Постанова № 74098238, 16.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 291/16/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

за участю секретаря Кошиль О.Ю.,

представника відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від "01" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції України Управління патрульної поліції в м.Житомирі про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,

суддя в 1-й інстанції - Митюк О.В.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - смт.Ружин,

дата складання повного тексту постанови - не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції України, Управління патрульної поліції у м. Житомирі про скасування постанови інспектора Відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в м. Житомирі лейтенанта поліції Хомича Романа Олександровича серія БР №058245 від 07.11.2017 pоку, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн. Позивач також просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення та поновити строк звернення до суду, визнавши причини його пропуску поважними.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_2 вказав про те, що даного правопорушення він не вчиняв бо як керівник філії, він не може бути суб'єктом даного правопорушення, так як не являється посадовою особою, згідно посадових обов'язків не виконує ні організаційно розпорядчих, ні адміністративно-господарських функцій. Філія, в якій позивач працює, не є юридичною особою, та не є власником автодоріг, не є розпорядником коштів на ремонт автодоріг, а лише виконує конкретно обумовлені роботи за завданням ( при фінансуванні) власника - Служби автомобільних доріг України. За таких обставин, змушений звертатися до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав.

Постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 01.03.2018р. поновлено позивачу строк звернення до суду. Відмовлено в задоволені позову.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що працівники філії "Бердичівська ДЕД" не є відповідальними посадовими особами органу, уповноваженого державою на управління автодорогами загального користування, позивач взагалі не є посадовою особою. Повноваження власника на ділянці дороги Р-32 Кременець-Біла Церква-Ржищів, 318км +100, здійснюється відповідним територіальним підприємством. Уданому випадку Службою автомобільних доріг у Житомирській області , яка має права юридичної особи, є балансоутримувачем доріг державного та місцевого значення загального користування Житомирської області, та відповідно, одержувачем та розпорядником бюджетних коштів.

Розглянувши справу в межах, визначених статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.11.2016 року інспектором Відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Хомичем Романом Олександровичем винесено постанову №058245 серії БР про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено штраф на останнього у розмірі 1020 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 07.11.2017 року о 12:30 год. на автомобільній дорозі Р-32 Кременець-Біла Церква-Ржищів, 318 км +100 Ружинський район, позивач будучи посадовою особою, відповідального за експлуатаційний стан доріг, порушив правила, норми, стандарти щодо експлуатаційного утримання автомобільної дороги, що привело до утворення ямковості глибиною 0,10 м, несвоєчасне нанесення дорожньої розмітки, чим порушив ДСТУ 3587-97, п.3 ст.12 Закону України "Про дорожній рух", 1.5 ПДР України. Вищевказані обставини підтверджуються оглянутими матеріалами.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

Частиною 1 ст. 140 КУпАП встановлено, що порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, в тому числі відповідальність за які передбачена ч.3 ст. 140 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Наведеним вимогам оскаржена постанова не відповідає, оскільки містить виключно загальні фрази і не конкретизує об'єктивну сторону вчиненого правопорушення.

Акт обстеження ділянки та припис, наявні в матеріалах справи, свідчать про відсутність дорожньої розмітки, відсутність дорожніх знаків та наявність ямковості та вибоїн.

Однак матеріали справи окрім акту не містять жодного доказу проте, що усунення порушень експлуатації дороги належить до компетенції позивача і що останній мав можливість усунути ці порушення.

Також матеріали справи не містять доказів того, яким чином інспекторами проводилося обстеження дороги Р-32 Кременець-Біла Церква_Ржищів, 318км +100 Ружинський район, яким чином встановлено ямковість та вибоїни, що не відповідають вимогам ДСТУ 3587-97.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивача притягнуто до відповідальності як посадову особу.

За змістом статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Враховуючи зазначену норму, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що у справах про притягнення до відповідальності посадових осіб постанова, окрім об'єктивної сторони правопорушення з покликанням на правила, норми чи стандарти, які порушені, має містити відомості про те, яку посаду обіймає посадова особу і які службові обов'язки на неї покладено.

Натомість спірна постанова не містить таких відомостей. Матеріали справи про адміністративне правопорушення також не містять жодних доказів, жодних посадових інструкцій, які б визначали його службові обов'язки.

Наданий відповідачем порядок взаємодії підрозділів Служби автомобільних доріг у Житомирській області ДП " Житомирський облатодор" з іншими службами затверджений відповідними службами та установами у жовтні - листопаді 2017 року суд не може взяти до уваги як доказ вини позивача , так як зазначений порядок стосується обставин взаємодії відповідних служб у випадках виникнення несприятливих погодних умов в осінньо - зимовий період і ніяким чином не визначає відповідальність позивача за вище вказаною статтею КУпАП.

