Постанова № 74098516, 17.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3403/17

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

17 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: Шкодяка І.А.,

представника відповідача: Кундиловської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року (ухвалене 17 січня 2018 року, повний текст рішення складено 22 січня 2018 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністартивним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними дій Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в частині нарахування пені з плати за землю в розмірі 32097,60 грн., з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Зокрема, в доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем завищено розмір нарахованої пені та порушено початок її нарахування в часі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відповідно до методичних роз'яснень нарахування пені у 2017 році для апелянта здійснювалося за попереднім алгоритмом, із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до податкової декларації з плати за землю від 04.02.2016 року позивачем було самостійно визначено грошове зобов'язання в розмірі 408599,41 грн. (річна сума), в т.ч. по 34049,41 грн. з січня по листопад 2016 р., за грудень 2016 р. - 34049,96 грн. (а.с. 19-20).

Враховуючи несвоєчасну сплату сум узгодженого податкового зобов'язання за декларацією, контролюючим органом було нараховано пеню відповідно до підп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України в розмірі 32097,6 грн., період нарахування: початок 29.06.2016 - 01.03.2017, закінчення нарахування - 10.05.2017 - 23.07.2017, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.18) та інтегрованою карткою платника (а.с.25-28).

Не погодившись з вказаним розрахунком, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до підп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України (в редакції до 01.01.2017) після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Відповідно до п.п.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПК України (в редакції до 01.01.2017) нарахування пені закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Згідно з п.129.4 ст.129 ПК України (в редакції до 01.01.2017) пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

П.129.4 ст.129 ПК України (в редакції до 01.01.2017) передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою.

Відповідно до п.129.1 ст.129 ПК України (в редакції з 01.01.2017) нарахування пені розпочинається:

- 129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- 129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- 129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПК України (в редакції з 01.01.2017) нарахування пені закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Згідно з п.129.4 ст.129 ПК України (в редакції з 01.01.2017) на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, згідно з положеннями ПК України в редакції як до 01.01.2017, так і після 01.01.2017, нарахування пені при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків починається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання. В той же час, розмір нарахування пені відповідно до ПК України в редакції до 01.01.2017 становив 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, а після 01.01.2017 - 100 відсотків.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. N 1-рп/99 визначено, що положення ч.1 ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Таким чином, враховуючи відсутність прямої вказівки у ПК України на зворотну дію у часі попередньої редакції ст. 129 ПК України, до обставин, з якими закон пов'язує настання наслідків у вигляді нарахування пені, що виникли до 01.01.2017 року застосовується редакція ст. 129 ПК України до 01.01.2017 року, відповідно, до підстав нарахування пені, які виникли пізніше, застосовується ст. 129 ПК України з 01.01.2017 року.

Відповідно до Методичних роз'яснень Державної фіскальної служби України щодо нарахування засобами програмного забезпечення ITC "Податковий блок" в інтегрованій картці платника пені, передбаченої підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, на суми сплаченого з порушенням законодавчо встановленого терміну грошового зобов'язання визначеного платником податків.Згідно з розділом 3 Методичних рекомендацій Алгоритм нарахування пені в ІКП п.3.4. у разі погашення у 2017 році податкового боргу: який виник до 01.01.2017. за визначеним юридичною особоюта/або її відокремленим підрозділом у звітній/новій звітній/уточнюючій податковій звітності грошовим зобов'язанням, нарахування пені здійснюється за попередній алгоритмом,запровадженим на виконання редакції статті 129 Кодексу, що діяла до 01.01.2017; який виник після 01.01.2017, за визначеним юридичною особою та/або її відокремленим підрозділом в уточнюючій податковій звітності грошовим зобов'язанням за податкові періоди, граничний термін сплати за якими настав до 01.01.2017, нарахування пені здійснюється за попереднім алгоритмом, запровадженим на виконання редакції статті 129 Кодексу, що діяла до 01.01.2017; який виник після 01.01.2017, за визначеним юридичною особою та/або її відокремленим підрозділом у звітній/ новій звітній/ уточнюючій податковій звітності грошовим зобов'язанням за податкові періоди, граничній термін сплати за яким настав після 01.01.2017 нарахування пені здійснюється за оновленим алгоритмом з урахуванням редакції статті 129 Кодексу, що діє з 01.01.2017.

Враховуючи, що нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, нарахування пені за період з 29.01.2017 по 01.03.2017 (податкове зобов'язання щодо якого виникло відповідно у 2016 році) для позивача здійснювалося за попереднім алгоритмом, із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

З матеріалів справи судом встановлено, що 15.02.2016 року позивач подав до Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області податкову декларацію за 2016 рік № 9016267365, в якій самостійно нараховано податкове зобов'язання з плати за землю в сумі 34049,96 грн., та податкову декларацію за 2017 рік від 15.02.2017 року № 9020088189, і в якій самостійно нараховано податкове зобов'язання з плати за землю в сумі 358996,38 грн..

Відповідно до розрахунку податкового зобов'язання податкової декларації з плати за землю від 04.02.2016 року позивачу було нараховано пеню в розмірі 34049,95 грн. за кожний місяць поточного року із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ (річна сума податкового зобов'язання 408599,41 грн.). Згідно з розрахунком податкового зобов'язання податкової декларації з плати за землю від 16.01.2017 року апелянту було нараховано податкове зобов'язання в сумі 59832,73 грн. за кожний місяць поточного року із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ (річна сума податкового зобов'язання 71799,72 грн.).

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем правомірно нарахована пеня за 2016-2017 роки відповідно до положень ст.129 ПК України.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального праваю

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар'єр" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі та підписана 17 травня 2018 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.