Рішення № 74098801, 21.05.2018, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/789/18

2/154/401/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 травня 2018 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Пікули Н.В.

за участю секретаря судового засідання Оніщук О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Луцького гарнізону військової прокуратури Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частини А1008 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної державі,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2018 року заступник військового прокурора Луцького гарнізону військової прокуратури Західного регіону ОСОБА_2 в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частини А1008 звернувся до Володимир-Волинського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної державі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до наказу командира військової частини-польова пошта В0259 (на даний час А1008) № 85 від 20.04.2017 року солдата ОСОБА_1 призначеного на вакантну посаду механіка-водія-електрика 1 гаубичної самохідно-артилерійської батареї 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи та наказом командира 14 окремої механізованої бригади № 71 від 20.04.2017 року зараховано до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, та військовослужбовці одержують грошове та речове забезпечення за рахунок держави.

Відповідач на період проходження військової служби був забезпечений державою всіма видами матеріального забезпечення, в тому числі речовим майном.

Відповідно до картки обліку військового майна особистого користування № 2194 від 14.11.2016 року солдату ОСОБА_3 Міністерством оборони України в особі військової частини А1008 було видано речове майно, згідно визначених норм.

Наказом командира військової частини А1008 (по стройовій частині) № 141 від 06.07.2017 року ОСОБА_1, звільненого наказом командира 14 окремої механізованої бригади №119-РС від 30.06.2017 р. з військової служби у запас відповідно до пункту «и» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту), з 06.07.2017 р. виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Ковельського ОМВК Волинської області.

На момент виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, згідно довідки довідки про взаємозалік грошових коштів за речове майно № 2 від 06.06.2017 року за ОСОБА_1 рахувалось речове майно, строки носіння якого не вийшли, а саме: кепі бойові (кашкет польовий) -1 шт., панама літня – польова – 1 шт., шапка-феска підшоломник – 1 шт., костюм літній польовий камуфльований – 1 к-т, куртка вітроволога – 1 шт., штани вітровологозахисні – 1 шт., рукавички зимові – 1 шт., фуфайка з коротким рукавом – 3 шт., труси – 3 пари, білизна натільна – 2-кти, шкарпетки літні (трекінгові) – 3 пари, черевики з в/б тип Б – 1 пара, черевики з в/б тип В- 1 пара, на загальну суму 6054,29 грн.

Після звільнення з лав Збройних Сил України, ОСОБА_1 частково сплатив кошти в сумі 2015,65 грн. за отримане ним речове майно, строки носіння якого не вийшли.

Згідно рапорту помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби військової частини А1008 від 18.09.2017 р., на даний час сума заборгованості ОСОБА_1 перед військовою частиною А1008 складає 4038, 64 грн.

Оскільки відповідач не відшкодував дану заборгованість, тому просить стягнути з ОСОБА_4 на користь Міністерства оборони України в особі військової частини А1008 4038, 64 грн. майнової шкоди та в користь військової прокуратури Західного регіону України витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді від 18.04.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.05.2018 року.

07.05.2018 у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 21.05.2018 року.

Позивач на судовий розгляд справи не з»явився, однак подав заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить проводити розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, повторно не з'явився в судове засідання без повідомлення причин неявки, відзиву не подав.

В зв'язку з зазначеними обставинами, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в судове засідання не з'явились всі учасники справи у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу командира військової частини-польова пошта В0259 (на даний час А1008) № № 85 від 20.04.2017 року солдата ОСОБА_1 призначеного на вакантну посаду механіка-водія-електрика 1 гаубичної самохідно-артилерійської батареї 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи та наказом командира 14 окремої механізованої бригади № 71 від 20.04.2017 року зараховано до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення.

Копією наказу командира військової частини А1008 (по стройовій частині) № 141 від 06.07.2017 року ОСОБА_1, звільненого наказом командира 14 окремої механізованої бригади №119-РС від 30.06.2017 р. з військової служби у запас відповідно до пункту «и» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту), з 06.07.2017 р. виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Ковельського ОМВК Волинської області.

Відповідно до картки обліку військового майна особистого користування № 2675 та довідки про взаємозалік грошових коштів за речове майно № 2 від 06.06.2017 р. за ОСОБА_1 рахувалось речове майно, строки носіння якого не вийшли, а саме: кепі бойові (кашкет польовий) -1 шт., панама літня – польова – 1 шт., шапка-феска підшоломник – 1 шт., костюм літній польовий камуфльований – 1 к-т, куртка вітроволога – 1 шт., штани вітровологозахисні – 1 шт., рукавички зимові – 1 шт., фуфайка з коротким рукавом – 3 шт., труси – 3 пари, білизна натільна – 2-кти, шкарпетки літні (трекінгові) – 3 пари, черевики з в/б тип Б – 1 пара, черевики з в/б тип В- 1 пара, на загальну суму 6054,29 грн.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 частково сплатив кошти в сумі 2015,65 грн. за отримане ним речове майно, строки носіння якого не вийшли.

Із копії рапорту помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби військової частини А1008 від 18.09.2017 р., сума заборгованості ОСОБА_1 перед військовою частиною А1008 складає 4038, 64 грн.

Відповідно до п. 4 Розділу III Інструкції «Про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період», затвердженої наказом Міністра оборони України № 232 від 29.04.2016, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за № 768/28898, у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 243 від 23.06.1995 (далі - Положення), визначено підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ним службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. За шкоду, заподіяну державі не під час виконання службових обов'язків, зазначені особи несуть матеріальну відповідальність у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

Згідно з п. 2 цього Положення відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршення або зниження його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкової виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 був звільнений з військової частини А1008 у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту, військова частина має право на утримання з останнього вартості предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, однак при цьому, в силу вимог ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду вищенаведеного, позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами довів обставини на які посилався, як на підставу своїх вимог.

При цьому, всупереч вимогам наведених вище норм процесуального закону, відповідач не надав суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які спростували доводи позивача.

Оскільки колишній військовослужбовець військової частини А1008 ОСОБА_1 згідно вимог вищевказаних нормативно-правових актів повинен відшкодувати державі - Міністерству оборони України в особі військової частини А1008 кошти за отримане ним речове майно, строки носіння якого не закінчилися, несплачених після виключення зі списків особового складу частини, у сумі 4038,64 грн., яка жодними належними та допустими доказами не спростована відповідачем, а тому підлягає стягненню в користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1762 грн. судового збору, котрі понесені позивачем і документально підтвердженні (квитанція про сплату судового збору).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1166, 1212 ЦК України, Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 243 від 23.06.1995,суд,-

УХВАЛИВ:

Позов заступника військового прокурора Луцького гарнізону військової прокуратури Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частини А1008 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер платника податків НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Міністерства оборони України в особі військової частини А1008 (код 26614751, банк отримувача: УДКСУ Волинської обл., МФО 820172, р/р 35216030089236) кошти у сумі 4038 (чотири тисячі тридцять вісім) 64 грн. в якості відшкодування майнової шкоди завданої державі.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер платника податків НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь військової прокуратури Західного регіону України (код 38326057, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, код банку 820172, № рах. 35210081082783) 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21 травня 2018 року.

Головуюча /-/ підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Н.В. Пікула