Постанова № 74097653, 15.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 295/9059/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря Шведюк М.М.,

представника 3-ї особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від "16" січня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирського обласного військового комісаріата, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов'язаня вчинити дії , -

суддя в 1-й інстанції - Зосименко О.М.,

час ухвалення рішення - 14 год. 45 хв.,

місце ухвалення рішення - м. Житомир,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у визначенні розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії з врахуванням у складі грошового забезпечення сум додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась позивачу за період з жовтня 2014 року по вересень 2016 року згідно довідки Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку №54 від 09.03.2017 року та зобов'язати відповідача подати до Головного управління Пенсійного Фонду України довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії з врахуванням у складі грошового забезпечення сум додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась позивачу за період з жовтня 2014 року по вересень 2016 року згідно довідки Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку №54 від 09.03.2017 року.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував абз.2,4,5 п.2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначає, що відсутні підстави у визначенні розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії з врахуванням у складі грошового забезпечення сум додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась позивачу за період з жовтня 2014 року по вересень 2016 року згідно довідки Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку №54 від 09.03.2017р.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності, на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

02.08.2017 року позивачем подано заяву до відповідача з вимогою визначити розмір грошового забезпечення для обчислення із зазначенням у складі грошового забезпечення сум щомісячної додаткової грошової винагороди за період з жовтня 2014 року по вересень 2016 року та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку для обчислення належної пенсії.

Як вбачається з відповіді відповідача від 07.08.2017 року позивач звільнився з військової служби 27.10.2016 року та 19.01.2017 року Житомирським облвійськоматом, як уповноваженим структурним підрозділом МО України, документи про призначення пенсії в тому числі довідку про розмір додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням направлено в Пенсійний Фонд України. Позивачу роз'яснено необхідність звернутися до Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області для уточнення основного розміру пенсії та надати додаткові документи для здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що питання обчислення пенсії з врахуванням у складі грошового забезпечення сум додаткової грошової винагороди, які виплачувались позивачу за період з жовтня 2014 року по вересень 2016 згідно довідки Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку № 54 від 09.03.2017 року було предметом розгляду у судовій справі №295/3314/17.

Розглядаючи питання про законність і обґрунтованість судового рішення, яким в позові відмовлено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України гарантує право особи на соціальний захист, що включає і право на забезпечення громадян у старості. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктами 3, 4 цієї статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Приписами частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про №393 від 17.07.1992 року, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №161 від 13 березня 2013 року, закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Приписами пункту 2 частини 1 зазначеної постанови КМУ встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

На час установлення і початку виплати - 1 жовтня 2010 року - винагорода мала виплачуватися військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займали посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 цієї постанови граничні розміри, порядок та умови виплати винагороди, передбачені пунктом 1, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання постанови № 889 Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 року № 595 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за № 1194/18489; з наступними змінами; далі - Інструкція), положення якої стали застосовуватися з 1 жовтня 2010 року.

В даному акті визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.

Зокрема, в пункті 3 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) наводиться перелік складових грошового забезпечення, з якого має обраховуватися й виплачуватися винагорода і який за обсягом є меншим за перелік, встановлений у пункті 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Відповідно до пункту 5 Інструкції винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням.

Пунктом 8 Інструкції встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головного управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.

Приписами положень пункту 10 Інструкції командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.

У первинній редакції Інструкція передбачала, що підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди є витяги з вахтових журналів, засвідчені командиром або старшим помічником командира корабля (судна) і скріплені гербовою печаткою корабля (судна). У витягах зазначаються номер і дата наказу про зарахування корабля (судна) в кампанію, а також дні плавання на кораблі (судні) за межами зовнішнього рейду (абзаци другий, третій пункту 5 Інструкції в редакції від 15 листопада 2010 року).

Таким чином, винагорода, встановлена постановою № 889, має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям згідно з частиною третьою статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Отже, відмовляючи позивачу у врахуванні до складу його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум додаткової грошової винагороди, відповідач діяв відповідно до чинного законодавства України та виключно в межах наданих йому повноважень.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав у визначенні розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії з врахуванням у складі грошового забезпечення сум додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась позивачу за період з жовтня 2014 року по вересень 2016 року згідно довідки Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку №54 від 09.03.2017 року,

Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Рішення прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Богунського районного суду м. Житомира від "16" січня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "21" травня 2018 р.