Постанова № 74099094, 15.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4222/17 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника відповідача Фартушної В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

24.03.2017 р. до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання відмови від 17.11.2016р. № 7/33/14238 - 16.11.2016р. 185/185 в задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_3 від 15.11.2016р. стосовно надання завіреної копії нормативного акта, яким встановлені строки виплати заробітної плати працівникам Головного територіального управління юстиції у м.Києві - протиправною; визнання протиправними дії Головного територіального управління юстиції у м.Києві щодо приховування інформації від ОСОБА_3 публічної інформації стосовно нормативного акта Головного територіального управління юстиції у м.Києві, яким встановлюються виплати заробітної плати Головного територіального управління юстиції у м.Києві; зобов'язання Головного територіального управління юстиції у м.Києві надати ОСОБА_3 завірену копію нормативного акта Головного територіального управління юстиції у м.Києві, яким встановлені виплати заробітної плати Головного територіального управління юстиції у м.Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно надано неповну інформацію за його запитом, що на думку позивача є відмовою у задоволенні запиту у зв'язку з чим просить визнати таку відповідь протиправною.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача у відповіді на запит ОСОБА_3 виключно на положення ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України з виключенням частини тексту ч. 1 ст. 115 КЗпП України, а саме "...регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але..." є довільним, а відтак помилковим.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 р., як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачу було надано обґрунтовану та в повному обсязі відповідь на запитувану інформацію.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким вважають апеляційну скаргу необґрунтованою, та просять залишити її без задоволення.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, позивач до суду не прибув, про місце, дату, час розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 15.11.2017р. ОСОБА_3 звернувся до відповідача із запитом на інформацію, в якому просив на підставі ст. 13, 19-22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" надати завірену в порядку встановленому законодавством копію нормативного акта Головного територіального управління юстиції у м.Києві, яким встановлені строки виплати заробітної плат працівникам Головного територіального управління юстиції у м.Києві. (а.с. 9)

Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві надано відповідь на запит від 17.11.2016р. № 7/33/14238 - 16.11.2016р. 185/185, в якій зазначено, що Головне територіальне управління юстиції у м.Києві повідомляє, що строки виплати заробітної плати працівникам Головного територіального управління юстиції у м.Києві. врегульовані статтею 115 КЗпП України , а саме заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Таким чином, граничні строки виплати заробітної плати - не пізніше 22 числа за першу половину поточного місяція та не пізніше 7 числа наступного місяця - за другу половину. (а.с. 10)

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про інформацію» (надалі - Закон № 2657) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 2657 кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Законом України "Про доступ до публічної інформації" (надалі Закон №2939) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2939 метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Отже, законодавцем відокремлено поняття інформації та публічної інформації.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2939 право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939 доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Частиною 1 ст.13 Закону № 2939 визначено поняття запиту на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів зазначає, що визначальним для публічної інформації є те, щоб вона повинна бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Отже, публічна інформація повинна мати ознаки: готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Згідно матеріалам справи відповідач вважає, що на запитувану інформацію надав позивачу повну відповідь, оскільки єдиною нормою якою передбачено виплату заробітної плати працівникам Головного територіального управління юстиції у місті Києві є Кодекс законів про працю, а саме ст. 115.

З приводу зазначеного колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Крім того, зміст частин 1 та 2 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" узгоджується з вищезазначеною статтею КзПП, оскільки також визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

З відповіді відповідача на запит ОСОБА_3 вбачається, що відповідач посилався виключно на положення ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України з виключенням частини тексту ч. 1 ст. 115 КЗпП України, а саме "...регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але...".

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке застосування норми відповідачем є довільним та помилковим.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено правомірність застосування норми закону шляхом вилучення частини її тексту за власним розсудом.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що всі наведені апелянтом аргументи є такими, що не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції і не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст постанови виготовлено 18.05.2018 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

М.І. Кобаль