
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2455/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,
з участю представника апелянта: Бесарабчук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року (суддя Каленюк Ж.В., ухвалена в м.Луцьку, повний текст складено 28.02.2018р.) у справі № 158/3404/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2017р. ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, в якому просила: визнати незаконним та скасувати рішення від 07 липня 2017 року №4330/02-10-21 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року у Відкритому акціонерному товаристві "Луцький шовковий комбінат" Волтекс" календарно, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії - з 30 червня 2017 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач- Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове ,яким в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що період пільгового стажу ОСОБА_2 становить 16 років 09 місяців, відтак у відповідача немає підстав для призначення пільгової пенсії.
Представник апелянта в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Позивач повідомлялася судом про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, що не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, 30 червня 2017 року звернулась до Рожищенського об'єднаного управління ПФУ із заявою про призначення їй пенсії за віком на підставі пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", проте отримала відмову.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, встановлено, що ОСОБА_2 з 31 травня 1978 року по 18 грудня 2000 року працювала прядильницею 5 розряду в прядильному цеху №2 на ВАТ "Луцький шовковий комбінат" Волтекс". Також комісією було встановлено, що позивач перебувала у відпустці по догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до виповнення їм півтора- та трирічного віку, а у період з 04 червня 1990 року по 17 червня 1990 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати.
Відтак рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи від 16 червня 2017 року №44/924 зараховано до пільгового стажу ОСОБА_2 періоди роботи з 31 травня 1978 року по 03 червня 1990 року і з 18 червня 1990 року по 31 грудня 1991 року - календарно та з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року - за фактичною тривалістю, що становить 16 років 9 місяців 27 днів.
Не погодившись з такими рішеннями ОСОБА_2 звернулась в суд з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як робітниці текстильного виробництва відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є протиправним, та позивач має право на призначення пенсії відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.
Відповідно до Списку текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення", право на отримання пільгової пенсії за віком після досягнення 55-річного віку мають жінки, які пропрацювали на виробництвах: бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне, текстильні цехи (дільниці, відділення) у виробництвах штучного та синтетичного волокна, виготовлення металевих сіток - за професією прядильники.
Відповідно до позиції Верховного суду України викладеній у постанові від 29 червня 2017 року у справі № 161/19344/13-а, нормативні положення щодо обліку, тривалості чи режиму робочого часу, як-от перебування на роботі повний/неповний робочий день, застосування яких приписано до інших категорій осіб, перелік яких наведений у статті 13 цього Закону, до осіб, які заявлять про право на пенсії за пунктом "є" статті 13 Закону N 1788-XII, не мають застосовуватися.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як видно з трудової книжки ОСОБА_2, 25 листопада 1977 року прийнята ученицею прядильниці в прядильний цех №2 Луцької меланжевої прядильно-ткацької і оздоблювальної фабрики шовкових тканин із штапельного волокна; 31 травня 1978 року їй присвоєна кваліфікація прядильниці п'ятого розряду (наказ від 01 червня 1978 року №265). Згодом підприємство неодноразово перейменовувалось. Позивач до 18 грудня 2000 року безперервно працювала на цьому підприємстві і згідно з наказом від 18 грудня 2000 року №446 по ВАТ "Луцький шовковий комбінат" Волтекс" звільнена з роботи за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.
Твердження пенсійного органу, що період роботи ОСОБА_2 з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року не може бути зарахований до пільгового стажу календарно, оскільки за періоди, що позивач не працювала, заробітна плата їй не нараховувалась і вона не підлягала державному соціальному страхування на думку апеляційного суду є хибним з огляду на наступне.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV, який набув чинності з 01 січня 2004 року, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Як визначено статтею 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Проте, як визначено частиною четвертою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. За період до 01 січня 2004 року обчислення трудового стажу здійснювалось відповідно до статей 56-63 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Враховуючи наведене колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що незалежно від того, коли призначатиметься пенсія, робота до 01 січня 2004 року, як постійна, так і тимчасова, як з повним, так і з неповним робочим днем, незалежно від суми сплачених внесків зараховується до страхового стажу в повному обсязі.
Крім цього, що відповідно до статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи все вище викладене колегія суддів апеляційного суду погоджується з суду першої інстанції, що період роботи ОСОБА_2 на посаді прядильниці з 01 січня 1992 року по 18 грудня 2000 року у ВАТ "Луцький шовковий комбінат" Волтекс" є періодом, який включається до спеціального стажу та повинен зараховуватися календарно, відтак позивач має право на призначення пенсії відповідно до пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 158/3404/17 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом 30 днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга В. П. Сапіга Повне судове рішення складено 21.05.2018р.
Судове рішення № 74098258, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 158/3404/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: