Постанова № 74098512, 16.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3719/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Бондара В.О. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Попова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2018 суддя Білова О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 16.02.18 по справі № 820/3719/17

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А0501

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини польова пошта В6250, в якому просить суд, з урахуванням уточнень:

- визнати бездіяльність військової частини - польова пошта В6250 щодо невиплати позивачу компенсації за неотримане речове майно - протиправною.

- зобов'язати військову частину - польова пошта В6250 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за неотримане речове майно.

- визнати бездіяльність військової частини - польова пошта В6250 щодо незабезпечення позивача харчуванням за період з 30.12.2015 по 03.04.2017 -протиправною.

- зобов'язати військову частину - польова пошта В6250 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію вартості неотриманого харчування за період із 30.12.2015 по 03.04.2017.

- визнати бездіяльність військової частини - польова пошта В6250 щодо незабезпечення позивача продовольчим пайком за період з 30.12.2015 по 03.04.2017 - протиправною.

- зобов'язати військову частину - польова пошта В6250 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію вартості неотриманого продовольчого пайку за період з 30.12.2015 по 03.04.2017.

- визнати бездіяльність військової частини - польова пошта В6250 щодо не нарахування та невиплати позивачу підйомної допомоги у зв'язку із його переїздом для продовження військової служби до м. Чугуїв - протиправною.

- зобов'язати військову частину - польова пошта В6250 нарахувати та виплатити позивачу підйомну допомогу у зв'язку із його переїздом для продовження військової служби до м. Чугуїв.

- визнати бездіяльність військової частини - польова пошта В6250 щодо не нарахування та невиплати позивачу одноразовою грошової допомоги при звільненні за період із 06.08.2014 по 03.04.2017 - протиправною.

- зобов'язати військову частину - польова пошта В6250 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні за період із 06.08.2014 по 14.04.2017.

- визнати бездіяльність військової частини - польова пошта В6250 щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації невикористаної щорічної основної відпустки за другу половину 2016 року, а також першу половину 2017 року - протиправною.

- зобов'язати військову частину - польова пошта В6250 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки за другу половину 2016 року, а також першу половину 2017 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він проходив військову службу у Збройних силах України та при звільненні йому не було нараховано та виплачено: компенсацію за неотримане речове майно, компенсацію вартості неотриманого харчування за період із 30.12.2015 по 03.04.2017, компенсацію вартості неотриманого продовольчого пайку за період з 30.12.2015 по 03.04.2017, підйомну допомогу у зв'язку із його переїздом для продовження військової служби до м. Чугуїв, одноразову грошову допомогу при звільненні за період із 06.08.2014 по 14.04.2017, компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки за другу половину 2016 року, а також першу половину 2017 року, що позивач вважає протиправним.

14 грудня 2017 року протокольною ухвалою суду відповідача - Військову частину польова пошта В6250 було замінено на Військову частину А0501, у зв'язку зі зміною найменування на підставі довідки від 30.11.2017 № 0501/17/13/451 (а.с.133).

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав до суду відзив на позов та заперечення, в яких просив відмовити в їх задоволенні посилаючи на те, що, на його думку, позивач не має права на отримання відповідних виплат, крім компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік.

9 лютого 2018 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду задоволений частково адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А0501 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано бездіяльність військової частини - польова пошта В6250 щодо незабезпечення ОСОБА_1 харчуванням за дні перебування у пункті постійної дислокації військової частині польова пошта В6250 та в зоні проведення АТО за період з 30.12.2015 по 03.04.2017 - протиправною.

Зобов'язано військову частину А0501 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію вартості неотриманого харчування за дні перебування у пункті постійної дислокації військової частині польова пошта В6250 та в зоні проведення АТО за період із 30.12.2015 по 03.04.2017.

Визнано бездіяльність військової частини - польова пошта В6250 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у зв'язку із його переїздом для продовження військової служби до м. Чугуїв - протиправною.

Зобов'язано військову частину А0501 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у зв'язку із його переїздом для продовження військової служби до м. Чугуїв.

Визнано бездіяльність військової частини - польова пошта В6250 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації невикористаної щорічної основної відпустки за період служби у 2017 році - протиправною.

