грн., заборгованості з сплати процентів за користування кредитом у розмірі 6 708,05 грн., заборгованості з пені у розмірі 6 904,42 грн., штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500,00 грн. та штрафу (процентної складової) у розмірі 862,13 грн. (а.с.6-9).

Разом з тим, відповідно до наданої відповідачем роздруківки з офіційного веб-ресурсу позивача, ОСОБА_1 починаючи з 11.10.2017р., щомісячно, по 10.04.2018р. здійснено платежі в рахунок погашення відсотків за Кредитним договором на загальну суму 3 630,13 грн.

Беручи до уваги часткове погашення відповідачем суми заборгованості за відсотками, суд доходить висновку про достатність правових підстав для зменшення їх розміру на суму здійснених відповідачем платежів, а саме до 3 077,92 грн.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що їй неправомірно нараховану суму штрафів, оскільки вона не підписувала Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки їх розмір передбачено в довідці про умови кредитування з використанням кредитної карти, яку відповідач власноручно підписала та відповідно була ознайомлена з їх нарахуванням у разі порушення строків платежів більш ніж на 30 днів.

Водночас стосовно стягнення одночасно з відповідача пені та штрафів при порушенні строків платежів з будь-яких грошових зобов’язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, суд зазначає наступне.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчитиме про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України № 6-2003цс15 від 21.10.2015р.

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованих позивачем сум штрафів у загальному розмірі 1 362,13 грн.

Окрім того, відповідно до ч.ч.1, 3 ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, ч.3 ст.551 ЦК України, з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 ст.13 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 03.09.2014р. №6-100цс14.

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що розмір заявленої до стягнення позивачем пені підлягає зменшенню до суми основної заборгованості за користування кредитом, а саме до 3 630,05 грн., оскільки вона відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України значно перевищує розмір завданих відповідачем збитків.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.15-16, 525-526, 610, 612, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264, 268 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Хизовська, буд. 10; 26.11.1986р.н.; РНОКПП: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001; м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; МФО 305299; ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.12.2010р. в сумі 10 338,02 грн. (десять тисяч триста тридцять вісім гривень 02 коп.), з якої: заборгованість за кредитом – 3 630,05 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом – 3 077,92 грн.; заборгованості з пені у розмірі 3 630,05 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Хизовська, буд. 10; 26.11.1986р.н.; РНОКПП: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001; м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; МФО 305299; ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 23 квітня 2018 року.

СуддяОСОБА_2