За наведених вище обставин колегія суддів не може вважати спірну постанову законною, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про її протиправність та скасування.

Також, положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Разом з цим, згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, даною постановою зазначено - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Дійсно, за змістом ч.5 ст.258 КУпАП, відповідач не був зобов'язаний складати протокол у справі про адміністративне правопорушення. Разом з тим, він мав право це зробити. У випадку, коли особа заперечує факт вчинення правопорушення, саме протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП міг бути доказом його вчинення.

Цей же протокол був би доказом роз'яснення позивачу прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. У цьому ж протоколі позивач мав би змогу надати свої пояснення і це було б належним чином зафіксовано.

Жодних пояснень позивача по суті правопорушення оскаржена постанова не містить.

Крім того, протиправними є і дії відповідача щодо негайного розгляду справи.

У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення Конституційний суд України в своєму рішенні від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.

Суд зазначав у наведеному Рішенні, що КУпАП визначає систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності (п.2.2 Рішення).

Також Суд у наведеному Рішенні аналізує можливість притягнення особи до відповідальності у так званому у скороченому провадженні. При цьому Суд вказує, що скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Тобто, позиція Суду полягає у тому, що навіть у випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністративного правопорушення та формування матеріалів справи є обов'язковою і має передувати такому розгляду справи.

Крім того, суд вказує, що словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Співставляючи вищезазначене з встановленими обставинами справи колегія суддів вважає з необхідне зазначити, що розгляд справи про адміністративне правопорушення від імені органу уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення саме інспектором чи інспекторами патрульної поліції, які виявили правопорушення, не заборонений, однак він є не бажаним.

У такому випадку істотно змінюється правовий статус відповідного суб'єкта. З особи, яка виявила правопорушення, такий інспектор фактично має перетворитися у "квазісудовий" орган, який має забезпечити правопорушнику комплекс гарантованих йому прав та розглянути справу на основі об'єктивної оцінки доказової бази.

За загальним правилом розгляд справи починається оголошенням про те, яка справа розглядається, з'ясовується хто прибув на розгляд справи, встановлюються анкетні дані особи, яка притягається до відповідальності, роз'яснюються її права, надається можливість подати докази, заявити клопотання.

Якщо особа заявляє обґрунтовані клопотання про ознайомлення зі справою, про допуск захисника, про приєднання доказів тощо, то ці клопотання мають бути розглянуті, а права особи, яка притягується до відповідальності, забезпечені.

Лише після цього особа, яка розглядає справу, має оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Це пов'язано з тим, що силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Негайний розгляд справи без складання адміністративного протоколу чи документування у інший спосіб того, що розгляд справи відбувся з дотриманням прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності також ставить під сумнів правомірність винесеної постанови, що є самостійною підставою для визнання її протиправною та скасування.

Відтак колегія суддів вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП є протиправною й такою, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, аналіз та правова оцінка фактичних обставин справи, встановлених судом, дають підстави вважати, що у проступку, поставленому позивачу за провину, відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції помилково відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому позов підлягає частковому задоволенню шляхом скасування постанови інспектора Відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в м. Житомирі лейтенанта поліції Хомича Романа Олександровича серія БР №058245 від 07.11.2017 pоку, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, а тому позовна вимога про закриття справи про адміністративне правопорушення підлягає до задоволення.

З врахуванням усіх наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Крім того судова колегія зазначає, що суд першої інстанції у постанові, а не в ухвалі, в супереч положенням ст. 118, ч.2 ст.241 , ч.5 ст.243 КАС України, вирішив питання про поновлення позивачу строку на звернення до суду за захистом порушеного права, який пропущений ним з поважних причин.

Однак судова колегія вважає, що в цій частині постанову слід залишити без змін, з урахуванням положень ч.2 ст.317 КАС України відповідно до якої слідує, що судове рішення може бути скасоване повністю або частково, чи змінено в наслідок неправильного застосування норм процесуального права, якщо це призвело до неправильного вирішення справи. В даному випадку такі обставини відсутні.

Також суд враховує положення ч.3 ст.272 КАС України, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Ружинського районного суду Житомирської області від "01" березня 2018 р. скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Постанову №058245 серії БР від 07.11.2017р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, - скасувати та справу про адміністративне правопорушення закрити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "21" травня 2018 р.