Зобов'язано військову частину А0501 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки за період служби у 2017 році.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові про стягнення на його користь вартості речового майна. Вважає, що в цій частині рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права. Зокрема, абз. 2 п.1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, п.1, 2, 3, 4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації у Управління державної охорони № 178 від 16 березня 2016 року та п.1 розділу 1, п. 19 розділу 11, п. 4, 17 розділу III, Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 232 від 29.04.2016 року.

Колегія суддів, вислухавши позивача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1, на підставі Указу Президента України №607/2014 "Про часткову мобілізацію" від 21.07.2014 був призваний до лав Збройних Сил України по мобілізації на особливий період.

Наказом командира військової частини польова пошта В0624 від 06.08.2014 №38 старшого сержанта ОСОБА_1 призначено командиром гранатометного відділення стрілецької роти ВОС-102182А.

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 31.12.2014 № 856 старшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з посади командира гармати протитанкового артилерійського взводу 24 окремого штурмового батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України, прийнято на військову службу за контрактом та призначено командиром протитанкового артилерійського взводу 24 окремого штурмового батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС - 0304003.

В подальшому позивач проходив військову службу у військовій частині - польова пошта В0927.

Наказом командира військової частини польова пошта В0927 від 25.12.2015 №337 молодшого лейтенанта ОСОБА_1, командира механізованої роти механізованого батальйону військової частини - польова пошта В0927, згідно наказу командира військової частини А1314 від 15.12.2015 №135 увільнено від займаної посади та направлено для подальшого проходження військової служби в розпорядження командира військової частини польова пошта В6250.

Наказом тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини польова пошта В 6250 (по стройовій частині) від 30.12.2015 № 280 молодшого лейтенанта ОСОБА_1, призначеного наказом командира військової частини А1314 (по особовому складу) від 15.12.2015 № 135 на посаду командира механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, який прибув для подальшого проходження служби із військової частини польова пошта В0927, з 30 грудня 2015 року зараховано до списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З 30 грудня 2015 року допущено до тимчасового виконання вакантної посади помічника начальника розвідки розвідувального відділення штабу, вважати таким, що з 30 грудня 2015 року приступив до прийому справ та посади та цього ж числа прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 970 гривень на місяць, шпк "капітан". (а.с.118)

Наказом командира військової частини польової пошти В6250 від 11.02.2016 №5 молодшого сержанта ОСОБА_1, тво начальника розвідки, зараховано до складу сил та засобів оперативного тактичного угрупування "Луганськ".

Згідно з військовим квитком позивача та довідкою військової частини польова пошта В6250 молодший сержант ОСОБА_1 у період з 11.01.2016 по 03.05.2016, з 23.09.2016 по 21.11.2016 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції та території Донецької та Луганської областей. (а.с.19-20)

07 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини польової пошти В6250 із рапортом про звільнення у запас із лав Збройних Сил України на підставі Указу Президента України №207/2016 від 24.07.2016.

06 грудня 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/4847/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини польова пошта В6250, Міністерства оборони України, третя особа - військова частина польова пошта В2950, про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, зобов'язано військову частину польова пошта В6250 звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

07 березня 2017 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 820/4847/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 по справі № 820/4847/16 змінено в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність військової частини А0501 п/п В6250 щодо утримання ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України за відсутності на те правової підстави шляхом задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності військової частини А0501п/п В6250 щодо утримання ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України за відсутності на те правової підстави.

Вищезазначеними судовими рішеннями по справі № 820/4847/16 встановлено, що контракт про проходження військової служби з позивачем не був укладений, у Міністерстві оборони України, а також у військових частинах польова пошта В6250 та польова пошта В2950 контракт відсутній, отже позивач підлягає звільненню у запас з військової служби як мобілізований відповідно до Указу Президента України № 207/2016 від 24.07.2016.

Наказом командира військової частини польова пошта В6250 (по стройовій частині) від 14.04.2017 №86 військовослужбовця за призовом лейтенанта ОСОБА_1, колишнього помічника начальника розвідки розвідувального відділення управління штабу, призначеного наказом командира військової частини А1314 (по особовому складу) від 08.11.2016 №214 на посаду помічника начальника штабу - начальника розвідки 1 механізованого батальйону, який знаходиться в розпорядженні командира частини, звільненого наказом командира військової частини А1314 (по особовому складу) від 03.04.2017 № 63 з військової служби у запас відповідно до Указу Президента України від 12.06.2015 № 328/2015 "Про звільнення військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента від 21 липня 2014 року № 607/2014 "Про часткову мобілізацію" (зі змінами), з 14 квітня 2017 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено на зарахування на військовий облік до Полтавського МВК м. Полтави та зазначено, що постійним або службовим житлом під час проходження військової служби у частині не забезпечувався. (а.с.28)

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням чинних судових рішень по справі № 820/4847/16 та змісту наказу про звільнення позивача з військової служби від 14.04.2017 №86, позивач проходив службу у відповідача як мобілізований військовослужбовець у період часу з 30.12.2015 по 14.04.2017.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову про стягнення компенсації вартості речового майна, суд першої інстанції виходив з того, що право на отримання речового майна та право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно регламентовані різними приписами чинного законодавства, при цьому право на отримання компенсації в будь-якому випадку є наслідком наявного права на отримання речового майна. Позивач дійсно за період служби по мобілізації мав право на забезпечення речовим майном, однак Інструкцією №232 прямо передбачено, що мобілізованим при звільненні в запас предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. Отже, позивач зі звільненням втратив право на отримання предметів речового майна, відповідно і не може вимагати виплати йому компенсації за відсутності самого права на таке майно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так,12.04.2017 року позивачем на ім'я командира військової частини польової пошти В6250 наданий рапорт, в якому позивач просив виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно за 2014-2017, оскільки таку компенсацію він не отримував (а.с.32).

На підтвердження вказаного факту позивачем були надані та долучені судом до матеріалів справи копії атестатів військовослужбовця №65 від 04.10.2015, № 11 від 25.12.2015 та №57 від 19.05.2017, з яких вбачається, що позивач речовим майном не забезпечувався (а.с.33-35).

Згідно абз. 2 п. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1, 8 розділу І Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 29.04.2016 № 232, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 р. за № 768/28898 (далі за текстом - Інструкція №232), ця Інструкція визначає завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці). Військовослужбовцям речове майно особистого користування та інвентарне майно видається за встановленими нормами і порядком, визначеними цією Інструкцією.

Пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції №232 передбачено, що офіцери, прапорщики, мічмани набувають права на отримання речового майна за встановленими Нормами одночасно з присвоєнням їм першого офіцерського звання чи військового звання "прапорщик" або "мічман". Наступна видача предметів речового майна вказаним категоріям військовослужбовців проводиться після закінчення встановлених строків носіння раніше отриманих речей.

Згідно з п. 17 розділу ІІІ Інструкції №232 мобілізовані звільняються в запас у тій формі одягу, що знаходилася в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням вони можуть звільнятися в запас у власному цивільному одязі.

Відповідно до п. 1 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 178(далі за текстом - Порядок № 178) цей Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

Пунктом 2 Порядку № 178 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Згідно з п. 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

З огляду на вищезазначене, право на отримання речового майна та право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно регламентовані різними приписами чинного законодавства, при цьому право на отримання компенсації в будь-якому випадку є наслідком наявного права на отримання речового майна.

Позивач дійсно за період служби по мобілізації мав право на забезпечення речовим майном, однак Інструкцією №232 прямо передбачено, що мобілізованим при звільненні в запас предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. Отже, позивач зі звільненням втратив право на отримання предметів речового майна, відповідно і не може вимагати виплати йому компенсації за відсутності самого права на таке майно.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що в задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності та військової частини - польова пошта В6250 щодо невиплати позивачу компенсації за неотримане речове майно протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити таку допомогу ОСОБА_1 належить відмовити.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що компенсація вартості неотриманого речового майна підлягає виплаті у разі звільнення незалежно від виду військової служби є безпідставними і спростовуються вищезазначеними нормами законодавства.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 308, 310, п.1 ч.1 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2018 по справі № 820/3719/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя О.І. СіренкоСудді В.О. Бондар С.П. Жигилій Повний текст постанови складений та підписаний 21.05.2018.